Рішення від 12 січня 2026 р. у справі №360/2167/25 — Луганський окружний адміністративний суд

Суд: Луганський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації

Дата: 12 січня 2026 р.

Справа: №360/2167/25

Суддя: С.В. Борзаниця

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

13 січня 2026 рокум. ДніпроСправа № 360/2167/25

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Борзаниця С.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом адвоката Тарасенко Дар`ї Юріївни в інтересах ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання бездіяльності та постанови протиправними, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду з Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява адвоката Муштая Андрія Івановича (далі – представник позивача) в інтересах ОСОБА_1 (далі – позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі – відповідач І), ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі – відповідач ІІ), в якій просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , що полягає у невнесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформації про визнання ОСОБА_1 непридатним до військової служби та про виключення його з військового обліку на цій підставі;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформацію про визнання ОСОБА_1 непридатним до військової служби та про виключення його з військового обліку на цій підставі;

- визнати протиправною постановку ОСОБА_1 на військовий облік у ІНФОРМАЦІЯ_4 , зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_5 скасувати запис в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів про постановку ОСОБА_1 на військовий облік.

В обґрунтування вимог зазначено, що позивач перебував на обліку у відповідача І та є особою з інвалідністю.

27.01.2017 позивача відповідачем І було визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку на підставі ст. 75-А Наказу Міністерства оборони України № 402 від 14.08.2008 та виключено з військового обліку, про що свідчить відмітка у військово-обліковому документі серії НОМЕР_1 .

Позивач сформував еВОД через додаток «Резерв+» і виявив, що перебуває на обліку у відповідача ІІ.

Відповідно, постановка на облік відбулась через те, що відповідач І не вніс в реєстр інформацію про позивача, зокрема, про його непридатність до військової служби та виключення з обліку

З метою врегулювання спірного питання без звернення до суду, позивач попередньо звертався до відповідачів з заявами.

Відповідачем ІІ надано відповідь, в якій, зокрема, рекомендовано ІНФОРМАЦІЯ_6 взяти на військовий облік позивача (за фактичним місцем проживання) та вжити заходи щодо притягнення його до адміністративної відповідальності, або звільнити від відповідальності, перевіривши медичну документацію. ІНФОРМАЦІЯ_7 облікової документації щодо позивача не сформовано, відповідно, рішення про виключення з військового обліку, зняття з розшуку прийняти не є можливим.

Представник позивача зазначає, що на момент подачі позову відповіді на звернення відповідачем І не надані, згідно даних реєстру позивач досі перебуває на обліку у відповідача ІІ.

Представник позивача вважає бездіяльність відповідачів протиправною, оскільки позивач був виключений з військового обліку на підставі визнання його непридатним до військової служби, а тому відповідач І зобов`язаний був внести відповідну інформацію в Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів, але протиправно не зробив цього.

Ухвалою суду від 13.11.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні), зобов`язано відповідачів надати докази у справі.

Відповідач І подав відзив на позов, в якому заперечив проти заявлених вимог з таких підстав.

На дату виключення позивача з військового обліку (27.01.2017) був відсутній повноцінний функціонал Єдиного державного реєстру призовників, військозобов`язаних та резервістів, а отже й юридичний обов`язок щодо внесення інформації про виключення з обліку в режимі реального часу був відсутній. На той час облік вівся переважно у паперовій формі.

Таким чином, відповідач І вважає, що відсутня протиправна бездіяльність щодо невнесення даних про виключення з обліку у 2017 році.

Згідно з відомостями, отриманими через додаток "Резерв+" позивач на поточний момент перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до чинного законодавства актуалізація даних (зокрема, внесення відомостей про непридатність та виключення з обліку) до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів є обов`язком та виключною компетенцією ТЦК та СП, де військовозобов`язаний перебуває на обліку.

Оскільки позивач перебуває на обліку у відповідача ІІ, то відповідач І не має юридичних та технічних повноважень для внесення змін до його поточних облікових даних у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Зазначено, що відповідачі є евакуйованими органами, які наразі функціонують за межами місця постійної дислокації у зв`язку зі збройною агресією.

