Рішення від 12 січня 2026 р. у справі №580/12536/25 — Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2026 року справа № 580/12536/25

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Орленко В.І., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження у приміщенні суду адміністративну справу у змішаній (паперовій та електронній) формі за позовом Житомирського військового інституту імені С.П. Корольова до ОСОБА_1 про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

11.11.2025 Головне управління ДПС у Черкаській області, звернувшись до суду з позовною заявою, в якій просить: стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (карта платника податків НОМЕР_1 ) на користь Житомирського військового інституту імені С.П. Корольова грошові кошти за витрати пов`язані з його навчанням та утриманням у вищому військовому навчальному закладі в розмірі 22187 гривень 95 копійок які перерахувати на р/р ІІА418201720313251005201000304 МФО 820172, код 08183359 в ГУДКУ у м. Київ.

Позов мотивовано тим, що відповідач був зарахований на навчання до Житомирського військового інституту імені С.П. Корольова. У подальшому, позивач подав рапорт про небажання продовження навчання, що стало підставою для відрахування його з навчального закладу, у зв`язку з чим у відповідача виник борг з витрат пов`язаних з його утриманням у навчальному закладі у сумі 22187,95 грн. Оскільки відповідачем кошти добровільно не сплачені, позивач просить суд стягнути їх на свою користь.

Ухвалою суду від 17.11.2025 відкрито провадження в адміністративній справі; справу вирішено розглядати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Відзив на позовну заяву відповідачем до суду не надано.

Ухвалу про відкриття провадження у справі отримано відповідачем 13.12.2025, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення №067050319404.

Відповідно до ч. 6 статті 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, суд зазначає, що відповідно до пункту 122 розділу VI «Перехідні положення» Положення №1845/0/15-21 до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС справи можуть розглядатися (формуватися та зберігатися) в паперовій, електронній чи змішаній формі залежно від наявних у суді можливостей. Електронні документи та електронні копії паперових документів вносяться до АСДС та зберігаються в централізованому файловому сховищі. Документи, що надійшли до суду в електронній формі, за потреби можуть роздруковуватися та приєднуватися до матеріалів справи у паперовій формі.

Згідно з абзацом 21 пункту 1 розділу VII Формування і оформлення судових справ Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.08.2019 № 814 (у редакції наказу Державної судової адміністрації України від 17 жовтня 2023 року № 485) у випадку прийняття суддею (суддею-доповідачем), у провадженні якого перебуває судова справа, рішення щодо розгляду (формування та зберігання) судової справи (матеріалів кримінального провадження) в електронній чи змішаній (паперовій та електронній) формі, формування матеріалів судової справи здійснюється у відповідній(их) формі(ах) (паперовій та/або електронній).

Отже, процесуальне законодавство передбачає можливість розгляду справи у змішаній формі (паперовій та електронній) та прийняття рішення про такий розгляд суддею, у провадженні якого перебуває судова справа.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд вважає за доцільне здійснити розгляд справи у змішаній (паперовій та електронній) формі.

Дослідивши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Суд встановив, що 29.07.2024 між Міністерством оборони України в особі начальника Житомирського військового інституту та відповідачем укладено контракт «Про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах Украйни курсантами вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти».

28.07.2024 на підставі наказу начальника Житомирського військового інституту №222 (по стройовій частині) відповідача зараховано до списків особового складу військового інституту та всі види забезпечення з 28.07.2024.

31.03.2025 відповідачем на ім`я начальника військового інституту подано рапорт про дострокове розірвання контракту про проходження навчання та відрахування з числа курсантів через небажання продовження навчання.

15.04.2025 наказом начальника Житомирського військового інституту №16-КС (по особовому складу) з відповідачем розірвано контракт про проходження військової служби (навчання) у ЗСУ курсантами вищого військового навчального закладу у зв`язку, відраховано з числа курсантів військового інституту через небажання продовжувати навчання та призначено оператором відділення навчальних безпілотних авіаційних комплексів взводу навчальних БПЛА цього самого інституту.

15.04.2025 перед відрахуванням відповідачу працівниками фінансово-економічної служби Житомирського військового інституту, вручений розрахунок витрат пов`язаних з його утриманням у навчальному закладі, який складає: грошове забезпечення 25 687 грн 95 коп; речове забезпечення 0 грн 0 коп; продовольче забезпечення 0 грн 0 коп; медичне забезпечення 0 грн. 0 коп; забезпечення ВПД на час канікулярної відпустки 0 грн 0 коп; забезпечення комунальними послугами та енергоносіями 0 грн 0 коп, а всього на загальну суму 25 687 грн 95 коп.

Відповідач не сплатив вказаний борг в зазначений строк, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступних приписів законодавства.

Проходження громадянами України військової служби (навчання) у вищих військових навчальних закладах врегульовані правовими нормами Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 №2232-XII (далі - Закон №2232-XII).

За приписами ч.3 ст.25 Закону №2232-XII зарахування громадян України до вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів проводиться на добровільних засадах відповідно до особистих заяв після успішного складення вступних іспитів та відповідних випробувань.

Згідно з частиною 4 статті 25 Закону №2232-XII з громадянами України - курсантами вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти укладається контракт про проходження військової служби (навчання) на строки, передбачені абзацом четвертим частини другої статті 23 цього Закону. Контракт про проходження військової служби на посадах осіб сержантського і старшинського або офіцерського складу після закінчення навчання укладається між громадянином та державою, від імені якої виступає уповноважений орган військового управління Збройних Сил України або іншого військового формування, для потреб якого він проходить підготовку, на строк, передбачений абзацами третім і шостим частини другої статті 23 цього Закону.

