Рішення від 13 січня 2026 р. у справі №240/16455/25 — Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2026 року м. Житомир справа № 240/16455/25

категорія 106030200

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

судді Семенюка М.М.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому, враховуючи уточнені позовні вимоги (т. 2 а.с. 232-235), просить:

- визнати протиправною бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати грошового забезпечення (грошових коштів ) за безпосередню участь військовослужбовця ОСОБА_1 , у бойових діях, під час захисту Батьківщини, а саме виконання бойових завдань у складі підрозділу військової частини НОМЕР_2 в районі АДРЕСА_1 та отримання поранення 10 грудня 2022 року та 01 вересня 2023 року в районі АДРЕСА_2 ;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 вчинити певні дії:

- виплатити грошову компенсацію за безпосередню участь військовослужбовця ОСОБА_1 у бойових діях, під час захисту Батьківщини, а саме виконання бойових завдань у складі підрозділу військової частини НОМЕР_1 а саме за період з 06.10.23 по 13.06.2024, що становить 252 дні або 8,3 місяця всього у сумі 450 025,2 грн. згідно додатку, №6, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №168-2022-пвід; 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану»;

- виплатити грошове забезпечення (грошові кошти) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» за період жовтень, листопад, грудень 2024 року у сумі 52 934,51 гривень;

- виплатити грошові кошти (компенсацію) ОСОБА_1 за період стаціонарного лікування та проведення двох операцій: згідно Виписки №5504680 виданої КНП Свято-Михайлівською клінічною лікарнею м. Києва 09.10.2024 (Протокол №862) та згідно Виписки із медичної картки №5505392 виданої КНП "Свято-Михайлівською клінічною лікарнею м. Києва” 14.11.2024 (Протокол №999) під час отримання медичної допомоги у медичних закладах України за наслідками отриманих травм, поранень, контузії, каліцтва, пов`язаних із захистом Батьківщини, по 100 тисяч гривень за кожну операцію, на загальну суму 200 000 гривень, згідно постанови КМУ №168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану».

В обґрунтування позову зазначає, що відповідачем не в повному обсязі виплачена додаткова винагорода, в розмірі до 100000 грн, передбачена постановою КМУ №168 від 28.02.2022 за участь в бойових діях період з 06.10.23 по 13.06.2024, за період жовтень-грудень 2024 року, період стаціонарного лікування та проведення двох операцій в жовтні-листопаді 2024 року.

Ухвалою від 08.08.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, яка розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач подав відзив на позовну заяву та витребувані документи, в якому просив відмовити в задоволенні позову оскільки, позивач проходив військову службу за призовом під час мобілізації у військовій частині НОМЕР_1 у період з 19.09.2023 по 21.12.2024. До цього позивач проходив військову службу за призовом під час мобілізації у військовій частині НОМЕР_2 . Виплати за вищевказані періоди підтверджені довідкою про грошове забезпечення та відрахування за період з жовтня 2023 року по лютий 2025 року від 11.08.2025 (т. 2 а.с. 174-182).

Позивач подав відповідь на відзив, в якій просив позов задовольнити в повному обсязі (т. 2 а.с. 184-191, т. 3 а.с. 1-12) з тих підстав, що чинне законодавство гарантує виплату додаткової винагороди: у разі проходження стаціонарного лікування внаслідок отриманого поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини під час виконання бойових (спеціальних) завдань, яка включає в себе не лише перебування на стаціонарному лікуванні, але і час переміщення до лікарняного закладу охорони здоров`я, або перебувають у відпустці після тяжкого поранення за висновками (постановами) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії здійснюється в розмірі 100000 грн.

