Рішення від 13 січня 2026 р. у справі №260/6867/25 — Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

14 січня 2026 року м. Ужгород№ 260/6867/25

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гебеш С.А., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, в якому просить суд:

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду в Закарпатській області вчинені на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 27.01.2025 року у справі №260/8692/24 та від 13.05.2025 року у справі №260/2080/25 щодо обмеження розміру пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром;

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду в Закарпатській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 в розмірі, розрахованого відповідно до нової довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №ХР14137/ПМ2023 від 27.02.2025 року та з врахуванням встановлених законодавством України щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого законом на 1 січня календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, для здійснення обчислення та перерахунку пенсії з 01.02.2023 року без обмеження максимального розміру пенсії з 01.01.2025 року без застосування коефіцієнтів встановлених Постановою КМУ від 03.01.2025 року №1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» з врахуванням виплачених сум.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при черговому перерахунку пенсії на підставі рішення суду відповідач застосував обмеження максимальним розміром пенсії. Позивач вважає такі дії відповідача протиправними та такими, що порушують його конституційні права на соціальний захист.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 01.09.2025 року відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), разом з тим витребувано протокол перерахунку пенсії позивача з 01.01.2025 року та з 01.07.2025 року.

Відповідач у відзиві на позовну заяву позовні вимоги позивача не визнав та просив відмовити в їх задоволенні, як безпідставних.

Відповідно до положень ч. 5 ст. 262, ч.1 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до ч. 4 ст. 243 КАС України, з врахуванням положень ст.263 КАС України.

Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні ПФУ в Закарпатській області та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Як встановлено судом на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 27.01.2025 року у справі №8692/24, ІНФОРМАЦІЯ_2 27.02.2025 року видано ОСОБА_1 довідку за №хр14137/ПМ2023 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 року.

Разом з тим, рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду у справі від 13.05.2025 року у справі №2080/25, зокрема зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити з 01.02.2023 року перерахунок і виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 27 лютого 2025 року №хр14137ПМ/2023 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 року, з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, визначених шляхом множення розміру мінімального прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" із обов`язковим урахуванням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, з урахуванням раніше виплачених сум.

На виконання вказаного рішення, Головне управління Пенсійного Фонду України в Закарпатській області з 01.07.2025 року здійснило перерахунок пенсії позивачу, що підтверджується протоколом до пенсійної справи №ХР14137.

Відповідно до вказаного протоколу, розмір пенсії позивача становить:

Основний розмір: 68% грошового забезпечення у розмірі 24015,56 грн; з урахування індексації – 27015,56 грн:

Базовий розмір пенсії 24015,56 грн;

Індексація базового ОСНП 2024 – 1500,00 грн;

Індексація базового ОСНП 2025 – 1500,00 грн;

2 категорія ЧАЕС (під час служби) – 170,00 грн.

Підсумок пенсія з надбавками: 27186,38 грн

З урахуванням максимального розміру пенсії – 23610,00 грн.

Крім того, як вбачається із протоколу перерахунку пенсії позивача з 01.01.2025 року:

Основний розмір: 68% грошового забезпечення у розмірі 24015,56 грн; з урахування індексації – 27015,56 грн:

Базовий розмір пенсії 24015,56 грн;

Індексація базового ОСНП 2024 – 1500,00 грн;

2 категорія ЧАЕС (під час служби) – 170,00 грн.

Підсумок пенсія з надбавками: 25686,38 грн

З урахуванням максимального розміру пенсії – 23610,00 грн.

Таким чином, суд вказує на те, що при проведенні перерахунку пенсії позивача з 01.01.2025 року та при проведенні перерахунку пенсії з 01.07.2025 року Головне управління Пенсійного Фонду України застосувало обмеження пенсії максимальним розміром.

Разом з тим, із досліджених протоколів перерахунку пенсії з 01.01.2025 року та з 01.07.2025 року судом не встановлено застосування коефіцієнтів встановлених Постановою КМУ №1 від 03.01.2025 року.

Позивач, 24.07.2025 року звернувся до відповідача із заявою щодо здійснення перерахунку пенсії позивача на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 12.05.2025 року у справі №260/2080/25 з 01.02.2025 року без врахування ч. 7 ст. 43 Закону №2262-ХІІ на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_3 від 27.02.2025 року №хр14137/ПМ2023 та її виплату у розмірі 27186,38 грн без застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених Поставною КМУ №1 від 03.01.2025 року.

Листом № 3569-3603/Б-02/8-0700/25 від 22.08.2025 року Відповідач повідомив позивача про те, що з 01.07.2025 року після проведеного перерахунку на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 13.05.2025 року по справі №260/2080/25 розмір пенсії виплачується з дотриманням ч. 7 ст. 43 Закону №2262-ХІІ та становить 23610,00 грн. Обмеження щодо Постанови КМУ №1 від 03.01.2025 року не застосовується.

У цій справі спірним питанням є застосування обмеження максимальним розміром пенсії позивача з 01.01.2025 року та окремо з 01.07.2025 року питання.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Так, обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ (десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність) вперше введено в дію Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 року №3668-VI (далі Закон №3668-VI), який набрав законної сили 01.10.2011.

Вказаним Законом №3668-VI внесено зміни до Закону №2262-XII, на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015 року №911-VIII, а саме ч.7 ст.43 викладено в редакції: «Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність» та доповнено реченням такого змісту «Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень».

