Рішення від 13 січня 2026 р. у справі №533/997/25 — Козельщинський районний суд Полтавської області

Справа № 533/997/25

Провадження № 2/533/51/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(за правилами спрощеного позовного провадження)

14 січня 2026 року Козельщинський районний суд Полтавської області

в складі: головуючого судді – Оксенюк М. М.,

за участю: секретаря судового засідання – Шуліки Л. Г.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні з викликом сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

установив

13 листопада 2025 року представник позивача ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» звернувся до суду із зазначеним позовом до відповідача ОСОБА_1 , в якому прохає стягнути заборгованість за кредитним договором та понесені судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 06.04.2023 між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та відповідачем ОСОБА_1 за допомогою Веб-сайту (https://credоs.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії №1184-4745. Згідно умов кредитного договору, позивач взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб в сумі 8400,00 грн зі строком кредитування на 300 календарних днів; базовий період - 18 днів; знижена % ставка – 2,50 % в день; стандартна % ставка – 3,00 % в день.

ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» виконало взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до умов укладеного договору. Однак, відповідач порушив взяті на себе зобов`язання, а тому станом на 07.10.2025 виникла заборгованість за кредитним договором, яка становить 83244,00 грн, з яких: 8400,00 грн прострочена заборгованість за кредитом; 74844,00 грн прострочена заборгованість за нарахованими процентами.

Далі позивач зазначив, що кредитодавцем прийнято рішення про часткове списання заборгованості відповідачу у сумі 41244,00 грн.

Ураховуючи вищевикладене, позивач прохав стягнути з відповідача не повну суму заборгованості, а лише її частину, а саме 42000,00 грн, яка складається: 8400,00 грн. прострочена заборгованість за кредитом; 33600,00 грн прострочена заборгованість за нарахованими процентами та судові витрати.

Згідно ухвали Козельщинського районного суду Полтавської області від 21.11.2025, справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

10 грудня 2025 року через систему «Електронний суд» від представника відповідача адвоката Гуревич Р.Г. надійшов відзив, з якого вбачається, що сторона відповідача не може повністю погодитись із розміром заборгованості, який заявлений позивачем. Так, згідно до

змісту позову борг вказано станом на 07 жовтня 2025 року, проте початок його виникнення не зазначено. Відсутність детального розрахунку не підтверджує правильності нарахування відсотків за кредитним договором, наявності у позичальника боргу у розмірі, заявленого до стягнення кредитодавцем. Надані позивачем документи лише констатують заборгованість у фіксованій сумі, але не підтверджують її наявність, походження і розмір. Більше того, розмір нарахованих процентів є також явно несправедливим по відношенню до відповідача, як позичальника. На підставі наведеного сторона відповідача вважає явно необґрунтованим та завищеним розмір процентів, які заявляє та просить позивач стягнути з відповідачки. При цьому представник відповідача звертає увагу суду, що відповідачка не є заможною людиною, не володіє великими статками, а навпаки згідно до Відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків відповідь на запит у електронному вигляді від 08.12.2025 розмір доходів відповідача за період з січня по жовтень 2025 рік складає 114,97 грн, з яких 20,69 грн сума утриманого податку, а 5,75 грн військовий збір. Отже, обґрунтованим та таким, що може бути реально сплачений відповідачкою розмір процентів має складати 100 грн. Що стосується тіла кредиту в розмірі 8400 грн, то відповідачка погоджується з ним та не заперечує проти його сплати (а.с.66-70).

24.12.2025 позивач у судове засідання не з`явився, належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, про причини неявки в судове засідання суд не повідомив. В матеріалах справи є заява позивача про розгляд справи без участі представника позивача, позов підтримує. В разі неявки відповідача, прохає постановити заочне рішення (а.с.10).

24.12.2025 відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, належним чином була повідомлені про дату, час та місце розгляду справи. про причини неявки в судове засідання суд не повідомила.

24.12.2025 представник відповідача адвокат Гуревич Р.Г. в судовому засіданні прохав позов задовольнити частково, а саме в частині тіла кредиту 8400,00 грн та 100,00 грн відсотків, з підстав наведених у відзиві.

Окрім цього, під час розгляду справи, судом задоволено клопотання представника відповідача, в частині оголошення перерви для надання доказів фінансово неспроможності відповідача, сплатити боргові зобов`язання щодо сплати відсотків за користуванням кредитом.

14.01.2026 позивач у судове засідання не з`явився, належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, про причини неявки в судове засідання суд не повідомив. В матеріалах справи є заява позивача про розгляд справи без участі представника позивача, позов підтримує. В разі неявки відповідача, прохає постановити заочне рішення (а.с.10).

