Рішення від 13 січня 2026 р. у справі №260/6712/25 — Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

14 січня 2026 рокум. Ужгород№ 260/6712/25

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ващиліна Р.О., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, в якому просить: 1) визнати противоправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо не здійснення перерахунку пенсії за вислугу років за кожен рік вислуги понад 20 років в розмірі 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення ОСОБА_1 ; 2) зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області зарахувати додаткову вислугу років ОСОБА_1 від дня повторного прийняття на службу до органів внутрішніх справ 30 квітня 2009 року до дня фактичного звільнення у запас 22 січня 2014 року виходячи із вислуги 26 років 10 місяців 25 днів та здійснити ОСОБА_1 перерахунок і виплату пенсії з 01.05.2025 року за вислугу років у розмірі 68% грошового забезпечення.

Заявлені позовні вимоги обґрунтовує тим, що після звільнення зі служби в 2008 році він отримував пенсію за вислугу років на підставі норм Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». З 30 квітня 2009 року він був повторно прийнятий на службу до органів внутрішніх справ, яку проходив до 22 січня 2014 року. Після звільнення його вислуга років склала в календарному обчисленні 21 рік 00 місяців 29 днів, у пільговому обчислення 26 року 10 місяців 25 днів. З огляду на повторне звільнення відповідач поновив виплату його пенсії за вислугу років, однак при цьому не враховав додатково набутий стаж роботи у пільговому обчисленні.

08 вересня 2025 року відповідач подав до суду відзив на позов №0700-0902-8/51646 від 03.09.2025, відповідно до змісту якого проти задоволення позову заперечив з мотивів його безпідставності. Так, зокрема, зазначив, що для отримання права на призначення пенсії обов`язковою умовою є наявність календарної вислуги років у мінімально визначеному законодавством розмірі, зокрема, у період з 01 жовтня 2013 року 21 календарний рік 6 місяців та більше. При призначенні позивачу у 2008 році пенсії його календарна вислуга років складала 20 років 03 місяці 28 днів. У наказі про звільнення від 22.01.2014 зазначена вислуга 21 рік 00 місяців 29 днів. Вважає безпідставними твердження позивача про необхідність врахування вислуги років у пільговому обчисленні, оскільки в 2022 році до пенсійного законодавства були внесені зміни, що передбачають обчислення вислуги саме в календарних роках.

Дослідивши подані сторонами документи та матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 ) проходив службу в органах Служби безпеки України.

У зв`язку зі звільненням зі служби 06 березня 2009 року Служба безпеки України в Закарпатській області надіслала до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (далі – ГУ ПФУ в Закарпатській області) подання про призначення пенсії за вислугу років ОСОБА_1 . Відповідно до змісту такого подання, вислуга років станом на 08 грудня 2008 року для призначення пенсії складала 20 років 03 місяці 28 днів, в тому числі: у календарному обчисленні 16 років 04 місяці 06 днів; у пільговому обчисленні 03 роки 11 місяців 22 дні.

За результатами розгляду такого подання з 09 грудня 2008 року ОСОБА_1 було призначено пенсію за вислугу років за нормами Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у розмірі 50% грошового забезпечення, що підтверджується протоколом за пенсійною справою №0702001285 від 09.12.2008.

Наказом Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області №122 о/с від 29.04.2009 ОСОБА_1 призначено на посаду оперуповноваженого відділу боротьби з міжнародними організованими групами і злочинними організаціями управління по боротьбі з організованою злочинністю ГУМВС з 30 квітня 2009 року.

У зв`язку з повторним прийняття на службу виплата пенсії ОСОБА_1 була припинена з 01.06.2009.

Наказом УМВС України в Івано-Франківській області №22о/с від 20.01.2014 ОСОБА_1 було звільнено з органів внутрішніх справи у запас за п. «б» ст. 64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (через хворобу) з 22 січня 2014 року. При цьому зазначено, що вислуга років на день звільнення становить у календарному обчисленні 21 рік 00 місяців 29 днів, у пільговому обчисленні 22 роки 03 місяці 01 день.

