Рішення від 12 січня 2026 р. у справі №460/22317/25 — Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

13 січня 2026 року м. Рівне№460/22317/25

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дудар О.М., за участю секретаря судового засідання Юрчук А.М., сторін та інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Левченко К.В.,

відповідача: представник Дмитрієва А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1

доРівненського відділу державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України

про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення певних дій,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 ( далі - позивач) звернулася з позовом до Рівненського відділу державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (далі - відповідач) про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення певних дій.

Позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Рівненського відділу державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України щодо неприйняття рішення про закінчення виконавчого провадження №72984918 з примусового виконання постанови від 08.11.2019 №60492021 про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору в розмірі 58405,29грн;

- зобов`язати Рівненський відділ державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України закінчити виконавче провадження №72984918 з примусового виконання постанови від 08.11.2019 №60492021 про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору в розмірі 58405,29грн відповідно до ч.8 ст.27 Закону України "Про виконавче провадження", припинивши усі заходи примусового виконання рішень.

Позов обґрунтовано тим, що на виконанні в старшого державного виконавця Рівненського відділу державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Дмитрієвої А.С. та приватного виконавця виконавчого округу Рівненської області Ярмошевич Н.О. перебувають на виконанні постанови про стягнення з боржника одних і тих же сум у рахунок погашення виконавчого збору і основної винагороди приватного виконавця, що свідчить про подвійне стягнення та суперечить принципу справедливості.

Ухвалою суду від 12.12.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено провести розгляд справи за правилами ст.287 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, призначено судове засідання на 23.12.2025.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, згідно з яким позов до задоволення не підлягає, оскільки державний виконавець діяла у повній відповідності з вимогами чинного законодавства.

Позивачем подано відповідь на відзив, згідно з якою доводи, викладені у відзиві відповідача, не спростовують доводів позивача, викладених у позовній заяві.

Судове засідання 23.12.2025 не відбулося у зв`язку з відсутністю у суді електропостачання та неможливістю забезпечити фіксування судового засідання звукозаписувальним технічним засобом.

Розгляд справи відкладено на 06.01.2026.

У судовому засіданні 06.01.2026 представник позивача позов підтримала з підстав, викладених у позовній заяві та, зокрема, пояснила суду, що виконавче законодавство містить норму (ч.8 ст.27 Закону України "Про виконавче провадження"), у якій обумовлений випадок, коли виконавчий збір не стягується або припиняється стягуватися у зв`язку з участю приватного виконавця у процедурі виконання того ж самого виконавчого документа. Вказана норма містить правило стосовно неможливості подальшого стягнення виконавчого збору, якщо надалі виконавчий документ буде виконувати не державний, а приватний виконавець, а також спрямована на те, щоб не допустити одночасного стягнення з боржника виконавчого збору і основної винагороди. Зазначила, що ця норма покликана уникнути подвійної плати боржником зазначених коштів, а тому її застосування дозволяє розв`язати спір стосовно справедливості подвійного стягнення плати державному і приватному виконавцям за виконання одного й того ж виконавчого документа. Така невизначеність законодавчого регулювання окреслених правовідносин має наслідком потребу застосування аналогії закону (права). Просила позовні вимоги задовольнити повністю.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечила проти позову з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Суду пояснила, що стягнення виконавчого збору відбувається незалежно від суми фактично стягнутої суми основного боргу, що кореспондується з приписами ст.27 Закону України "Про виконавче провадження". Відповідно до змісту ст.39 зазначеного Закону відсутні підстави закінчення виконавчого провадження щодо стягнення виведеного в окреме виконавче провадження виконавчого збору у разі пред`явлення стягувачем виконавчого документу до приватного виконавця. Вказала, що законодавство про виконавче провадження не ставить право приватного виконавця на отримання основної винагороди у залежність від тієї обставини, що на примусовому виконанні в органах державної виконавчої служби перебуває постанова державного виконавця про стягнення виконавчого збору. Просила у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

У судовому засіданні 06.01.2026 суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення та повідомив, що рішення у справі буде оголошено 13.01.2026.

Заслухавши представників сторін, дослідивши письмові докази, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Рівненським районний судом Рівненської області 03.05.2019 видано виконавчий лист у справі №570/2309/15-ц про стягнення солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , на користь Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" заборгованості у виді інфляційних витрат за час прострочення виконання грошових зобов`язань з травня 2012 року по травень 2015 року в сумі 584052,88грн (а.с.100).

08.11.2019 головним державним виконавцем Рівненського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області Кравчук А.О. на підставі заяви про примусове виконання Акціонерного товариства "Універсал Банк" (правонаступника Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк") винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №60492021 з виконання виконавчого листа №570/2309/15-ц від 03.05.2019 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості у виді інфляційних витрат за час прострочення виконання грошових зобов`язань з травня 2012 року по травень 2015 року в сумі 584052,88грн (а.а.с.99, 102).

08.11.2019 головним державним виконавцем Рівненського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області Кравчук А.О. у виконавчому провадженні №60492021 винесено постанову про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження, якою з ОСОБА_1 стягнуто витрати на проведення виконавчих дій у сумі 150,00грн (а.с.104).