Відповідач подав додаткові пояснення (т. 3 а.с. 31-79) в яких зазначив, що додаткова винагорода у розмірі 100 000 грн. (пропорційно дням участі у бойових діях) виплачується за безпосередню участь у бойових діях або здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії на лінії бойового зіткнення (на передовій), а не за весь час перебування у районі ведення бойових дій. Окрім того, додаткова винагорода у розмірі 30 000 грн. (пропорційно дням перебування в районі ведення бойових дій) виплачується за виконання завдань у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони на території, де ведуться воєнні (бойові) дії, але не на першій лінії зіткнення. Позивачем помилково ототожнюються дані види винагород. За період проходження військової служби за призовом під час мобілізації позивачу було виплачено додаткову винагороду як за безпосередню участь так і за перебування в районі ведення воєнних (бойових) дій. Формулювання «Захворювання, ТАК, пов`язане з проходженням військової служби» не є достатньою підставою для виплати 100 000 гривень за період лікування, оскільки воно не підтверджує прямий зв`язок поранення із заходами із забезпечення національної безпеки та оборони.

Позивач подав відповідь на додаткові пояснення (т. 3 а.с. 80-82) відповідно до яких зазначає, що аналіз обґрунтувань, викладених в цих поясненнях та наданих додаткових матеріалів, які до них долучені, засвідчує, що відповідач й надалі продовжує всіляко ухилятися від добросовісного виконання положень закону, рішень уряду і вимог Міністерства оборони України щодо умов, порядку та розмірів здійснення виплат військовослужбовцю за участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи на території: н.п. Старчовк Запорізького району Запорізької області, н.п. Мала Токмачка Пологівського району. Запорізької області, н.п. Оріхів Пологівського району, Запорізької області, н.п. Мирноград Покровського району, Донецької області, н.п. Курахово Покровського району, Донецької області. Представник відповідача у своїх поясненнях замість забезпечення виконання вимог закону щодо своєчасного здійснення належних мені виплат вдався до оцінки положень закону, про недоцільність та обов`язковість їх виконання. Більш того з посиланням на судову практику намагається переконати суд у безпідставності моїх позовних вимог і спонукати суд взяти під сумнів мою безпосередню участь у бойових діях по захисту Батьківщини.

Проаналізувавши наявні у справі матеріали, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач в період з 19.09.2023 по 21.12.2024 проходив військову службу в військовій частині НОМЕР_1 (т. 3 а.с. 40-41).

Не погоджуючись з порядком та розміром виплати грошового забезпечення за період проходження військової служби, позивач звернувся до суду з позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Щодо позовних вимог за період з 10.12.2022 по 18.09.2023.

Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 19.09.2023 №148 (т. 3 а.с. 41), солдата ОСОБА_1 , який прибув з військової частини НОМЕР_2 з 19.09.2023 зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 , на всі види забезпечення при військовій частині НОМЕР_3 .

Згідно з п. 8 Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого Наказом Міністерства оборони України 07 червня 2018 року № 260, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26 червня 2018 р. за № 745/32197, грошове забезпечення виплачується за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні на підставі наказу командира (начальника, керівника) (далі - командир).

Оскільки військова частина НОМЕР_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ( НОМЕР_4 ОПДБр, в/ч НОМЕР_2 , пп НОМЕР_5 ) є окремою військовою частиною, яка не перебуває на грошовому забезпеченні у відповідача (іншого не доведено), то вимоги за період з 10.12.2022 по 18.09.2023 до військової частини НОМЕР_1 є безпідставними і не підлягають задоволенню.

Щодо виплати грошового забезпечення за період з 06.10.2023 по 13.06.2024.

На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 "Про введення воєнного стану в Україні" та № 69 "Про загальну мобілізацію" Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 прийнято Постанову № 168.

Згідно з абзацами 1, 2 пунктом 1 Постанови № 168 (в редакції постанов Кабінету Міністрів України "Про внесення зміни до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168": № 217 від 07.03.2022; № 350 від 22.03.2022; № 400 від 01.04.2022), установити, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми єПідтримка, виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Отже, виплата додаткової винагороди в розмірі до 100000,00 грн пропорційно в розрахунку на місяць виплачується зокрема військовослужбовцям, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії та перебувають під час такої участі у бойових діях чи здійсненні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.

Щодо безпосередньої участі позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії у спірному періоді, суд зазначає таке.

У розумінні частини першої статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У зв`язку з цим будь-які дані, на підставі яких суд може встановити факт безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій, є доказом такої участі військовослужбовця.

