Постанова від 12 січня 2026 р. у справі №353/927/25 — Тлумацький районний суд Івано-Франківської області

Справа № 353/927/25

Провадження № 3/353/8/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2026 рокум.Тлумач

Суддя Тлумацького районного суду Івано-Франківської області Луковкіна У.Ю., розглянувши матеріали справи, які надійшли від Відділення поліції № 5 (м. Тлумач) Івано-Франківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , не працюючого, гр. України, за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -

в с т а н о в и в :

26.10.2025 року о 01 год. 12 хв. поліцейським Відділення поліції № 5 (м. Тлумач) Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області сержантом поліції Бойчуком Є.В. відносно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 494227 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме про те, що «26.10.2025 року о 01 год. 12 хв. в с. Делева по вул. Осередок, 27, вул. Вигін, 12, Олешанської ТГ, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Renault Kangoo», д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу із використанням газоаналізатора Alkotest Drager 6810 чи в медичному закладі КНП ПОКЦПЗ ІФ ОР водій відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР».

31.10.2025 року до Тлумацького районного суду Івано-Франківської області вперше надійшли матеріали справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП.

03.11.2025 року постановою Тлумацького районного суду Івано-Франківської області матеріали справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП були направлені до Відділення поліції № 5 (м. Тлумач) Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області на доопрацювання для усунення недоліків.

25.11.2025 року до Тлумацького районного суду Івано-Франківської області повторно надійшли матеріали справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП. При цьому недоліки, викладені в постанові суду не було усунуто.

02.01.2026 року ОСОБА_1 подав до суду письмову заяву, в якій просив провадження у справі відносно нього за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі ч. 1 ст. 247 КУпАП. Зазначив, що у протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено точне місце вчинення адміністративного правопорушення (район, область тощо). Долучений до справи диск не стосується вчинення ним адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Крім цього відеозапис міститься на кількох файлах, що свідчить про порушення працівником поліції процедури фіксації адміністративного правопорушення. Відеозапис не відтворює всієї події, не є безперервним та створений різними пристроями відео фіксації. Жодного правопорушення на відео не зафіксовано. Також йому не пропонували пройти огляд на стан сп`яніння, він не відмовлявся від такого огляду, у його присутності направлення для проходження огляду на стан сп`яніння працівники поліції не складали, з актом огляду на стан сп`яніння його не ознайомлювали та не вказали у ньому свідків. Долучений до матеріалів справи рапорт не може бути доказом по справі. Враховуючи вищенаведене вважає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому провадження слід закрити.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, однак у своїй заяві про закриття провадження просив справу розглянути у його відсутності.

З врахуванням положень ст. 268 КУпАП, яка не містить імперативної заборони щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за статею 130 КУпАП за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, суд вирішив розглянути справу без особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

При прийнятті рішення за наслідками розгляду справи суд враховує практику Європейського Суду з прав людини про те, що процесуальні особливості справ про адміністративні правопорушення прирівнюються до кримінального процесуального законодавства.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності з законом.

Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» звертається увага суду на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників.

При цьому суддя повинен дати оцінку не тільки даним, що додані до протоколу про адміністративне правопорушення, але й доказам, які представлені особою в порядку захисту. Досліджуючи всі наявні докази суддя дає їм об`єктивну оцінку з точки зору їх достовірності та степені підтвердження чи спростування обставин, що характеризують діяння особи як правопорушення.

Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП наступає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також у разі передачі керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само у разі відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку від огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Отже, обов?язковою ознакою правопорушення, передбаченого вказаною частиною даної статті КУпАП, є саме керування транспортним засобом в стані сп?яніння або відмова від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп?яніння.

За змістом п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Згідно ч.ч. 3, 5, 6 ст. 266 КУпАП у разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється. Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним. Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Також, відповідно до п. 7 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735 (далі – Інструкція), у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

При цьому, як зазначено в п. 8 розділу ІІ цієї Інструкції, поліцейським має бути оформлене направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, форма якого наведена в додатку 1 до цієї Інструкції.

Відповідно до п. 10 розділу ІІ вищевказаної Інструкції результати огляду на стан сп`яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду на стан сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів. У випадку установлення стану сп`яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду.

Проте, в порушення вищевказаних вимог, доданий до матеріалів справи акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, не містить дату та час його складання, а також у ньому не зазначено, що він відноситься до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 585438 від 14.06.2024 року.

Відповідно до п.п. 6, 7 розділу 10 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України № 1395 від 07.11.2015 року у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду. Не можуть бути залучені як свідки поліцейські або особи, щодо неупередженості яких є сумніви.

