Постанова від 13 січня 2026 р. у справі №296/50/26 — Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/50/26

3/296/61/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"14" січня 2026 р. м.Житомир

Суддя Корольовського районного суду м. Житомира Аксьонов В.Є., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, тимчасово непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ВСТАНОВИВ :

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 27 грудня 2025 року, перебуваючи за місцем свого проживання: АДРЕСА_1 , вчиняв відносно своєї матері ОСОБА_2 домашнє насильство, а саме умисні дії психологічного характеру, заважав відпочивати, не давав спати , ображав словами нецензурної лайки, внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров`ю потерпілої.

Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене 1 ст. 173-2 КУпАП.

ОСОБА_1 під час розгляду даної справи про адміністративне правопорушення свою вину у вчиненні вищевказаного правопорушення не визнав та пояснив, що 27.12.2025 року він перебував вдома на ґрунті тривалого зловживання алкоголем у нього виникла «Біла гарячка», його мати викликала швидку допомогу, по приїзду працівники швидкої допомоги повідомили його матері , що без працівників поліції вони нічого робити не будуть, після чого, викликали працівників поліції , які склали на нього протокол, щодо вчинення домашнього насильства. Будь-яких неправомірних дій, домашнього насильства відносно своєї матері він не вчиняв.

Потерпіла ОСОБА_2 під час розгляду даної справи, підтвердила показання ОСОБА_1 , та пояснила, що її син два дні не спав внаслідок зловживання алкоголем, він не міг повною мірою контролювати себе, вони викликала швидку допомогу, швидка сказала викликати поліцію, які приїхали та склали на її сина протокол про адміністративне правопорушення. Будь-якого домашнього насильства її син відносно неї не вчиняв. Підписувала протокол та пояснення навіть не читаючи , оскільки думала , що це документи , які необхідні для того, щоб сина забрали на лікування.

Згідно вимог ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Приписами ч.1 ст. 173-2 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Норма статті 173-2 КУпАП є бланкетною, а тому для того, щоб повністю розкрити суть адміністративного правопорушення у протоколі повинно бути зазначено, які конкретно дії вчинила особа, який спосіб насильства прослідковується у діях порушника, якщо дій кілька, то зазначена кожна дія і, вид насильства, наслідки цих дій по відношенню до особи, щодо якої вони були спричинені.

У той же час, організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства визначаються Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» за № 2229-VIII.

Стаття 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначає, що домашнє насильство це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Психологічне насильство в сім`ї - насильство, пов`язане з дією одного члена сім`ї на психіку іншого члена сім`ї шляхом словесних образ або погроз, переслідування, залякування, якими навмисно спричиняється емоційна невпевненість, нездатність захистити себе та може завдаватися або завдається шкода психічному здоров`ю.

Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи (п.14 ч.1 ст.1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству").

Таким чином, під домашнє насильство, зокрема психологічного характеру, яке утворює склад адміністративного правопорушення, статті 173-2 КУпАП, підпадають такі діяння, якими цілеспрямовано та навмисно спричиняється емоційна невпевненість, страх або іншим чином завдається шкода психічному здоров`ю іншого члена сім`ї.

Законодавець визнав адміністративним правопорушенням не будь-яке домашнє насильство, а лише те, яке потягло за собою завдання шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого або ж могло спричинити таку шкоду.

Водночас, домашнє насильство характеризується такими ознаками: умисність (з наміром досягнення бажаного результату); спричинення шкоди; порушення прав і свобод людини; значна перевага сил (фізичних, психологічних, пов`язаних із вищою посадою тощо) того, хто чинить насильство.

Для наявності складу адміністративного правопорушення щодо вчинення домашнього насильства є обов`язковим одночасне існування вищевказаних ознак, у разі відсутності хоча б однієї із ознак дії особи не можна розцінювати як насильство.

З пояснень в судовому засіданні особи яка притягається до адміністративної відповідальності та потерпілої не вбачається, ознак психологічного домашнього насильства, потерпіла в судовому засіданні підтвердила, те, що її син не вчиняв відносно неї будь-яких неправомірних дій та діями ОСОБА_1 потерпілій не було завдано шкоди її психічному здоров`ю.

Насильство в сім`ї, у розумінні статті 173-2 КУпАП, є адміністративним правопорушенням, з матеріальним складом, оскільки він потребує наявності не тільки певного діяння, але й спричинення або загрози завдання шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Статтею 62 ч.3 Конституції України встановлено, що обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.

Усі сумніви щодо доведеності вини суд трактує на користь особи, що притягується до адміністративної відповідальності, оскільки суду не надано будь-яких доказів, які підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, в зв`язку з чим, суд закриває провадження по даній адміністративній справі відповідно до вимог п. 1 ст. 247 КУпАП.

Згідно п.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Згідно п.3 ч.1 ст.284 КУпАП, по справі про адміністративне правопорушення суддя виносить постанову про закриття справи.

Керуючись ст. ст. 173-2, 247, 280, 283, 284 КУпАП,-

ПОСТАНОВИВ:

Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Корольовський районний суд м. Житомира, протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Cуддя В. Є. Аксьонов