Постановою № 168 не визначені конкретні форми документів, якими має підтверджуватися безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії.

За правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21 березня 2024 року у справі № 560/12539/22, від 28 травня 2024 року у справі № 560/1200/23, від 06 червня 2024 року у справі № 200/706/23 підтвердженням безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах може бути довідка командира військової частини (установи), до якої відряджений військовослужбовець. За зміст таких довідок відповідальність несе уповноважений командир (начальник), який її видав.

Зрештою, порушення порядку передання документів, рапортів та іншої інформації між військовими частинами щодо безпосередньої участі військовослужбовця у забезпеченні бойових дій по забезпеченню заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, не свідчить про відсутність у нього права на таку винагороду.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постановах від 23 травня 2024 року у справі № 120/4387/23, від 24 травня 2024 року у справі № 120/4967/23, від 28 травня 2024 року у справі № 120/5170/23 та від 08 серпня 2024 року у справі № 280/2754/23.

Відповідно до статті 1 Закону України від 06 грудня 1991 року № 1932-ХІІ Про оборону України район воєнних (бойових) дій - визначена рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України частина сухопутної території України, повітряного або/та водного простору, на якій впродовж певного часу ведуться або/та можуть вестися воєнні (бойові) дії.

З викладеного слідує, що саме до повноважень Головнокомандувача Збройних Сил України належить визначення території України, на якій впродовж певного часу ведуться та/або можуть вестися воєнні (бойові) дії, - території ведення воєнних (бойових) дій.

В постанові Верховного Суду від 10.10.2024 у справі № 360/378/23, колегія суддів зазначила наступне: "Передчасними є висновки судів, які стверджують, що бойовий наказ або розпорядження не можуть слугувати доказом підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах. Це твердження ігнорує фактичну практику, згідно з якою, у тому числі, на підставі таких наказів або розпоряджень видаються довідки про безпосередню участь у бойових діях чи заходах. Отже, бойовий наказ або розпорядження є невід`ємною частиною документального підтвердження участі військовослужбовця в бойових діях".

Суд вважає за необхідне зазначити, що на момент виникнення спірних правовідносин, постанова КМУ №168 не містила норми, яка б передбачала, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.

Такі зміни внесені постановою Кабінету Міністрів України від 07.07.2022 року № 793. Зокрема постанову КМУ №168 доповнено п.21 наступного змісту:" Установити, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів".

Більше того, п.1 постанови КМУ вказує, що виплата винагороди до 100 000 грн. здійснюється військовослужбовцям, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, тобто підставою є прийняття участі у відповідних заходах.

Підставою для виплати відповідно до постанови КМУ №168, як вже зазначалось судом вище, є саме наказ командира, якому передує документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів, яким є один з таких документів:

- бойовий наказ (бойове розпорядження);

- журнал бойових дій (вахтового журналу) або журнал ведення оперативної обстановки або бойового донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постових відомостей (під час охорони об`єкту, на який було здійснено збройний напад, або артилерійський ракетний обстріл);

- рапорт (донесення) начальника (командира) підрозділу (тимчасово створеної групи військовослужбовців, зведеного загону, КрМО, КаМО, екіпажу літака, вертольоту тощо) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням, військових звань, прізвищ, імен та по-батькові, а також кількості днів участі військовослужбовців у таких діях та заходах.

Тобто, для виплати винагороди до 100000 грн. має бути підтверджена документально участь військовослужбовця у бойових діях.

Отже, аналізуючи документи, наявні в матеріалах справи, суд вважає, що вони вказують на факт прийняття позивачем безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії та відповідно позивач має право на отримання збільшеної виплати додаткової винагороди до 100 000 грн., відповідно до Постанови № 168 в розрахунку на місяць пропорційно часу участі в таких заходах.

Суд наголошує, що в даному випадку в межах даної справи судом вирішується питання щодо права позивача на отримання спірної допомоги, а не кількість днів, за які така допомога підлягає виплаті, оскільки обов`язок щодо визначення кількості днів, за які спірна допомога підлягає виплаті при обрахунку суми такої допомоги покладається на відповідача.