Згідно з п.п. 6, 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я. У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Однак, в порушення вищевказаних вимог, додане до матеріалів справи направлення на огляд ОСОБА_1 для визначення стану сп`яніння в закладі охорони здоров`я, свідчить про порушення поліцейським вищевказаних вимог щодо порядку направлення водія транспортного засобу для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Зокрема з вказаного направлення вбачається, що особу було доставлено на огляд у заклад охорони здоров`я КНП «ПОК ЦПЗ», про що свідчить підпис посадової особи, а саме поліцейського СРПП Відділення поліції № 5 (м. Тлумач) Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області Бойчука Є.В.

Проте з відеозапису, наданого працівниками поліції, вбачається, що ОСОБА_1 працівниками поліції не було доставлено до закладу охорони здоров`я з метою проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції.

Окрім цього у вказаному направленні зазначено, що ОСОБА_1 направлено на огляд до КНП «ПОК ЦПЗ». Однак, відповідно до Переліку закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (Додаток № 1 до наказу ДОЗ ОДА № 364 від 07.06.2021 року) КНП «ПОК ЦПЗ» не являється найближчим закладом охорони здоров`я, якому надано право на проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Так, у даному конкретному випадку, найближчим закладом охорони здоров`я, згідно зазначеного переліку є КНП «Тлумацька центральна міська лікарня» Тлумацької міської ради (вул. Винниченка, 84, м. Тлумач Івано-Франківської області).

Також протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 494227 складений з порушенням вимог ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено точне місце вчинення адміністративного правопорушення (район, область, тощо). В протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що місцем вчинення правопорушення є с. Делева по вул. Осередок, 27, або с. Делева вул. Вигін, 12, Олешанської ТГ, тоді як з долученого до матеріалів справи рапорту поліцейського СРПП Відділення поліції № 5 (м. Тлумач) Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області сержанта поліції Бойчука Є.В. встановлено, що транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 було зупинено в с. Олеша по вул. Осередок, 27, Тлумацької ТГ Івано-Франківського району Івано-Франківської області. Вказані розбіжності позбавляють суд можливості встановити місце вчинення адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- та відеозапису.

Дослідивши в судовому засідання додані до протоколу про адміністративне правопорушення матеріали, суд встановив, що в протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено відомості про те, що здійснювалась відеофіксація, не вказано назву приладу, його серію та номер.

При цьому суд враховує те, що обов`язок проводити повну фіксацію як факту вчинення адміністративного правопорушення, так і подальших процесуальних дій, що вчиняються поліцейськими, передбачений «Інструкцією із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису», затвердженою наказом МВС України 18.12.2018 року № 1026, зареєстрована в МЮ України 11.01.2019 року за № 28/3299 (в подальшому Інструкція від 18.12.2018 року). Відповідно до п. 5 розділу ІІ цієї Інструкції, включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський повинен переконатися в точності встановлених на пристрої дати та часу. На думку суду, метою обов`язкової відеофіксації процесу виявлення адміністративного правопорушення та процесуальних дій, що вчиняються поліцейським, є забезпечення збирання об`єктивних доказів вчиненого правопорушення, усунення суперечностей, які можуть виникати у ході вчинення цих дій, перевірка правильності та законності дій як поліцейських, так і інших учасників у ході їх вчинення.

Судом не розцінюється як належний і допустимий доказ доданий працівниками поліції до матеріалів справи диск із відеофайлами, оскільки такий диск містить лише фрагменти відео, на яких відсутня безперервна відеозйомка, до її завершення. При цьому відеоматеріали, які містяться на диску, не відображають факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом саме о 01 год. 12 хв. 26.10.2025 року та чіткої відмови від проходження огляду на стан сп`яніння. Відео лише відображає те, як ОСОБА_1 спілкується з працівниками поліції біля автомобіля. Після пропозиції працівників поліції пройти огляд на ситан сп`яніння в медичному закладі ОСОБА_1 сказав «добре», однак працівники поліції зафіксували це як відмову від проходження огляду та повідомили його про те, що відносно нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. В подальшому ОСОБА_1 не визнавав свою вину та відмовився від підписання протоколу та доданих до нього матеріалів. Отже цей відеозапис не підтверджує факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки на ньому не зафіксовано факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом саме о 01 год. 12 хв. 26.10.2025 року та чіткої відмови ОСОБА_1 від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан сп`яніння.

Вказані недоліки свідчать про недопустиміть диску з відеозаписами, як доказу факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а також недостатність та неналежність його як доказу у цій справі.

Враховуючи те, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б свідчили, що 26.10.2025 року під час складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 поліцейський застосовував технічні засоби відеозапису, передбачені вищевказаною Інструкцією від 18.12.2018 року, то залучення свідків у даному випадку є обов`язковим, у відповідності до ч. 2 ст. 266 КУпАП. Однак, в порушення даної вимоги та вимоги ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення не вказано прізвища та адреси свідків.

