Рішення від 12 січня 2026 р. у справі №320/25223/23 — Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 січня 2026 року № 320/25223/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Діски А. Б., розглянувши в спрощеному позовному провадженні в приміщенні суду в місті Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якому просив суд:

- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу в наданні відповіді по суті запитуваної інформації від 11 липня 2023 року;

- зобов`язати відповідача повторно, протягом 5 днів з моменту набрання судовим рішенням законної сили, розглянути запит позивача від 11 липня 2023 року з наданням інформації щодо назви посади військовослужбовця Збройних Сил України станом на 1 січня 2008 року, 1 березня 2018 року та діючого військовослужбовця станом на 01 січня 2023 року, до якої прирівняна посада Начальника групи (резерву), штатна категорія - капітан, штат № 15/054-51, BOC-4610004 колишнього НОМЕР_1 окремого штурмового авіаційного полку НОМЕР_2 Авіаційної бази НОМЕР_3 Авіаційного корпусу та щодо тарифного розряду, за яким обраховується посадовий оклад за відповідною чи аналогічною відповідній посадою діючого військовослужбовця Збройних Сил України, яка відповідає посаді Начальника групи (резерву), штатна категорія - капітан, штат №15/054-51, ВОС-4610004 колишнього НОМЕР_1 окремого штурмового авіаційного полку НОМЕР_2 Авіаційної бази 14 Авіаційного корпусу станом на 1 березня 2018 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на запит про надання публічної інформації, відповідачем, як розпорядником інформації, було фактично протиправно відмовлено, оскільки відповідь на запит надана не по суті запитуваної інформації.

Позивач вважає, що відповіді на його запит не надано, оскільки відповідь не містила запитуваної назви посади, яка відповідає назві останньої штатної посади на момент звільнення.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27 липня 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

У зв`язку зі звільненням судді, в провадженні якого перебувала справа № 320/25223/23, остання передана на повторний автоматизований розподіл між суддями, за результатами якого для розгляду справи визначено суддю Діску А. Б.

Ухвалою судді Діски А. Б. прийнято справу до свого провадження, ухвалено її розгляд проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Представником відповідача було подано до суду відзив на позовну заяву, в якому ІНФОРМАЦІЯ_2 вважає вимоги позивача безпідставними та необґрунтованими. Зазначає, що посада, яку займав позивач перед звільненням, відсутня у схемах, наведених у додатках 1-22 до наказу Міністра оборони України від 01.03.2018 № 90, тому для встановлення розміру посадового окладу для перерахунку пенсії застосовується схема з додатку 24, тобто пункт 41 - 20т.р., що відповідає 4510 грн.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

З матеріалів справи судом встановлено, що позивач звернувся із запитом від 11.07.2023 (вх. № 9810 від 11.07.2023) на отримання публічної інформації до ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На вказаний запит ІНФОРМАЦІЯ_2 була надана відповідь від 13.07.2023 № 2/3/1/5973 ФК-74290.

Відповідь на запит була отримана позивачем 18.07.2023 особисто під підпис, про що свідчить надана відповідачем копія відповіді на запит.

Позивач, вважаючи, що відповідачем було відмовлено у наданні відповіді по суті запитуваної інформації, звернувся з адміністративним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до частин другої та третьої статті 34 Конституції України кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.

Статтею 5 Закону України "Про інформацію" від 02.10.1996 №2657-XII (далі - Закон №2657-XII) визначено, що кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

Частиною другою статті 7 Закону №2657-XII установлено, що ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом. Суб`єкт інформаційних відносин може вимагати усунення будь-яких порушень його права на інформацію.

Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, та інформації, що становить суспільний інтерес, визначено Законом України "Про доступ до публічної інформації" від 13.01.2011 № 2939-VI (далі - Закон № 2939-VI).

Відповідно до частини першої статті 1 Закону №2939-VI публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Відповідно до статті 12 Закону № 2939-VI суб`єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: 1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об`єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб`єктів владних повноважень; 2) розпорядники інформації - суб`єкти, визначені у статті 13 цього Закону; 3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань запитів на інформацію розпорядників інформації.

Статтею 13 Закону України "Про доступ до публічної інформації" визначений перелік розпорядників інформації.

Так, відповідно до пункту першого частини першої статті 13 Закону України "Про доступ до публічної інформації" розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання.

