Рішення від 13 січня 2026 р. у справі №240/25676/25 — Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2026 року м. Житомир справа № 240/25676/25

категорія 106030200

Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Окис Т.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

установив:

У листопаді 2025 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся у суд з позовом, у якому просить визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Житомирській області (далі - відповідач, ГУ НП в Житомирській області), яка полягає у не застосуванні при нарахуванні індексації за період з 01 січня 2024 року по 30 вересня 2025 року коефіцієнтів індексу споживчих цін обчислених наростаючим підсумком починаючи з листопада 2015 року, а також щодо не виплати грошової компенсації відпустки як учаснику бойових дій, за 2015 рік, 2018 - 2022 роки та 2025 рік та зобов`язання вчинити відповідні дії.

Позов мотивовано протиправністю невиплати відповідачем позивачу грошової компенсації за невикористані дні додаткової оплачуваної відпустки як учаснику бойових дій за наявності всіх законодавчо передбачених підстав для проведення такої виплати.

Ухвалою суду від 11 листопада 2025 року позов прийнято до провадження, призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та визначено відповідачу строк для подання відзиву на позов.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи судом, що підтверджується доказами, які містяться в матеріалах справи.

27 листопада 2025 року до суду надійшов відзив, у якому відповідач просить в задоволенні позову відмовити. Зазначає, що компенсація за невикористані дні додаткової відпустки відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» законодавством не передбачена, а правове регулювання спірних правовідносин здійснюється на підставі Закону України «Про Національну поліцію» від 02 липня 2015 року №580-VІІІ (далі - Закон України №580-VІІІ) та «Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання» затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 квітня 2016 року №260 (далі - Порядок №260), якими не передбачено здійснення компенсації. Наголошує, що статтею 39 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 09 листопада 2023 року № 3460-IX установлено, що обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з 1 січня 2024 року. Отже, якщо приріст індексу споживчих цін (коефіцієнт індексації) обчислюється 01 січня 2024 року, то в силу вимог пункту 5 Порядку № 1078 приріст розраховується з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення, тобто таким місяцем є грудень 2023 року. Звертає увагу, що відповідно до статті 34 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» від 19 листопада 2024 року №4059-IX, з січня 2025 року індексація обнуляється, а розрахунок індексу споживчих цін починається наново. Пояснює, що січень 2025 року став базовим місяцем для всіх працівників незалежно від того, коли підвищувалися оклади раніше і яка сума індексації нараховувалась у грудні 2024 року. Сума індексації, яка склалася у грудні 2024 року, у січні 2025 року не нараховується взагалі. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації починається з лютого 2025 року, як зазначає Мінсоцполітики в листі від 10 грудня 2024 року №105/0/214-24. Індекс споживчих цін у січні 2025 року приймається за 1 або 100 відсотків, і від цієї точки відліку розраховується наростаючим підсумком. Тобто з січня 2025 року суму індексації зарплати, яку було нараховано протягом 2024 року, обнулено. Поряд із цим у ст. 34 Закону № 4059 вказано, що ІСЦ у січні 2025 року приймають за 1 або 100 відсотків. Тому фактично на ІСЦ у 2025 році не впливає індекс інфляції за січень 2025 року, навіть якщо базовим місяцем є грудень 2024 року. На розмір ІСЦ у 2025 році фактично впливають показники інфляції починаючи з лютого 2025 року.

Головуючий суддя у період з 17 по 31 грудня 2025 року перебувала у відпустці.

На підставі частини 1 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Суд установив, що ОСОБА_1 проходив службу в ГУ НП в Житомирській області та відповідно до наказу начальника Головного управління Національної поліції в Житомирській області № 578 о/с від 30 вересня 2025 року по особовому складу, капітана поліції звільнено зі служби в поліції за пунктом 7 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (за власним бажанням) з 30 вересня 2025 року.

У 2015 році позивачу встановлено статус учасника бойових дій, відповідно до посвідчення серії НОМЕР_1 .

Позивач звернувся з адвокатським запитом до відповідача, в якому просив надати інформацію про виплачені суми.

