Вирок від 13 січня 2026 р. у справі №638/13393/21 — Індустріальний районний суд міста Харкова

14.01.2026

Справа № 638/ 13393 /21

н.п. 1-кп/644/ 231 /26

В И Р О К

іменем України

14 січня 2026 року м. Харків

Індустріальний районний суд м. Харкова у складі:

головуючого – судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання – ОСОБА_2 ,

прокурора – ОСОБА_3 ,

обвинуваченого – ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021226240000802 від 15.06.2021 року відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, з неповною вищою освітою, військовослужбовця ЗСУ, не одруженого, в силу ст. 89 КК України не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,

у становив:

14.06.2021 приблизно о 05 год. 00 хв. ОСОБА_4 перебував біля будинку № 258 по вул. Клочківській в м. Харкові, де в нього раптово виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна. Реалізуючи свій злочинний умисел, переслідуючи корисливий мотив та мету незаконного збагачення, діючи умисно та повторно, ОСОБА_4 зайшов до будинку АДРЕСА_2 , де на 11-му поверсі в коридорному приміщенні загального користування побачив електровелосипед та чоловічі кросівки. Переслідуючи корисливу мету збагачення за рахунок чужого майна, та обернення викраденого майна на свою користь, упевнившись в тому, що за його діями ніхто не спостерігає, діючи умисно та повторно, шляхом вільного доступу, викрав електровелосипед марки «Trek Power fly 4» 2019 року випуску, сірого кольору та чоловічі кросівки «Reebok Running Zig Kinetica Edge trainers in black», розміру «44», що належать потерпілому ОСОБА_5 , якими в подальшому розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілому матеріальну шкоду, розмір якої згідно висновку № 146 від 28.01.2021 судового експерта складає 32317,00 грн.

Допитаний у судовому засіданні у якості обвинуваченого ОСОБА_4 свою вину в інкримінованому кримінальному правопорушенні визнав повністю, щиро розкаявся та підтвердив обставини скоєння злочину, як вони викладені вище.

Потерпілий ОСОБА_5 надав письмову заяву про свою згоду щодо проведення судового засідання в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України. В рамках кримінального провадження цивільний позов потерпілим не заявлявся.

Прокурор та обвинувачений вважали за доцільне розглянути справу в порядку передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України.

Судом з`ясовано, що всі учасники кримінального провадження правильно розуміють обставини справи та суд упевнився у добровільності їх позиції. Учасникам кримінального провадження роз`яснено те, що якщо докази не будуть досліджені, у такому випадку, вони будуть позбавлені права оскаржувати фактичні обставини справи у апеляційному порядку.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_4 вину визнав повністю, суд за згодою прокурора, потерпілого, обвинуваченого та у відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України, дійшов до висновку про недоцільність дослідження доказів у повному обсязі, оскільки фактичні обставини справи ніким не оспорюються та обмежився допитом обвинуваченого та дослідженням даних, що характеризують особу обвинуваченого.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 доведена повністю і його дії суд кваліфікує за ч. 2 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , суд згідно ст. 66 КК України визнає його щире каяття у вчиненому злочині, яке проявилося у фактичному визнанні своєї вини, в осуді своїх дій, розумінні наслідків своїх дій.

Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_4 , передбачених ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Вивченням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_4 встановлено, що він в силу ст. 89 КК України вважається таким, що не має судимості. Відповідно до матеріалів кримінального провадження ОСОБА_4 притягнуто до кримінальної відповідальності у 2020 році за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України. На цей час дане кримінальне провадження перебуває в провадженні Шевченківського районного суду м. Полтави. ОСОБА_4 на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, на утриманні неповнолітніх дітей чи непрацездатних батьків немає, згідно матеріалів справи ОСОБА_4 проходить військову службу під час мобілізації на особливий період у військовій частині НОМЕР_1 .

Призначаючи покарання за скоєне, суд керується нормами ч. 2 ст. 50 КК України, згідно яких покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Відповідно до ст. 65 КК України суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

При призначенні виду та міри покарання обвинуваченому, суд вважає, що з метою виправлення обвинуваченого, попередження з його боку вчинення нових кримінальних правопорушень і досягнення інших цілей покарання, враховуючи обставини, які пом`якшують покарання та відсутність обставин, які обтяжують покарання, відношення обвинуваченого до скоєного, думку прокурора, яка вважала за можливе призначити обвинуваченому покарання із застосуванням положень ст. 75 КК України, вважає, що виправлення обвинуваченого можливе при призначенні йому покарання за скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі в мінімальному розмірі санкції статті.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд вважає, що призначення ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів, справедливим і співмірним вчиненому злочину.

Враховуючи наявність постійного місця проживання у обвинуваченого, поведінку обвинуваченого, який свою вину визнав повністю та просить надати можливість виправитись без відбування покарання в умовах ізоляції від суспільства, які на думку суду свідчать про усвідомлення ним протизаконності вчинених злочинних дій, суд вважає за можливе застосувати положення ст. 75 КК України та призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі з іспитовим строком.

За правилами ст.75 КК України, якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення обвинуваченого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Реалізація даної норми становить правозастосовну інтелектуально-вольову діяльність суду, в рамках якої і приймається рішення про можливість застосування чи незастосування ст.75 КК України, за змістом якої рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням суд може прийняти лише у випадку, якщо призначено покарання певного виду і розміру, враховано тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, і всі ці дані у сукупності вказують на можливість виправлення засудженого без відбування покарання.

З урахуванням наведених вище обставини в їх сукупності та з огляду на те, що обраний захід примусу має найбільш сприяти досягненню справедливого балансу між правами і свободами особи та захистом інтересів держави й суспільства і така домірність є необхідним проявом справедливості кримінальної відповідальності, суд дійшов висновку про можливість звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку та покладенням на обвинуваченого відповідних обов`язків, передбачених ст.76 КК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 76 КК України нагляд за особами, звільненими від відбування покарання з випробуванням, здійснюється уповноваженим органом з питань пробації за місцем проживання, роботи або навчання засудженого, а щодо засуджених військовослужбовців - командирами військових частин.

Судові витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Питання щодо речових доказів вирішується судом відповідно до ст.100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України, суд,

у х в а л и в:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення – злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України, обвинуваченого ОСОБА_4 від відбуття призначеного йому за вироком покарання звільнити з іспитовим строком 1 (один) рік.

Іспитовий строк обчислюється з моменту проголошення вироку суду.

Згідно ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_4 в період іспитового строку: 1) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; 2) періодично з`являтися до уповноваженого органу з питань пробації; 3) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.

Нагляд за ОСОБА_4 на час проходження ним військової служби покласти на командира військової частини за місцем проходження служби, а після звільнення з військової служби на уповноважений орган з питань пробації.

Речовий доказ: чоловічі кросівки чорного кольору на шнурівці з сірими та малиновими вставками фірми «Reebok» з полімерною підошвою 44 розміру, які знаходяться на зберіганні в камері схову ХРУП № 3 ГУ НП в Харківській області, після набрання вироком законної сили– повернути потерпілому ОСОБА_5 .

Речовий доказ: DVD+R диск фірми «HP» 120 min на 4.7 GB з відеозаписом з камер відеоспостереження, які встановлені у приміщенні будинку АДРЕСА_2 на якому зафіксовано факт крадіжки, після набрання вироком законної сили– залишити в матеріалах кримінального провадження.

Копію вироку вручити прокурору і обвинуваченому негайно після його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через районний суд.

Головуючий – суддя: ОСОБА_1