Згідно із статтею 14 Закону України "Про доступ до публічної інформації", якою визначені обов`язки розпорядників інформації, розпорядники інформації зобов`язані: оприлюднювати інформацію, передбачену цим та іншими законами; систематично вести облік документів, що знаходяться в їхньому володінні; вести облік запитів на інформацію; визначати спеціальні місця для роботи запитувачів з документами чи їх копіями, а також надавати право запитувачам робити виписки з них, фотографувати, копіювати, сканувати їх, записувати на будь-які носії інформації тощо; мати спеціальні структурні підрозділи або призначати відповідальних осіб для забезпечення доступу запитувачів до інформації та оприлюднення інформації; надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об`єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.

Розпорядник публічної інформації може (і має своїм обов`язком) надати тільки ту публічну інформацію, яку він, з огляду на свій правовий статус, створив та яка певним чином задокументована/відображена на матеріальних носіях інформації і якою він володіє.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 9901/925/18 викладено правову позицію, згідно з якою розпорядник може надати ту інформацію, яка вже існує і заздалегідь зафіксована на будь-яких носіях. Вжиття заходів для того, щоб створити інформацію, якої у володінні розпорядника немає, але щодо якої подано інформаційний запит, не охоплюється поняттям доступу до публічної інформації, а тому не покладає на розпорядника (додаткових) зобов`язань та/або відповідальності за надання/ненадання запитувачу такої інформації.

Таким чином, розпорядник публічної інформації може (і має своїм обов`язком) надати тільки ту публічну інформацію, яку він, з огляду на свій правовий статус, створив, яка певним чином задокументована/відображена на матеріальних носіях інформації і якою він (розпорядник) володіє.

Висновки аналогічного змісту викладені у постановах Верховного Суду від 18.01.2021 у справі № 9901/381/20, від 02.04.2020 у справі № 9901/22/20.

Розпорядник інформації відповідає за визначення завдань та забезпечення діяльності структурного підрозділу або відповідальної особи з питань запитів на інформацію розпорядників інформації, відповідальних за опрацювання, систематизацію, аналіз та контроль щодо задоволення запиту на інформацію та надання консультацій під час оформлення запиту. Запит, що пройшов реєстрацію у встановленому розпорядником інформації порядку, обробляється відповідальними особами з питань запитів на інформацію (стаття 16 Закону № 2939-VI).

Статтею 19 Закону №2939-VI визначено, що запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.

Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.

Відповідно до частини першої статті 20 Закону № 2939-VI розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту (частина четверта стаття 20 Закону № 2939-VI).

Частиною третьою статті 22 Закону України "Про доступ до публічної інформації" передбачено, що розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов`язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача. У такому разі відлік строку розгляду запиту на інформацію починається з дня отримання запиту належним розпорядником.

Статтею 23 Закону України "Про доступ до публічної інформації" передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду.

Запитувач має право оскаржити: відмову в задоволенні запиту на інформацію; відстрочку задоволення запиту на інформацію; ненадання відповіді на запит на інформацію; надання недостовірної або неповної інформації; несвоєчасне надання інформації; невиконання розпорядниками обов`язку оприлюднювати інформацію відповідно до статті 15 цього Закону; інші рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації, що порушили законні права та інтереси запитувача.

Розпорядник повинен забезпечити особі, яка звертається із запитом на інформацію, доступ саме до тієї інформації чи документів, які він просить надати, а у випадку, якщо він не володіє і не зобов`язаний відповідно до його компетенції володіти інформацією, щодо якої зроблено запит, - відмовити у її наданні, не виходячи за межі чітко поставленого питання, щодо якого зроблено запит.

Суд зазначає, відповідно до частини 3 статті 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов`язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача. У такому разі відлік строку розгляду запиту на інформацію починається з дня отримання запиту належним розпорядником.

При цьому, суд наголошує, що Закон не надає розпоряднику інформації, до якого звернулись із таким запитом, права утримуватись від виконання обов`язку його розглянути та надати відповідь у встановлені законом строки.

Судом встановлено, що позивач 11.07.2023 звернувся із запитом на отримання публічної інформації до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просив надати інформацію:

1) щодо назви посади військовослужбовця Збройних сил України станом на 01 січня 2023 року, до якої прирівняна посада Начальника групи (резерву), штатна категорія - капітан, штат № 15/054-51, BOC-4610004 колишнього 452 окремого штурмового авіаційного полку НОМЕР_2 Авіаційної бази 14 Авіаційного корпусу;

2) щодо тарифного розряду, за яким обраховується посадовий оклад за відповідною чи аналогічною відповідній посадою діючого військовослужбовця Збройних сил України, яка відповідає посаді Начальника групи (резерву), штатна категорія - капітан, штат № 15/054-51, ВOС-4610004 колишнього НОМЕР_1 окремого штурмового авіаційного полку НОМЕР_2 Авіаційної бази 14 Авіаційного корпусу станом на 01 березня 2018 року.

