Рішення від 11 січня 2026 р. у справі №320/35740/25 — Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 січня 2026 року м. Київ справа №320/35740/25

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., розглянувши у порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області про зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області , в якому просить суд:

- визнати протиправними дії та скасувати рішення №932310140974 від 17.06.2025 Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування";

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , а саме зарахувати стаж у пільговому розрахунку з кратністю 1 рік за 1,5:

періоди роботи з 01.02.1996 по 31.12.2005 на посаді медсестри палатної відділення патології новонароджених і недоношених дітей (інфекційних) про які внесені записи №8,9 в трудову книжку НОМЕР_2 мають бути зараховані в пільговому обрахунку стажу під час призначення пенсії;

періоди роботи з 18.01.2011 по 09.01.2015 на посаді сестри медичного платного (інфекційної) боксового відділення для дітей грудного віку про які внесені записи №14,15 в трудову книжку НОМЕР_2 мають бути зараховані в пільговому обрахунку стажу під час призначення пенсії;

зарахувати період роботи під час пандемії СOVID-19 з 11.03.2020 по 30.06.2023 (позивачка працювала в ТОВ "Центральна районна аптека №16" на посаді адміністратора залу) в пільговому обрахунку стажу під час призначення пенсії.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначила, що з 2015 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Київській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення". Позивач вказує, що вона звернулась до пенсійного органу із заявою про перерахунок пенсії відповідно до частини 4 статті 42 Закону України "Про загальнообов`зкове державне пенсійне страхування", однак оскаржуваним рішенням було відмовлено у здійсненні такого перерахунку, що стало підставою для звернення ОСОБА_1 до суду з позовом у цій справі.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі та вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, у відзиві на позов зазначив, що норма частини 4 статті 42 Закону України "Про загальнообов`зкове державне пенсійне страхування" не поширюється на пенсіонерів, яким призначено пенсію за вислугу років на умовах, передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення" та які не досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Стверджує, що оскаржуване рішення є правомірним, внаслідок чого підстави для його скасування відсутні.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України, що підтверджується копією паспорту серії НОМЕР_3 , виданого Соснівським РВУМВС України в Черкаській області 17.07.2001.

Позивач з 2015 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Київській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення".

10.06.2025 позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області із заявою про перерахунок пенсії на підставі частини 4 статті 42 Закону України "Про загальнообов`зкове державне пенсійне страхування".

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області №932310140974 від 17.06.2025, прийнятим за принципом екстериторіальності, позивачу відмовлено у проведенні перерахунку її пенсії на підставі частини 4 статті 42 Закону України "Про загальнообов`зкове державне пенсійне страхування", оскільки позивач отримує пенсію за вислугу років на умовах, передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення" та не досягла віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Не погоджуючись з правомірністю прийняття відповідачем цього рішення, позивач звернулась з даним позовом до суду, з приводу чого суд зазначає таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Аналіз даної норми дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, який побудовано на основі принципу «заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом». Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб`єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.

Вчинення ж державним органом чи його посадовою особою дій у межах компетенції, але непередбаченим способом, у непередбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.

Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Відповідно до преамбули Закону №1058 він визначає принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій. Зміна умов і норм загальнообов`язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.

У статті 9 Закону №1058 зазначено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

За приписами частини четвертої статті 42 Закону № 1058 у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія.

За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.

У разі якщо застрахована особа після призначення (перерахунку) пенсії має менш як 24 місяці страхового стажу, перерахунок пенсії проводиться не раніше ніж через два роки після призначення (попереднього перерахунку) з урахуванням страхового стажу після її призначення (попереднього перерахунку) та заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.

Якщо пенсіонер, який продовжував працювати, набув стажу, достатнього для обчислення пенсії відповідно до частини першої статті 28 цього Закону, за його заявою проводиться відповідний перерахунок пенсії незалежно від того, скільки часу минуло після призначення (попереднього перерахунку) пенсії, з урахуванням заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.

