Рішення від 13 січня 2026 р. у справі №300/6245/25 — Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" січня 2026 р. справа № 300/6245/25

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Боршовського Т.І., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС в Івано-Франківській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в сумі 39423,07 грн., -

Позиції сторін. Процесуальні дії суду:

Головне управління ДПС в Івано-Франківській області (далі – позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі – відповідач, ФОП ОСОБА_1 ) про стягнення податкового боргу в сумі 39423,07 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що за відповідачем рахується податковий борг в розмірі 39423,07 грн. з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, в тому числі пеня 1323,29 грн.

Ухвалою від 08.09.2025 Івано-Франківським окружним адміністративним судом відкрито провадження в даній справі, ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні).

Ухвала про відкриття провадження від 08.09.2025 направлена за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань: АДРЕСА_1 , однак повернулася на адресу суду з відміткою установи поштового зв`язку: “адресат відсутній за вказаною адресою”.

Відповідно до частини четвертої статті 124 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. У разі відсутності учасників справи за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручено їм належним чином.

Згідно з частиною шостою статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За таких обставин, вважається, що відповідачу вручено ухвалу суду від 08.09.2025 належним чином, а справа підлягає вирішенню за наявними в ній матеріалами.

Встановлені судом обставини справи:

ФОП ОСОБА_1 подала до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області:

- 30.04.2024 податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2023 рік, в якій відповідач самостійно зазначила загальну суму доходів, які включаються до загального річного оподаткованого доходу – 301784,22 грн., з якої сума податку на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті самостійно – 54321,16 грн. (а.с. 10-14);

- 30.04.2025 податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2024 рік, в якій відповідач самостійно зазначила загальну суму доходів, які включаються до загального річного оподаткованого доходу – 150554,34 грн., з якої сума податку на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті самостійно – 27099,78 грн. (а.с. 8-9).

Також контролюючим органом на підставі статті 129 Податкового кодексу України нараховано пеню за несвоєчасну сплату податкових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в сумі 1323,29 грн.

Згідно довідки Головного управління ДПС в Івано-Франківській області від 22.07.2025 загальна сума заборгованості відповідача з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, в тому числі пеня, становить 39423,07 грн. (а.с. 4).

20.05.2024 Головним управлінням ДПС в Івано-Франківській області прийнято податкову вимогу форми “Ф” за № 0006213-1303-0919 з розрахунком податкового боргу на суму 59097,31 грн., яку направлено на податкову адресу відповідача, однак вона повернулася на адресу відповідачу з відміткою установи поштового зв`язку: “за закінченням терміну зберігання” (а.с. 15-16).

Вирішуючи цей спір суд виходив з таких норм права та мотивів їх застосування. Висновок суду:

Згідно з частиною першою статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до статті 1 Податкового кодексу України, Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Статтею 36 Податкового кодексу України встановлено, що податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Згідно з статтею 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Пунктом 14.1.39 Податкового кодексу України визначено, що грошове зобов`язання платника податків – сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

В пункті 14.1.175 статті 14 Податкового кодексу України зазначено, що податковий борг – сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Щодо податкового боргу, який виник з самостійно задекларованих грошових зобов`язань відповідача з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування, то суд вказує таке.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначену для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога надсилається платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов`язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

В спірному випадку ФОП ОСОБА_1 не здійснила сплату у повному розмірі та у встановлений податковим законом строк узгоджених нею самостійно грошових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування за звітний період – 2023, 2024 роки в сумі 38099,78 грн.

Згідно з підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України нарахування пені розпочинається при нарахуванні контролюючим органом податкового зобов`язання у встановлених цим Кодексом випадках, не пов`язаних з проведенням перевірки, або при нарахуванні контролюючим органом грошового зобов`язання, визначеного за результатами перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків такого зобов`язання, визначеного в податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом.

Також контролюючим органом на підставі статті 129 Податкового кодексу України нараховано пеню за несвоєчасну сплату податкових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в сумі 1323,29 грн. за прострочення по податковій декларації про майновий стан і доходи № 9386350445 від 30.04.2024 за період з 09.08.2024 по 02.11.2024, що підтверджується витягом з облікової картки (а.с. 17).

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначену для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога надсилається платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов`язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 95.2 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

20.05.2024 Головним управлінням ДПС в Івано-Франківській області прийнято податкову вимогу форми “Ф” за № 0006213-1303-0919 з розрахунком податкового боргу на суму 59097,31 грн., яку направлено на податкову адресу відповідача, однак вона повернулася на адресу відповідачу з відміткою установи поштового зв`язку: “за закінченням терміну зберігання” (а.с. 15-16).

Отже, за змістом вимог статей 42, 59 ПК України, податкова вимога вважається врученою платнику податків.

З моменту виставлення податкової вимоги форми “Ф” за № 0006213-1303-0919 від 20.05.2024 податковий борг відповідача жодного разу не переривався. Отже, вказана податкова вимога не відкликана.

Позивачем дотримано строк для стягнення коштів з відповідача, передбачений пунктом 95.2 статті 95 Податкового кодексу України.

Заборгованість відповідача в розмірі 39423,07 грн. підтверджується довідкою про суми податкового боргу платника податків станом на 22.07.2025 та витягом з облікової картки платника, поданих позивачем. (а.с. 4, 17, 18).

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно з пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до пункту 95.4 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Враховуючи те, що відповідачем не сплачено самостійно податковий борг в розмірі 39423,07 грн., то суд вважає підставним звернення контролюючого органу до суду із позовом про його стягнення у спосіб, визначений пунктами 95.3 та 95.4 статті 95 Податкового кодексу України.

Таким чином, адміністративний позов Головного управління ДПС в Івано-Франківській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в сумі 39423,07 грн. є підставним та обґрунтованим. Отже, позов треба задовольнити.

Щодо судових витрат у справі:

Сторони не понесли судових витрат у справі.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) в дохід Державного бюджету України та місцевих бюджетів Івано-Франківської області в порядку та розмірах, передбачених Бюджетним кодексом України, податковий борг в розмірі 39423 (тридцять дев`ять тисяч чотириста двадцять три) гривні 07 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: Головне управління ДПС в Івано-Франківській області, код 43968084, вулиця Незалежності, будинок, 20, місто Івано-Франківськ, 76018.

Відповідач: фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .

Суддя /підпис/ Боршовський Т.І.