Суд: Тетіївський районний суд Київської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: за законом.
Дата: 11 січня 2026 р.
Справа: №940/2392/25
Суддя: Мандзюк С. В.
12.01.2026 Провадження по справі № 2/940/95/26
Справа № 940/2392/25
РІШЕННЯ
Іменем України
12 січня 2026 року Тетіївський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Мандзюка С.В.
за участю секретаря судових засідань Мудрик Н.А.
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в приміщенні суду в м. Тетієві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно за законом,
встановив:
ОСОБА_1 звернулася до Тетіївського районного суду Київської області з позовом, в якому просить визнати за нею у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
В обґрунтування позову зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 , після смерті якого приватним нотаріусом Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області Бурлаченко О.Г. заведено спадкову справу № 7/2025. Спадкоємцями померлого ОСОБА_4 є позивачка ОСОБА_1 та відповідачки ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , які спадщину прийняли та отримали свідоцтва про право на спадщину. Водночас, приватним нотаріусом відмовлено позивачці у видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , та який належав ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , спадкоємцем якої був її син ОСОБА_4 . Позаяк ОСОБА_4 за життя спадщину прийняв, але не оформив своїх спадкових прав, а також відсутній документ, що встановлює право власності на житловий будинок, позивачка не має можливості реалізувати своє право на спадщину.
Ухвалою Тетіївського районного суду Київської області від 05.12.2025 відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження та призначено у справі підготовче засідання.
У підготовче засідання позивачка ОСОБА_1 не з`явилася. Представник позивачки адвокат Порхун О.П. надала до суду клопотання, в якому просить розгляд справи здійснювати за її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідачка ОСОБА_2 у підготовче засідання не з`явилася, надіслала до суду клопотання, в якому просить розгляд справи здійснювати за її відсутності, позовні вимоги визнає повністю.
Відповідачка ОСОБА_3 у підготовче засідання не з`явилася, надіслала до суду клопотання, в якому просить розгляд справи здійснювати за її відсутності, позовні вимоги визнає повністю.
Відповідно до ч. 1 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Враховуючи подані учасниками справи заяви про розгляд справи за їхньої відсутності, дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ч. 1 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до п. 1 ч. 1 статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивачки – ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 (а. с. 8).
Після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина, яку прийняли позивачка ОСОБА_1 та відповідачки ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , що підтверджується копією спадкової справи № 7/2025 до майна ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 81-155).
Постановою, винесеною 31.10.2025 за № 335/02-13, приватний нотаріус Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області Бурлаченко О.Г. відмовила позивачці ОСОБА_1 у видачі їй свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 її батька ОСОБА_4 , вказуючи, що цей житловий будинок належав її бабі ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , спадкоємцем якої був її син (батько заявниці) ОСОБА_4 , який спадщину прийняв, але не оформив своїх спадкових прав. Зазначений житловий будинок не внесений до договору поділу спадщини, який був укладений 08.05.2025 між спадкоємцями ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 . При цьому ОСОБА_1 повідомила, що документ, який підтверджує право власності померлої на вищевказане нерухоме майно відсутній і тому надати його нотаріусу для видачі свідоцтва про право на спадщину неможливо.
За таких обставин, приватний нотаріус зазначила, що заявником не подані належним чином оформлені документи, що підтверджують право власності, які необхідні для вчинення нотаріальної дії (відсутній документ, що підтверджує право власності спадкодавця на житловий будинок, відсутня інформація про зареєстроване право власності у Державному реєстрі речових прав, відсутня інформація про право власності/право користування спадкодавця земельною ділянкою, на якій розташований житловий будинок) (а. с. 18).
Водночас, із виписки з погосподарської книги, виданої 30.05.2025 № 58 Денихівським старостинським округом виконавчого комітету Тетіївської міської ради, встановлено, що згідно запису в погосподарській книзі № 2 архівного фонду Р-18 «Клюківської сільської ради с. Клюки, с. Хмелівка Тетіївський район Київська область» за 2016-2023 роки, ОСОБА_5 належить житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 (а. с. 11).
Згідно із спадковою справою № 2-15/256 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_5 , спадкоємцем померлої ОСОБА_5 є ОСОБА_4 , який спадщину прийняв, але не оформив своїх спадкових прав (а. с. 64-74).
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинялися внаслідок його смерті.
Відповідно до ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.
Пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 1 «Про судову практику у справах про спадкування» передбачено, що за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Оскільки позивачка позбавлена можливості здійснити своє право на спадкування у зв`язку з відсутністю у неї правовстановлюючого документа, що підтверджує право власності на житловий будинок, таке право підлягає захисту в судовому порядку.
Відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55,124 Конституції України та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.
Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення у нотаріальному порядку.
Саме до такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 22 вересня 2021 року у справі № 227/3750/19.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Отже, враховуючи наведені вище норми права, оцінюючи надані докази, встановивши фактичні обставини справи, а саме, що житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , рахувався за ОСОБА_5 , спадкоємцем якої був ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , спадкоємцем якого є позивачка ОСОБА_1 , яка спадщину прийняла, втім в позасудовому порядку позбавлена можливості оформити право власності на це майно у зв`язку з відмовою приватного нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину, а будь - яких інших спадкоємців, які б претендували на вказане майно судом не встановлено, тому це право позивачки підлягає захисту судом шляхом його визнання.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.
На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 16, 328, 1216, 1218, 1296 ЦК України, статтями 3, 10, 12, 81, 200, 206, 247,264-268, 354 ЦПК України, суд
вирішив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно за законом - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_3 , у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Дата складення повного рішення суду: 15 січня 2026 року.
Суддя С.В.МАНДЗЮК
Оригінал: reyestr.court.gov.ua