Внаслідок екстреної евакуації та бойових дій значна частина паперових військово-облікових документів та особових справ військовозобов`язаних, які перебували на обліку до 2022 року, не була збережена і не може бути надана суду. Зокрема, первинна особова справа позивача, яка містила оригінали постанови ВЛК від 27.01.2017 та підтверджувала виключення з обліку, втрачена під час евакуації.

На виконання вимог ухвали суду від 13.11.2025 на підставі наявних мінімальних даних відповідачем І повідомлено:

Позивач перебував на обліку до 27.01.2017 та з цієї дати виключений з військового обліку.

Підстави внесення відомостей про виключення позивача з військового обліку постанова ВЛК від 27.01.2017 (ст. 75-А Наказу МОУ № 402/2008) – визнаний непридатним до військової служби.

Оригінали документів (постанови ВЛК, особової справи) втрачені через вимушену евакуацію з тимчасово окупованої території.

Підтвердженням факту слугує запис у військово-обліковому документі позивача серії НОМЕР_1 .

Відповідач ІІ правом подання відзиву на позов не скористався, вимоги ухвали суду від 13.11.2025 не виконав.

Відповідно до частини шостої статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 КАС України, суд встановив таке.

ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) 19.09.2025 звернувся до відповідача ІІ з заявою про внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів щодо його виключення з військового обліку та зняття його з розшуку як такого, що був винесений безпідставно.

Листом від 25.09.2025 № ЩТ/1672 відповідач повідомив, що позивача рішенням генерального штабу в ході реалізації Постанови КМУ від 16.08.2024 № 932 встановлено на облік до ІНФОРМАЦІЯ_9 . Згідно матеріалів справи позивач фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідно Додатку до алгоритму роботи з відомостями щодо громадян чоловічої статі віком від 25 до 60 років, всененими у підкартотеку «Взяті на облік відповідно КМУ №932» картотеки «Вільних залишків» рекомендовано ІНФОРМАЦІЯ_6 взяти позивача на військовий облік (за фактичним місцем проживання) та вжити заходи щодо притягнення його до адміністративої відповідальності або звільнити від відповідальності, перевіривши медичну докумнтацію.

Зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_7 облікової документації щодо позивача не сформовано відповідно рішення про виключення з військового обліку, зняття з розшуку прийняи не є можливим. Рекомендовано звернутися до РТЦК та ССП за місцем фактичного проживання де встати на військовий облік з подальшим вирішенням питань по суті.

Згідно військового квитка серії НОМЕР_3 , виданого ІНФОРМАЦІЯ_10 22.12.1992, позивача визнано непридатним до військової служби та з 27.01.2017 виключено з військового обліку на підставі ст. 75-А Наказу Міністерства оборони України № 402 від 14.08.2008.

Відповідно до довідки до акту огляду МСЕК серії 10 ААБ № 106757 позивачу з 18.04.2012 встановлено ІІІ групу інвалідності безстроково, причина інвалідності – загальне захворювання.

Зазначене також підтверджується пенсійним посвідченням № НОМЕР_2 , дата видачі 29.01.2025.

Згідно з інформації з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів "Резерв+" позивач перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_7 , категорія обліку: військовозобов`язаний, дата взяття на облік: 21.02.2009. Перебуває в розшуку з 20.08.2025, причина розшуку: не стали на військовий облік за місцем проживання як ВПО, група інвалідності: інвалідність 3ої групи, діє до: 31.12.2999, причина: внаслідок загального захворювання, звання: солдат, ВОС: 999097, номер в реєстрі: 12052025145.