Відповідач листом від 06 листопада 2025 року повідомив позивача про відсутність підстав для виплати компенсації за невикористані дні відпустки, а також про виплачену індексацію.

Довідкою про нараховані суми індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2020 року по 30 вересня 2025 року №234070-2025 від 04 листопада 2025 року підтверджено виплату позивачу у наступних розмірах: в серпні 2024 року - 130,20 грн; в вересні 2024 року - 130,20 грн; в жовтні 2024 року - 130,20 грн; в листопаді 2024 року - 130,20 грн; в грудні 2024 року - 254,35 грн, у липні - вересні 2025 року - 133,23 грн.

Позивач, уважаючи, що має право на компенсації за невикористані дні відпусток та належний розмір індексації грошового забезпечення, звернувся до суду з цим позовом.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для її розгляду і вирішення спору по суті, суд дійшов до таких висновків.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 45 Конституції України кожен, хто працює, має право на відпочинок. Це право забезпечується наданням днів щотижневого відпочинку, а також оплачуваної щорічної відпустки, встановленням скороченого робочого дня щодо окремих професій і виробництв, скороченої тривалості роботи у нічний час. Максимальна тривалість робочого часу, мінімальна тривалість відпочинку та оплачуваної щорічної відпустки, вихідні та святкові дні, а також інші умови здійснення цього права визначаються законом.

Закон України «Про відпустки» від 15 листопада 1996 року № 504/96-ВР з наступними змінами та доповненнями у редакції на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон України №504/96-ВР) встановлює державні гарантії права на відпустки, визначає умови, тривалість і порядок надання їх працівникам.

Згідно зі статтею 4 Закону України №504/96-ВР установлюються такі види відпусток:

1) щорічні відпустки: основна відпустка (стаття 6 цього Закону); додаткова відпустка за роботу із шкідливими та важкими умовами праці (стаття 7 цього Закону); додаткова відпустка за особливий характер праці (стаття 8 цього Закону); інші додаткові відпустки, передбачені законодавством;

2) додаткові відпустки у зв`язку з навчанням (ст. 13, 14 і 15 цього Закону);

3) творча відпустка (стаття 16 цього Закону); 31) відпустка для підготовки та участі в змаганнях (стаття 161 цього Закону);

4) соціальні відпустки: відпустка у зв`язку з вагітністю та пологами (стаття 17 цього Закону); відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (стаття 18 цього Закону); відпустка у зв`язку з усиновленням дитини (стаття 181 цього Закону); додаткова відпустка працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину-особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи (стаття 19 цього Закону);

5) відпустки без збереження заробітної плати (статті 25, 26 цього Закону).

Законодавством, колективним договором, угодою та трудовим договором можуть установлюватись інші види відпусток.

У разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину-особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи (частина 1 статті 24 Закону України №504/96-ВР).

Аналогічні положення містяться в частині 1 статті 83 Кодексу законів про працю України.

Закон України №580-VІІІ визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.

Відповідно до частин 1 та 3 статті 59 названого Закону служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Рішення з питань проходження служби оформлюються письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік і форма яких установлюються Міністерством внутрішніх справ України.

Проходження служби в поліції регулюється цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (стаття 60 Закону України №580-VIII).

Правовий статус ветеранів війни визначає Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року №3551-XII з наступними змінами та доповненнями у редакції на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Закон України №3551-XII), який забезпечує створення належних умов для життєзабезпечення ветеранів війни, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них.

Як передбачено пунктом 12 статті 12 цього Закону учасникам бойових дій надаються право на одержання додаткової відпустки із збереженням заробітної плати строком 14 календарних днів на рік.

Отже, виходячи з положень Закону України № 3551-ХІІ, додаткова відпустка із збереженням заробітної плати тривалістю 14 календарних днів на рік є пільгою, гарантованою державою.

Відповідно до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій (стаття 1).

Указом Президента України «Про часткову мобілізацію» від 17 березня 2014 року №303/2014, який затверджений Законом України від 17 березня 2014 року №1126-VI, постановлено оголосити та провести часткову мобілізацію.

