Суд: Вижницький районний суд Чернівецької області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Кримінальне
Категорія: Умисне легке тілесне ушкодження
Дата: 13 січня 2026 р.
Справа: №713/51/26
Суддя: ПИЛИП'ЮК І. В.
Справа № 713/51/26
Провадження №1-кп/713/71/26
Вирок
Іменем України
14.01.2026 м. Вижниця
Вижницький районний суд Чернівецької області у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , з участю секретарки судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Вижниця в порядку спрощеного провадження (без проведення судового розгляду) за відсутності учасників судового провадження обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025263060000143 від 14.11.2025 за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Підзахаричі Путильського району Чернівецької області, зареєстрованого та жителя АДРЕСА_1 , громадянство України, з освітою середньо-спеціальною, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , старшого солдата, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч.1 ст.125 КК України,
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_3 , 11.11.2025, приблизно о 13:00 год, прийшов до місця проживання своєї матері ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що знаходиться по АДРЕСА_2 . Надалі ОСОБА_3 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, спрямованих проти здоров`я особи, в ході побутового конфлікту, перебуваючи в квартирі матері ОСОБА_4 , застосовуючи фізичну силу, умисно завдав їй не менше чотирьох ударів рукою в обличчя та три удари кулаком по голові. Після цього ОСОБА_3 схопив матір руками за волосся та тримаючи тягнув її у різні сторони. В подальшому ОСОБА_3 наніс матері ще один удар рукою в голову, після чого штовхнув до стіни. Внаслідок цього ОСОБА_4 впала на підлогу, вдарившись головою об стіну. Після цього ОСОБА_3 наніс їй ще один удар ногою в ліву сідницю та один удар ногою в ліву ногу з внутрішньої сторони над коліном. Вказаними протиправними діями ОСОБА_3 спричинив ОСОБА_4 тілесні ушкодження, які згідно висновку СМЕ №148 від 19.11.2025 відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.
ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України - умисне легке тілесне ушкодження.
Розгляд обвинувального акту проведено за відсутності учасників судового провадження без дослідження доказів у судовому засіданні.
Обвинувачений ОСОБА_3 згідно з поданою заявою, складеною в присутності захисника ОСОБА_5 беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, не заперечує встановлені досудовим розслідуванням фактичні обставини його вчинення та не оспорює правову кваліфікацію своїх дій. Надав згоду на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні, ознайомлений з положенням ч.2 ст.302 КПК України щодо обмеження права на оскарження вироку, ухваленого за результатами спрощеного провадження, у апеляційному порядку.
Потерпіла ОСОБА_4 згідно з поданою заявою не заперечує проти розгляду обвинувального акту у спрощеному провадженні, згідна з встановленими обставинами під час дізнання та ознайомлена із обмеженнями права на апеляційне оскарження вироку.
Отже, клопотання прокурора про розгляд обвинувального акта у спрощеному проваджені подано з дотриманням вимог ст.302 КПК України та до нього долучені заяви, передбачені ч.3 цієї статті.
Відповідно до чч.2, 3 ст.382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному Кримінального процесуального кодексу України, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Таким чином, ухвалюючи вирок стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 суд дійшов висновку, що 11.11.2025, о 13:00 год, у квартирі по АДРЕСА_2 , подія кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, мала місце. Винуватість у вчиненні кримінального правопорушення беззаперечно визнана ОСОБА_3 . Вчинене обвинуваченим діяння вірно кваліфіковано, оскільки ОСОБА_3 , діючи умисно, в ході побутового конфлікту спричинив своїй матері ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 легкі тілесні ушкодження.
При призначенні покарання суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до положень ст.12 КК України відноситься до категорії кримінальних проступків, обставини та мотиви його вчинення, обставину, що пом`якшує покарання - щире каяття, обставину, що обтяжує покарання – вчинення кримінального правопорушення щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах та вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку, дані про особу обвинуваченого – військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 , старший солдат, за місцем проходження служби характеризується негативно, на час вчинення кримінального правопорушення мав статус особи з інвалідністю ІІІ групи внаслідок війни до 01.12.2025, на «Д» обліку у лікаря нарколога не перебуває, перебуває на «Д» обліку у лікаря психіатра, раніше не судимий.
За висновком судово-психіатричного експерта №1 від 02.12.2026: 1. ОСОБА_3 на даний час ознак будь-якого психічного захворювання не виявляє, він може усвідомлювати свої дії та керувати ними. 2. На період часу, до якого відноситься інкриміноване йому діяння, ОСОБА_3 ознак хронічного психічного захворювання, недоумства та ознак іншого хворобливого розладу психічної діяльності також не виявляв, він міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. 3. За своїм психічним станом, на даний час, ОСОБА_3 застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.
З урахування всіх обставин суд вважає за можливе призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання у виді штрафу в межах максимальної санкції, передбаченої ч.1 ст.125 КК України. Таке покарання буде законним та справедливим, необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений, процесуальні витрати відсутні. Запобіжний захід до обвинуваченого не застосовувався.
Долю речових доказів суд вирішує в порядку ст.100 КПК України.
Керуючись ст.ст.107, 369-371, 381-382 КПК України, Суд,
УХВАЛИВ:
Визнати винуватим ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч.1 ст.125 КК України та призначити покарання у виді штрафу 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в розмірі 850,00 грн (вісімсот п`ятдесят гривень 00 коп.) в дохід держави.
Речовий доказ – диск, прилучений до матеріалів кримінального провадження №12025263060000143 від 14.11.2025 – залишити при матеріалах кримінального провадження.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку спрощеного провадження, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення. Апеляційна скарга подається через Вижницький районний суд Чернівецької області.
Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Учасники судового провадження протягом строку апеляційного оскарження мають право заявити клопотання про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.
Копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Суддя ОСОБА_6
Оригінал: reyestr.court.gov.ua