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень частин другої, п`ятої статті 33 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25 березня 1992 року № 2232-XII (далі - Закон України № 2232-XII) загальне керівництво роботою, пов`язаною з організацією та веденням військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, контроль за станом цієї роботи в центральних та місцевих органах виконавчої влади, інших державних органах (крім Служби безпеки України та Служби зовнішньої розвідки України), органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від підпорядкування і форми власності здійснює Генеральний штаб Збройних Сил України. Військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів визначений Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487 (далі – Постанова № 1487).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 1487 організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов`язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до пункту 79 Порядку районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки:

- організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці;

- здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством;

- проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього;

- організовують оповіщення призовників, військовозобов`язаних та резервістів про їх виклик до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, приписки до призовної дільниці, взяття на військовий облік, призначення на особливий період, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів і забезпечують здійснення контролю за їх прибуттям;

- організовують та забезпечують зберігання облікової документації призовників, військовозобов`язаних та резервістів, персональних даних, які містяться в них; - забезпечують громадян військово-обліковими документами та зберігання зданих або вилучених у призовників, військовозобов`язаних та резервістів військово-облікових документів.

З аналізу вищенаведених норм слідує, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки забезпечують виконання військового обов`язку громадянами України, організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці, здійснюють взяття, зняття та виключення з військового обліку в установленому порядку.

Правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, регулює відносини у сфері державної реєстрації громадян України, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави, та осіб, приписаних до призовних дільниць (далі - призовники, військовозобов`язані та резервісти) визначені в Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів" від 16 березня 2017 року № 1951-VIII (далі - Закон № 1951-VIII).

Статтею 1 Закону № 1951-VIII визначено, що Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

Так, частиною 1 статті 5 Закону № 1951-VIII передбачено, що держателем Реєстру є Міністерство оборони України (далі - Держатель Реєстру), розпорядником Реєстру є Генеральний штаб Збройних Сил України (далі - розпорядник Реєстру), а Служба безпеки України та розвідувальні органи України є органами адміністрування та ведення Реєстру. Адміністратором Реєстру є Держатель Реєстру.

Відповідно до частини першої статті 6 Закону № 1951-VIII до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості:

1) персональні дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів;

2) службові дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Пунктом 2 частини першої статті 9 Закону № 1951-VIII передбачено, що призовник, військовозобов`язаний та резервіст має право, зокрема, звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.

Процедури збирання, зберігання, обробки та використання відомостей Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів встановлено Порядком ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженим наказом Міністерства оборони України від 28.03.2022 № 94 (далі - Порядок №94) (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно із пунктами 2 та 6 розділу І Порядку № 94 реєстр - автоматизована інформаційно-телекомунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

Дані Реєстру використовуються для реалізації завдань військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також для інформаційного забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов`язку.

Відповідно до пунктів 1, 2, 16 та 18 розділу ІІ Порядку № 94 суб`єктами Реєстру є володілець Реєстру, розпорядник Реєстру, органи адміністрування Реєстру та органи ведення Реєстру.

Володільцем Реєстру є Міністерство оборони України.

Органами ведення Реєстру є ТЦК та СП, Центральне управління СБУ та регіональні органи СБУ, відповідні підрозділи СЗРУ.

Призначена відповідальна особа за ведення Реєстру відповідно до покладених на неї обов`язків здійснює:

внесення відомостей до електронних форм облікових карток призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідно до нормативно-правових актів з питань ведення військового обліку, взяття (зняття) на військовий облік з перевіркою відповідності персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів з існуючими обліковими даними;

внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, ТЦК та СП, військових частин, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов`язаними та резервістами;

верифікацію персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних або резервістів, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію;

перегляд та друк облікових документів, звітів та статистичних відомостей Реєстру відповідного ТЦК та СП, Центрального управління СБУ та відповідного регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу СЗРУ;

знищення повторного запису з Реєстру.

Пунктом 9 розділу ІІІ Порядку № 94 передбачено, що виправлення недостовірних відомостей Реєстру, а також включення (не включення) до Реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, здійснюється за результатами розгляду їхньої мотивованої заяви із зазначенням підстав, передбачених законодавством, яка подається до органів ведення Реєстру.

У відповідності до пункту 12 Порядку № 94 отримання призовником, військовозобов`язаним та резервістом інформації про своє включення (не включення) до Реєстру та відомості про себе, внесені до Реєстру, здійснюється після особистого звернення та письмового запиту (в якому вказується прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), місце проживання (місце перебування) і реквізити документа, що посвідчує особу, яка подає запит) до органу ведення Реєстру або в електронному вигляді через Єдиний державний веб-портал електронних послуг, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері цифровізації.

