Рішення від 04 січня 2026 р. у справі №700/95/25 — Лисянський районний суд Черкаської області

Суд: Лисянський районний суд Черкаської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про позбавлення батьківських прав

Дата: 04 січня 2026 р.

Справа: №700/95/25

Суддя: Бесараб Н. В.

Справа № 700/95/25

Провадження № 2/700/14/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 січня 2026 року Лисянський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого - судді Бесараб Н.В.,

за участю секретаря судового засідання Мельніченко Н.І.,

представника позивача - адвоката Кишені В.С.,

відповідача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - адвоката Бондарчука Д.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Лисянка цивільну справу №700/95/25, провадження №2/700/14/26 за позовом ОСОБА_2 , представник позивача - адвокат Кишеня Володимир Сергійович до ОСОБА_1 , представник відповідача - адвокат Бондарчук Дмитро Сергійович, третя особа: орган опіки та піклування виконавчого комітету Калинопільської селищної ради про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 , третя особа без самостійних вимог на предмет спору: орган опіки та піклування виконавчого комітету Калинопільської селищної ради про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебували в зареєстрованому шлюбі у період часу з 29 вересня 2007 року по 25 квітня 2016 року. Під час спільного подружнього життя у них народилося двоє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . 25.04.2016 року шлюб між позивачем та відповідачем було розірвано. Після розірвання шлюбу, старша дочка ОСОБА_5 , залишилась проживати з батьком, молодша ОСОБА_6 - переїхала з позивачем до селища ОСОБА_7 . В той же час, упродовж років ОСОБА_1 не спілкується з донькою ОСОБА_3 , не бере участі в життя дитини. ОСОБА_2 абсолютно ніяк не перешкоджав у спілкуванні матері з донькою, більше того він сприяв такому спілкуванню, проте матір не виявляє жодного інтересу до доньки. Відповідач до дитини не телефонує та не приїжджає, проживати у її сім`ї ОСОБА_5 не бажає, бачитися також. Донька ОСОБА_3 спілкується по телефону з молодшою сестрою ОСОБА_8 та бажає бачитися з нею. Наразі ОСОБА_5 проживає з батьком, забезпечена усім необхідним, батько створює дитині комфортні умови проживання, навчання та відпочинку, дбає про фізичний та психічний розвиток. Відтак, мати ОСОБА_3 - ОСОБА_1 свідомо ухилилася від виконання батьківських обов`язків. З огляду на вищевикладене, просить позбавити батьківських прав відповідача ОСОБА_1 щодо неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як матері дитини, а також стягнути аліменти з ОСОБА_1 на утримання дочки - ОСОБА_3 в розмірі частки всіх видів заробітку (доходів), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до досягнення донькою повноліття та судові витрати.

Ухвалою Лисянського районного суду Черкаської області від 29.01.2025 року відкрито провадження в даній справі за правилами загального позовного провадження.

18.02.2025 на адресу суду від відповідача ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву ОСОБА_2 , в якому відповідач позовні вимоги не визнала у повному обсязі. Відповідач вважає, що позовні вимоги позивача є надуманими, такими, що не підтверджуються доказами та не можуть бути задоволені судом з огляду на наступне. Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на орган опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків. Звертає увагу суду на те, що в даній справі висновок органу опіки та піклування (про доцільність чи недоцільність позбавлення батьківських прав) взагалі відсутній, і дане питання вищевказаним органом взагалі не вивчалось та не розглядалося. При визначенні інтересів дитини в кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти - інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків з сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною, а також в інтересах дитини є забезпечення її розвитку в безпечному, спокійному та стійкому середовищі. Крім того, надані позивачем докази ніяким чином не підтверджують та не можуть підтверджувати заявлені ним позовні вимоги, а також не підтверджують вину відповідача в ухиленні від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини. Таким чином, твердження позивача про те, що вона свідомо ухиляється від виконання батьківських обов`язків щодо своєї доньки ОСОБА_3 , є надуманими і такими, що не підтверджуються будь-якими належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами. Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі частки від всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно та до досягнення донькою повноліття, відповідач зазначає, що вона є матір`ю чотирьох дітей, а саме: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Її діти ОСОБА_4 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 проживають разом з нею та перебувають на її утриманні. Старша донька від першого шлюбу ОСОБА_3 проживає зі своїм батьком - ОСОБА_2 . За таких обставин присудження на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , буде порушувати інтереси її інших трьох дітей, одна з яких - ОСОБА_4 , яка є дочкою ОСОБА_2 . Також відповідач зазначає, що підстав для позбавлення її батьківських прав щодо неповнолітньої доньки ОСОБА_3 у зв`язку з свідомим ухиленням від виконання батьківських обов`язків щодо виховання та утримання дитини немає. Таким чином, підстави для прийняття рішення згідно ч. 3 ст. 166 СК України також відсутні. Враховуючи викладене, вважає, що в задоволені позовних вимог необхідно відмовити в повному обсязі.