Таким чином, спірні правовідносини стосовно отримання грошової компенсації за всі невикористані дні додаткової відпустки у зв`язку із звільненням позивача виникли в особливий період.

В особливий період з моменту оголошення мобілізації до припинення відповідного періоду надання інших видів відпусток, зокрема, додаткової відпустки, передбаченої пунктом 12 частини 1 статті 12 Закону України №3551-XII, припиняється.

Разом із тим, суд зазначає, що норми Закону України №3551-XII не обмежують та не припиняють право учасника бойових дій на отримання у рік звільнення виплати грошової компенсації за всі невикористані дні додаткової відпустки, право на яку набуто під час проходження служби в особливий період з моменту оголошення мобілізації.

Вирішуючи спір в частині компенсації за невикористану додаткову відпустку особі, яка проходила службу в поліції та володіла статусом учасника бойових дій, судом також ураховані правові висновки, що викладені у постанові Верховного Суду від 11 листопада 2021 року у справі №200/1175/20-а.

Зокрема, Верховний Суд зазначив що, у випадку звільнення поліцейського - учасника бойових дій, йому виплачується компенсація за всі невикористані ним дні відпустки, у тому числі за невикористані дні додаткової відпустки, передбаченої законом України «Про відпустки» і статтею 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Таким чином, суд доходить висновку про наявність у позивача права на отримання грошової компенсації за невикористаної додаткової оплачуваної відпустки як учаснику бойових дій. Відтак, позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню.

Щодо права на індексацію та визначення базового місяця індексації при врегулюванні спірних правовідносин, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною 5 статті 94 Закону України № 580-VIII грошове забезпечення поліцейських індексується відповідно до закону.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України № 1282-XII індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Згідно з частиною 1 статті 2 Закону України № 1282-XII встановлює, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, в тому числі, оплата праці (грошове забезпечення).

Відповідно до частини 2 статті 6 Закону України № 1282-XII порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

Перелік грошових доходів громадян, які підлягають індексації, додатково визначено в пункті 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 (далі - Порядок № 1078).

Відповідно до пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.

Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.

У разі підвищення грошових доходів населення випереджаючим шляхом з урахуванням прогнозного рівня інфляції під час визначення розміру підвищення грошових доходів у зв`язку з індексацією враховується рівень такого підвищення.

Нарахування сум індексації або проведення чергового підвищення грошових доходів випереджаючим шляхом здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін, на підставі якого нарахована сума індексації перевищить розмір підвищення грошових доходів випереджаючим шляхом.

Отже, місяць підвищення грошового забезпечення за рахунок зростання його складових, які не мають разового характеру, є базовим місяцем при обчисленні індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 05 лютого 2020 року в справі № 825/565/17, від 23 вересня 2020 року в справі № 620/3282/18.

Відповідно до абзацу 3 пункту 10-1 Порядку № 1078, в редакції, яка була чинною до грудня 2015 року, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації заробітної плати новоприйнятих працівників здійснюється з місяця прийняття працівника на роботу.

З огляду на наведене обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення до грудня 2015 року проводилося з місяця прийняття особи на службу.

01 грудня 2015 року вказану норму виключено, і з цього часу застосовуються загальні положення Порядку, в тому числі пункт 10-2 Порядку в редакції постанови Кабінету Міністрів від 09 грудня 2015 року № 1013.

Відповідно до пункту 10-2 Порядку для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість та у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи, для новоприйнятих працівників, а також для працівників, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати, передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник.

Згідно з пунктом 14 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, роз`яснення щодо застосування цього Порядку надає Мінсоцполітики.

Верховний Суд в постанові від 22 липня 2020 року в справі № 400/3017/19 (щодо періоду після з 01 грудня 2015 року) зазначив, що підставою для встановлення базового місяця індексації є підвищення посадових окладів особи. Тобто, початок відліку для обчислення індексу споживчих цін є місяць підвищення посадового окладу. З цього місяця значення індексу споживчих цін приймають за 1 або 100%, а приріст індексу розраховується з наступного місяця. При цьому, нарахування індексації проводиться в місяці, наступному за місяцем, у якому був офіційно опублікований індекс інфляції. При цьому Суд погодився, що зміна розміру доплат, надбавок та премій не впливає на встановлення базового місяця індексації для початку обчислення індексу споживчих цін при нарахуванні індексації.