14.01.2026 відповідач та представник відповідача до суду не з`явилися. Представник відповідача направи до суду заяву про розгляд справи без відповідача, а також про визнання поважними причинами несвоєчасного залучення до матеріалів справи Відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суму виплачених відповідачем доходів та утримання податків з січня 2023 по грудень 2024.

Розгляд справи проводиться у відсутність сторін, оскільки судом не встановлено підстав для відкладення розгляду справи.

У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України, за відсутності всіх осіб, які беруть участь у справі, суд проводить розгляд цивільної справи без фіксування технічними засобами, за наявними у справі матеріалами.

Суд, вислухавши представника відповідача, дослідивши письмові докази по справі, вважає, що позов позивача підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ч.3 та ч.4 ст.12, ч.1 та ч.2 ст.13 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Судом встановлено, що 06.04.2023 між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та відповідачем ОСОБА_1 за допомогою Веб-сайту (https://credos.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії №1184-4745. Згідно умов кредитного договору, позивач взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб в сумі 8400,00 грн зі строком кредитування на 300 календарних днів; базовий період - 18 днів; стандартна % ставка - 3,00 % в день; реальна річна процентна ставка – 756335,00 грн; орієнтовна загальна вартість кредиту 84000,00 грн. Окрім цього відповідач в п.12 Реквізити сторін зазначила номер особистого електронного платіжного засобу: НОМЕР_1 (а.с.11-16).

ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» виконало взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит, відповідно до умов укладеного договору.

Відповідно до п.2.2. кредитного договору кредитодавець відкрив кредитну лінію для позичальника шляхом надання позичальнику грошових коштів (далі - кредит) на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб позичальника, а позичальник зобов`язується повернути кредит не пізніше останнього дня строку кредитування та сплатити нараховані кредитодавцем проценти за користування кредитом у порядку, передбаченому цим договором.

Відповідно до п.3.1. кредитного договору цей договір укладається сторонами у вигляді електронного договору у розумінні Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до п.3.8. договору, у разі погодження із запропонованими кредитодавцем умовами договору, позичальник надає кредитодавцю відповідь про повне та безумовне прийняття пропозиції кредитодавця (акцепт) шляхом надсилання електронного повідомлення, підписаного шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем), який надсилається кредитодавцем позичальнику в смс повідомленні або надається шляхом здійснення дзвінка на номер телефону, який був наданий позичальником, що вважається підписання договору, відповідно до ст.12 ЗУ «Про електронну комерцію». Накладання позичальником електронного підпису у формі одноразового ідентифікатору здійснюється шляхом введення отриманого одноразового паролю у відповідне поле форми на веб сайті кредитодавця.

До договору про відкриття кредитної лінії №1184-4745 від 06.04.2023 додано: Правила відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів), що затверджені наказом ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» №69-П від 23.11.2022 року (а.с.17-23); паспорт споживчого кредиту Інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (а.с.24-

25), таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за Договором №1184-4745 (Графік платежів за Договором) відповідно до Методики Національного банку України (а.с.26), які підписані електронним підписом позичальника одноразовим ідентифікатором А6123.

Із довідки ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» вбачається, що перерахування коштів ОСОБА_1 від ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» було проведено через систему платежів LiqPay, а саме: 06.04.2023 було проведено платіж №2271819780 на суму 8400,00 грн, по договору №1184-4745 на картку НОМЕР_1 , що також підтверджується квитанцією (а.с.28, 27).

Відповідно до розрахунку заборгованості, станом на 07.10.2025 відповідач ОСОБА_1 , має заборгованість за кредитним договором №1184-4745 від 06.04.2023 у загальному розмірі 83244,00 грн, яка складається з: 8400,00 грн – заборгованість за кредитом; 74844,00 грн –заборгованість за нарахованими відсотками (а.с.29-39).

Відповідно до Програми лояльності позивач частково списав відповідачу заборгованість за нарахованими процентами в сумі 41244,00 грн, таким чином заборгованість в загальному розмірі становить 42000,00 грн, яка складається з: 8400,00 грн – прострочена заборгованість за кредитом; 33600,00 грн – прострочена заборгованість за нарахованими відсотками.

За правилом частини першої статті 205 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем,

він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 року у справі № 732/670/19, від 23.03.2020 року у справі № 404/502/18, від 07.10.2020 року № 127/33824/19.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтею 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Матеріали справи свідчать про те, що оспорюваний договір укладений в електронній формі.