08.11.2019 головним державним виконавцем Рівненського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області Кравчук А.О. у виконавчому провадженні №60492021 винесено постанову про стягнення виконавчого збору, якою з ОСОБА_1 стягнуто виконавчий збір у сумі 58405,29грн (а.с.106).

05.10.2023 державним виконавцем Рівненського відділу державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Дмитрієвою А.С. у виконавчому провадженні №60492021 на підставі заяви Акціонерного товариства "Універсал Банк" винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, якою виконавчий лист №570/2309/15-ц від 03.05.2019 повернуто стягувачу (а.с.109).

Згідно з п.3 зазначеної постанови постановлено виокремити в окреме провадження постанову про стягнення виконавчого збору №60492021 від 08.11.2019.

09.10.2023 державним виконавцем Рівненського відділу Державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Дмитрієвою А.С. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №72984918 про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 58405,29грн (сума до стягнення 57394,37грн) (а.с.94).

09.10.2023 державним виконавцем Рівненського відділу Державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Дмитрієвою А.С. у виконавчому провадженні №72984918 винесено постанову про арешт коштів боржника, якою накладено арешт на грошові кошти ОСОБА_1 (а.с.96).

Надалі стягувачем Акціонерним товариством "Універсал Банк" виконавчий лист Рівненського районного суду Рівненської області №570/2309/15-ц від 03.05.2019 було повторно пред`явлено до виконання приватному виконавцю виконавчого округу Рівненської області Ярмошевич Н.О. якою 18.04.2024 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №74789993 про стягнення солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , на користь Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" заборгованості у виді інфляційних витрат за час прострочення виконання грошових зобов`язань з травня 2012 року по травень 2015 року в сумі 584052,88грн (573943,70грн станом на 05.10.2023 згідно з відміткою державного виконавця) (а.с.34).

Згідно з п.3 зазначеної постанови стягнуто з боржника основну винагороду приватного виконавця у розмірі 57394,37грн (а.с.35).

04.11.2025 представник позивача адвокат Левченко К.В. звернулася до Рівненського відділу Державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції із заявою про закінчення виконавчого провадження №72984918 (а.а.с.19-25).

Рівненський відділ Державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції листом від 24.11.2025 №79566 повідомив представника позивача про те, що підстави для прийняття державним виконавцем рішення про закінчення виконавчого провадження №72984918 відсутні (а.а.с.14-16).

Вважаючи, що відповідач допустив протиправну бездіяльність, позивач звернулася до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII).

Статтею 1 Закону №1404-VIII передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій, визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч.1 ст.5 Закону №1404-VIII, примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Згідно з п.1 ч.1 ст.3 Закону №1404-VIII, підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Відповідно до ч.1 ст.18 Закону №1404-VIII, виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Частинами 5, 6 статті 26 Закону №1404-VIII передбачено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Згідно із ч.4 ст.27 Закону №1404-VIII, державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Пунктом 3 розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 за №489/20802 (далі – Інструкція №512/5), передбачено, що стягнення виконавчого збору здійснюється у порядку, визначеному статтею 27 Закону. Про стягнення з боржника виконавчого збору та його розмір державний виконавець зазначає у постанові про відкриття виконавчого провадження. Виконавчий збір стягується з боржника на підставі постанови про стягнення виконавчого збору, у якій зазначаються розмір та порядок стягнення нарахованого виконавчого збору. Постанову про стягнення виконавчого збору державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження (крім виконавчих документів про стягнення аліментів) та не пізніше наступного робочого дня після її винесення надсилає сторонам виконавчого провадження.

Випадки, коли виконавчий збір не стягується визначені ч.5 ст.27 Закону №1404-VIII.

Таким чином, приймаючи одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення з боржника виконавчого збору, державний виконавець діє правомірно, відповідно до норм чинного законодавства.

Згідно з ч.1 ст.27 Закону №1404-VIII, виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів (ч.2 ст.27 Закону №1404-VIII).

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що стягнення виконавчого збору є безумовною дією державного виконавця у межах виконавчого провадження та ефективним засобом стимулювання боржника до самостійного виконання рішення суду до відкриття виконавчого провадження. Стягнення виконавчого збору є не правом, а обов`язком державного виконавця при відкритті виконавчого провадження.

Такий висновок суду узгоджується з правовою позицією, викладеною Верховним Судом у постанові від 26.06.2020р. у справі №360/3324/19.

Суд звертає увагу, що законодавець пов`язав можливість отримання виконавцем виконавчого збору не виключно з вчиненням ним певних виконавчих дій протягом усього часу тривалості виконавчого провадження, яке призвело до фізичного стягнення коштів на користь стягувача з боржника. Сума основної винагороди у розмірі 10 відсотків визначається та стягується виходячи з сум коштів, що підлягають примусовому стягненню за виконавчим документом, і це не залежить від вчинених виконавчих дій після відкриття виконавчого провадження. Визначення розміру винагороди пов`язане з фактом початку примусового виконання за виконавчим документом.