Ухвалою Лисянського районного суду Черкаської області від 21.07.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні представник позивача - адвокат Кишеня В.С. підтримав заявлені вимоги, вказав, що є всі підстави для позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав відносно її неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки, у відповідач тривалий час ухиляється від виконання батьківських обов`язків.

Відповідач ОСОБА_1 заперечила щодо задоволення даного позову з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Вказала, що позивач чинив перешкоди для спілкування з донькою. З даного приводу вона зверталася до органу опіки та піклування, рішенням якого було встановлено графік зустрічей з донькою. Проте, батько дитини ігнорує це рішення та не виконує. Вказує також, що її мати за життя допомагала позивачу в утриманні та вихованні ОСОБА_5 , деякий час проживала з ними та надавала фінансову допомогу зі своєї пенсії, в той час коли позивач не працював.

Представник відповідача Бондарчук Д.С. вважає, що у задоволенні даного позову слід вімовити, оскільки позивачем не доведено підстави для позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 . Відповідач робила все від неї можливе для участі у вихованні доньки ОСОБА_5 , приїжджала до неї за місцем проживання і навчання, проте саме позиція позивача та перешкоди з його боку стали причиною розриву стосунків між матір`ю та дитиною. Отже у відповідача відсутня вина у невиконанні батьківських обов`язків.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи.

Заслухавши пояснення сторін, їх представників, свідків, вивчивши позовну заяву та дослідивши представлені докази, суд доходить таких висновків.

Так, згідно з ч.1 ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною першою ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно вимог ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Матеріалами справи встановлено, що сторони перебували у шлюбі. Від шлюбу мають двоє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

25.04.2016 року шлюб між позивачем та відповідачем було розірвано, що підтверджується рішенням Лисянського районного суду Черкаської області від 25.04.2016 року, справа №700/149/16-ц.

Після розірвання шлюбу між сторонами, вони дійшли висновку, що ОСОБА_3 буде проживати з батьком, а ОСОБА_4 - з матір`ю.

З копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого повторно 02.06.2016 Катеринопільським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Черкаській області вбачається, що сторони у справі є батьками неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно характеристики Єрківського ліцею імені Героя України В.М. Чорновола, ОСОБА_3 , навчається в ліцеї з 2024 року по теперішній час.

Згідно довідки про склад сім`ї, виданої виконавчим комітетом Лисянської селищної ради Черкаської області №1404 від 25.11.2025, ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_1 та має такий склад сім`ї: чоловік ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , дочка ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та дочка ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Відповідно до висновку, затвердженого рішенням виконавчого комітету Калинопільської селищної ради Черкаської області №512/02-48 від 05.06.2025 року (а.с.162-164), вказаний орган опіки та піклування вважає доцільним та таким, що відповідає інтересам дитини позбавлення батьківських прав відповідача ОСОБА_1 щодо неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки мати тривалий час не піклується про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, успіхами в навчанні дитини не цікавиться, чим ухиляється від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини.

Дослідивши докази по справі, суд приходить до висновку, що заявлений позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Частиною третьою статті 51 Конституції України визначено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (частина перша статті 12 Закону України «Про охорону дитинства»).

Згідно зі ст.11 Закону України "Про охорону дитинства" сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Право дитини на отримання належного сімейного виховання виникає у неї з моменту народження.

Згідно положень ст.165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Відповідно до вимог п.2 ч.1 ст.164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Згідно роз`яснень, що містяться у п.15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 20.03.2007 року №3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав", позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Позбавлення батьківських прав є винятковою мірою, яка тягне за собою надзвичайні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини, що визначені ст.166 СК України.

Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

Під час судового розгляду даної справи судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 хоча й не здійснювала особисто постійне виконання батьківських обов`язків щодо неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , але їх невиконання було зумовлено об`єктивними обставинами негативних стосунків із позивачем, віддаленим проживанням позивача від неповнолітньої дочки ОСОБА_5 , а також народженням і подальшим перебуванням на її утриманні інших дітей.

При цьому, жодні заходи попередження та впливу щодо невиконання відповідачем ОСОБА_1 своїх батьківських обов`язків до неї не застосовувались, оскільки обставини їх застосування не підтверджені належними та допустимими доказами. Матеріали справи не містять відомостей, які б підтверджували звернення позивача до органів поліції чи органу опіки та піклування для вжиття заходів реагування до відповідача з приводу нехтування нею батьківськими обов`язками стосовно неповнолітньої дочки ОСОБА_5 .

Вказане підтверджується показаннями свідків в судовому засіданні.

Зокрема, свідок позивача - ОСОБА_13 пояснила суду, що ОСОБА_2 є її сусідом і вона може підтвердити суду, що після розірвання шлюбу з відповідачем він самостійно виховує свою доньку ОСОБА_5 , фінансово її забезпечує. Не заперечує того факту, що інколи мати відповідача приїздила до позивача. Їй також відомо, що між колишнім подружжям склалися напружені стосунки.

