Рішення від 13 січня 2026 р. у справі №640/4271/21 — Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" січня 2026 р. справа № 640/4271/21

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Микитюка Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "НАФТА КЕПІТАЛ ГРУП" про застосування арешту рахунків платника податків

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (далі по тексту також – позивач, ГУ ДПС у Дніпропетровській області) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "НАФТА КЕПІТАЛ ГРУП" (далі по тексту також - відповідач, ТОВ "НАФТА КЕПІТАЛ ГРУП"), в якому просило суд: застосувати арешт коштів Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафта Капітал Груп" що містяться на розрахункових рахунках.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у зв`язку з не допуском посадових осіб органу державної податкової служби до проведення фактичної перевірки ТОВ "НАФТА КЕПІТАЛ ГРУП" на підставі наказу ГУ ДПС у Дніпропетровській області № 376-п від 05.02.2021, за наявності законних підстав для її проведення, заступником начальника ГУ ДПС у Дніпропетровській області прийнято рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків від 17.02.2021. Покликаючись до положень статті 94 Податкового кодексу України (далі по тексту також - ПК України) позивач просив застосувати арешт коштів на рахунках платника податків відповідача.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.04.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі № 640/4271/21 за позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафта Капітал Груп" про застосування арешту рахунків платника податків.

Відповідач позов заперечив повністю з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву від 13.05.2021 (а.с. 30-39).

17.08.2021 ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва клопотання позивача про зупинення провадження у справі № 640/4271/21 задоволено. Зупинено провадження в адміністративній справі №640/4271/21до набрання законної сили судовим рішенням у справі №160/2401/21, яка перебуває в провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Відповідно до частини 3 статті 29 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту також - КАС України) у разі ліквідації або припинення роботи адміністративного суду справи, що перебували у його провадженні, невідкладно передаються до суду, визначеного відповідним законом або рішенням про припинення роботи адміністративного суду, а якщо такий суд не визначено - до суду, що найбільш територіально наближений до суду, який ліквідовано або роботу якого припинено.

На виконання положень пункту 2 Розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" за №2825-IX від 13.12.2022 скеровано за належністю матеріали адміністративної справи №640/4271/21.

05.03.2025 проведено автоматизований розподіл справи № 640/4271/21 та визначено суддю Микитюка Р.В. для розгляду цієї справи.

Ухвалою суду від 10.03.2025 прийнято до провадження адміністративну справу №640/4271/21 за позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "НАФТА КЕПІТАЛ ГРУП" про застосування арешту рахунків платника податків.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду 14.01.2026 поновлено провадження у зазначеній справі.

Дана справа розглянута і вирішена за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до вимог частини 5 статті 262 КАС України без проведення судового засідання та повідомлення і виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши і оцінивши зібрані по справі докази, в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд виходить з таких підстав та мотивів.

При розгляді справи встановлено, що ГУ ДПС у Дніпропетровській області керуючись ст. 19-1, ст.20, пп.75.1.3 п. 75.1 ст.75, на підставі пп. 80.2.5 п 80.2 ст. 80 ПК України та наказу від 05.02.2021 №376-п "Про проведення фактичної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "НАФТА КЕПІТАЛ ГРУП" (код ЄДРПОУ 38812640) з 16.02.2021 призначено проведення фактичної перевірки ТОВ "Нафта Капітал Груп" (код ЄДРПОУ 38812640) за адресою: Дніпропетровська обл., м. Кам`янське, Західний проїзд, 5, з питань дотримання законодавства у сфері виробництва і обігу підакцизних товарів.

Відповідно п. 81.1 ст. 81 ПК України, 16.02.2021 вручено наказ від 05.02.2021 №376-п, на проведення фактичної перевірки та пред`явлено направлення від 05.02.2021 №434, №435, від 16.02.2021 №721, №722, представнику ТОВ "НАФТА КЕПІТАЛ ГРУП" Колєсніку С.В., про що свідчить особистий підпис на зазначених документах.

Представником ТОВ "НАФТА КЕПІТАЛ ГРУП" 16.02.2021, в порушення п. 81.1 ст. 81 ПК України, у допуску до перевірки було відмовлено, у зв`язку з тим що представник адвоката ТОВ "Нафта Капітал Груп" не згоден з наказом від 05.02.2021 №376-п.

Отже, контролюючим органом, який здійснював перевірку, складено акт відмови від допуску до проведення фактичної перевірки від 16.02.2021, який вручено адвокату ТОВ "НАФТА КЕПІТАЛ ГРУП" Колєсніку С.В. особисто під підпис (а.с. 14).

