Рішення від 18 травня 2025 р. у справі №405/8731/24 — Подільський районний суд міста Кропивницького

Справа № 405/8731/24

Провадження №2-а/405/109/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 травня 2025 року Подільський районний суд міста Кропивницького у складі головуючого судді Іванової Л.А., розглянувши в залі суду в місті Кропивницькому в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу №405/8731/24 за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Департаменту патрульної поліції (м. Київ, вул. Федора Ернста, 3) про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Ленінського районного суду м.Кіровограда з позовом, який сформований в системі «Електронний суд» 24.12.2024 року, в якому (позові) просить скасувати постанову серії ЕНА № 3663986 від 14.12.2024 року у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.121 КУпАП, провадження по справі закрити, зазначивши на обґрунтування позовних вимог, що інспектором взводу №1 роти №2 батальйону №1 УПП в Кіровоградській області ДПП Гуленком С.П. неправомірно винесено відносно нього зазначену постанову та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн., оскільки в оскаржуваній постанові зазначено, що начебто він керував транспортним засобом з не працюючою лівою фарою в режимі ближнього світла в темну пору доби, чим порушив п.31.4.3.в ПДР. При цьому, в постанові інспектором зроблено висновок, що зазначеними діями він (позивач) скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.121 КУпАП, а саме: керування водієм транспортним засобом, що має інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється. Вважає, що оскаржувана постанова винесена протиправно та підлягає скасуванню, оскільки під час руху на освітленій дорозі він не міг виявити несправність однієї фари, тому в його діях відсутні як вина, так і умисел, йому не було відомо про цю несправність, та, крім того, виявивши на місці зупинки несправну одну з двох фар, він невідкладно у відповідності до вимог ПДР поїхав коротшим шляхом до місця стоянки, дотримуючись при цьому запобіжних заходів. Зазначив, що несправність однієї з двох фар не є підставою для заборони руху і відповідно не є підставою для застосування штрафу на підставі ч.1 ст.121 КУпАП як при повній забороні руху, а згідно з п. 31.5 ПДР це є приводом для усунення несправності на місці та продовження руху. Крім того, вказав, що під час спілкування з працівником поліції, він зазначив, що перед виїздом ним було перевірено справність обох фар, які світили, а коли він вийшов з автомобіля, ліва фара під час перебування автомобіля в стані стоянки дійсно не працювала, проте це було в межах населеного пункту на добре освітленій ділянці дороги та можна було їхати взагалі без світла, тобто в умовах достатньої освітленості він фізично не міг помітити несправність фари. Окрім того, на місці зупинки, він зазначав, що не порушив ПДР, що в його діях відсутня вина і умисел, а при виявленні недоліку він повідомив, що їде коротшим шляхом до місця стоянки, дотримуючись запобіжних заходів. Однак інспектор це не врахував та склав оскаржувану постанову за ч.1 ст.121 КУпАП з накладенням на нього (позивача) штрафу в розмірі 340 грн. На місці події інспектор не повідомляв його про розгляд адміністративної справи, не сповіщав про дату, про час розгляду, про особу, яка буде розглядати справу про адміністративне правопорушення, не повідомляв у передбаченому законом порядку про його (позивача) права, тощо. Замість процедурного розгляду справи відбулося формальне вручення складеної за невідомих обставин постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності.

З огляду на викладене вище, зазначив, що оскаржувана постанова винесена протиправно та підлягає скасуванню, оскільки в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення за ч.1 ст.121 КУпАП, так як під час руху на освітленій дорозі він не міг виявити несправність однієї фари, оскільки все було чітко видно, в його діях відсутні вина та умисел, через те, що йому не було відомо про цю несправність.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровограда суду від 30.12.2024 року зазначену позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, запропонувавши позивачу ОСОБА_1 в установлений строк виправити зазначені в мотивувальній частині ухвали недоліки позовної заяви, а саме: доплатити судовий збір в розмірі 363 грн. 36 коп.

На виконання вищезазначеної ухвали суду позивачем ОСОБА_1 направлено до суду заяву про усунення недоліків, яка сформована вв системі «Електронний суд» 10 лютого 2025 року, до якої додано квитанцію від 10.02.2025 року про доплату судового збору в розмірі 363 грн. 36 коп.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 17 лютого 2025 року відкрито спрощене позовне провадження у справі та призначено справу до розгляду без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами (в порядку письмового провадження). Крім того, роз`яснено відповідачу право на подання відзиву на позовну заяву та доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача та встановлено строк для їх подання.