Порядок укладання договорів в електронній формі регламентується також Законом України «Про споживче кредитування» та Законом України «Про електронну комерцію».

Зокрема, в ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» зазначено, що Договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.

Згідно із пунктом 6 частини 1 статті 3 Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пунктом 12 частини 1 статті 3 Закону).

Відповідно до частини 3 статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини 4 статті 11 Закону).

Згідно із частиною 6 статті 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом частини 8 статті 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону визначає, яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Із системного аналізу положень вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей договору, щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Як вбачається з матеріалів справи, 06.04.2023 за допомогою одноразового ідентифікатора А6123 ОСОБА_1 підписала кредитний договір №1184-4745 від 06.04.2023, підтвердивши ознайомлення з Правилами та іншими документами, оскільки без отримання смс-повідомлення для входу в особистий кабінет, без здійснення входу на вебсайт кредитора до особистого кабінету, без отримання смс-повідомлення з одноразовим ідентифікатором для підписання угоди, кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений, а кредитні кошти не були би перераховані відповідачу.

Згідно довідки про перерахування суми кредиту за кредитним договором №1184-4745 від 06.04.2023 ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» перераховано на рахунок відповідача грошові кошти у розмірі 8400 грн.

Отже, відповідач ОСОБА_1 , яка підписала електронним підписом одноразовим ідентифікатором, підтвердила, що ознайомлена з інформацією про умови кредитування, порядок повернення кредиту.

Указане свідчить, що між сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов кредитного Договору.

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором №1184-4745 від 06.04.2023, станом на 07.10.2025 відповідач ОСОБА_1 , має заборгованість за кредитним договором №1184-4745 від 06.04.2023 у загальному розмірі 83244,00 грн, яка складається з: 8400,00 грн – заборгованість за кредитом; 74844,00 грн –заборгованість за нарахованими відсотками. Проценти по кредиту нараховані за період з 06.04.2023 по 23.04.2023 - по 2,50%, з 25.04.2023 по 30.01.2024 - по 3,00%.

Отже, ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» виконало взяті на себе зобов`язання у повному обсязі за кредитним договором №1184-4745 від 06.04.2023, зокрема, відповідачу було надано кредитні кошти на умовах, передбачених договором.

Суд звертає увагу, що представник відповідача не заперечує щодо отримання відповідачем кредитних коштів у розмірі 8400,00 грн.

Також, матеріалами справи підтверджено, що відповідно до умов кредитного договору №1184-4745 від 06.04.2023 сторонами погоджено строк кредитування терміном 300 днів, з 06.04.2023 по 30.01.2024 року, знижену процентну ставку у розмірі 2,50% та стандартну процентну ставку у розмірі 3,00% .

Відповідно до п. 4.6 Кредитного договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з дня видачі кредиту до дати фактичного повернення всієї суми кредиту.

Доказів, які б спростовували правильність наданого розрахунку заборгованості за кредитним договором, відповідачем не надано.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач свої зобов`язання за вказаним договором у строки, передбачені договором щодо повернення суми позики та процентів за користування позикою не виконав, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість за кредитним договором.

Представник відповідач, заперечуючи щодо задоволення позовних вимог, в частині нарахування відсотків зазначив, що кредитор як фінансова установа, скориставшись необізнаністю позичальника, діючи із порушенням звичаїв ділового обороту та порушуючи при цьому норми і вимоги чинного законодавства, спонукав у такий спосіб позичальника на укладення договору позики на вкрай невигідних для нього умовах, які відповідач не міг оцінити належно.

Згідно відомості з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків відповідь на запит у електронному вигляді від 08.12.2025 та від 24.12.2025 вбачається, що розмір доходів за період з січня 2023 року по

жовтень 2025 року розмір доходів у відповідача ОСОБА_1 складає 114,07 грн (а.с.72, 83-84).

Відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені у постанові Верховного Суду.

Так, суд застосовує постанову Верховного Суду від 12.02.2025 у справі № 679/1103/23.

Суд зазначає, що відповідно до пункту 5 частини 3 статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за договором.

Вимога про нарахування та сплату відсотків, які є явно завищені, не відповідає передбаченим у частині 3 статті 509 та частинах 1, 2 статті 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права. Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми відсотків спотворює їх дійсне правове призначення, перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

З огляду на приписи частини 4 статті 42 Конституції України, участь у договорі споживача як слабкої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту щодо сплати споживачем непропорційно великих відсотків за прострочення повернення кредиту.