18.09.2019 в.о. начальника ГУ ДПС у Дніпропетровській області винесено рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків ТОВ "НАФТА КЕПІТАЛ ГРУП" (а.с. 7).

22.04.2021 рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі за №160/2401/21 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "НАФТА КЕПІТАЛ ГРУП" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 376-п від 05.02.2021 року.

В подальшому постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 15.12.2021 у справі за №160/2401/21 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області залишено без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.04.2021 року в адміністративній справі №160/2401/21 без змін.

Надаючи оцінку встановленим судом фактичним обставинам справи, суд враховує такі джерела права.

Згідно зі статтею 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються Податковим кодексом України (далі по тексту також - ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Загальна процедура і підстави застосування адміністративного арешту контролюючими органами визначені статтею 94 ПК України.

Визначення адміністративного арешту як виняткового способу забезпечення виконання обов`язків платника податків, наведене в пункті 94.1 статті 94 ПК України, за своїм змістом однаково охоплює як арешт коштів, так і арешт іншого майна.

Згідно з пунктом 94.4 статті 94 ПК України, арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.

Арешт коштів на рахунку платника податків відповідно до абзацу другого підпункту 94.6.2 пункту 94.6 статті 94 ПК України здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.

Підстави для застосування як адміністративного арешту майна, так і арешту коштів на рахунках платника податків, є універсальними та визначені пунктом 94.2 статті 94 ПК України. Обидва види арешту, за загальним правилом, застосовуються з однакових підстав і розрізняються лише процедурою застосування - або за рішенням керівника податкового органу (щодо майна, відмінного від коштів), або за рішенням суду (арешт коштів).

Приписи статті 94 ПК України викладаються в єдиному контексті та відповідні правові норми регулюють як правовідносини, що виникають при накладенні адміністративного арешту майна, так і арешту коштів платника податків.

Відтак, арешт на кошти платника податків накладається за наявності підстав, визначених пунктом 94.2 статті 94 ПК України.

Згідно з пунктом 94.2 статті 94 ПК України, арешт майна може бути застосовано, якщо з`ясовується одна з таких обставин: платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі (пп.94.2.1); фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон (пп.94.2.2); платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу (пп.94.2.3); відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством (пп.94.2.4); відсутня реєстрація особи як платника податків у контролюючому органі, якщо така реєстрація є обов`язковою відповідно до цього Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам (пп.94.2.5); платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі (пп.94.2.6); платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу (пп.94.2.7); платник податків (його посадові особи або особи, які здійснюють готівкові розрахунки та/або провадять діяльність, що підлягає ліцензуванню) відмовляється від проведення відповідно до вимог цього Кодексу інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки) (пп.94.2.8); нерезидент розпочинає та/або здійснює господарську діяльність через постійне представництво на території України без взяття на податковий облік, що підтверджується актом перевірки (пп.94.2.9).

Відповідно до абзацу другого підпункту 94.6.2 пункту 94.6 статті 94 ПК України, арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.

Водночас, ПК України передбачені також інші, додаткові випадки накладення арешту на кошти платника податків, крім тих, що визначені статтею 94 цього Кодексу.

Так, відповідно до підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 ПК України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Наведена законодавча норма встановлює одночасно як право контролюючого органу на звернення до суду з вимогою про накладення арешту на кошти платника податків, так і підстави для реалізації цього повноваження. Такими підставами є: 1) відсутність майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг; 2) недостатність такого майна для погашення суми податкового боргу через те, що балансова вартість цього майна менша за відповідну суму податкового боргу; 3) майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Своєю чергою, відсутність умов для застосування арешту коштів платника податків, передбачених пунктом 94.2 статті 94 ПК України, за наявності умов, встановлених підпунктом 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 ПК України, не може бути підставою для відмови у застосуванні арешту коштів на рахунках платника податків, оскільки норма підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 ПК України є імперативною і обов`язковою до виконання.

Норми підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 та пункту 94.2 статті 94 ПК України не заперечують за змістом одна одну, оскільки регулюють різні правовідносини. Норми пункту 94.2 ПК України визначають загальні підстави для застосування арешту як майна, так і коштів платника податків. Натомість підпункт 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 ПК України регулює інше коло суспільних відносин, а саме питання накладення арешту виключно на кошти платника податків та інші цінності, що знаходяться у банках, причому в специфічній ситуації - за відсутності достатнього для погашення податкового боргу майна.