Відповідно до ч.3 ст.40 Закону №1404-VIII, у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

Згідно з п.8 розділу ІІІ Інструкції №512/5, у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 7, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, постанова про стягнення виконавчого збору не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) реєструється в автоматизованій системі виконавчого провадження як виконавчий документ та підлягає виконанню в порядку, передбаченому Законом та цією Інструкцією.

Державний виконавець зобов`язаний відкрити виконавче провадження за постановою про стягнення виконавчого збору не пізніше наступного робочого дня з дня її реєстрації в автоматизованій системі виконавчого провадження.

Таким чином, виокремивши в окреме провадження постанову про стягнення виконавчого збору №60492021 від 08.11.2019, державний виконавець діяла на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що встановлені чинним законодавством.

Приписами ст.31 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" від 02.06.2016 №1403-VIII (далі - Закон №1403-VIII) визначено право приватного виконавця на отримання винагороди.

Згідно з ч.1 ст.31 Закону №1403-VIIІ, за вчинення виконавчих дій приватному виконавцю сплачується винагорода.

Винагорода приватного виконавця складається з основної та додаткової (ч.2 ст.31 Закону №1403-VIII).

Частинами 4-6 ст.31 Закону № 1403-VIII визначено, що основна винагорода приватного виконавця, що встановлюється у відсотках, стягується з боржника разом із сумою, що підлягає стягненню за виконавчим документом (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Якщо суму, передбачену в частині четвертій цієї статті, стягнуто частково, сума основної винагороди приватного виконавця, визначена як відсоток суми стягнення, виплачується пропорційно до фактично стягнутої суми (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Основна винагорода, що встановлюється у вигляді фіксованої суми, стягується після повного виконання рішення.

Як встановлено судом, у межах виконавчого провадження №60492021 державним виконавцем повного фактичного виконання виконавчого листа від 03.05.2019 у справі №570/2309/15-ц досягнуто не було, виконавчий документ був повернутий стягувачу за його заявою.

Надалі виконавчий лист від 03.05.2019 у справі №570/2309/15-ц було пред`явлено для виконання приватному виконавцю Ярмошевич Н.О., яка постановою від 18.04.2024 відкрила виконавче провадження №74789993 з одночасним стягненням з боржника основної винагороди приватного виконавця у сумі 57394,37грн.

Закон №1404-VIII містить прогалину у правовому регулюванні процедури стягнення з боржників виконавчого збору і основної винагороди за виконання одного й того ж виконавчого документа.

З одного боку, Закон №1404-VIII не визначає порядку, умов чи підстав для припинення стягнення виконавчого збору з боржників у випадку подальшого пред`явлення стягувачами виконавчого документа до виконання приватним виконавцям.

З іншого боку, норми законодавства, що стосуються умов і підстав стягнення винагороди приватними виконавцями, не містять приписів, які б обмежували їхні права на отримання винагороди за вчинення виконавчих дій у разі, коли виконавчий лист попередньо перебував на виконанні у державного виконавця.

Законодавство про виконавче провадження не ставить право приватного виконавця на отримання основної винагороди у залежність від тієї обставини, що на примусовому виконанні в органах державної виконавчої служби перебуває постанова державного виконавця про стягнення виконавчого збору.

Водночас, законодавство містить норму, у якій обумовлений випадок, коли виконавчий збір не стягується або припиняється стягуватися у зв`язку із участю приватного виконавця у процедурі виконання того ж самого виконавчого документа.

Так, частиною 8 ст.27 Закону №1404-VIII встановлено, що під час передачі виконавчого документа від органу державної виконавчої служби приватному виконавцю виконавчий збір не стягується, якщо він не був стягнутий на момент передачі. У разі стягнення частини виконавчого збору на момент передачі виконавчого документа приватному виконавцю стягнута частина виконавчого збору поверненню не підлягає.

Проте, поняття й процедура, що згадані у цій нормі, стосується правовідносин, що не є подібними до спірних у цій справі, оскільки в останніх факт передачі виконавчого документа відсутній.

Статтею 39 Закону №1404-VIII передбачено підстави закінчення виконавчого провадження, серед яких відсутня така, як закінчення виконавчого провадження із стягнення виведеного в окреме провадження виконавчого збору у разі пред`явлення стягувачем виконавчого документа для виконання приватному виконавцю.

У сукупності викладеного, суд дійшов висновку, що жодної протиправної бездіяльності державним виконавцем у спірних правовідносинах допущено не було.

Тобто, відповідач у спірних правовідносинах діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені чинним законодавством, добросовісно та розсудливо, з урахуванням усіх обставин справи.

При цьому, доводи та обґрунтування позивача не спростовують правомірності поведінки відповідача та не дають суду підстав для висновку про зворотне.

Отже, позовні вимоги є необґрунтованими та до задоволення не підлягають.

Підстави для розподілу судових витрат відповідно до ст.139 КАС України відсутні.

Керуючись статтями 241-246, 255, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Рівненського відділу державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення певних дій відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: Рівненський відділ державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (вул.Петра Могили, буд.22Б, м.Рівне, Рівненський район, Рівненська область, 33001; ідентифікаційний код юридичної особи 35007151).

Повне рішення складено 13 січня 2026 року.

Суддя О.М. Дудар