Крім того, у пункті 1-1 Постанови № 168 зазначено, що на період воєнного стану: військовослужбовцям, які здійснюють бойові (спеціальні) завдання у період здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 30000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань.

Відповідно до пункту 2 розділу XXXIV Порядку № 260 на період дії воєнного стану військовослужбовцям додаткова винагорода згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» виплачується в таких розмірах: 30000 гривень - військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) (у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань):

з інтенсивної підготовки для ведення воєнних (бойових) дій у складі військових частин (підрозділів), включених до складу резерву Головнокомандувача Збройних Сил України сил оборони держави;

з управління угрупованнями військ (сил) у складі розгорнутих пунктів управління Генерального штабу Збройних Сил України;

з управління підпорядкованими силами та засобами відповідно до завдань, які покладаються на Адміністрацію Державної спеціальної служби транспорту, у складі розгорнутих пунктів управління Державної спеціальної служби транспорту;

у складі робочої групи або одиночним порядком, визначені Головнокомандувачем Збройних Сил України, начальником Генерального штабу Збройних Сил України, у межах областей України, на територіях яких ведуться воєнні (бойові) дії;

з розмінування (виявлення, знешкодження та знищення) вибухонебезпечних предметів поза районами ведення бойових дій;

у складі діючих угруповань військ (сил) сил оборони держави згідно з переліком завдань, затвердженим Міністром оборони України;

із всебічного забезпечення діючих угруповань військ (сил) сил оборони держави безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій;

з протиповітряного прикриття та наземної оборони об`єктів критичної інфраструктури (у тому числі об`єктів транспортної інфраструктури - військовими частинами та підрозділами Державної спеціальної служби транспорту);

Пунктом 4 розділу XXXIV Порядку № 260 визначено, що підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях, виконанні бойового (спеціального) завдання або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії (далі - бойові дії або заходи), у період здійснення зазначених дій або заходів здійснюється на підставі таких документів: бойовий наказ (бойове розпорядження); журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення або постова відомість (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад); рапорт (донесення) командира підрозділу (групи), корабля (судна), катера про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.

За приписами пунктів 9, 10 розділу XXXIV Порядку № 260 виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів: командирів (начальників) військових частин - особовому складу військової частини; керівника органу військового управління - командирам (начальникам) військових частин. Накази про виплату додаткової винагороди за минулий місяць видаються до 5 числа поточного місяця на підставі рапортів командирів підрозділів.

Отже, чинні у спірний період редакції Постанови №168 та Порядку №260 передбачали виплату на період воєнного стану додаткової винагороди у розмірі 30 000,00 грн у залежності від виконуваних військовослужбовцем завдань та залученості до бойових дій або здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією РФ проти України.

Як вбачається з матеріалів справи (т. 3 а.с. 43-79) та довідки військової частини НОМЕР_1 від 29.01.2025 №2100/527 (т. 1 а.с. 92), на підставі журналу бойових дій в період з 06.10.2023 по 13.06.2024 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією РФ проти України.

При цьому, як вбачається з довідки військової частини НОМЕР_1 від 02.10.2025 № 487 (т.3 а.с. 29) про грошове забезпечення та відрахування ОСОБА_1 за жовтень 2023 року по лютий 2025 року, карток особового рахунку військовослужбовця ОСОБА_1 за 2023 рік та 2024 роки (т. 2 а.с. 247-248) та підтверджується виписками з банківського рахунку позивача (т. 1 а.с. 144-155, т. 2 а.с. 236-241) відповідачем було нараховано та виплачено додаткову грошову винагороду передбачену постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» за період участі в бойових діях з за період з 06.10.2023 по 13.06.2024, тому в даній частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Щодо виплати грошового забезпечення за грудень 2024 року, то відповідно до довідки військової частини НОМЕР_1 від 02.10.2025 № 487 (т.3 а.с. 29) та листа командування ДШВ ЗСУ від 11.02.2025 (т.1 а.с.130) грошове забезпечення за грудень 2024 року виплачено позивачу, а тому вимоги в даній частині не підлягають задоволенню.

