Суд: Макарівський районний суд Київської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування
Дата: 12 січня 2026 р.
Справа: №370/3803/25
Суддя: Білоцька Л. В.
МАКАРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Димитрія Ростовського, 35, селище Макарів, Бучанський район, Київська область, 08001, тел. (063)069-85-65, e-mail inbox@mk.ko.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"13" січня 2026 р. Справа № 370/3803/25
Провадження № 3/370/1395/25
Суддя Макарівського районного суду Київської області Білоцька Л.В., розглянувши матеріали, які надійшли від ВП № 3 Бучанського РУП ГУНП в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст. 173-2 КУпАП,
в с т а н о в и в:
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД 970422 від 08.11.2025, в цій же день близько 11 год. 30 хв, в АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 вчинила відносно свого чоловіка ОСОБА_2 психологічне домашнє насильство, а саме: виражалась нецензурною лайкою, що могло завдати шкоди психологічному здоров`ю потерпілого.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 вину не визнала, зазначила, що домашнього насильства не вчиняла. Вказала, що в той день була дома та займалася прибиранням у будинку. Оскільки мила підлогу, все взуття переставила на поріг. Увірвався до будинку колишній чоловік та почав звинувачувати, що викинула його речі. На її прохання заспокоїтися не реагував та продовжував кричати. Викликали працівників поліції. У листопаді 2025 року шлюб між ними розірвано.
Захисник ОСОБА_1 адвокат Оберемчук О.О. заявила клопотання про закриття провадження у справі. Вказала що будь-які докази на підтвердження вказаних у протоколі обставин, щодо настання наслідків для психічного здоров`я потерпілого ОСОБА_2 , відсутні. Також, відсутні докази того, що ОСОБА_1 вчинила психологічне домашнє насильство відносно ОСОБА_2 та виражалась в його бік нецензурною лайкою. Окрім того, вказала, що відповідно до постанови Макарівського районного суду Київської області від 18.12.2025 по справі №370/3802/25 встановлено, що 08.11.2025 близько 11.30 год, в в АДРЕСА_1 ОСОБА_2 вчинив відносно своєї дружини ОСОБА_1 домашнє насильство психологічного характеру, а саме: вчинив сварку, погрожував фізичною розправою, чим могло бути завдано шкоди психологічному здоров' ю потерпілої, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. Судом ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та піддано адміністративному стягненні.
Вирішуючи питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, суд керується наступним.
Виходячи зі змісту ст. 7, 254, 279 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється щодо правопорушника та в межах протоколу про адміністративне правопорушення, який є єдиною підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності та основним доказом у справі.
Доказами у справі про адміністративне правопорушення, згідно ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів.
Згідно ч. 1 ст. 173-2 КУпАП відповідальність настає за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Відтак, домашнє насильство характеризується такими ознаками: умисність (з наміром досягнення бажаного результату); спричинення шкоди; порушення прав і свобод людини; значна перевага сил (фізичних, психологічних, пов`язаних із вищою посадою тощо) того, хто чинить насильство.
Домашнє насильство, яке охоплюється диспозицією ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, має місце тоді, коли діяння фізичного, сексуального, психологічного або економічного характеру тягнуть за собою можливість настання чи настання фізичної або психологічної шкоди.
Частиною 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи
Суд зауважує, що доказів, які б об`єктивно підтверджували вину ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого їй адміністративного правопорушення, матеріали справи не містять. В даному випадку має місце конфлікт.
При цьому, суд зауважує, що конфлікт - це зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що може призвести до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжуються складними колізіями. Конфлікт не містить вище перелічених ознак. Ескалація конфлікту може призвести до насильства, але не завжди призводить.
Зазначене виключає кваліфікацію дій ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, склад правопорушення відсутній.
Згідно вимог п. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення закривається, зокрема, у разі відсутності складу адміністративного правопорушення.
Судовий збір у разі закриття провадження у справі не стягується.
Керуючись вимогами ст.40-1, 173-2, 283-285 КУпАП, суддя -
п о с т а н о в и в:
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - закрити за відсутністю у діянні складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП - на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її ухвалення через Макарівський районний суд Київської області.
Постанова набирає законної сили по закінченню строку на її оскарження, якщо вона не була оскаржена. В інакшому разі після її перегляду Апеляційним судом.
Суддя Л.В. Білоцька
Оригінал: reyestr.court.gov.ua