Суд не приймає до уваги рапорти працівників поліції від 26.10.2025 року та 17.11.2025 року, які додані до матеріалів справи, оскільки вони не можуть слугувати доказом винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення (відповідне положення міститься у постанові КАС ВС від 20 травня 2020 року у справі № 524/5741/16-а).

Оскільки під час розгляду справи судом не здобуто, а поліцією не надано належних та допустимих доказів на підтвердження факту відмови ОСОБА_1 від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан спяінння, в т.ч. в закладі охорони здоров`я, то і акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів та направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, не мають правового значення для вирішення справи.

Будь-яких інших належних і допустимих доказів, які б свідчили про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, до матеріалів справи не долучено.

Отже, в порушення вимог вищевказаних Інструкцій та ст. 266 КУпАП, працівник поліції належним чином не зафіксував в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 494227 від 26.10.2025 року та інших матеріалах факт відмови ОСОБА_1 як особи, яка керувала транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

При вказаних не з`ясованих обставинах, відсутності доказів про те, що ОСОБА_1 відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння у закладі охорони здоров`я, сам по собі наявний протокол про адміністративне правопорушення не дає достатньо підстав для впевненого і переконливого висновку щодо доведеності вини ОСОБА_1 в скоєнні ним інкримінованого йому адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Вищезазначені обставини свідчать про порушення працівником поліції процедури фіксації адміністративного правопорушення та складання протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 494227 від 26.10.2025 року за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Обов`язок доведення правомірності складання протоколу лежить на працівнику поліції, в тому числі і шляхом надання суду всіх матеріалів по справі на підтвердження вчинення особою правопорушення.

Аналогічні позиції стосовно допущених працівниками поліції порушень оформлення матеріалів справи та інших документів у справах про адміністративні правопорушення викладені Верховним судом у постановах по справі № 204/8036/16-а від 19.02.2020 року (виключно водій, а не особа, яка сидить з кермом, підлягає відповідальності за порушення Правил дорожнього руху), по справі № 216/5226/16-а від 18.07.2019 року (доказом порушення ПДР не може бути відеозапис з нагрудної камери поліцейського, якщо він не відображає відомостей про вчинення правопорушення), по справі № 177/525/17(2-а/177/23/17) від 08.07.2020 року (сам факт визнання особою вини у порушенні ПДР не може бути достатнім доказом правомірності рішення суб`єкта владних повноважень за відсутності інших належних доказів і не звільняє відповідача від доведення правомірності свого рішення), по справі № 524/5536/17 від 15.11.2018 року (відеозапис, поданий на підтвердження факту порушення ПДР, є неналежним доказом, якщо в протоколі немає посилання на технічний засіб, за допомогою якого здійснено даний відеозапис).

Частиною 2 ст. 251 КУпАП визначено, що обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.

Суд враховує положення ст. 6 Конвенції про захист людини і основоположних свобод, а також беручи до уваги висновки ЄСПЛ у справах «Малофаєва проти Росії», рішення від 30.05.2013р., та «Карелін проти Росії», рішення від 20.09.2016р., ЄСПЛ серед іншого зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготовитися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

Відповідно до Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ч. 3 ст. 62).

Практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду» є джерелом національного права.

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.

Тобто усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Аналогічна норма міститься і в ст. 62 Конституції України.

Рішенням Конституційного суду України від 20.10.2011 року N 12-рп/2011 у справі за конституційним поданням Служби безпеки України щодо офіційного тлумачення положення частини третьої статті 62 Конституції України, яке є обов`язковим до виконання на території України, встановлено, що обвинувачення у вчиненні злочину не може бути обґрунтоване фактичними даними, одержаними в незаконний спосіб, а саме: з порушенням конституційних прав і свобод людини і громадянина; з порушенням встановлених законом порядку, засобів, джерел отримання фактичних даних; не уповноваженою на те особою тощо.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу правопорушення.

Таким чином вважаю, що по даній справі про адміністративне правопорушення за протоколом серії ЕПР1 № 494227 від 26.10.2025 року не доведено поза всяким розумним сумнівом факт порушення 26.10.2025 року ОСОБА_1 вимог п. 2.5 ПДР, за що передбачено відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому суд приходить до висновку про відсутність в його діях події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, що є підставою для закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Питання судових витрат суд вирішує у відповідності до ст. 40-1 КУпАП. Оскільки провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП слід закрити, а судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення сплачується особою, на яку накладено адміністративне стягнення, то судовий збір слід віднести на рахунок держави.

На підставі наведеного, відповідно до ст. 221, п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП та керуючись ст.ст. 9, 40-1, 130, 251, 256, 280, 283, 284, 287, 291, 294 КУпАП, суддя,-

П О С Т А Н О В И В :

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП - закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп. віднести на рахунок держави.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Івано-Франківського апеляційного суду на протязі 10 днів з дня винесення постанови через Тлумацький районний суд Івано-Франківської області.

СуддяУ. Ю. ЛУКОВКІНА