Рішення від 12 січня 2026 р. у справі №205/16268/25 — Новокодацький районний суд міста Дніпра

Єдиний унікальний номер 205/16268/25

Номер провадження2/205/68/26

Єдиний унікальний номер № 205/16268/25

Провадження № 2/205/68/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2026 року м. Дніпро

Новокодацький районний суд міста Дніпра в складі: головуючого судді – Басової Н.В., за участю секретаря судового засідання – Пєтіної К.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в м. Дніпрі цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс»» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» 27.10.2025 року звернулось до Новокодацького районного суду міста Дніпра з вищезазначеним позовом, у якому просило стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором у розмірі 45 784,75 грн., яка складається з: заборгованості за тілом кредиту – 34 105,27 грн.; заборгованості по комісії за користування кредитом – 11 679,48 грн.; та судові витрати.

Позов мотивований тим, що 22.09.2022 року між АТ «Укрсиббанк» і відповідачем було укладено кредитний договір № 98724620000, відповідно до умов якого банк надав відповідачеві кредит у розмірі 68 301,31 грн. строком до 22.09.2025 року зі сплатою 0,00001 % річних. 09.12.2024 року між АТ «Укрсиббанк» і ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» було укладено договір факторингу № 284, відповідно до умов якого банк відступив, а ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» набуло право вимоги за вказаним кредитним договором. Відповідач свої зобов`язання за договором не виконав, чим порушив умови договору, тому розмір заборгованості відповідача за кредитними зобов`язаннями становить 45 784,75 грн., яка складається з: заборгованості за тілом кредиту – 34 105,27 грн.; заборгованості по комісії за користування кредитом – 11 679,48 грн.

Ухвалою Новокодацького районного суду міста Дніпра від 10.11.2025 року відкрито провадження у вказаній справі в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 4 ст. 19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

У судове засідання представник позивача не з`явився, про дату, час та місце слухання справи повідомлявся належним чином, письмово просив розглядати справу без його участі, позов підтримав, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце слухання справи повідомлявся належним чином. Про причини неявки суд не повідомив. Письмових заяв та/або відзиву від нього не надходило.

На підставі ч. 4 ст. 223, ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд вважає можливим провести заочний розгляд справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані та здобуті докази, суд дійшов наступних висновків.

Згідно ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

На підставі ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Судом встановлено, що 22.09.2022 року між АТ «Укрсиббанк» і відповідачем було укладено кредитний договір № 98724620000, відповідно до умов якого банк надав відповідачеві кредит на споживчі потреби у розмірі 68 301,31 грн. строком до 22.09.2025 року зі сплатою 0,00001 % річних.

09.12.2024 року між АТ «Укрсиббанк» і ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» було укладено договір факторингу № 284, відповідно до умов якого банк відступив, а ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» набуло право вимоги за вищезазначеним кредитним договором.

Згідно з розрахунком заборгованості, наданим позивачем, заборгованість відповідача за кредитним договором № 98724620000 від 22.09.2022 року становить 45 784,75 грн., яка складається з: заборгованості за тілом кредиту – 34 105,27 грн.; заборгованості по комісії за користування кредитом – 11 679,48 грн. Відповідач свої зобов`язання не виконав, грошові кошти не повернув.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 статті 1050 ЦК України встановлено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог, відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

На підставі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

З урахуванням того, що у відповідача перед позивачем існує заборгованість, яка ним добровільно не сплачується, а одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 98724620000 від 22.09.2022 року в розмірі 45 784,75 грн., яка складається з: заборгованості за тілом кредиту – 34 105,27 грн.; заборгованості по комісії за користування кредитом – 11 679,48 грн.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд виходить із наступного.

Верховний Суд у своїй постанові від 03.05.2018 року у справі № 372/1010/16-ц дійшов висновку, що якщо стороною буде документально доведено, що нею понесені витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження вказаних витрат суду надано: копію договору № 03-07/24 про надання правничої допомоги від 03.07.2024 року; копію акту № 4 приймання-передачі наданих послуг від 02.06.2025 року на загальну суму 9 200,00 грн.; копію платіжної інструкції від 10.06.2025 року на суму 9 200,00 грн.

Таким чином, з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати в розмірі 12 228,00 грн., з яких: 3 028,00 грн. – судовий збір, 9 200,00 грн. – витрати на правничу допомогу.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 15-16, 509, 525-526, 530, 610-612, 625-626, 628-629, 634, 1048-1050, 1054, 1077 ЦК України, ст. ст. 4, 12-13, 76-77, 81, 141, 247, 258-259, 263-266, 280, 282-284, 289, 354 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс»» (код ЄДРПОУ: 40340222, місцезнаходження: м. Київ, пл. Солом`янська, 3) до ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс»» заборгованість за кредитним договором № 98724620000 від 22.09.2022 року в розмірі 45 784,75 грн., яка складається з: заборгованості за тілом кредиту – 34 105,27 грн.; заборгованості по комісії за користування кредитом – 11 679,48 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс»» 12 228,00 грн., з яких: 3 028,00 грн. – судовий збір, 9 200,00 грн. – витрати на правничу допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивачем може бути подана апеляційна скарга на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Н.В. Басова