Постанова від 12 січня 2026 р. у справі №695/109/26 — Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

ЗОЛОТОНІСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

13 січня 2026 рокуСправа №: 695/109/26

Номер провадження 3/695/314/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 січня 2026 рокум. Золотоноша

Суддя Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області Апанасенко К.І., розглянувши матеріали справи, які надійшли від Золотоніського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, РНОКПП в матеріалах справи відсутній, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

УСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 947765 від 14.12.2025 гр. ОСОБА_1 13.12.2025 року біля 23 год. 00 хв. за місцем свого проживання, а саме: АДРЕСА_2 , вчинила відносно своєї невістки ОСОБА_2 насильство в сім`ї, а саме умисні дії психологічного характеру, що полягали у висловлюванні в її сторону нецензурною лайкою та погрозах фізичною розправою, внаслідок чого завдана шкода психологічному здоров`ю гр. ОСОБА_2 .

Потерпілими від адміністративного правопорушення, скоєного ОСОБА_1 , у вказаному протоколі про адміністративне правопорушення визначені малолітні онуки ОСОБА_1 : ОСОБА_3 , 2014 р.н., і ОСОБА_4 , 2023 р.н.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення своїми діями ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнала та пояснила, що дійсно ввечері 13.12.2025 року біля 23 год. 00 хв. між нею та її невісткою ОСОБА_2 , а також за участі її чоловіка ОСОБА_5 сталася сварка. Під час сварки невістка висловлювалася щодо неї нецензурними словами, тягала її за волосся і завдала тілесних ушкоджень.

У судовому засіданні захисник ОСОБА_1 (адвокат Брус С.М., ордер на надання правової допомоги № 05-01/26 від 05.01.2026) пояснив, що дій насильницького характеру стосовно своєї невістки ОСОБА_2 ОСОБА_1 не вчиняла. Навпаки, під час сварки ОСОБА_2 завдала тілесних ушкоджень ОСОБА_1 .

Вислухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, захисника, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності (протокол, письмові пояснення ОСОБА_2 , ОСОБА_1 і ОСОБА_5 , протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 14.12.2025 №28511), суд дійшов таких висновків.

У процесі розгляду справ про адміністративні правопорушення суд має забезпечувати виконання завдань, передбачених у ст. 1 КУпАП, а саме: охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушення, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно вимог ст. 252 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Відповідно до положень ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи.

Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують адміністративну відповідальність, чи заподіяну майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Враховуючи положення статей 9, 280 КУпАП, підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності за нормами КУпАП є встановлення в діянні цієї особи обов`язкових ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого відповідною нормою КУпАП, зокрема, об`єктивної та суб`єктивної сторони правопорушення. Беручи до уваги те, що суд здійснює оцінку вже зібраних та наявних у матеріалах справи доказів, зазначення всіх ознак складу правопорушення має бути належним та відображеним у протоколі про адміністративне правопорушення у відповідності до ст. 256 КУпАП.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Протокол по суті є актом обвинувачення й повинен містити конкретне обвинувачення, виходячи з поняття адміністративного правопорушення, відповідно до вимог КУпАП.

Приписами ч. 1 ст. 173-2 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення домашнього насильства, яке проявляється в умисному вчиненні будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

На відміну від диспозиції частини 1 статті 173-2 КУпАП, частина 2 статті 173-2 КУпАП передбачає спеціальні ознаки потерпілих від домашнього насильства, якими є малолітня чи неповнолітня особи.

При цьому норми КУпАП про домашнє насильство слід тлумачити в системному зв`язку з положення законодавства про боротьбу з домашнім насильством.

Так, Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначає окрему категорію осіб, постраждалих від домашнього насильства, - це діти, які постраждали від домашнього насильства (п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону). Такими дітьми є особи, які не досягли 18 років та зазнали домашнього насильства у будь-якій формі або стали свідком (очевидцем) такого насильства.

Як вбачається із фабули протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 вчинила домашнє насильство відносно невістки ОСОБА_2 . Однак потерпілими в протоколі визначені малолітні особи: ОСОБА_3 , 2014 р.н., та ОСОБА_4 , 2023 р.н., які були свідками сварки між своєю матір`ю і бабусею.

З огляду на цитовані вище положення Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» та норми ч. 1, 2 статті 173-2 КУпАП, а також факт визначення малолітніх дітей як потерпілих у протоколі по справі, суд тлумачить зміст протоколу про адміністративне правопорушення в наступний спосіб. Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, складеного органами поліції, ОСОБА_1 ввечері 13.12.2025 року біля 23 год.00 хв. у квартирі АДРЕСА_3 вчинила домашнє насильство стосовно малолітніх осіб – своїх онуків ОСОБА_6 , 2014 р.н., та ОСОБА_7 , 2023 р.н., як свідків домашнього насильства.

Отже, фактично протокол про адміністративне правопорушення складено щодо діяння особи, яке охоплено диспозицією ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

Значить, описані в протоколі по справі дії ОСОБА_1 не відповідають та не охоплюються змістом ч.1 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

За змістом вимог ст. 256, ч.1 ст.257 КпАП України питання наявності або відсутності складу адміністративного правопорушення суд вирішує лише у межах протоколу, складеного відносно конкретної особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Обов`язок з належного складання протоколу про адміністративне правопорушення та надання доказів на підтвердження викладених у протоколі відомостей покладається на особу, яка його складає, та не може бути перекладено на суд.

Таким чином, протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП відносно ОСОБА_1 не може бути належним доказом вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.173-2 КУпАП. А в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У справі «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», рішення від 30 травня 2013р., заява №36673/04) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист.

Згідно зі ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, якщо відсутні подія і склад адміністративного правопорушення.

Тому відповідно п.1 ч.1 ст.247 КУпАП адміністративна справа відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ч. 1-2 ст. 173-2, п.1 ч.1 ст. 247, ст. 280, 283, 284, 294 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 173-2 КУпАП закрити в зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області протягом 10 днів з дня її винесення.

Суддя К.І. Апанасенко