У зв`язку зі звільненням зі служби ГУ ПФУ в Закарпатській області поновило виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років з 30 квітня 2014 року у розмірі 50% грошового забезпечення з урахуванням вислуги 20 років (16 календарних років).

Отже, додатково набутий стаж служби при повторному призначенні пенсії ГУ ПФУ в Закарпатській області не врахувало.

Не погоджуючись із правильністю визначення відсотку грошового забезпечення для розрахунку його пенсії без врахування додатково набутої вислуги років у пільговому обчислені, ОСОБА_1 звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Приймаючи рішення по суті спірних правовідносин, суд виходить з наступного.

Зі змісту ч. 3 ст. 23 Загальної Декларації прав людини, п. 4 частини першої Європейської соціальної хартії випливає, що кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.

Ст. 46 Конституції України також передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом регулюється нормами Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-XII (далі – Закон) (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Так, згідно з ч. 1 ст. 1 Закону, особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.

Умови призначення пенсій за вислугу років регламентуються нормами ст. 12 Закону.

Так, ст. 12 Закону (в редакції, чинній станом на момент призначення позивачу пенсії в 2008 році) передбачала, що пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б»-«д» статті 1-2 цього Закону, незалежно від віку в разі, якщо вони мають на день звільнення зі служби вислугу 20 років і більше, за винятком осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону.

Згідно з п. «а» ч. 1 ст. 13 Закону, пенсії за вислугу років, особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт «а» статті 12), призначаються за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров`я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.

При призначенні ОСОБА_1 на пенсії в 2008 році така була обрахована у розмірі 50% грошового забезпечення з урахуванням вислуги 20 років.

В подальшому Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 №3668-VI статтю 12 Закону було викладено в наступній редакції:

«Пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б» - «д» статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби, в тому числі, з 1 жовтня 2013 року по 30 вересня 2014 року і на день звільнення мають вислугу 21 календарний рік та 6 місяців і більше».

Таким чином, з 01 жовтня 2011 року пункт «а» статті 12 Закону став передбачати наявність права на пенсію за вислугу років залежно від дати звільнення і наявності відповідної вислуги років у календарному обчисленні.

Згідно з ч. 4, 5 ст. 17 Закону №2262, при призначенні пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, враховуються тільки повні роки вислуги років або страхового стажу без округлення фактичного розміру вислуги років чи страхового стажу в бік збільшення.

Вислуга років для призначення пенсії у разі поновлення виплати пенсії після перерви в її одержанні, яка була раніше обчислена особі, яка має право на пенсію за цим Законом, відповідно до законодавства, яке діяло на день попереднього звільнення цієї особи зі служби, перегляду не підлягає.

Після повторного звільнення з органів внутрішніх справ у 2014 році ГУ ПФУ в Закарпатській області поновило виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років. Однак при цьому врахувало вислугу на момент первинного призначення пенсії в 2008 році без здобутого додаткового стажу.

Свою відмову здійснити перерахунок пенсії позивача з врахуванням набутого стажу відповідач пояснює тим, що до вислуги років при призначенні пенсії може бути зарахована тільки календарна вислуга з урахуванням внесених в 2022 році змін до постанови Кабінету Міністрів України №393 від 17.07.1992.

Оцінюючи правомірність таких дій відповідача, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 2 Закону, військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають право на пенсійне забезпечення, пенсії відповідно до цього Закону призначаються і виплачуються після звільнення їх зі служби.

Пенсіонерам з числа військовослужбовців та осіб, які отримують пенсію за цим Законом, у разі повторного прийняття їх на військову службу до Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та Державної спеціальної служби транспорту, службу до органів внутрішніх справ, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, органів та підрозділів цивільного захисту, податкової міліції та Державної кримінально-виконавчої служби України виплата пенсій на час їх служби припиняється. При наступному звільненні із служби цих осіб виплата їм пенсій здійснюється з урахуванням загальної вислуги років на день останнього звільнення.

