Суд: Волинський окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо
Дата: 13 січня 2026 р.
Справа: №140/12537/25
Суддя: Мачульський Віктор Володимирович
ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 січня 2026 року ЛуцькСправа № 140/12537/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Мачульського В.В.,
розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправним та скасування наказу,
ВСТАНОВИВ:
Адвокат Жуковський Віталій Валентинович звернувся в суд з позовом в інтересах ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) звернувся із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі -військова частина НОМЕР_1 , відповідач) про визнання протиправним та скасування наказу №516-ОС від 27.05.2024 в частині продовження дії контракту понад встановлені строки старшому сержанту ОСОБА_1 , інспектору прикордонної служби 1 категорії старшому оператору групи радіолокаційної розвідки прикордонної розвідувальної застави прикордонної комендатури швидкого реагування, з 27 травня 2024 року на період воєнного стану.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 18.04.2025 ним укладено контракт з ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) про проходження військової служби з 27.05.2024 терміном на 1 рік. 26.05.2025 звернувся з рапортом до начальника НОМЕР_2 Прикордонного загону ДПСУ з рапортом про його звільнення з військової служби у зв`язку з закінченням дії контракту, однак отримав відмову.
29.09.2025 йому стало відомо про існування наказу відповідача №516-ОС від 27.05.2024 в частині продовження дії контракту з 27.05.2024 на період дії воєнного стану. Позивач вважає зазначений наказ протиправним, оскільки він не висловлював бажання продовжувати військову службу, а отже таким, що підлягає скасуванню. Просить позов задовольнити.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 04.11.2025 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
17.11.2025 до суду від представника позивача надійшло клопотання про поновлення строку для звернення до суду.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 24.11.2025 прийнято дану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, відповідно до приписів статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
У відзиві на позовну заяву від 09.12.2025 відповідач - Військова частина НОМЕР_1 позовних вимог не визнає та просить суд відмовити у задоволенні заявлених позивачем вимог в повному обсязі, посилаючись на те, що 18.04.2024 позивач звернувся до керівництва НОМЕР_3 прикордонного загону з рапортом про продовження військової служби за контрактом строком на 1 рік з 27.05.2024 по 26.05.2025. Наказом начальника НОМЕР_3 прикордонного загону №516-ОС від 27.05.2024 продовжено дію контракту позивачу понад встановлені строки, з 27.05.2024 на період дії воєнного стану. Вважає, що даний наказ прийнято правомірно відповідно до Указу Президента від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні».
09.12.2025 від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 09.12.2025 в задоволенні вказаного клопотання відмовлено.
Інших заяв чи клопотань по суті справи на адресу суду від учасників справи не надходило.
Враховуючи вимоги статті 262 КАС України судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини та дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 27.05.2021 по 26.05.2024 проходив військову службу в ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) за контрактом (укладений строком на 3 роки).
18.04.2024 позивач звернулася із рапортом про продовження строку військової служби за новим контрактом терміном на 1 рік.
Розглянувши поданий рапорт позивача, наказом начальника НОМЕР_3 прикордонного загону ДПС України №420-ОС від 29.04.2024 продовжено військову службу ОСОБА_1 за новим контрактом строком на 1 рік, з 27.05.2024.
Водночас, наказом начальника НОМЕР_3 прикордонного загону ДПС України №486-ОС від 16.05.2024 визнано недійсним пункт 2.11. пункту 2 наказу №420-ОС від 29.04.2024 в частині продовження позивачем військової служби за новим контрактом строком на 1 рік, з 27.05.2024.
Наказом начальника НОМЕР_3 прикордонного загону ДПС України №516-ОС від 27.05.2024 старшому сержанту ОСОБА_1 інспектору прикордонної служби 1 категорії старшому оператору групи радіолокаційної розвідки прикордонної розвідувальної застави прикордонної комендатури швидкого реагування продовжено дію контракту понад встановлені строки, з 27 травня 2024 року на період дії воєнного стану. Підстава: Указ Президента від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні».
Не погоджується із прийнятим наказом та вважаючи його протиправним та таким, що порушує його права, у зв`язку з чим, звернувся до суду із даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Статтею 19 Конституції України визначено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частина шоста статті 43 Конституції України гарантує громадянам захист від незаконного звільнення.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України здійснюється Законом України від 25.03.1992 №2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі - Закон №2232-XII).
Відповідно до частини першої статті 1 Закону №2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.
Частиною другою цієї статті передбачено, що військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Згідно частини третьої статті 1 Закону №2232-XII військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Частиною п`ятою цієї ж статті передбачено, що від виконання військового обов`язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом.
Згідно з приписами частини п`ятої статті 26 Закону №2232-XII визначено, що контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби на різних підставах, які розділено на три умови, а саме: у мирний час, під час дії особливого періоду (крім періодів проведення мобілізації та дії воєнного стану), а також під час проведення мобілізації та дії воєнного стану.