Відповідно до частини 10 статті 25 Закону №2232-XII, курсанти в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу, а також особи офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п`яти років після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу вищого навчального закладу відповідно до підпунктів "д", "е", "є", "и" пункту 1 частини п`ятої статті 26 цього Закону, відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці навчальні заклади, витрати, пов`язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до порядку і умов, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється у судовому порядку.

Пунктом 1 Порядку про відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 №964 (далі - Порядок №964) визначено механізм відшкодування курсантами в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищому навчальному закладі.

Згідно з пунктом 3 Порядку №964 відшкодування здійснюється у розмірі фактичних витрат, пов`язаних з: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; перевезенням до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та у зворотному напрямку; оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв.

Розрахунок фактичних витрат здійснюється вищим навчальним закладом згідно з нормами утримання курсантів та відповідно до Порядку розрахунку витрат, який установлюється Міноборони разом з Мінфіном, МВС, Адміністрацією Держприкордонслужби, Управлінням державної охорони, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Держспецтрансслужбою.

Відповідно до п.2.1 Порядку розрахунку витрат, пов`язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах, затвердженого наказом Міністерства оборони України, Міністерства фінансів України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства транспорту та зв`язку України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Служби безпеки України від 16.07.2007 №419/831/240/605/537/219/534 (далі - Порядок розрахунку витрат), відшкодування здійснюється в розмірі фактичних витрат, пов`язаних з утриманням курсантів у вищому навчальному закладі, а саме витрат, окрім іншого, на грошове забезпечення, продовольче забезпечення, медичне забезпечення та оплату комунальних послуг та спожитих енергоносіїв.

Згідно з п.2.1.1 Порядку розрахунку витрат, витратами на грошове забезпечення є отримане курсантом щомісячне грошове забезпечення за весь період навчання, яке визначається з посадового окладу та додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу та надбавки), передбачених чинним законодавством для цієї категорії військовослужбовців. Фактичні дані беруться з розрахункових відомостей та інших передбачених документів, що підтверджують виплату щомісячного грошового забезпечення курсанту.

Відповідно до п.2.1.2 Порядку розрахунку витрат, витратами на продовольче забезпечення є витрати, пов`язані із забезпеченням курсанта продовольством згідно з нормами харчування, які провадяться на підставі довідки-розрахунку, складеної начальником продовольчої служби.

Згідно з п.2.1.4. Порядку розрахунку витрат, витратами на медичне забезпечення є витрати, пов`язані з наданням медичної допомоги, у тому числі стоматологічної, безпосередньо у ВНЗ, та вартість лікування у військових госпіталях.

Відповідно до п.2.1.6. Порядку розрахунку витрат, до спожитих курсантом ВНЗ комунальних послуг та енергоносіїв належать тепло, гаряча та холодна вода, водовідведення та електроенергія.

За приписами п.7 Порядку №964, у разі відмови курсанта або особи офіцерського складу добровільно відшкодувати витрати стягнення їх сум здійснюється у судовому порядку.

Сума відшкодованих витрат зараховується до спеціального фонду державного бюджету і використовується відповідно до кошторису Міноборони, МВС, Адміністрації Держприкордонслужби, Управління державної охорони, СБУ та Служби зовнішньої розвідки (п.8 Порядку №964).

Судом встановлено, що за відповідачем рахується заборгованість з відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням у вищому військовому навчальному закладі, на загальну суму 22187,85 грн, що підтверджується розрахунком відшкодування витрат на утримання у вищому навчальному закладі.

Верховний Суд у постанові від 13.01.2023 у справі № 440/2692/20 дійшов висновку, що грошове забезпечення курсантів вищих навчальних закладів належить до категорії витрат на їх навчання і за наявності на те підстав підлягають компенсації. Окрім того, суд касаційної інстанції у наведеній справі дійшов висновків, що на спірні правовідносини не поширюється дія положень пункту 1 частини 1 статті 1215 Цивільного кодексу України.

Так, доказів сплати відповідачем коштів у розмірі 22187,85 грн станом на час розгляду даної справи суду не надано.

Встановлені судом обставини свідчать про те, що відповідачем не відшкодовано витрати, пов`язані з його утриманням під час навчання у вищому військовому навчальному закладі, а тому такі підлягають до стягнення в судовому порядку.

Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, не спростовані відповідачем, а отже підлягають до задоволення в повному обсязі.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, що відповідно до частини 2 статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз, тому понесені позивачем судові витрати йому не відшкодовуються.

Керуючись статтями 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Житомирського військового інституту імені С.П. Корольова грошові кошти за витрати, пов`язані з навчанням та утриманням у вищому військовому навчальному закладі, в розмірі 22187 гривень 95 копійок.

Судові витрати не розподіляються.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, що може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України до Шостого апеляційного адміністративного суду у зв`язку із початком функціонування модулів ЄСІТС з урахуванням підпунктів 15.1, 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням рішення ВРП від 17.08.2021 № 1845/О/15-21 «Про затвердження Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи».

Копію рішення направити сторонам справи.

Рішення суду складене 13.01.2026.

Суддя Валентина ОРЛЕНКО