Відповідно до статті 17-1 Закону, порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

На виконання зазначених вимог Закону постановою від 17.07.1992 року №393 Кабінет Міністрів України затвердив Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей (далі – Порядок №393).

Вказана постанова є підзаконним нормативно-правовим актом, прийнятим з метою конкретизації нормативного регулювання вирішення питань, що виникають з приводу призначення пенсії за вислугу років, зокрема, і на пільгових умовах.

Порядок №393 визначає, які саме види служби зараховуються до вислуги років, та які саме види служби і в яких коефіцієнтах зараховуються на пільгових умовах.

Відповідно до п. «в» частини 3 цього Порядку №393 (в редакції до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України від 20 липня 2011 року №780), до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах як один місяць служби за півтора місяця час проходження служби особами начальницького складу органів внутрішніх справ у підрозділах боротьби з економічною злочинністю за переліком посад і на умовах, що визначаються Міністерством внутрішніх справ.

Отже, в період проходження ОСОБА_1 служби в органах внутрішніх справ до липня 2011 року норми Порядку №393 передбачали можливість пільгового обчислення вислуги років у підрозділах боротьби з економічною злочинністю для призначення пенсії за нормами Закону.

Таким чином, основним актом, на підставі якого здійснюється обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу є Закон. В свою чергу пільгове обчислення періоду проходження військової служби є похідним від визначальної підстави і може визначатись іншими підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, Постановою №393.

Можливість пільгового обчислення періоду проходження військової служби має пов`язуватися не з категорією працівників, що реалізують право на пенсію за вислугу років, а зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті проходження військової служби в певний, визначений у законодавчому порядку період часу.

Визначальною підставою у питанні можливості пільгового обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу роботи, який дає право на пенсію за вислугу років, є наявність законодавчого регулювання, яке передбачає включення зазначеного періоду (строку) до стажу роботи працівників певної категорії для реалізації цими особами права на призначення різних видів пенсій, чи інших соціальних виплат.

Верховний Суд, аналізуючи вищезазначені положення у постанові від 22 червня 2023 року у справі №480/4288/21, вказав, що передбачені ст. 17-1 Закону пільгові умови призначення пенсій відповідно до Постанови №393 полягають в пільговому (кратному) зарахуванні вислуги років. Таке зарахування не є самостійним видом вислуги і не конкурує з її календарним обчисленням, а є лише пільговим зарахуванням уже наявної вислуги. Фактична тривалість вислуги при такому зарахуванні не змінюється, а лише зараховується на пільгових (кратних) умовах. Завдяки такому зарахуванню необхідну кількість років для призначення пенсії за вислугу років особа набуває швидше, порівняно із зарахуванням вислуги на загальних (не пільгових) умовах, що і становить природу пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за Законом.

Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією, висловленою об`єднаною палатою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 03 березня 2021 року у справі 805/3923/18-а та Судовою палатою з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 14 квітня 2021 року у справі № 480/4241/18, які відповідно до приписів ч. 5 ст. 242 КАС України враховуються судом при вирішенні спірних правовідносин.

При цьому суд відхиляє посилання відповідача на внесені в 2022 році до Порядку №393 зміни, оскільки в даному випадку слід застосовувати редакцію Порядку №393 станом на день виникнення у позивача права на пенсію з урахуванням спірного стажу після повторного звільнення – 30 квітня 2014 року.

Отже, на думку суду, ГУ ПФУ в Закарпатській області повинно було відновити виплату ОСОБА_1 раніше призначеної пенсії відповідно до положень Закону за нормами, які діяли на момент первісного її призначення та перерахувати її розмір з урахуванням загальної вислуги років на день останнього звільнення.

Аналогічні правові висновки Верховного Суду викладені у постанові від 25 вересня 2018 року у справі №264/5385/16-а.