Межі дії принципу свободи договору визначаються законодавством з урахуванням критеріїв справедливості, добросовісності, пропорційності і розумності. При цьому держава має підтримувати на засадах пропорційності розумний баланс між публічним інтересом ефективного перерозподілу грошових накопичень, комерційними інтересами банків щодо отримання справедливого прибутку від кредитування і правами та охоронюваними законом інтересами споживачів їх кредитних послуг (абзац 3 підпункту 3.2 пункту 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 10.11.2011 року №15-рп/2011 у справі про захист прав споживачів кредитних послуг).

Окрім цього, як зазначено в рішенні Конституційного суду України від 11.07.2013 року, №7-рп/2013, у випадку нарахування неустойки, яка є явно завищеною, не відповідає передбаченим у пункті 6 статті 3, частині 3 статті 509 та частинах 1-2 статті 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності, як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права, суд має право її зменшити.

Застосовуючи дану норму, суд зобов`язаний встановити баланс між застосованим до порушника заходом відповідальності у вигляді неустойки й оцінкою дійсного, а не покладеного розміру збитків, заподіяних у результаті конкретного правопорушення.

У цьому рішенні Конституційний Суд України дійшов висновку, що умови договору споживчого кредиту, його укладання та виконання повинні підпорядковуватися таким засадам, згідно з якими особа споживача вважається слабкою стороною у договорі та підлягає особливому правовому захисту з урахуванням принципів справедливості, добросовісності і розумності. Виконання державою конституційно-правового обов`язку щодо захисту прав споживачів вимагає від неї спеціального законодавчого врегулювання питань, пов`язаних із забезпеченням дії

зазначених принципів у відносинах споживчого кредитування, зокрема, щодо встановлення справедливого розміру неустойки за прострочення виконання грошових зобов`язань позичальниками - фізичними особами.

Такого ж самого правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 07.10.2020 року у справі №132/1006/19 провадження №61-1602св20.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 року у справі №902/417/18 викладено, що якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення.

У пункті 8.38 зазначеної постанови з огляду на наведені мотиви про компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що виходячи з принципі розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити загальний розмір як неустойки, штрафу так і процентів річних як відповідальності за прострочення грошового зобов`язання.

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що встановлений сторонами договору розмір відсотків є несправедливим у розумінні статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», суперечить принципам розумності та добросовісності, є наслідком дисбалансу договірних прав та обов`язків на шкоду позичальника, як споживача послуг, у зв`язку суд приходить до висновку про зменшення з відповідача процентів і встановлення їх в розмірі 8400,00 грн, що на думку суду є співрозмірно розміру отриманого відповідачем кредиту.

Також, суд звертає увагу на те, що відповідач, як пересічний споживач кредитних послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не зміг ефективно здійснити свої права бути поінформованим про дійсні умови кредитування ТОВ «Укр Кредит Фінанс», які викладені в декількох значних за об`ємом документах, які не містять прозорості та зрозумілості, зокрема щодо дійсного періоду та розміру нарахувань за кредитом, а отже на думку суду, укладення відповідачем договору перетворюється на непомірний тягар для відповідача, як споживача та джерело отримання невиправданих прибутків кредитором.

Таким чином, загальна сума заборгованості, яка підлягає до стягнення на користь позивача становитиме 16800 грн, з який 8400,00 грн - заборгованість за кредитом, 8400,00 грн – заборгованість за відсотками.

Щодо розподілу судових витрат.

Згідно із ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при подачі позову до суду було сплачено судовий збір в розмірі 2422,40 грн та заявлено позовні вимоги в загальному розмірі про стягнення 42000,00 грн.

Судом задоволено позовні вимоги на суму 16800,00 грн, що становить 40,00% від ціни позову, отже з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 968,96 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. 12, 13, 81, 141, 247, 259, 263-265, 352-355 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 38548598, юридична адреса: 01133, місто Київ, бульвар Лесі Українки, буд.26, офіс 407), заборгованість за кредитним договором №1184-4745 від 06.04.2023, станом на 07.10.2025 у загальному розмірі 16800,00 грн (шістнадцять тисяч гривень 00 копійок), яка складається з: 8400,00 грн – прострочена заборгованість за кредитом; 8400,00 грн – прострочена заборгованість за нарахованими відсотками.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», судовий збір в розмірі 968,96 грн (дев`ятсот шістдесят вісім гривень 96 копійок).

Рішення може бути оскаржене впродовж тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду через Козельщинський районний суд.

Апеляційна скарга в електронній формі подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повний текст рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана впродовж тридцяти днів з дня вручення йому повного тексту рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя М.М. Оксенюк