Так, за приписами підпунктів "а" пунктів 1 та 2 частини п`ятої статті 26 Закону №2232-XII військовослужбовці звільняються з військової служби у зв`язку із закінченням строку контракту лише під час у мирний час та під час дії особливого періоду (крім періодів проведення мобілізації та дії воєнного стану).
У свою чергу, за приписами пункту 3 частини п`ятої статті 26 Закону №2232-XII визначено наступні підстави за яких контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби під час проведення мобілізації та дії воєнного стану:
а) за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі;
б) за станом здоров`я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку або про непридатність до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців;
в) у зв`язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі або позбавлення військового звання;
г) через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу):
у зв`язку з вихованням дитини з інвалідністю віком до 18 років;
у зв`язку з вихованням дитини, хворої на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитини, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров`я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я, але якій не встановлено інвалідність;
у зв`язку з необхідністю здійснення постійного догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я;
у зв`язку з необхідністю здійснення опіки над особою з інвалідністю, визнаною судом недієздатною;
у зв`язку з необхідністю здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю I групи;
у зв`язку з необхідністю здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю II групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд;
військовослужбовці-жінки - у зв`язку з вагітністю;
військовослужбовці-жінки, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а також якщо дитина потребує домашнього догляду тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення нею шестирічного віку;
один із подружжя, обоє з яких проходять військову службу і мають дитину (дітей) віком до 18 років;
військовослужбовці, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років;
якщо їхні близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, дід, баба або рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану;
ґ) за власним бажанням (для військовослужбовців із числа іноземців та осіб без громадянства, які проходять військову службу за контрактом у Збройних Силах України).
Між тим, приписи пункту 3 частини п`ятої статті 26 Закону № 2232 (в редакції з 18.05.2024) визначали, що контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби під час проведення мобілізації та дії воєнного стану (підпункт "ж") у зв`язку з закінченням строку служби (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу) у разі закінчення строку контракту, укладеного під час дії воєнного стану.
Тобто приписами підпункту "ж" пункту 3 частини п`ятої статті 26 Закону №2232-XII закріплено, що звільнення з військової служби за закінченням строку контракту, може бути лише у випадку, коли такий контракт укладено під час дії воєнного стану.
Таким чином, з приведеного вбачається, що під час проведення мобілізації та дії воєнного стану не передбачена така умова звільнення з військової служби як закінчення строку дії контракту, який було укладено до початку воєнного стану.
В свою чергу, частина сьома статті 26 Закону №2232-XII наголошує, що звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється в порядку, передбаченому положеннями про проходження військової служби громадянами України.
Відповідно до пункту 2 частини дев`ятої статті 23 Закону №2232-ХІІ (в редакції станом на момент видання наказу про продовження дії контракту позивача на 1 рік від 29.04.2024) під час дії особливого періоду для військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом, дія контракту продовжується понад встановлені строки:
на період проведення мобілізації, крім випадків, визначених пунктом 3 частини п`ятої статті 26 цього Закону;
до дня завершення виконання завдань в інтересах оборони України, безпосередньої участі у веденні воєнних (бойових) дій, у тому числі на території проведення антитерористичної операції, а також у районах здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії держави, що формально чи фактично є учасником воєнних дій проти України;
на період дії воєнного стану, крім випадків, визначених пунктом 3 частини п`ятої статті 26 цього Закону.
Схожі приписи містились також і у пункту 2 частини восьмої статті 23 Закону №2232-ХІІ (в редакції станом на момент ухвалення оспорюваного наказу від 27.05.2024), зокрема, під час дії особливого періоду для військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом, дія контракту продовжується понад встановлені строки:
на період проведення мобілізації, крім випадків, визначених пунктом 3 частини п`ятої статті 26 цього Закону;
до дня завершення виконання завдань в інтересах оборони України, безпосередньої участі у веденні воєнних (бойових) дій, у тому числі на території проведення антитерористичної операції, а також у районах здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії держави, що формально чи фактично є учасником воєнних дій проти України;
на період дії воєнного стану, крім випадків, визначених пунктом 3 частини п`ятої статті 26 цього Закону.
Водночас, кожна із редакцій статті 23 Закону №2232-ХІІ, як станом на 29.04.2024, так і станом на 27.05.2024 містила положення про те, що в особливий період, крім періодів проведення мобілізації та дії воєнного стану, військова служба для військовослужбовців, строк контракту яких закінчився, може бути продовжена за новими контрактами на строки, визначені частиною четвертою цієї статті.
Таким чином, з приведених вище приписів статті 23 Закону №2232-ХІІ вбачається, що, для військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом, дія контракту продовжується понад встановлені строки на період дії воєнного стану, за виключенням випадків, передбачених пунктом 3 частини п`ятої статті 26 Закону №2232-ХІІ.
При цьому, пунктом 3 частини п`ятої статті 26 Закону №2232-ХІІ не передбачено такої підстави звільнення з військової служби за контрактом під час проведення мобілізації та дії воєнного стану як закінчення строку дії контракту, який було укладено до початку воєнного стану.