Поряд з цим, вирішуючи питання обґрунтованості позовної вимоги в частині зобов`язання відповідача здійснити перерахунок і виплату пенсії у розмірі 68% грошового забезпечення, виходячи з вислуги 26 років 10 місяців 25 днів, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 17-2 Закону, обчислення вислуги років для призначення пенсії здійснюється, як правило, за послужним списком особової справи військовослужбовця, особи, яка має право на пенсію за цим Законом.

Відповідно до відомостей наказу УМВС України в Івано-Франківській області №22о/с від 20.01.2014, вислуга років ОСОБА_1 на день звільнення становила у календарному обчисленні 21 рік 00 місяців 29 днів, у пільговому обчисленні 22 роки 03 місяці 01 день.

Вказане відповідає інформації, наявній в послужному списку ОСОБА_1 №А-043039.

Жодних відомостей щодо наявної у ОСОБА_1 вислуги років у пільговому обчисленні 26 років 10 місяців 25 днів ні наказ про звільненні, ані послужний список не містять.

При цьому суд не вважає в даному випадку належним та допустимим доказом архівну довідку №200 від 29.01.2025, оскільки вона не співпадає з даними первинних документів, наявних в матеріалах справи.

Будь-яких доказів оскарження або скасування наказу УМВС України в Івано-Франківській області №22о/с від 20.01.2014 ОСОБА_1 суду не подав.

Суд вважає, що такий наказ є актом індивідуальної дії відносно позивача, який з моменту його видання по теперішній час створює для нього юридичні наслідки щодо набуття або не набуття права на пенсію з урахуванням певної вислуги років, відповідно до Закону.

На думку суду, саме УМВС України в Івано-Франківській області, як роботодавець, було уповноважено здійснювати обрахунок вислуги років позивача на момент звільнення зі служби та направляти документів для призначення пенсії до органів Пенсійного фонду України. В свою чергу ГУ ПФУ в Закарпатській області повинен вирішувати питання щодо обрахунку розміру пенсії за вислугу років з урахуванням наданих уповноваженим органом відомостей.

Тому якщо ОСОБА_1 не погоджується з обчисленим органом внутрішніх справ пільговим стажем він вправі оскаржити таке рішення уповноваженого органу в судовому порядку.

Суд враховує також, що питання визначення розміру відсотку грошового забезпечення при розрахунку розміру пенсії є, в даному випадку, дискреційними повноваженнями територіального органу Пенсійного фонду України, що здійснює призначення пенсії, яке реалізується шляхом дослідження поданих документів, тому суд позбавлений компетенції у обчисленні такого.

З огляду на вищенаведене позовні вимоги підлягають частковому задоволенню шляхом зобов`язання ГУ ПФУ в Закарпатській області здійснити з 01.05.2025 року перерахунок та виплату пенсії позивача з урахуванням служби в органах внутрішніх справ з 30 квітня 2009 року до дня фактичного звільнення у запас 22 січня 2014 року, виходячи із вислуги 22 роки 03 місяці 01 день.

Відповідно до ч.3 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 241, 243, 255, 257, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП – НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (місцезнаходження: пл. Народна, буд. 4, м. Ужгород, Закарпатська область, 88008, код ЄДРПОУ 20453063) про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

2. Визнати противоправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо не здійснення перерахунку пенсії за вислугу років ОСОБА_1 за кожен рік вислуги понад 20 років в розмірі 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити з 01.05.2025 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням служби в органах внутрішніх справ з 30 квітня 2009 року до дня фактичного звільнення у запас 22 січня 2014 року, виходячи із вислуги 22 роки 03 місяці 01 день, з урахуванням раніше проведених виплат.

4. В решті позову відмовити.

5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (місцезнаходження: пл. Народна, буд. 4, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ – 20453063) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП – НОМЕР_1 ) судові витрати у розмірі 726,72 (Сімсот двадцять шість гривень 72 коп.) гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

СуддяР.О. Ващилін