Рішення від 12 січня 2026 р. у справі №295/11870/25 — Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/11870/25

Категорія 17

2-о/295/24/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.01.2026 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира у складі:

головуючого – судді Кузнєцова Д.В.,

за участю секретаря с/з – Карпішиної С.С.,

заявника ОСОБА_1 ,

представника заявника – адвоката Демчик Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа – ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду із вказаною заявою, в обґрунтування вимог якої зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , після смерті якої відкрилася спадщина, що складається із квартири АДРЕСА_1 . Спадкоємцями першої черги спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 є її син ОСОБА_4 та донька ОСОБА_2 . Однак, при зверненні до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом ОСОБА_4 було відмовлено у зв`язку із пропуском шестимісячного строку для прийняття спадщини. Як далі слідує зі змісту заяви, ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 помер та заявник, яка є дочкою померлого, являється єдиним його спадкоємцем за законом. За словами заявника, необхідність встановлення факту постійного проживання ОСОБА_4 разом із ОСОБА_3 на час відкриття спадщини викликана необхідністю отримання права на спадкування після смерті бабусі – ОСОБА_3 в порядку спадкової трансмісії.

З огляду на викладене, заявник просить встановити факт постійного проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , разом із спадкодавцем ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини.

Заявник ОСОБА_1 та її представник – адвокат Демчик Н.О. в судовому засіданні заяву підтримали, просили її задовольнити. За словами представника, ОСОБА_4 був зареєстрований за однією адресою та фактично постійно з 2005 року проживав із матір`ю ОСОБА_3 , яка через похилий вік потребувала сторонньої допомоги. Також з ними за адресою: АДРЕСА_2 проживала і дружина ОСОБА_5 .

Заінтересована особа ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, подала заяву про розгляд справи без її участі. Додатково зазначила у заяві, що факт постійного проживання свого брата ОСОБА_4 разом з матір`ю ОСОБА_3 на час смерті підтверджує та не заперечує щодо задоволення заяви про встановлення даного факту.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_6 пояснила, що знає заявника давно і їх батьки дружили давно. ОСОБА_7 останнім часом погано ходила, а ОСОБА_8 піклувався про неї, допомагав матері та проживав з нею і своєю дружиною ОСОБА_9 за адресою: АДРЕСА_2 з 2005-2006 року по день смерті ОСОБА_10 . До того часу ОСОБА_8 проживав з дружиною по АДРЕСА_3 , але так як у заявника не було власного житла, то вони переїхали до квартири батьків по АДРЕСА_3 .

Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні дала показання, що ОСОБА_7 – це її прабабуся, а ОСОБА_8 – дідусь. Вони разом проживали із 2005 року по АДРЕСА_2 до дня смерті прабабусі. З ними також проживала бабуся ОСОБА_12 . За словами свідка, на свята вона приїжджала до них. Останні роки прабабуся сильно хворіла і бабуся з дідусем допомагали їй.

Суд, заслухавши пояснення заявника та її представника, допитавши свідків, дослідивши письмові матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується заява, оцінивши докази в їх сукупності та кожен окремо, дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 померла ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 – ОСОБА_4 , що підтверджується копіями свідоцтв про смерть (а.с. 7-8).

Згідно копії свідоцтва про народження ОСОБА_4 є сином ОСОБА_3 (а.с. 43).

Заявник по справі є дочкою ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження, копією свідоцтва про одруження (а.с. 5-6).

Із витребуваної судом копії спадкової справи №32/2023, заведеної приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Клименюк Н.Б. до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , вбачається, що ОСОБА_4 та ОСОБА_2 звернулися із заявою про прийняття спадщини. Інших спадкоємців, з огляду на матеріали спадкової справи, немає (а.с. 38-60).

28.06.2023 року постановою приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Клименюк Н.Б. відмовлено ОСОБА_4 та ОСОБА_2 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно в частині кожному, яке залишилось після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , у зв`язку із пропуском строку для прийняття спадщини (а.с. 14).

Із витребуваної судом копії спадкової справи №51/2023, заведеної приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Клименюк Н.Б. до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 , вбачається, що ОСОБА_1 звернулася у визначений законодавством України строк із заявою про прийняття спадщини. ОСОБА_13 відмовилася від прийняття спадщини після померлого чоловіка ОСОБА_4 на користь його дочки ОСОБА_1 . Інших спадкоємців, з огляду на матеріали спадкової справи, немає (а.с. 61-99).

Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2019 року у справі № 632/580/17 зроблено висновок, що юридичними фактами є певні факти реальної дійсності, з якими нормою права пов`язується настання правових наслідків, зокрема виникнення, зміна або припинення цивільних прав та обов`язків.

У статті 1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав і обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, за виключенням тих прав і обов`язків, що зазначені у статті 1219 ЦК України (статті 1218, 1231 ЦК України ).

Згідно з частиною другою статті 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи, або день, з якого вона оголошується померлою.

За змістом статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно з вимогами статті 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Статтею 1276 ЦК України передбачено, що у разі, коли спадкоємець за заповітом або за законом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини, крім права на прийняття обов`язкової частки у спадщині, переходить до його спадкоємців (спадкова трансмісія).

З матеріалів справи слідує, що вказаний у заяві факт необхідно встановити ОСОБА_1 з метою оформлення спадкових прав.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності , суд дійшов висновку, що факт постійного проживання ОСОБА_4 разом із спадкодавцем ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини доведений належними й допустимими доказами, а тому заява підлягає задоволенню.

На підставі викладеного вище, враховуючи встановлені в судовому засіданні обставини справи, керуючись ст.ст. 2-5, 10-13, 76-81, 264, 265, 315, 319, 352, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву задовольнити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , разом зі спадкодавцем ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , адреса: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Заінтересована особа: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , адреса: АДРЕСА_5 .

Суддя