Суд: Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про розірвання шлюбу
Дата: 13 січня 2026 р.
Справа: №184/1384/25
Суддя: Рунчева О. В.
Справа № 184/1384/25
Провадження № 2/0182/1134/2026
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
Іменем УКРАЇНИ
14.01.2026 м. Нікополь
Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Рунчевої О.В., секретаря судового засідання Паламарчук П.Ю., розглянувши в м. Нікополі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернулась до Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області з даним позовом про розірвання шлюбу, посилаючись на наступні обставини.
З 11.11.2017 року вона перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Від даного шлюбу у подружжя дітей немає.
Шлюбні стосунки між сторонами припинено, подружжя проживає окремо та спільне господарство не ведуть. Причиною тому суттєва різниця в освітньому рівні, відсутність спільних інтересів та різності поглядів на питання подальшого спільного проживання. За таких обставин ОСОБА_1 вважає подальше збереження шлюбу недоцільним і просить його розірвати.
Ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області суду від 21.08.2025 року відкрито провадження по справі, постановлено розглянути позов в порядку спрощеного провадження (а.с.22-23).
Ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області суду від 05.11.2025 року сторонам надано строк для примирення один місяць, провадження по справі зупинено до 05.12.2025 року (а.с.29-30).
Сторони в судове засідання не з`явились.
Позивачка була повідомлені про розгляд справи належним чином. 10.12.2025 року на електронну пошту суду від ОСОБА_1 надійшла заява про пришвидшення розгляду справи, в якій вона зазначила, що має вже нову сім`ю та просить шлюб розірати.
Відповідач повідомлявся про розгляд справи, шляхом направлення копії ухвали від 05.11.2025 року на адресу його реєстрації, про що свідчить конверт (а.с.34), який повернувся на адресу суду, як не вручений, у зв`язку із відсутністю адресата за вказаною адресою. Відзиву на позовну заяву на адресу суду у встановлений законом строк не надіслав. Ухвала згідно з ч. 8 ст. 128, ч. 1 ст. 131 ЦПК України, вважається доставленою.
У відповідності до положень ст. 280 ЦПК України, враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити заочне рішення, оскільки відповідачем відзиву на позовну заяву не подано, та відсутні заперечення позивача щодо заочного розгляду справи.
На підставі ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Правилами ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Як встановлено судом, 11.11.2017 року між громадянином України ОСОБА_2 та громадянкою України ОСОБА_3 був укладений шлюб, зареєстрований Металургійним районним у місті Кривому Розі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис №565 (а.с.9).
Через суттєву різницю в освітньому рівні, відсутность спільних інтересів та різності поглядів на питання подальшого спільного проживання, шлюбні стосунки між сторонами припинено. Подружжя проживає окремо, спільне господарство не ведуть, мають різний бюджет, а тому шлюб носить формальний характер.
Відповідно до ч.3 ст. 105 Сімейного Кодексу України (далі – СК України) шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, беручи до уваги вимоги ст. 110 СК України.
Згідно зі ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України). Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.
Відповідно до ч.2 ст.112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.
Відповідно до правової позиції, викладеної в пункті 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя»: проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з`ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя».
Так, за клопотанням відповідача ОСОБА_2 сторонам було надано строк для примирення – один місяць, за сплином якого примирення подружжям не досягнуто.
Згідно ч.2 ст.114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Згідно з ч. 3 ст.115 СК України, документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
З огляду на викладене вище, суд зазначає, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позивачка скористалась своїм правом та звернулася до суду з цим позовом, наполягаючи на розірванні шлюбу. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, але судом встановлено, що позивачка втратила ці почуття та не має наміру зберігати шлюб з відповідачем. Приймаючи до уваги її заяву, суд вважає, що причини, які спонукають її наполягати на розірванні шлюбу, є обґрунтованими, а подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б її інтересам, що має істотне значення, оскільки примушування жінки або чоловіка до шлюбу не допускається, внаслідок чого позов підлягає задоволенню.
Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позивачка не наполягала на стягненні судового збору з відповідача, тому суд залишає позовні вимоги за нею.
Керуючись ст.ст.56, 110, 112, 113, 115 СК України, ст.ст. 12, 13, 18, 76, 81,141,247, 263-265 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб, зареєстрований 11.11.2017 року Металургійним районним у місті Кривому Розі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , актовий запис №565 - розірвати.
Після розірвання шлюбу ОСОБА_2 залишити прізвище « ОСОБА_4 », ОСОБА_1 залишити дошлюбне прізвище « ОСОБА_5 ».
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його повного складання.
Суддя: О. В. Рунчева
Оригінал: reyestr.court.gov.ua