При цьому, заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження від відповідача не надходили, а так само не надходили від учасників справи і клопотань про призначення судового засідання та їх викликом в судове засідання.

При цьому, у зв`язку з набранням 25 квітня 2025 року чинності Законом України від 26.02.2025 № 4273-IX «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо зміни найменувань місцевих загальних судів, зокрема, змінено найменування Ленінського районного суду міста Кіровограда на Подільський районний суд міста Кропивницького.

Представником відповідача Департаменту Патрульної Поліції Негрею О.В. (діє на підставі довіреності №18019/41/3/01-2024 від 13 грудня 2023 року) подано відзив на позовну заяву, зареєстрований судом 28 квітня 2025 року за вх. №12544, за яким просила відмовити у задоволенні позовних вимог позивача ОСОБА_1 , вважаючи вимоги позивача необґрунтованими та такими, що не відповідають нормам діючого законодавства, виходячи з наступного. Так, 14.12.2024 року о 22:27 год. при здійсненні патрулювання екіпажем в складі інспектора взводу №1 роти №2 батальйону УПП в Кіровоградській області ДПП старшим лейтенантом поліції Гуленком С.П. спільно з напарником, було зафіксовано факт адміністративного правопорушення, а саме: ОСОБА_1 по вул. Велика Перспективна в м. Кропивницькому керував транспортним засобом «BMW 3201», номерний знак НОМЕР_1 в темну пору доби з непрацюючою лівою фарою в режимі ближнього світла фар, чим порушив вимоги п.п. 31.4.3 «в» ПДР, та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.121 КУпАП. На підтвердження вищевказаних обставин, до матеріалів адміністративної справи додано відео-фіксацію вчинення безпосереднього факту правопорушення від 14.12.2024 року у відповідності до вимог ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 року № 580-VIII та Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 року № 1026. Крім того, зазначила, що позивач у позові не заперечує факт експлуатації ним вказаного вище транспортного засобу, що мав несправності у вигляді непрацюючої лампи лівої фари в режимі ближнього світла, а вказує на те, що лампа вийшла з ладу під час руху. Враховуючи нічний час події правопорушення, яке було виявлено о 22 год. 27 хв. тобто у темну пору доби, позивач мав можливості помітити несправності у роботі освітлювального приладу, яка, на його порозуміння, виникла під час руху автомобіля.

З огляду на викладене вище, в діях позивача є склад адміністративного правопорушення, за яке його було притягнуто до адміністративної відповідальності, а постанова у справі про адміністративне правопорушення обґрунтована, винесена на підставі та у порядку, передбаченому законодавством, при цьому, доводи позивача є безпідставними та необґрунтованими.

Зваживши доводи, викладені в позові на обґрунтування позовних вимог, приймаючи до уваги поданий відповідачем ДППвідзив на позов, дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами, суд прийшов до висновку, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Положення ст. 5 КАС України є реалізацією ч. 1 ст. 55 Конституції України, яка визначає, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, у разі, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 14 грудня 2024 року інспектором взводу №1 роти №2 батальйону управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції старшим лейтенантом поліції Гуленком С.П. винесено постанову серії ЕНА №3663986 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, якою ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн.

Вказана постанова мотивована тим, що 14 грудня 2024 року о 22:27 год. в м. Кропивницькому по вул. Велика Перспективна, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «BMW 3201», номерний знак НОМЕР_1 з непрацюючою лівою фарою в режимі ближнього світла фар в темну пору доби, чим порушив вимоги п.п. 31.4.3 «в» Правил дорожнього руху України, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121 КУпАП.

Разом з тим, позивачем оскаржується правомірність винесеного уповноваженою особою суб`єкта владних повноважень відповідача ДПП інспектором взводу №1 роти №2 батальйону управління патрульної поліції в Кіровоградській області ДПП старшим лейтенантом поліції Гуленком С.П., рішення у формі постанови серії ЕНА №3663986 від 14.12.2024 року.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306 особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

В свою чергу, конкретні правовідносини, які виникли між сторонами, врегульовані нормами Кодексу адміністративного судочинства України, Кодексу України про адміністративні правопорушення, Закону України «Про дорожній рух», Закону України «Про Національну поліцію», Правил дорожнього руху.

Частина 1 ст. 121 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів.

