Вирок від 13 січня 2026 р. у справі №161/26126/25 — Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/26126/25

Провадження № 1-кп/161/251/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Луцьк 14 січня 2026 року

Луцький міськрайонний суд Волинської області у складі:

головуючого – судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

потерпілого ОСОБА_4 ,

захисника – адвоката ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12025030580002771 від 10.11.2025 про обвинувачення ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця м.Луцька Волинської області, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , з середньою освітою, не працює, не одруженого, на утриманні перебуває малолітня донька віком 7 років, не є особою з інвалідністю, раніше не судимого,

-у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України,

в с т а н о в и в:

Обвинувачений ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 10 листопада 2025 року, близко 20 години 10 хвилин, перебуваючи поблизу магазину «Акцент», що по вулиці Кравчука, 10а у місті Луцьку Волинської області, з метою перешкоджання службовій діяльності працівника поліції, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень працівникові правоохоронного органу, а саме: поліцейському офіцеру громади сектору взаємодії з громадами відділу превенції Луцького РУП ГУНП У Волинській області майору поліції ОСОБА_4 , умисно, усвідомлюючи протиправний характер свого діяння, а також те, що ОСОБА_4 являється працівником правоохоронного органу, перебуваючи у форменому одязі зі знаками розрізнення та безпосередньо здійснює службові обов?язки, своїм кулаком лівої руки наніс потерпілому ОСОБА_7 один удар в обличчя.

Відповідно до висновку експерта № 871 від 12 грудня 2025 року, внаслідок протиправних дій ОСОБА_6 потерпілий ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження у вигляді струсу головного мозку, який за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров?я, оскільки для його лікування необхідний час більше 6 діб та забою нижньої щелепи з лінійним переломом, який за ступенем тяжкості відноситься до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров?я, оскільки для загоєння перелому необхідний час більше 21 доби.

Таким чином, ОСОБА_6 обвинувачується в умисному заподіянні працівнику правоохоронного органу легких тілесних та середньої тяжкості тілесних ушкоджень у зв?язку із виконанням цим працівником службових обов?язків, тобто вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 вину в інкримінованому йому злочині, передбаченому ч. 2 ст. 345 КК України, визнав повністю та не оспорюючи фактичних обставин, місця та часу події, про які зазначено в обвинувальному акті, показав, що 10 листопада 2025 року, близько 20 години 10 хвилин, перебуваючи поблизу магазину «Акцент», що по вулиці Кравчука, 10а у місті Луцьку Волинської області дійсно наніс поліцейському один удар кулаком в район обличчя. Попросив у потерпілого вибачення та в рахунок компенсації моральної шкоди сплатив йому 30000 грн. У вчиненому щиро розкаявся, просив суд його суворо не карати.

Допитаний безпосередньо в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_4 підтвердив факт нанесення обвинуваченим ОСОБА_6 тілесного ушкодження у зв`язку з виконанням ним своїх службових обов`язків, за обставин, зазначених в обвинувальному акті. Будь-яких претензій морального чи матеріального характеру до обвинуваченого не має, звертатися з цивільним позовом не бажає, оскільки обвинувачений в рахунок відшкодування моральної шкоди сплатив 30000 грн., про що надав письмову заяву та просив ОСОБА_6 суворо не карати.

Суд, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, з`ясувавши правильність розуміння учасниками судового провадження зміст обставин, викладених в обвинувальному акті, які ніким не оспорюються, не маючи сумніву у добровільності їх позицій, а також роз`яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що ОСОБА_6 своїми умисними протиправними діями, які виразилися в умисному заподіянні працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків, вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 345 КК України.

Визначаючи ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, суд повинен виходити із сукупності всіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву і цілі, способу, обстановки і стадії вчинення кримінального правопорушення, тяжкості наслідків, що настали.

Згідно із ст.ст. 50, 65 КК України, при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_6 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке, відповідно до вимог ст.12 КК України, відноситься до категорії нетяжких злочинів, дані про особу винного та обставини справи, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_6 , відповідно до ст.66 КК України, є щире каяття та добровільне відшкодування моральної шкоди потерпілому, оскільки така обставина підтверджена у судовому засіданні.

Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_6 , відповідно до ст.67 КК України, відсутні.

Обвинувачений ОСОБА_6 повністю визнав свою винуватість, раніше не судимий, є особою молодого віку, неодружений, має постійне місце проживання, на обліку в лікарів нарколога та психіатра не перебуває, на утриманні перебуває малолітня донька віком 7 років, офіційно не працює, попросив вибачення у потерпілого, відшкодував добровільно потерпілому заподіяну моральну шкоду в розмірі 30000 грн. і запевнив у неприпустимості подібної поведінки у майбутньому.

На підставі викладеного, враховуючи обставини вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, суд, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, з огляду на положення ч. 2 ст. 50 КК України, обираючи серед альтернативних видів покарань, передбачених санкцією закону, за якою визнав ОСОБА_6 винуватим, вважає за необхідне призначити останньому покарання у виді обмеження волі в межах санкції статті. Суд переконаний, що саме таке покарання є необхідним і достатнім для виправлення й попередження вчинення як обвинуваченим, так і іншими особами, нових кримінальних правопорушень.

З огляду на конкретні обставини справи, приймаючи до уваги наявність обставин, що пом`якшують покарання, міцні соціальні зв`язки, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, суд вважає за можливе звільнити обвинуваченого від відбування покарання із випробуванням на підставі ст.75 КК України, встановивши при цьому іспитовий строк, із покладенням на нього обов`язків, передбачених ст.76 КК України.

Питання про речові докази суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.

Разом з тим, на підставі ч.3 ст.194 КПК України, суд зобов`язує обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 110, 349, 366-368, 371, 374, 376, 395, 532 Кримінального процесуального кодексу України,

у х в а л и в:

Визнати ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 345 Кримінального кодексу України, та призначити йому покарання у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки 6 (шість) місяців.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 1 (один) рік не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 КК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_6 такі обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.

Речові докази, а саме: оптичний диск для лазерних систем зчитування, на яких наявні відеозаписи із нагрудних відео реєстраторів працівників РТЦК та СП залишити при матеріалах кримінального провадження впродовж всього часу їх зберігання.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок суду може бути оскаржений учасниками судового провадження до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Луцький міськрайонний суд Волинської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя Луцького міськрайонного суду ОСОБА_1