Свідки відповідача - ОСОБА_14 та ОСОБА_15 пояснили суду, що вони разом з відповідачем близько п`яти років тому приїздили в селище Калинопіль з метою зустрічі ОСОБА_1 з її донькою ОСОБА_5 . Проте, зустріч була дуже короткою, оскільки батько дитини - ОСОБА_2 зустрів їх вороже, намагався вигнати з будинку. ОСОБА_1 првезла доньці одяг та подарунки, але дитина на контакт з матір`ю в присутності батька не йшла.

Неповнолітній свідок ОСОБА_4 пояснила суду, що раніше вона підтримувала стосунки зі своєю старшою сестрою ОСОБА_5 , спілкувалися тільки по телефону. Але після того, як мати звернулася до суду з позовом до батька про позбавлення його батьківських прав, сестра уникає спілкування, заблокувала її у всіх месенджерах. З батьком вона жодним чином не контактувала і не контактує, бо він не проявляє ініціативи.

Отже, аналізуючи досліджені докази, суд приходить до висновку про відсутність вини відповідача у невиконанні батьківських обов`язків.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 16.07.2015 року в справі "Мамчур проти України" зауважено, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (п.100).

Частиною 1 ст.81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.4-6 ст.19 СК України при розгляді судом спорів щодо позбавлення та поновлення батьківських прав обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Виходячи з аналізу викладеної правової норми, такий документ має лише рекомендаційний характер.

Так, за клопотанням позивача, судом отримано висновок органу опіки та піклування Калинопільської селищної ради Черкаської області від 05.06.2025 року про доцільність позбавлення батьківських прав відповідача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , щодо неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Разом з тим, даний висновок не є достатньо мотивованим та не містить переконливих доводів щодо висловленої органом опіки та піклування доцільності позбавлення відповідача батьківських прав та стосовно того, що така міра буде мати позитивний вплив на виховання неповнолітньої дочки ОСОБА_3 в подальшому і якнайкраще відповідатиме її інтересам. Усі обставини, викладені у висновку, встановлені лише зі слів позивача у справі. Органом опіки та піклування стосовно ОСОБА_1 не ініціювалося застосування заходів попередження та впливу щодо виконання нею батьківських обов`язків, а одразу прийнято рішення про доцільність позбавлення батьківських прав. Відтак, суд визнає неаргументованим даний висновок органу опіки та піклування, а тому не приймає до уваги його рекомендацій.

З урахуванням наведеного та враховуючи те, що стороною позивача не було надано безспірних доказів, які свідчать про необхідність позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав, беручи також до уваги, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які систематично не виконують батьківських обов`язків, не вбачаючи безумовної відповідності інтересам неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , позбавлення батьківських прав її матері ОСОБА_1 , суд приходить до висновку про необгрунтованість заявлених позовних вимог, у зв`язку з чим позов підлягає залишенню без задоволення.

Щодо вимоги позивача про стягнення аліментів на утримання доньки ОСОБА_3 , то суд вважає дану вимогу безпідставною з огляду на те, що після розірвання шлюбу між позивачем та відповідачем, ОСОБА_3 проживає з батьком, а ОСОБА_4 - з матір`ю.

Відповідно до ст.180 Сімейного кодексу України (далі - СК України) батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з ч.2 ст.181 СК України за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь в її утриманні у грошовій і (або) натуральній формі.

Отже, сторони несуть рівнозначний обов`язок по утриманню дітей, тобто в рівній мірі фінансово їх забезпечують, що виключає необхідність у стягненні аліментів з одного з батьків.

Оскільки позивачу відмовлено у задоволенні позову, а рештою учасниками справи не повідомлено про понесені судові витрати, підстав щодо їх розподілу судом не встановлено.

Враховуючи викладене, керуючись ст.4, 5, 10, 13, 19, 23, 27, 76, 82, 89, 141, 142, 259, 263, 264, 354-356 ЦПК України, ст.164-167 СК України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_2 , представник позивача - адвокат Кишеня Володимир Сергійович до ОСОБА_1 , представник відповідача - адвокат Бондарчук Дмитро Сергійович, третя особа: орган опіки та піклування виконавчого комітету Калинопільської селищної ради про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення до Черкаського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 14.01.2026.

Реквізити сторін:

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 .

Представник позивача: адвокат Кишеня Володимир Сергійович, місцезнаходження: вул.Краківська, 13-В, офіс 129, м.Київ.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Представник відповідача: адвокат Бондарчук Дмитро Сергійович, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія ЧН №001185, місцезнаходження: вул.Поштова, 29 селище Лисянка Звенигородського району Черкаської області.

Третя особа: орган опіки та піклування виконавчого комітету Калинопільської селищної ради Черкаської області, місцезнаходження: вул.Соборна, 12 селище Калинопіль Звенигородського району Черкаської області, ЄДРПОУ: 34393423.

Суддя Наталія БЕСАРАБ

Оригінал: reyestr.court.gov.ua