Постанова від 12 січня 2026 р. у справі №450/2958/25 — Львівський апеляційний суд

Справа № 450/2958/25 Головуючий у 1 інстанції: Кукса Д.А.

Провадження № 33/811/8/26 Доповідач: Маліновська-Микич О. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2026 року суддя Львівського апеляційного суду Маліновська-Микич О.В., з участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , її представника – адвоката Бацика Романа Ярославовича, розглянувши апеляційну скаргу адвоката Бацика Р.Я. на постанову Пустомитівського районного суду Львівської області від 04 грудня 2025 року,

встановив:

постановою Пустомитівського районного суду Львівської області від 04 грудня 2025 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 605,60 гривень судового збору.

Відповідно до постанови, 29.06.2025 о 03 год. 45 хв. в с. Сокільники, вул. Західний обхід м. Львова водій ОСОБА_1 керувала автомобілем марки Skoda Fabia д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд проводився навісці зупинки за допомогою Драгер тест № 3533 результат тестування – 0,82 проміле. Такими своїми діями ОСОБА_1 порушила вимоги п. 2.9 «А» ПДР.

Не погоджуючись із оскаржуваною постановою, адвокат Бацик Р.Я. подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Пустомитівського районного суду Львівської області від 04 грудня 2025 року щодо ОСОБА_1 та закрити провадження у справі на підставі п.1 ст.247 КУпАП у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування апеляційних вимог покликається на те, що оскаржувана постанова є незаконною, необґрунтованою, такою, що підлягає скасуванню.

Стверджує, що транспортним засобом вона не керувала, за кермом був її знайомий Роман Нарольський, до якого вона приїхала та планувала залишитись ночувати. Коли почалася повітряна тривога внаслідок масованої ворожої атаки, було чутно вибухи, ОСОБА_1 злякалася за дітей, додзвонитися до них не могла, вирішила їхати додому. Однак ОСОБА_2 сказав, що саму її не відпустить, оскільки це небезпечно і запропонував підвезти її додому на автомобілі Ірини. Військові сказали, що їхати у місто небезпечно, бо на місто летять шахіди. Роман виїхав обабіч дороги, запаркував автомобіль,та вирішили перечекати деякий час. Згодом підійшли поліцейські та запропонували пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння. Вона погодилася, хоча зазначила, що її автомобілем керував ОСОБА_2 .

Наголошує про те, що матеріали справи не містять даних, які б підтверджували факт керування ОСОБА_1 автомобілем марки Skoda Fabia д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Також заявляє, що працівниками поліції не доведено факту наявності у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння, а також не запропоновано ОСОБА_1 можливість пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у найближчому медичному закладі.

Заслухавши доводи ОСОБА_1 , її представника – адвоката Бацика Р.Я., які підтримали апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступних висновків.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, є обґрунтованим і відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується належними, достатніми та достовірними доказами, у їх сукупності та взаємозв`язку, яким суд першої інстанції дав належну оцінку.

Так, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджується даними, що містяться у: протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №375873 від 29.06.2025; результаті приладу Drager 6810, тест № 3533 від 29.06.2025, згідно якого виявлено вміст алкоголю в крові 0.82 проміле; акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів; направленнями на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; рапортом працівника поліції; відеозаписах, які долучені до матеріалів справи .

Передбачених законом підстав для визнання огляду недійсним апеляційний суд не встановив і таких підстав не наведено апелянтом.

Апеляційним судом було перевірено доводи апелянта щодо того, що автомобілем Skoda Fabia, д.н.з. НОМЕР_1 керував ОСОБА_3 , а не ОСОБА_1 , та встановлено, що матеріали справи не містять доказів факту керування ОСОБА_3 , зокрема і на оглянутих апеляційним судом відеозаписах не вбачається, що ОСОБА_1 повідомляла працівник поліції, що вона не виконувала функцій водія транспортного засобу, за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №375873 від 29.06.2025 року. Отже, такі доводи розцінюються апеляційним судом з метою уникнення від адміністративної відповідальності.

Інші доводи апеляційної скарги в цілому повторюють пояснення аналогічні тим, що викладені у запереченні на протокол про адміністративне правопорушення, захисника Бацика Р.Я. (а.с.34 - 40), які були предметом дослідження суду першої інстанції та отримали належну правову оцінку, з якою апеляційний суд погоджується.

Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справа «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32).

Враховуючи наведене, апеляційний суд дійшов висновку, що судом першої інстанції прийнято обґрунтоване рішення щодо наявності у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та її винуватості, адміністративне стягнення накладено у межах санкції статті та з урахуванням вимог ст.33 КУпАП, яке є необхідним та достатнім для її виправлення, а тому посилання апелянта на незаконність та необґрунтованість судової постанови є безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають.

З огляду на викладене, постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою і скасуванню за доводами, викладеними в апеляційній скарзі не підлягає.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд

постановив:

апеляційну скаргу представника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Бацика Романа Ярославовича – залишити без задоволення.

Постанову Пустомитівського районного суду Львівської області від 04 грудня 2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП – залишити без змін.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Оксана МАЛІНОВСЬКА - МИКИЧ