Рішення від 12 січня 2026 р. у справі №213/5443/25 — Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу

Суд: Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 12 січня 2026 р.

Справа: №213/5443/25

Суддя: Мазуренко В. В.

г Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області

Справа № 213/5443/25

Номер провадження 2/213/257/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 січня 2026 року місто Кривий Ріг

Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого - судді Мазуренка В.В., розглянув заочно в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу №213/5443/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що 20 серпня 2024 року між ТОВ «Стар Файненс Груп» укладено договір про надання фінансового кредиту №23463-08/2024, відповідно до умов якого відповідач отримала кредит у розмірі 5 000,00 грн. Договір укладений в електронній формі. Товариство свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначений умовами кредитного договору. Однак, відповідач не виконав свої зобов`язання – не вносив платежі, передбачені умовами кредитного договору, на повернення отриманих коштів, а також сплату процентів за користування кредитом. У зв`язку із відсутністю здійснення платежів на виконання умов кредитного договору у відповідача утворилася заборгованість за кредитним договором. 23 грудня 2024 року ТОВ «Стар Файненс Груп» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит Капітал», керуючись главою 47 ЦК України, уклали Договір факторингу №23122024. Згідно вищевказаного Договору, та у відповідності до ст. 512 ЦК України, ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу Нового Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «Стар Файненс Груп», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором №23463-08/2024 від 20 серпня 2024 року. Станом на дату подання позову заборгованість відповідача перед позивачем становить 17 916,00 грн., а саме: заборгованість за тілом кредиту – 4 800,00 грн.; заборгованість за процентами – 4 566,00 грн.; заборгованість за штрафом – 8 550,00 грн. Просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором у вказаному розмірі та судові витрати по справі.

Від відповідача відзив на позов не надходив.

В судове засідання сторони не викликались.

Відповідно до ст. 247 ЦПК України в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Клопотання учасників провадження до суду про розгляд справи з викликом сторін до судового засідання не надходило.

У відповідності до вимог ст. ст. 280 - 281 ЦПК України, з урахуванням особливостей, встановлених для розгляду справ в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, суд вважає за можливе вирішити справу в заочному порядку, з огляду на те, що відповідач повідомлялася про перебування в провадженні суду даної справи, однак у встановлений судом термін відзив на позовну заяву та/або клопотання про розгляд справи з викликом сторін - не подала, крім того, позивач не заперечує проти заочного вирішення справи.

10 листопада 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній цивільній справі. Її розгляд призначено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає встановленими такі обставини.

20 серпня 2024 року між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання фінансового кредиту №23463-08/2024, згідно з п. 1.1. якого Товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі 5 000,00 грн. на умовах строковості,зворотності, платності, а Клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до п. 1.2. Договору кредит надається строком на 120 днів. Дата надання кредиту 20 серпня 2024 року. Наданий кредит клієнт зобов`язаний погасити відповідно до графіку платежів. Дата погашення кредиту 17 грудня 2024 року.

Згідно з п.п.1.4., 1.4.1 Договору за користування кредитом товариством нараховуються проценти, що є платою за користування кредитом. Тип процентної ставки: фіксована. Денна процентна ставка складає (5540,00/5000,00)/120*100%=1,00% та застосовується у межах строку кредитування, вказаного в п.1.2 цього Договору.

Пунктом 5.3. Договору визначено, що у випадку прострочення клієнтом сплати платежів відповідно до термінів, встановлених в Графіку платежів, Товариство нараховує неустойку у вигляді штрафу: в розмірі 100% від суми простроченої заборгованості - на наступний день після терміну сплати, встановленого в Графіку платежу, за відповідний розрахунковий (платіжний) період, та до дати погашення заборгованості, з урахуванням обмежень, встановленим чинним законодавством України.

Підписавши договір відповідач погодилася з його умовами. Договір підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

ТОВ «Стар Файненс Груп» на виконання умов договору перерахувало кошти у розмірі 5 000,00 грн на картковий рахунок відповідача за № НОМЕР_1 , що підтверджується листом ТОВ «УПР».

Згідно з наданою АТ КБ «ПриватБанк» інформацією, витребуваної судом, на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_2 , на яку 20 серпня 2024 року було зарахування коштів на суму 5 000,00 грн.

Доказів, які б спростували отримання коштів відповідачем не надано.

23 грудня 2024 року між ТОВ «Стар Файенс Груп» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» укладено договір факторингу №23122024, згідно з яким ТОВ «Стар Файенс Груп» відступило останньому право вимоги за кредитними договорами, зазначеними у реєстрі боржників, а тому числі право вимоги до боржника ОСОБА_1 за договором №23463- 08/2024 від 20 серпня 2024 року.

Відповідно до доданого до позовної заяви розрахунку заборгованості, через неналежне виконання відповідачем грошових зобов`язань за кредитним договором, утворилася заборгованість за кредитним договором в розмірі 17 916,00 грн, яка складається із 4 800,00 грн - заборгованості за тілом кредиту, 4 566,00 грн - заборгованості по відсоткам, 8 550,00 грн - заборгованості по штрафам. 16 вересня 2024 року відповідачем сплачено 2 900,00 грн в рахунок часткового погашення боргу за кредитним договором, а саме: 200 грн в рахунок погашення заборгованості за тілом кредиту, 1250,00 грн в рахунок погашення заборгованості по відсоткам, 1450,00 грн в рахунок погашення заборгованості за штрафом.

16 жовтня 2025 року позивач направив боржнику досудову вимогу щодо сплати боргу за кредитним договором, таким чином повідомивши боржника про заміну кредитора.