Між іншим, слід зауважити, що існує різниця між визначенням поняття "особливий період" та поняттями "мобілізації" і "воєнного стану".
Так, за положеннями статті 1 Закону України "Про оборону України" закріплено, що:
- особливий період це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій;
- воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Отже, оскільки Указом Президента України від 17.03.2014 №303/2014 було оголошено часткову мобілізацію (оприлюднений 17.03.2014), особливий період в Україні розпочався з 17.03.2014. В той же час, Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 в Україні введено воєнний стан.
Таким чином, з наведеного вбачається, що особливий період в Україні діє з 17.03.2014, тоді як воєнний стан введено лише 24.02.2022 та він діє по сьогоднішній день.
Щодо порядку проходження громадянами України (далі - громадяни) військової служби в Державній прикордонній службі України (далі - Держприкордонслужба) у мирний час та особливості проходження військової служби в ній в особливий період, то він визначається Положенням про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України, затвердженим Указом Президента України від 29 грудня 2009 року № 1115/2009 (далі - Положення №1115/2009).
Згідно з пунктом 2 Положення №1115/2009 визначено, що громадяни проходять військову службу в Держприкордонслужбі (далі - військова служба) в добровільному порядку або за призовом.
У відповідності до пункту 3 Положення №1115/2009 передбачено, що у добровільному порядку в Держприкордонслужбі громадяни проходять:
військову службу (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також закладів вищої освіти, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки;
військову службу за контрактом осіб рядового складу;
військову службу за контрактом осіб сержантського і старшинського складу;
військову службу за контрактом осіб офіцерського складу.
Із громадянами, які добровільно вступають на військову службу, укладається контракт (далі - військова служба за контрактом).
Пунктом 17 Положення №1115/2009 передбачено, що з громадянином, який вступає на військову службу, укладається контракт - письмова угода, укладена відповідно до вимог, визначених цим Положенням, між громадянином і державою, від імені якої виступає уповноважений орган Держприкордонслужби, для встановлення правових відносин між сторонами під час проходження військової служби.
З матеріалів справи вбачається, що позивач проходив військову службу за контрактом укладеним терміном на три роки у Військовій частині НОМЕР_1 , з 27.05.2021, який закінчувався 26.05.2024.
18.04.2024 позивач звернулася із рапортом про продовження строку військової служби за новим контрактом на 1 рік.
Розглянувши поданий рапорт позивача наказом начальника НОМЕР_3 прикордонного загону ДПС України №420-ОС від 29.04.2024 продовжено військову службу ОСОБА_1 за новим контрактом строком на 1 рік, з 27.05.2024.
Водночас, наказом начальника НОМЕР_3 прикордонного загону ДПС України №486-ОС від 16.05.2024 визнано недійсним пункт 2.11. пункту 2 наказу №420-ОС від 29.04.2024 в частині продовження позивачем військової служби за новим контрактом строком на 1 рік, з 27.05.2024.
Наказом начальника НОМЕР_3 прикордонного загону ДПС України №516-ОС від 27.05.2024 старшому сержанту ОСОБА_1 інспектору прикордонної служби 1 категорії старшому оператору групи радіолокаційної розвідки прикордонної розвідувальної застави прикордонної комендатури швидкого реагування продовжено дію контракту понад встановлені строки, з 27 травня 2024 року на період дії воєнного стану. Підстава: Указ Президента від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні».
Вказаний наказ суд вважає правомірним, оскільки на день прийняття цього наказу норма Закону №2232-ХІІ передбачала саме такий строк продовження контракту укладеного не під час дії воєнного стану, зокрема, понад встановлені строки на період воєнного стану. Інших приписів, щодо можливості продовження строку дії такого контракту на інший строк, аніж "понад встановлені строки на період воєнного стану" Закон №2232-ХІІ не містить.
Крім того, в п. 1 контракту підписаного позивачем 18.04.2024 зазначено, що ОСОБА_1 добровільно вступає на військову службу і бере на себе зобов`язання протягом дії контракту, а в разі настання особливого періоду понад установлений в контракті строк проходити військову службу на посадах сержантського та старшинського складу.
Враховуючи вище викладене, суд дійшов висновку, що відповідачем на законних підставах прийнято наказ №516-ОС від 27.05.2024 в частині продовження дії контракту понад встановлені строки старшому сержанту ОСОБА_1 , інспектору прикордонної служби 1 категорії старшому оператору групи радіолокаційної розвідки прикордонної розвідувальної застави прикордонної комендатури швидкого реагування, з 27 травня 2024 року на період дії воєнного стану, а отже відсутні правові підстави для визнання оскаржуваного наказу протиправним та його скасування.
Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З врахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, з огляду на що в задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю.
Відповідно до вимог статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Питання про розподіл судових витрат судом не вирішується у зв`язку із звільненням позивача від сплати судового збору.
Керуючись статтями 2, 72-77, 244-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
В задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) про визнання протиправним та скасування наказу №516-ОС від 27.05.2024, відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий
Суддя В.В. Мачульський
Оригінал: reyestr.court.gov.ua