Письмовий запит задовольняється протягом десяти календарних днів з дня його надходження.

Згідно з пунктом 2 розділу IV Поряду № 94 актуалізація (внесення змін) відомостей Реєстру здійснюється:

в електронному режимі - шляхом інформаційної взаємодії між Реєстром та інформаційно-телекомунікаційними системами, реєстрами, базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи;

у ручному режимі - шляхом внесення призначеною відповідальною особою за ведення Реєстру відомостей до електронних форм облікових карток призовників, військовозобов`язаних та резервістів, відповідно до нормативно-правових актів з питань ведення військового обліку.

Пунктом 8 Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів і форми такого документа, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 559 (далі - Порядок № 559), визначені відомості з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (за наявності), які містяться у військово-обліковому документі в електронній формі.

Згідно з абзацом 5 пункту 7 Порядку № 559 у разі коли відомості, зазначені у підпунктах 1-5, 8, 11-13 пункту 8 цього Порядку, на момент зчитування не відповідають відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, військово-обліковий документ в електронній формі вважається недійсним.

Пунктом 4 Порядку № 559 передбачено, що у разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, громадянин України для внесення відповідних змін:

у паперовій формі - повинен звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку;

в електронній формі - повинен скористатися засобами електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста для звернення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку.

Зміни вносяться протягом п`яти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є відповідальними особами за ведення Реєстру до обов`язку яких належить, зокрема, рогляд заяв про внесення відомостей (виправлень) щодо перебування (виключення) особи з військового обліку до Реєстру та прийняття рішень за результатами розгляду таких заяв.

Судом встановлено, що згідно військового квитка серії НОМЕР_3 , виданого ІНФОРМАЦІЯ_10 22.12.1992, позивача визнано непридатним до військової служби та з 27.01.2017 виключено з військового обліку на підставі ст. 75-А Наказу Міністерства оборони України № 402 від 14.08.2008.

Однак, з інформації з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів "Резерв+" позивач перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_7 , категорія обліку: військовозобов`язаний, дата взяття на облік: 21.02.2009. Перебуває в розшуку з 20.08.2025, причина розшуку: не стали на військовий облік за місцем проживання як ВПО, група інвалідності: інвалідність 3ої групи, діє до: 31.12.2999, причина: внаслідок загального захворювання, звання: солдат, ВОС: 999097, номер в реєстрі: 12052025145.

Отже, відомості щодо позивача, зазначені в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів не відповідають відомостям його військового квитка серії НОМЕР_3 , виданого ІНФОРМАЦІЯ_10 22.12.1992.

Таким чином, судом встановлено, що з 27.01.2017 позивача виключено з військового обліку на підставі ст. 75-А Наказу Міністерства оборони України № 402 від 14.08.2008.

Також, судом достовірно встановлено, що станом на вересень 2025 року стосовно позивача наявні відомості щодо його перебуання на військовому обліку. При цьому, відповідачами не надано та не зазначено належних доказів, а також не наведеного жодного нормативного обгрунтування стосовно правомірності включення позивача до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів після його виключення з військогового обліку з 27.01.2017. Судом також не виявлено доказів та нормативного обгрунтування правомірності таких дій відповідача І стосовно позивача.

Зазначені обставини свідчать про протиправність дій відповідача І щодо внесення відомостей в Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів про позивача як військовозобов`язаного.

У відповідності до вищенаведених приписів Порядку № 94 та Порядку № 559 позивач звернувся з відповідною заявою до органу уповноваженого на внесення змін, а саме: відповідача ІІ, оскільки саме в цьому органі позивач перебуває на обліку, але відповідач ІІ безпідставно відмовив у внесенні змін та запропонував особисто прибути до районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, для уточнення даних.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що відповідач ІІ, як суб`єкт владних повноважень, до компетенції та обов`язків якого належить внесення змін до персональних та службових даних військовозобов`язаних в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, після отримання від позивача заяви та документів, повинен був внести зміни до Реєстру.