Таким чином, законодавець передбачив два види арешту майна в залежності від підстав та порядку його застосування: 1) адміністративний арешт майна, в тому числі грошових коштів на банківському рахунку, як спосіб забезпечення виконання платником податків його обов`язків, визначених законом, який в залежності від виду майна застосовується за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу або судовим рішенням; 2) арешт коштів та інших цінностей платника податків, що знаходяться у банку, який застосовується за рішенням суду як спосіб забезпечення погашення податкового боргу, підставою для застосування якого є відсутність або недостатність у платника податків майна для погашення податкового боргу.

Разом з тим, сума коштів, на яку накладається арешт, не повинна перевищувати суму податкового боргу, право на стягнення якої наявне в органу державної податкової служби на момент прийняття судом рішення про застосування адміністративного арешту. Тобто, арешт може стосуватися лише тих коштів, які є необхідними для виконання певних зобов`язань платника податків, зокрема, щодо погашення податкового боргу.

Пунктом 1 Розділу VII Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017 №632, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.08.2017 за №948/30816, передбачено, що арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду у разі звернення контролюючого органу до суду.

Судом встановлено, що у підставою для звернення контролюючого органу з позовом про застосування арешту коштів платника податків слугував факт недопуску до проведення документальної планової виїзної перевірки.

Водночас, суд зазначає, що відповідно до пп. 94.2.3 п.94.2 ст. 94 ПК України, арешт майна може бути застосовано, якщо з`ясовується одна з таких обставин, зокрема: платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Тобто, в даному випадку адміністративний арешт майна, в тому числі грошових коштів на банківському рахунку, як спосіб забезпечення виконання платником податків його обов`язків, визначених законом, може бути застосований судом з метою спонукати платника податків до проведення документальної перевірки та допуску посадових осіб контролюючого органу для проведення документальної перевірки, за наявності законних підстав для її проведення.

Згідно з п. 81.1 ст.81 ПК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин), посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки посадовими (службовими) особами контролюючого органу за місцем проведення перевірки, невідкладно складається у двох примірниках акт, що засвідчує факт відмови, із зазначенням заявлених причин відмови, один примірник якого вручається під підпис, відразу після його складання, платнику податків та/або уповноваженій особі платника податків (п. 81.2 ст.81 ПК України).

Отже якщо платник податків вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки щодо нього, то він має захищати свої права, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення податкового контролю щодо себе шляхом недопуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки та подальшого оскарження рішення контролюючого органу про проведення такої перевірки.

Тобто встановлення судом відсутності законних підстав для проведення перевірки нівелює наслідки для платника податку, передбачені підп. 94.6.2 п. 94.6 ст. 94 ПК України, у разі недопуску посадових осіб органу державної податкової служби до проведення перевірки.

Судом встановлено, що не погоджуючись з винесеним наказом від 05.02.2021 за №376-про проведення перевірки, ТзОВ "НАФТА КЕПІТАЛ ГРУП" звернулось із позовом до Дніпропетровського окружного адміністративного суду про визнання його протиправним та скасування.

Відтак, із Єдиного державного реєстру судових рішень, встановлено судом, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.04.2021 у справі за №160/2401/21 позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "НАФТА КЕПІТАЛ ГРУП" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №376-п від 05.02.2021 року.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 15.12.2021 у справі за №160/2401/21 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області залишено без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.04.2021 року в адміністративній справі №160/2401/21 без змін.

Отже, наказ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 05.02.2021 за № 376-п про проведення перевірки скасований.

Відтак, при вирішенні даного спору, судом встановлено, що законні підстави для застосування до ТзОВ "НАФТА КЕПІТАЛ ГРУП" адміністративного арешту коштів відсутні, оскільки наказ від 05.02.2021 за № 376-п про проведення перевірки визнано протиправним.

Таким чином, на даний час відсутні підстави для накладення арешту на кошти платника податків з підстав, наведених позивачем у позовній заяві.

З урахуванням наведеного вище, оцінюючи встановлені судом обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов є необґрунтованим та безпідставним, а тому в задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю.

Підстави для розподілу судових витрат відповідно до статті 139 КАС України відсутні.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

в задоволенні позову Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ідентифікаційний код юридичної особи - 44118658, вул. Сімферопольська, 17А, м. Дніпро, Дніпропетровська область, 49600) до Товариства з обмеженою відповідальністю "НАФТА КЕПІТАЛ ГРУП" (ідентифікаційний код юридичної особи -38812640, вул. Інститутська, 28, м. Київ, Київська область, 01021) про застосування арешту рахунків платника податків, - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя /підпис/ Микитюк Р.В.