Рішенням Конституційного Суду України №7-рп/2016 від 20.12.2016 у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень другого речення ч.7 ст.43, першого речення ч.1 ст.54 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), вищевказане положення ч.7 ст.43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» зі змінами.

Відповідно до п.2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України №7-рп/2016 від 20.12.2016 положення ч.7 ст.43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.

Згідно з ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Відповідні закони, інші правові акти або їх окремі положення, визнані за рішеннями Конституційного Суду України неконституційними, не підлягають застосуванню як такі, що втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність (абз.6 п.4 Рішення Конституційного Суду України у справі №1-31/2000 про порядок виконання рішень Конституційного Суду України).

Конституційний Суд України у рішенні від 14.12.2000 у справі №1-31/2000 про порядок виконання рішень Конституційного Суду України вказав, що рішення Конституційного Суду України мають пряму дію і для набрання чинності не потребують підтверджень з боку будь-яких органів державної влади.

Отже, правовим наслідком прийняття Конституційним Судом України рішення від 20.12.2016 у справі №7-рп/2016 є втрата чинності з 20.12.2016 року норм ч.7 ст.43 в Законі України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Викладене виключає можливість законодавчого органу України вносити зміни у норму, яка визнана неконституційною, оскільки після визнання неконституційною ч.7 ст.43 Закону від 09.04.1992 №2262-XII така норма «відсутня» (виключена) у тексті Закону.

Відтак, починаючи з 2017 року, ст.43 Закону №2262-XII не передбачала положення про обмеження максимального розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами. Внесені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 року №1774-VIII до ч.7 зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії «у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року» замінено словами і цифрами «по 31 грудня 2017 року»), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.

Зазначене узгоджується з позицією, викладеною в постановах Верховного Суду від 16.10.2018 у справі №522/16882/17, від 31.01.2019 у справі №638/6363/17, від 12.03.2019 у справі №522/3049/17 та від 31.03.2021 у справі №815/3000/17.

Стосовно ж наявності у Постановах №185 та №209 положення про підвищення пенсій з 01.03.2023, з 01.03.2024 відповідно, «у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом», суд звертає увагу на те, що за загальним правилом вирішення колізій, передбаченим ч. 3 ст. 7 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

У спірних правовідносинах наведені положення постанов №185 від 23.02.2024 рок та №209 від 25.02.2025 року суперечать приписам Закону №2262-XII з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 року №7-рп/2016, які є спеціальними (пріоритетними), та підлягають застосуванню відповідачем.

Крім вказаного, суд враховує, що Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов`язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою в Конституції України виокремлюються певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави; до них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до ст.17 Конституції України перебувають на службі, у тому числі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, органах, що забезпечують суверенітет і територіальну цілісність, її економічну та інформаційну безпеку (рішення від 20.03.2002 №5-рп/2002, від 17.03.2004 №7-рп/2004).

Конституційний Суд України стверджує, що обмеження максимального розміру пенсії та призупинення виплати призначеної пенсії особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом від 09.04.1992 року №2262-XII, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених ч.5 ст.17 Конституції України, які зобов`язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.

Як вже встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, з 01.01.2025 року розмір перерахованої пенсії позивача склав – 25686,38 грн та з 01.07.2025 року розмір перерахованої пенсії позивача склав – 27186,38 грн. Разом з тим, Головне управління Пенсійного Фонду України в Закарпатській області обмежило суму пенсії позивачу, яка підлягає виплаті у розмірі 23610,00 грн.

З цього приводу суд зазначає, що законодавчими нормами (чинними станом на день виникнення спірних правовідносин) не було передбачено можливість обмеження пенсій військовослужбовців 10 прожитковими мінімумами, установлених для осіб, які втратили працездатність, або будь-якими іншими максимальними розмірами.

Судом встановлено і підтверджено матеріалами справи, що Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області після проведення перерахунку пенсії позивача з 01.01.2025 року та з 01.07.2025 року на виконання рішення суду у справі №260/2080/25 застосувало обмеження пенсії позивача максимальним розміром.

Таким чином, з урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що зважаючи на відсутність правових підстав для застосування до спірних відносин положень Закону № 3668-VI, суд дійшов висновку про протиправність дій Головного управління Пенсійного Фонду України в Закарпатській області щодо обмеження пенсії позивача з 01.01.2025 року та з 01.07.2025 року максимальним розміром.

Разом з тим, суд не встановив із наявних у справі доказів обмеження розміру пенсії позивача з 01.02.2023 року та застосування понижуючих коефіцієнтів відповідно до Постанови №1 від 03.01.2025 року, а тому у задоволенні вказаної частини позовних вимог слід відмовити.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог та, відповідно, наявність правових підстав для задоволення позову частково, із зазначених у рішенні підстав.

При цьому, з метою логічності та зрозумілості рішення суду його резолютивна частина буде викладена дещо в іншому формулюванні ніж заявлені позовні вимоги, однак вказане не впливатиме на зміст останніх та обсяг в частині задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, буд. 4, код ЄДРПОУ - 20453063) щодо застосування з 01.01.2025 року та з 01.07.2025 року обмеження максимальним розміром пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ).

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, буд. 4, код ЄДРПОУ 20453063) здійснити з 01.01.2025 року та з 01.07.2025 року виплату пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) без обмеження максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

СуддяС.А. Гебеш