Щодо виплати грошового забезпечення за період жовтень-листопад 2024 року, суд зазначає наступне.

Спірним питанням у межах розгляду цієї справи є право позивача на нарахування та виплату додаткової винагороди відповідно до Постанови № 168 за час перебування позивача на стаціонарному лікуванні, у зв`язку з отриманими 10.12.2022 (т. 1 а.с. 37) та 01.09.2023 (т. 1 а.с. 40) пораненням, за періоди з 07.10.2024 по 17.10.2024 (т. 1 а.с. 61-62) та з 13.11.2024 по 22.11.2024 (т.1 а.с. 65-66).

Суд у контексті спірних правовідносин уважає за необхідне зазначити таке.

01 квітня 2022 року до Постанови № 168 постановою Кабінету Міністрів України № 400 внесено зміни, згідно з якими до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 грн, включати осіб, зазначених у пункті 1, у тому числі тих, які у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії. Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

З метою врегулювання виплати військовослужбовцям додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, Міністр оборони України прийняв рішення - окреме доручення від 23 червня 2022 року № 912/з/29, яким, серед іншого, у пункті 7 визначено, що у період дії воєнного стану, до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 грн, також включати військовослужбовців, які [...] у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), - з дня отримання такого поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії (ця норма застосовується з 24 лютого 2022 року).

Підставою для видання наказу щодо виплати додаткової винагороди в розмірі 100000 грн є довідка про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва), визначена додатком 5 до Положення № 402, видана командиром військової частини, де проходять службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини (зразок заповнення наведено в додатку №5).

У Довідці обов`язково зазначити: військове звання, прізвище, ім`я, по батькові, рік народження військовослужбовця, який отримав поранення (контузію, травму, каліцтво), пов`язаного із захистом Батьківщини; інформацію про поранення (контузію, травму, каліцтво) (дату отримання, вид, характер і локацію поранення (контузії, травми, каліцтва)), яка вносяться на підставі медичного висновку спеціаліста; обставини, за яких було отримано поранення (контузію, травму, каліцтво) під час захисту Батьківщини, із зазначенням бойових (спеціальних) завдань, які виконував військовослужбовець під час отримання ним травм (поранення, контузії, каліцтва); підстави видачі Довідки (наказ командира військової частини про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва) військовослужбовцем, виданий на підставі журналу обліку бойових дій, бойового донесення, тощо).

Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України визначає Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затверджений наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року № 260; зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26 червня 2018 року за № 745/32197 (далі - Порядок №260, у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно з пунктами 2, 3 розділу I Порядку № 260 грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Згідно з пунктом 17 розділу I Порядку № 260 на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.

Пунктом 16 розділу І Порядку №260 встановлено, що виплата додаткових видів грошового забезпечення, не передбачених цим Порядком, здійснюється відповідно до чинного законодавства України.

Виходячи зі змісту наведених норм, у період дії воєнного стану додаткова винагорода до 100000 грн на місяць виплачується за час перебування вказаних військовослужбовців на стаціонарному лікуванні у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебування у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.

Підставою для її виплати є відповідна довідка про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва).

Отже, військовослужбовець має право на отримання збільшеної до 100000 грн винагороди за період безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, а також за час перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, чи у відпустці для лікування після тяжкого поранення (контузії, травми або каліцтва).

Проте умовою її виплати є належне підтвердження фактів: виконання бойових завдань; отримання поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини; перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), а також надання відпусток за станом здоров`я через отримане тяжке поранення на підставі висновку військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.

У контексті викладеного суд зауважує, що предметом доказування у цій справі є обставини, що підтверджують наявність/відсутність підстав для отримання позивачем збільшеної додаткової винагороди до 100000 грн на місяць, за період його лікування.

Підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди є довідка про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва), за формою, наведеною у додатку 5 Положення № 402, яка видана командиром військової частини, де проходять службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, що обов`язково містить:

військове звання, прізвище, ім`я, по батькові, рік народження військовослужбовця, який отримав поранення (контузію, травму, каліцтво), пов`язаного із захистом Батьківщини;

інформацію про поранення (контузію, травму, каліцтво) (дату отримання, вид, характер і локацію поранення (контузії, травми, каліцтва)), яка вносяться на підставі медичного висновку спеціаліста;

обставини, за яких було отримано поранення (контузію, травму, каліцтво) під час захисту Батьківщини, із зазначенням бойових (спеціальних) завдань, які виконував військовослужбовець під час отримання ним травм (поранення, контузії, каліцтва);

підстави видачі Довідки (наказ командира військової частини про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва) військовослужбовцем, виданий на підставі журналу обліку бойових дії, бойового донесення, тощо).

Отже, додаткова винагорода у розмірі 100000 грн виплачується військовослужбовцю за період перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я. Підставою для її виплати є відповідна довідка про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва). Умовою її виплати є отримання військовослужбовцем порання, пов`язаного із захистом Батьківщини, під час виконання бойових завдань і цей факт має бути підтверджено наказом командира про отримання поранення (контузії, травми, каліцтва), який містить об`єктивні дані та висновки службового розслідування, які це підтверджують.

Повертаючись до обставин цієї справи, варто зазначити, що відповідач посилається на те, що позивач перебував на стаціонарному лікуванні за діагнозом відповідно до виписок медичних карток «Церброваскулярна хвороба. Стеноз та деформація вертебральних артерій. Синдром здавлення вертебральних артерій. Екстравазальна компресія хребтових артерій. Стан після оперативного лікування (09.10.2024) - ліквідація екстрасудинної компресії лівої хребтової артерії, проте "стан після МВТ (10.12.2022, 01.09.2023), акубаротравма" зазначено як «супутній діагноз».

Натомість суд зауважує, що у періоди з 07.10.2024 по 17.10.2024 та з 13.11.2024 по 22.11.2024 позивач перебував на стаціонарному лікуванні в КНП Свято-Михайлівській клінічній лікарні м. Києва (т. 1 а.с. 61-62, 65-66).

При цьому відповідно до довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) № 69 від 17.10.2023 (т. 1 а.с. 43) ОСОБА_1 01.09.2023 одержав ОСОБА_2 (повторний епізод) під час захисту Батьківщини.

Наведене свідчить, що саме після отримання мінно-вибухової травми (10.12.2022, 01.09.2023) позивач розпочав своє стаціонарне лікування, а тому суд критично оцінює наведені відповідачем мотиви, що з наданих позивачем документів неможливо беззаперечно встановити той факт, що позивач у спірний період перебував на стаціонарному лікуванні з лікування саме поранення (контузії, травми, каліцтва), пов`язаного із захистом Батьківщини.

Матеріалами справи, окрім виписок з медичних карток стаціонарного хворого, також містяться інші докази, що, на переконання суду, є одним із визначальних факторів для визначення наявності або відсутності права у позивача на отримання збільшеної додаткової винагороди до 100000 грн на місяць за період перебування позивача на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 05.11.2025 у справі № 340/2976/23.

Отже, враховуючи вказані встановлені обставини справи, суд вважає, що позивачу відповідач мав виплатити додаткову винагороду, передбачену Постановою № 168, збільшену до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу перебування у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я та у відпустці для лікування в період з 07.10.2024 по 17.10.2024 та з 13.11.2024 по 22.11.2024 і не зробивши цього вчинив протиправну бездіяльність, а тому для захисту прав та інтересів позивача, відповідача належить зобов`язати нарахувати та виплати йому зазначену винагороду.

На підставі викладеного, керуючись статтями 242-246 КАС України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , номер НОМЕР_6 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_4 , код НОМЕР_7 ) задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , яка полягає в не нарахуванні та не виплаті ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою КМ України від 28.02.2022 № 168, збільшену до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу перебування у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я та у відпустці за станом здоров`я в період з 07.10.2024 по 17.10.2024 та з 13.11.2024 по 22.11.2024.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою КМ України від 28.02.2022 № 168, збільшену до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу перебування у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я та у відпустці за станом здоров`я в період з 07.10.2024 по 17.10.2024 та з 13.11.2024 по 22.11.2024.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.М. Семенюк