Постанова від 12 січня 2026 р. у справі №520/1753/25 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2026 р. Справа № 520/1753/25

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Перцової Т.С.,

Суддів: Макаренко Я.М. , Жигилія С.П. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 03.11.2025, головуючий суддя І інстанції: Волошин Д.А., м. Харків, повний текст складено 03.11.25 по справі № 520/1753/25

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі - ГУ ПФУ в Харківській області, відповідач), у якому просив суд:

- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області у перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки від 26.11.2024 №22-1559/4.1/4.1.4/8-24;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області з 01.02.2023 здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки від 26.11.2024 №22-1559/4.1/4.1.4/8-24.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 26.02.2025 по справі № 520/1753/25 адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під.3, пов.2, м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61022, ЄДРПОУ 14099344) про визнання протиправною відмову та зобов`язання вчинити певні дії – задоволено.

Визнано протиправною відмову ГУ ПФУ в Харківській області у перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки від 26.11.2024 року № 22-1559/4.1/4.1.4/8-24.

Зобов`язано ГУ ПФУ в Харківській області з 01.02.2023 здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки від 26.11.2024 року № 22-1559/4.1/4.1.4/8-24.

Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області судові витрати по сплаті судового збору в сумі 968,96 грн (дев`ятсот шістдесят вісім гривень 96 копійок).

13.10.2025 представник позивача звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із заявою про зміну способу та порядку виконання судового рішення, в якій просив суд першої інстанції змінити спосіб і порядок виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.02.2025 у справі № 520/1753/25 шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.02.2025 у справі № 520/1753/25 грошової суму у розмірі 15049,75 грн.

В обґрунтування вимог вказаної заяви зазначив, що у розумінні частини 3 статті 378 КАС України невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням та інших виплат протягом двох місяців з дня набрання законної сили є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.

Пояснив, що на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.02.2025 у справі № 520/1753/25, яке набрало законної сили 29.03.2025, ГУ ПФУ в Харківській області проведено перерахунок пенсії позивача та нараховано різницю в пенсії за період з 01.02.2023 по 28.02.2025 у розмірі 15049,75 грн, однак, фактичну виплату не здійснено, що свідчить про невиконання відповідачем судового рішення у повному обсязі та обумовлює наявність підстав для зміни способу і порядку його виконання шляхом стягнення на користь позивача наявної заборгованості.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 03.11.2025 по справі № 520/1753/25 заяву ОСОБА_1 про встановлення або зміну способу та порядку виконання судового рішення по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - залишено без задоволення.

Позивач, не погодившись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 03.11.2025 у справі № 520/1753/25.

Ухвалити постанову, якою змінити спосіб та порядок виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.02.2025 у справі № 520/1753/25 шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.02.2025 у справі № 520/1753/25 грошової суми у розмірі 15049,75 грн.

Апеляційна скарга мотивована твердженнями про помилковість висновків суду першої інстанції, покладених в основу відмови у задоволенні заяви позивача, оскільки зобов`язання суб`єкта владних повноважень здійснити перерахунок пенсії зумовлює і відповідний обов`язок її виплатити, адже в іншому випадку нівелюється належний судовий захист порушених прав особи.

Переконував, що у розумінні приписів абзацу 2 частини 3 статті 378 КАС України, невиконання судового рішення про перерахунок пенсії є підставою для зміни способу і порядку його виконання – стягнення такої пенсії, а тому, з огляду на те, що відповідачем не здійснено виплату перерахованої пенсії позивачу, вважав наявними підстави для зміни способу і порядку виконання судового рішення.

Відповідач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Відповідно до частини 2 статті 312 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).

Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.02.2025 у справі №520/1753/25 набрало законної сили 29.03.2025.

На виконання зазначеного рішення відповідачем здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 , за результатами якого нараховано різницю в пенсії за період з 01.02.2023 по 28.02.2025 у розмірі 15049,75 грн, проте, вказана доплата на даний час не виплачена.

Відмовляючи у задоволенні вимог заяви позивача, поданої у порядку статті 378 КАС України, суд першої інстанції виходив з її необґрунтованості та безпідставності, оскільки рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.02.2025 у справі № 520/1753/25 не містило зобов`язань ГУ ПФУ в Харківській області щодо виплати позивачу нарахованої пенсії з 01.02.2023, з урахуванням раніше виплачених сум, при цьому, було виконано відповідачем у повному обсязі шляхом здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2023 на підставі довідки від 26.11.2024 № 22-1559/4.1/4.1.4/8-24.

Судом першої інстанції наголошено, що питання щодо виплати позивачу нарахованої пенсії взагалі не було предметом розгляду справи № 520/1753/25, а позивачем відповідні вимоги щодо виплати йому перерахованої пенсії з 01.02.2023 на підставі довідки від 26.11.2024 № 22-1559/4.1/4.1.4/8-24, з урахуванням раніше виплачених сум, у позовній заяві не заявлялися та судом не розглядалися.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає таке.

Згідно зі статтею 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Відповідно до частини 2 статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

В силу приписів статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Таким чином, рішення суду, яке набрало законної сили є обов`язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".

За визначенням, наведеним у статті 1 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VІІІ “Про виконавче провадження” (далі Закон - 1404-VІІІ), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з частиною 3 статті 33 Закону № 1404-VIII за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.

Під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у встановленими раніше порядку і способом. Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.

Поняття спосіб і порядок виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке реалізується у виконавчому провадженні. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем.

Порядок та підстави для зміни способу, порядку та встановлення строку виконання судового рішення закріплені статтею 378 КАС України.

Водночас, з 19 грудня 2024 року набрав чинності Закон України від 21 листопада 2024 року № 4094-ІХ “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень” (далі - Закон № 4094-ІХ), яким статтю 378 КАС України викладено у новій редакції, а КАС України доповнено статтями 381-1, 382-1, 382-2, 382-3.

При цьому, згідно із пунктом 2 Розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону № 4094-IX, справи у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цим Законом, розглядаються з урахуванням особливостей, що діють після набрання чинності цим Законом.

Так, відповідно до частини 1 статті 378 КАС України (в редакції Закону № 4094-IX) за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувана чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (абзац 1 частини 3 статті 378 КАС України).

Згідно із абзацом 2 частини 3 статті 378 КАС України (в редакції Закону № 4094-IX), невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.

Отже, за змістом вказаної норми КАС України з 19.12.2024 у справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг, невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення протягом двох місяців з дня набрання останнім законної сили є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення, зокрема шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.

Колегія суддів зауважує, що у цій категорії справ зміна способу і порядку виконання рішення можлива шляхом зміни "зобов`язання здійснити перерахунок та провести виплати за перерахованою пенсією" на "стягнення коштів із державного органу боржника".

Під зміною способу і порядку виконання рішення розуміється прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими.

Так, з матеріалів справи встановлено, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 26.02.2025 у справі № 520/1753/25, зокрема, зобов`язано ГУ ПФУ в Харківській області з 01.02.2023 здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки від 26.11.2024 року № 22-1559/4.1/4.1.4/8-24.

Тобто, резолютивна частина Харківського окружного адміністративного суду від 26.02.2025 у справі № 520/1753/25 має зобов`язальний характер лише щодо перерахунку пенсії ОСОБА_1 .

В свою чергу, судом при ухваленні рішення від 26.02.2025 у справі № 520/1753/25 не було зобов`язано відповідача вчинити дії щодо виплати перерахованої пенсії з 01.02.2023 на підставі довідки від 26.11.2024 № 22-1559/4.1/4.1.4/8-24, з урахуванням раніше виплачених сум, або різниці в пенсії, оскільки така позовна вимога не заявлялась, тобто не була предметом розгляду та відповідно не вирішувалася судом.

Судом було розглянуто позовну заяву позивача в межах позовних вимог та обраного позивачем способу захисту свого порушеного права, у відповідності до частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, та прийнято рішення про задоволення позовної заяви позивача в повному обсязі, шляхом зобов`язання ГУ ПФУ в Харківській області з 01.02.2023 здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки від 26.11.2024 №22-1559/4.1/4.1.4/8-24.

Так, на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.02.2025 у справі № 520/1753/25 відповідачем здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі оновленої довідки 26.11.2024 № 22-1559/4.1/4.1.4/8-24 з 01.02.2023.

За результатом перерахунку нараховано різницю в пенсії в розмірі 15049,75 грн. та внесено до Реєстру судових рішень, що підтверджується розрахунком на доплату (виплату, утримання) пенсії за пенсійною справою № 2006034015.

Отже, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.02.2025 у справі №520/1753/25 виконано відповідачем у повному обсязі.

Колегія суддів зауважує, що в розумінні положень частини 3 статті 378 КАС України самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання судового рішення шляхом стягнення з суб`єкта владних повноважень відповідних виплат є саме невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили. Проте, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.02.2025 у справі № 520/1753/25 було виконане, що підтверджується вищезазначеним розрахунком на доплату (виплату, утримання) пенсії за пенсійною справою № 2006034015.

Проведений пенсійним органом перерахунок пенсії в частині його розміру, позивач не оспорює.

В своїй заяві позивач просить змінити спосіб виконання судового рішення від 26.02.2025 по даній справі шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області заборгованості у сумі 15049,75 грн недоплаченої пенсії, з урахуванням тієї обставини, що на даний час відповідачем не виконано рішення в частині виплати на користь заявника перерахованої пенсії.

Разом з тим, рішенням суду не було покладено на Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області обов`язку щодо виплати заборгованості з пенсії, а тому і відсутні підстави для зміни способу і порядку виконання наведеного рішення.

На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні заяви про зміну способу виконання рішення суду у даній справі.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, у зв`язку з чим, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ч. 4 ст. 229, ч. 4 ст. 241, ст. ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 03.11.2025 по справі № 520/1753/25 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя Т.С. Перцова

Судді Я.М. Макаренко С.П. Жигилій