Згідно з ч. 5 статті 14 Закону України "Про дорожній рух" учасникам дорожнього руху ставиться в обов`язок знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Відповідно до п. 1.3 Правил дорожнього руху України, учасники дорожнього руху зобов`язані знати та неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Згідно з п.п.19.1 (а) Правил дорожнього руху у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості незалежно від ступеня освітлення дороги, а також у тунелях на транспортному засобі, що рухається, повинні бути ввімкнені такі світлові пристрої: на всіх механічних транспортних засобах — фари ближнього (дальнього) світла.

Пунктом 31.4 Правил дорожнього руху встановлено, що забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам, зокрема, якщо не горить лампа лівої фари в режимі ближнього світла (п.п.31.4.3 (в) ПДР).

Згідно з п. 31.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України 10.10.2001 № 1306, технічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, а також правил технічної експлуатації, інструкцій підприємств-виробників та іншої нормативно-технічної документації.

Аналіз наведених норм права вказує на те, що експлуатація транспортного засобу з несправною системою зовнішніх світлових приладів, а саме: несправність лівої фари в режимі ближнього світла фари в темну добу пори, не допускається. В іншому випадку на особу, яка допустила таку експлуатацію, покладається відповідальність відповідно до законодавства.

При цьому, суд звертає увагу, що чинне законодавство не ставить в залежність настання відповідальності від моменту, коли водій транспортного засобу дізнався про відповідні несправності.

Отже сам факт встановлення поліцейським невідповідності ТЗ під час його експлуатації є підставою для притягнення водія до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Пункт 1 статті 247 КУпАП визначає обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності наявність події і складу адміністративного правопорушення, а наявність такої події доводиться шляхом надання належних і допустимих доказів.

На підставі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Частиною 3 статті 283 КУпАП визначено, що постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Абзацом 4 пункту 24 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства по справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху і експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

За таких обставин, достатньою та необхідною правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху є наявність в її діях (бездіяльності) відповідного складу правопорушення, що повинно підтверджуватися належними і допустимими доказами, одним з яких є фото чи відеозапис.

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів),що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Виходячи із норм, викладених в ст. 77 КАС України, за загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона. При розгляді справи щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає саме на суб`єкта владних повноважень обов`язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.

Для повного та всебічного з`ясування обставин справи судом був переглянуті відеозаписи, які долучено до матеріалів справи відповідачем на цифровому носії DVD-R диску, з якого вбачається, що по вул. Велика Перспективна в м. Кропивницькому, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «BMW 3201», номерний знак НОМЕР_1 , з непрацюючою лівою фарою в режимі ближнього світла фар в темну пору доби.

Крім того, вказаним відеозаписом (файл з назвою: EXPORT_G.MP4) спростовано доводи позивача в частині того, що працівник поліції не повідомляв йому у передбаченому законом порядку про його права, та, відповідно, працівник поліції роз`яснив йому (позивачу) його права, передбачені ст.63 Конституції України ст.ст.268, 287, 289 КУпАП (час на відео 22:31:07).

З огляду на викладене, суд вважає, що у наданому відповідачем ДПП відеозапису зафіксовано факт порушення позивачем ПДР, а саме: керування транспортним засобом з непрацюючою лівою фарою в режимі ближнього світла фар в темну пору доби, що, в свою чергу, позивачем не спростовано, прийнята уповноваженою особою відповідача постанова винесена на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Крім того, з огляду на положення ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права, і, зокрема, по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Відповідно до ч.1 ст.245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що доводи позивача не знайшли свого підтвердження, а тому у задоволенні позову позивачу ОСОБА_1 слід відмовити.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 5, 6, 9, 72, 77, 132, 139, 241, 242, 244, 245, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, ч. 1 ст.121, ст.ст. 251, 254, 256, 283, 288, 289 Кодексу України про адміністративні про адміністративні правопорушення, суд, -

В И Р І Ш ИВ :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №3663986 від 14 грудня 2024 року, винесену інспектором взводу №1 роти №2 батальйону № 1 УПП в Кіровоградській області ДПП старшим лейтенантом поліції Гуленком Сергієм Петровичем, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 340 грн., - залишити без задоволення.

Судові витрати по справі, понесені позивачем ОСОБА_1 , які складаються з судового збору, - залишити по фактично понесеним.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції, яким є Третій апеляційний адміністративний суд, протягом десяти днів з дня його винесення.

Учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження з підстав, передбачених ч.ч. 2, 3 ст. 295 КАС України.

Суддя Подільського

районного суду

міста Кропивницького Лілія Андріївна Іванова