Натомість, за наслідком розгляду заяви позивача запропонував особисто прибути до районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Як визначено пунктом 9 Порядку № 94 та пунктом 4 Порядку № 559 виправлення недостовірних відомостей Реєстру, а також включення (не включення) до Реєстру військовозобов`язаних, здійснюється за результатами розгляду їхньої мотивованої заяви із зазначенням підстав, передбачених законодавством, яка подається до органів ведення Реєстру.

У разі невідповідності відомостей, зазначених у військовому квитку відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, громадянин України для внесення відповідних змін повинен звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку у паперовій формі або в електронній формі.

Таким чином, з аналізу положень Порядку № 94 та Порядку № 559 вбачається, що у разі виявлення розбіжностей у військово-облікових документах з відомостями які містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, така особа повинна звернутися до районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку із відповідною заявою та всіма необхідними документами, або у паперовій формі або в електронній формі.

Отже, а ні Порядком №94, а ні Порядком №559 не передбачено вимоги особистого прибуття до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки для внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відтак недотримання відповідачем І певних вимог щодо реалізації процедури виключення позивача з військового обліку, на яких останній не має впливу, не може створювати негативних наслідків для позивача.

Додатково суд зазначає, що непроставлення відмітки про виключення позивача з військового обліку через неналежне виконання посадовими особами відповідача І певних етапів процедури такого виключення суперечить принципу правової визначеності та належного врядування.

В п. 3.1 Рішення Конституційного Суду України (справа № 1-25/2010) від 29 червня 2010 року) зазначено, що одним з елементів верховенства права є принцип правової визначеності, у якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями. Тобто обмеження будь-якого права повинне базуватися на критеріях, які дадуть змогу особі відокремлювати правомірну поведінку від протиправної, передбачати юридичні наслідки своєї поведінки.

Право позивача на виконання відносно нього встановлених законом гарантій, а саме: на проставлення в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про виключення позивача з військового обліку, тобто на належне документальне оформлення такого виключення не може бути поставлене в залежність від якості виконання обов`язків працівником, відповідальним за здійснення процедури виключення осіб з військового обліку.

Що стосується обраного позивачем способу захисту порушених прав, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі “Чахал проти Об`єднаного Королівства” (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Обираючи належний та ефективний спосіб захисту порушеного права позивача, суд на підставі частини другої статті 9 КАС України вважає за необхідне:

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо внесення до Єдиного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про ОСОБА_1 як військовозобов`язаного;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_11 внести зміни до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про визнання непридатним до військової служби та виключення з військового обліку ОСОБА_1 у відповідності до військового квитка серії НОМЕР_3 , виданого ІНФОРМАЦІЯ_10 22.12.1992.

За встановлених в цій справі фактичних обставин та з урахуванням правового регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що основні (суттєві) аргументи позовної заяви є обґрунтованими, внаслідок чого позовні вимоги підлягають задоволенню з обранням належного способу захисту порушених прав позивача.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1937,92 грн, що підтверджується квитанцією від 07.11.2025 № 7058-9741-3497-2999.

Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню, суд дійшов висновку, що судові витрати в сумі 1937,92 грн, понесені позивачем, належать відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів по 968,96 грн з кожного.

Керуючись ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги адвоката Тарасенко Дар`ї Юріївни в інтересах ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_4 , зареєстроване місцезнаходження: АДРЕСА_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_5 , зареєстроване місцезнаходження: АДРЕСА_4 ) про визнання бездіяльності та постанови протиправними, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо внесення до Єдиного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про ОСОБА_1 як військовозобов`язаного.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_11 внести зміни до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про визнання непридатним до військової служби та виключення з військового обліку ОСОБА_1 у відповідності до військового квитка серії НОМЕР_3 , виданого ІНФОРМАЦІЯ_10 22.12.1992.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 968,96 грн (дев`ятсот шістдесят вісім гривень 96 копійок).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 968,96 грн (дев`ятсот шістдесят вісім гривень 96 копійок).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.В. Борзаниця

Оригінал: reyestr.court.gov.ua