Органи Пенсійного фонду щороку з 1 квітня без додаткового звернення особи проводять перерахунок пенсії тим особам, які на 1 березня року, в якому здійснюється перерахунок, набули право на проведення перерахунку, передбаченого абзацами першим - третім цієї частини, на найбільш вигідних умовах. Порядок такого перерахунку пенсії встановлюється правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.

Обчислення страхового стажу, який дає право на перерахунок пенсії відповідно до цієї статті, здійснюється не раніше дня, що настає за днем, по який обчислено страховий стаж під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.

Дія цієї частини не поширюється на пенсіонерів, яким призначено пенсію за вислугу років на умовах, передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення", та які не досягли віку, встановленого статтею 26 цього Закону.

Аналіз положень частини четвертої статті 42 Закону № 1058 свідчить, що цією нормою встановлено можливість перерахунку пенсії застрахованій особі, яка продовжувала працювати, з урахуванням додатково набутого нею страхового стажу. Такий перерахунок, на вибір пенсіонера, може здійснюватись або лише з урахуванням додатково набутого страхового стажу за умови перерахунку пенсії із заробітної плати (доходу), з якої ця пенсія була обчислена, або з урахуванням як зазначеного стажу, так і заробітної плати, яку пенсіонер отримував уже після призначення пенсії. При цьому, така особа не має отримувати пенсію за вислугу років на умовах, передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення" та досягти, на момент звернення із заявою про здійснення перерахунку пенсії, пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону № 1058.

Частиною першою статті 26 Закону №1058 передбачено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу:

з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - не менше 25 років;

з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - не менше 26 років;

з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років;

з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років;

з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років;

з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років;

з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року;

з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років;

з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року - не менше 33 років;

з 1 січня 2027 року по 31 грудня 2027 року - не менше 34 років;

починаючи з 1 січня 2028 року - не менше 35 років.

До досягнення віку, встановленого абзацами першим і другим цієї частини, право на пенсію за віком за наявності відповідного страхового стажу мають жінки 1961 року народження і старші після досягнення ними такого віку:

55 років - які народилися по 30 вересня 1956 року включно;

55 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1956 року по 31 березня 1957 року;

56 років - які народилися з 1 квітня 1957 року по 30 вересня 1957 року;

56 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1957 року по 31 березня 1958 року;

57 років - які народилися з 1 квітня 1958 року по 30 вересня 1958 року;

57 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1958 року по 31 березня 1959 року;

58 років - які народилися з 1 квітня 1959 року по 30 вересня 1959 року;

58 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1959 року по 31 березня 1960 року;

59 років - які народилися з 1 квітня 1960 року по 30 вересня 1960 року;

59 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1960 року по 31 березня 1961 року;

60 років - які народилися з 1 квітня 1961 року по 31 грудня 1961 року.

Як було встановлено судом, підтверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 2015 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Київській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення".

10.06.2025 позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області із заявою про перерахунок пенсії на підставі частини 4 статті 42 Закону України "Про загальнообов`зкове державне пенсійне страхування".

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області №932310140974 від 17.06.2025, прийнятим за принципом екстериторіальності, позивачу відмовлено у проведенні перерахунку її пенсії на підставі частини 4 статті 42 Закону України "Про загальнообов`зкове державне пенсійне страхування", оскільки позивач отримує пенсію за вислугу років на умовах, передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення" та не досягла віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про відсутність у позивача права на перерахунок пенсії на підставі положень частини четвертої статті 42 Закону № 1058, оскільки позивач отримує пенсію за вислугу років на умовах, передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення" та не досягла віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Інших доводів, що можуть вплинути на правильність вирішення судом спору, що розглядається, матеріали справи не містять.

Таким чином, у задоволенні позову слід відмовити.

Враховуючи положення статті 139 КАС України у суду відсутні підстави для стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача понесені позивачем витрати по сплаті судового збору.

На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

В адміністративному позові відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Василенко Г.Ю.