Листом від 13.07.2023 № 2/3/1/5973 ФК-74290 відповідач повідомив позивача, зокрема:

«Урядом прийнято постанову №103 від 21.02.2018 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби та деяким іншим категоріям осіб», якою впроваджено суттєві зміни щодо обчислення пенсій військовим пенсіонерам, які призначені до 1 березня 2018 року.

Так, пенсії перераховуються з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим званням, надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби. Постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» закладено новий принцип визначення розмірів посадових окладів - розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12, 13 і 14. Зазначені посадові оклади застосовуються під час перерахунку пенсій.

На виконання вимог зазначеної постанови Уряду виданий наказ Міністра оборони України від 01.03.2018 № 90 «Про встановлення тарифних розрядів за посадами осіб офіцерського складу Збройних Сил України», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 16.03.2018 за № 315/31767.

У разі відсутності посади у схемах, наведених у додатках 1-22 до цього наказу, для встановлення розміру посадового окладу застосовується схема з додатку 24. А для осіб офіцерського складу, які проходять військову службу у Збройних Сил України, у разі відсутності посади у додатках 1-22, застосовується схема з додатку 23, який є ідентичним додатку 24. Інформую, що відповідно до пункту 12 послужного списку особово-пенсійної справи ОСОБА_2 (ФК74290) остання посада, яку ОСОБА_1 займав перед звільненням - «Начальник групи (резерву) окремого штурмового авіаційного полку». Дана посада відсутня у схемах, наведених у додатках 1-22 до цього наказу, тому для встановлення розміру посадового окладу для перерахунку пенсії застосовується схема з додатку 24, тобто пункт 41 - 20 т.р., що відповідає 4510 грн. 00 коп».

Позивач з такою відповіддю відповідача не погоджується, оскільки відповідь не містила запитуваної назви посади, яка відповідає назві останньої штатної посади на момент звільнення. У зв`язку з чим вважає, що відповідачем було відмовлено в розгляді запиту по суті.

Як вбачається зі змісту запиту, позивачем ставилось до відповідача два конкретні питання.

Водночас, у відповіді на запит відповідач лише повідомив позивача, що назва посади, яку займав позивач перед звільненням відсутня в схемах додатку до наказу Міністерства оборони України від 01.03.2018 № 90 «Про встановлення тарифних розрядів за посадами осіб офіцерського складу Збройних Сил України».

Проте із наданого відповідачем листа не вбачається повідомлення позивача щодо назви посади військовослужбовця Збройних сил України станом на 01 січня 2023 року, зазначеної в запиті на інформацію та щодо тарифного розряду, за яким обраховується посадовий оклад за відповідною чи аналогічною відповідній посадою діючого військовослужбовця Збройних сил України, яка відповідає посаді, зазначеній у запиті, станом на 01 березня 2018 року.

Тобто, відповідач не надав позивачу належної відповіді по суті отриманого запиту. Така відповідь не є повною та не може свідчити про виконання відповідачем обов`язку, визначеного ст. 20 Закону № 2939-VI, у повному обсязі.

Частиною 1 ст. 23 Закону № 2939-VI рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду.

З огляду на зазначені вимоги Закону відповідач в межах своїх повноважень повинен був розглянути запит позивача та надати обґрунтовану відповідь.

Проте відповідачем належним чином розглянуто звернення позивача не було, як не було надано належну відповідь на таке звернення.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Ураховуючи викладене, обираючи належний та достатній спосіб захисту прав позивача, суд вважає за необхідне, з урахуванням вимог ч. 2 ст. 5, ч. 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, визнати протиправними дії відповідача щодо неналежного розгляду запиту позивача від 11.07.2023 та зобов`язати відповідача повторно розглянути запит позивача від 11.07.2023 та надати обґрунтовану відповідь, що не змінює суті заявлених позовних вимог.

Враховуючи вимоги ст. 139 КАС України, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати зі сплати судового збору, сплачених позивачем при зверненні до суду.

Керуючись статтями 72-74, 77, 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо неналежного розгляду запиту ОСОБА_1 № 9810 від 11.07.2023.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 ) повторно розглянути запит ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , і.н. НОМЕР_5 ) № 9810 від 11.07.2023 та надати обґрунтовану відповідь.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , і.н. НОМЕР_5 ) витрати зі сплати судового збору в сумі 1073,60 грн за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 ).

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Діска А.Б.