Починаючи з 07 листопада 2015 року - з дня набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію» застосовується постанова Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» (пункт 8 Постанови), якою вперше затверджені схеми окладів поліцейських. Указана постанова є чинною і станом на момент розгляду справи.

Оскільки розміри посадових окладів поліцейських, згідно з додатками до вказаної постанови Кабінету Міністрів України, протягом спірного періоду (з 01 січня 2024 року по 30 вересня 2025 року) не змінювалися, тому базовим місяцем для визначення індексації щодо такого періоду є листопад 2015 року.

Законом України від 03 листопада 2022 року № 2710-ХІ «Про Державний бюджет України на 2023 рік» (далі - Закон України № 2710-ХІ) була зупинена на 2023 рік дія Закону № 1282-ХІІ, у зв`язку з чим з 01 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року індексація не нараховувалась та не виплачувалася.

У подальшому з 01 січня 2024 року Закону № 1282-ХІІ була поновлена.

Суд уважає, що відповідачем неправомірно оновлено базовий місяць для нарахування індексації грошового забезпечення.

Відповідно до положень пунктів 2, 5 Порядку № 1078 для визначення базового місяця для проведення індексації доходів необхідно обрати місяць, у якому заробітна плата працівника зросла за рахунок її постійних складових.

Отже підставою для встановлення базового місяця індексації є підвищення посадових окладів особи. Тобто, початок відліку для обчислення індексу споживчих цін є місяць підвищення посадового окладу. З цього місяця значення індексу споживчих цін приймають за 1 або 100 відсотків, а приріст індексу розраховується з наступного місяця. При цьому, нарахування індексації проводиться в місяці, наступному за місяцем, у якому був офіційно опублікований індекс інфляції.

На переконання суду, встановленні статтею 39 Закону України від 09 листопада 2023 року № 3460-IX «Про Державний бюджет України на 2024 рік» та статтею 34 Закону України від 19 листопада 2024 року № 4059-IX «Про Державний бюджет України на 2025 рік» правила щодо обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення, не впливають на визначення базового місяця для проведення індексації грошового забезпечення поліцейським.

Фактично після прийняття Постанови № 988 оклади поліцейських до теперішнього часу не змінювалися, що не заперечується сторонами.

Саме з прийняттям Постанови № 988 було визначено базовим місяцем для визначення індексації листопад 2015 року.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Другого апеляційного адміністративного суду від 15 грудня 2025 року у справі № 520/10523/25, від 05 січня 2026 року у справі № 520/12089/25, від 09 січня 2026 року у справі № 520/11989/25.

Таким чином нарахування відповідачем індексації грошового забезпечення позивача з 01 січня 2024 року по 30 вересня 2025 року без застосування базового місяця листопада 2015 року є неправомірним, а отже наявні підстави для задоволення позовних вимог позивача у цій частині.

Ураховуючи відсутність документально підтверджених судових витрат, питання про їх розподіл суд не вирішує.

Керуючись положеннями статей 2, 9, 72-77, 139, 242-246, 251, 262, 263, 292, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Житомирській області щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 грошової компенсації відпустки як учаснику бойових дій, за 2015 рік, 2018-2022 роки та 2025 рік.

Зобов`язати Головне управління Національної поліції в Житомирській області нарахувати та виплатити ОСОБА_2 грошової компенсації відпустки як учаснику бойових дій, за 2015 рік, 2018-2022 роки та 2025 рік.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Житомирській області щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2024 року по 30 вересня 2025 року включно, з встановленням базового місяця - листопад 2015 року.

Зобов`язати Головне управління Національної поліції в Житомирській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2024 року по 30 вересня 2025 року включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - листопад 2015 року, відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, з урахуванням виплачених сум.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене протягом 30 днів з дати його ухвалення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Т.О. Окис

14.01.26