Викладеним обставинам відповідають правовідносини, що витікають із зобов`язань за кредитним договором, а також щодо наслідків неналежного виконання зобов`язань.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до положень статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» одним із моментів підписання електронного правочину є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Згідно з абзацом 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Як вбачається з матеріалів справи, кредитний договір №23463-08/2024 від 20 серпня 2024 року було укладено в електронній формі, шляхом накладення електронного підпису, відтвореного за допомогою використання відповідачем одноразового ідентифікатора.

Укладаючи кредитний договір, сторони погодили всі істотні умови договору, зокрема, суму кредиту, відсоткову ставку, неустойку та строк кредитування. Підписавши кредитний договір, відповідач засвідчила, що погодилася на отримання у кредит коштів саме на умовах, що визначені договором.

Суд зазначає, що без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт кредитора за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір не був би укладений, а грошові кошти не були би перераховані.

До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18 (провадження № 61-8449св19); від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 (провадження № 61-7203св20), від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 (провадження № 61-16243св20).

У відповідності до ч. 2 ст. 1050, ч.2 ст. 1054 ЦК України позичальник зобов`язується повертати кредит та сплачувати проценти за користування ним у розмірах та на умовах, встановлених договором. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути кредит частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушення зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Крім того відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором.

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Нормою ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. За приписами ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Отже встановлено, що відповідач належним чином умови договору щодо повернення кредитних коштів та сплати відсотків не виконала, внаслідок чого виникла заборгованість.

Відповідно до ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Така заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.516 ЦК України).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Встановлено, що на підставі договору факторингу №23122024 від 23 грудня 2024 року позивач набув права вимоги до відповідача за кредитним договором №23463-08/2024 від 20 серпня 2024 року.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч.1, ч.5 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Враховуючи викладене, суд вважає доведеним факт укладення між первісним кредитором і ОСОБА_1 кредитного договору №23463-08/2024 від 20 серпня 2024 року.

Відповідачем порушувались умови договору, кошти на повернення кредиту не сплачувались, що призвело до виникнення заборгованості.

Відповідач відзив на позов та будь-яких доказів на спростування суми заборгованості перед позивачем у зазначеному розмірі не надала.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Статтею 550 ЦК України передбачено, що право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання. Проценти на неустойку не нараховуються. Кредитор не має права на неустойку в разі, якщо боржник не відповідає за порушення зобов`язання.

При цому, відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжено і триває по теперішній час.

Кредитний договір укладено 20 серпня 2024 року, тобто під час дії воєнного стану, отже на правовідносини, які склались між сторонами поширюється дія п. 18 Перехідних положень ЦК України, а відтак у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача заборгованості за штрафом у сумі 8 550,00 грн слід відмовити.

Судом встановлено, що відповідачем ОСОБА_1 16 вересня 2024 року було сплачено 1 450,00 грн в рахунок погашення заборгованості за штрафом.

Враховуючи викладені обставини та те, що кредитор не мав законних підстав спрямовувати сплачені відповідачем грошові кошти на погашення заборгованості за штрафом, вказані суми грошових коштів згідно з умовами договору підлягають зарахуванню на погашення тіла кредиту за цим договором. Таким чином, сума заборгованості за тілом кредиту за договором №23463-08/2024 від 20 серпня 2024 року становить: 4 800,00 грн - 1 450,00 грн = 3 350,00 грн.

За таких обставин суд вважає за необхідне здійснити перерахунок процентів за користування кредитом.

Так, розмір процентів за користування кредитом за період з 20 серпня 2024 року по 16 вересня 2024 року включно становить 1 400,00 гривень (5 000,00 грн х 1% = 50; 28 днів х 50 = 1 400,00 грн). З урахуванням сплати відповідачем 1 250,00 грн в рахунок погашення заборгованості за процентами, розмір процентів, який підлягає стягненню з ОСОБА_1 за цей період становить 150,00 грн.

За період з 17 вересня 2024 року по 17 грудня 2024 року включно розмір процентів становить 3 082,00 грн (3 350,00 х 1% = 33,50; 92 дні х 33,50 = 3 082,00 грн).

Отже заборгованість по процентам, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 3 232,00 грн. (150,00 грн + 3 082,00 грн)

З огляду на викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Отже, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір у розмірі 889,94 грн.

Також, позивач просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000,00 грн.

Згідно з пунктом 1 ч. 3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Як передбачено статтею 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі, що зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року по справі №826/1216/16 та неодноразово наголошено у постановах Верховного Суду, зокрема у постанові від 30 вересня 2020 року у справі №379/1418/18.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Розмір здійснених позивачем витрат на правничу допомогу підтверджується належними доказами. Клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу та будь-яких доказів їх неспівмірності від відповідача не надійшло.

Отже, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2 939,05 грн.

Керуючись ст.ст. 512, 514, 516, 525, 526, 530, 611, 612, 625, 1048-1050, 1054 ЦК України, ст.ст.12, 13, 76-81, 89, 141, 247, 259, 263-265, 274, 279, 280-282 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором №23463-08/2024 від 20 серпня 2024 року в розмірі 6 582 (шість тисяч п`ятсот вісімдесят дві) грн 00 коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» судовий збір у розмірі 889 (вісімсот вісімдесят дев`ять) грн 94 коп., а також витрати на правничу допомогу у розмірі 2 939 (дві тисячі дев`ятсот тридцять дев`ять) грн 05 коп.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Роз`яснити сторонам у справі, що згідно з вимогами ч.1 ст.284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Тобто суб`єктом подання заяви про перегляд заочного рішення є виключно відповідач, а не інші особи, які беруть участь у справі. Повторне заочне рішення сторони можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивачем апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», місцезнаходження: вул. Смаль-Стоцького, буд.1, корп.28, м. Львів, код ЄДРПОУ 35234236.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 .

Дата складення повного судового рішення – 13 січня 2026 року.

Суддя В.В. Мазуренко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua