Постанова від 13 січня 2026 р. у справі №748/3288/25 — Чернігівський районний суд Чернігівської області

Провадження №3/748/16/26

Єдиний унікальний № 748/3288/25

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 січня 2026 рокум. Чернігів

Чернігівський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючої - судді Костюкової Т.В.,

при секретарі - Гофрик К.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чернігові справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця, учасника бойових дій, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за частиною 3 статті 173-2 КУпАП,

В С Т А Н О В И В :

Із протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №772570 від 24.09.2025 року слідує, що 15.09.2025 року, ОСОБА_1 , будучи протягом року притягнутим до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.173-2 КУпАП, знаходячись за адресою свого проживання: АДРЕСА_1 , учинив стосовно своєї малолітньої доньки, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , домашнє насильство психологічного характеру, а саме: кричав, лаявся, унаслідок чого завдав шкоди психічному здоров`ю потерпілої ОСОБА_2 , за що передбачена відповідальність, згідно ч.3 ст.173-2 КУпАП.

Передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП права ОСОБА_1 роз`яснені.

У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав та пояснив, що увечері він приїхав додому зі служби і виявив, що його доньки ОСОБА_3 не має вдома. Він почав вживати заходи щодо з`ясування її місцезнаходження і в подальшому виявив її у центрі , де були військові, в яких як він з`ясував вона просила гроші. Він забрав її додому і сказав сідати роботи уроки. Однак донька сиділа в телефоні, не звертаючи уваги на його прохання. Він забрав у неї телефон на що донька йому сказала "я тобі устрою". Коли додому повернулася дружина, він віддав їй телефон доньки і зранку поїхав на службу. Опісля він дізнався, що донька викликала поліцейських, які склали в подальшому на нього протокол . Зазначає, що ОСОБА_4 є усиновленою ним дитиною. Вона перебуває на обліку у лікаря-психіатра в Чернігівській обласні дитячій лікарні. Коли не приймає таблетки поводиться агресивно, тікає з дому.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_5 , показала, що 16.09.2025 року вона їздила в м. Чернігів на УДЗ , а коли повернулася додому сусідка ОСОБА_6 повідомила, що ОСОБА_4 вкрала в неї цигарки . Вона знайшла ОСОБА_7 , яка віддала їй викрадене. Вона попросила доньку, щоб та навела лад у своїй кімнаті та поїхала вертати цигарки ОСОБА_8 , а повернувшись додому виявила, що ОСОБА_3 не має вдома. Почавши її шукати виявила, що вона стоїть з поліцією. Як вона дізналася пізніше ОСОБА_4 з її телефону викликала наряд поліції і повідомила про вчинення домашнього насильства. Зазначає, що ОСОБА_4 перебуває на обліку у лікаря -психіатра , приймає препарат ARILENTAL, який приймає за призначенням лікаря психіатра та який використовується при лікуванні шизофренії та лікування маніакальних епізодів середнього та тяжкого ступеня при біполярному розладі I типу, а також для профілактики розвитку нових маніакальних епізодів, які раніше перенесли маніакальні епізоди. Вказує, що донька схильна до фантазування.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, оцінивши наявні докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд приходить до наступного висновку.

За положеннями ч.1 ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно зі ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Диспозицією ч.1 ст.173-2 КУпАП передбачено відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Частиною 3 ст.173-2 КУпАП передбачено відповідальність за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частинами першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.

Пунктом 3 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» (далі Закон) визначено, що домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Згідно з п.14 ч.1 ст.1 Закону психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

На підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.173-2 КУпАП до матеріалів адміністративної справи долучено : протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №772570 від 24.09.2025 року; рапорт за зверненням ЄО №75442 від 16.09.2025; письмові поясненнями ОСОБА_2 ; письмові пояснення ОСОБА_1 ; акт огляду внутрішніх справ України та закладу охорони здоров`я про підкинуту чи знайдену дитину та її доставку від 16.09.2025; консультативним висновком спеціаліста від14.03.2025 року.

В ході судового розгляду ОСОБА_1 були надані висновок психолога Благодійної організації «Благодійний фонд «Рокада» з якого вбачається, що дитині ОСОБА_9 лікарем-психіатром встановлено діагноз F91.3 (опозиційно-зухвалий розлад). Метою звернення до психолога було налагодження гармонійних відносин та відновлення емоційного контакту в родині

Відповідно до виписки №8547 із медичної карти амбулаторного ( стаціонарного) хворого ОСОБА_2 вбачається, що в 16.09.2025 року по 02.10.2025 року перебувала в Чернігівській обласній дитячій лікарні, була консультована психіатром. Проведено лікування: аріппразолом 15 мл 1 раз на день в продовж 7 днів, терапевтична дія якого використовується в лікуванні шизофренії та біполярного розладу типу I. Рекомендовано нагляд сімейного лікаря та дитячого психіатра, заняття з психологом.

З долучених консультаційних висновків дитячого психіатра від 01.04.2025 року та 27.11.2025 року вбачається, щодо ОСОБА_10 у зв`язку з наявним діагнозом F91.3 (опозиційно-викличний розлад) є потреба у лікуванні препаратом ARILENTAL. Кузьменком долучений рецепт на придбання вказаного медичного препарату.

Відповідно до листування у меседжері Viber, яке долучив ОСОБА_1 вбачається, що мати ОСОБА_2 виходила на контакт з психологом, метою якого було, щоб фахівець поспілкувалася з дитиною так як остання наговорила, що батько її побив, зупинила поліцію і сказала, щоб її забрали, бо вдома жити не хоче, на що психолог відповіла, що бачила дитину, з нею поспілкувалася, однак нажаль поки їй (дитині) складно усвідомлювати навколишню реальність і вона діє виключно спонтанно і інфантильно.

Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ч. 3 ст. 173-2 КУпАП необхідно з`ясувати чи дійсно особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, вчинила домашнє насильство.

З аналізу вищевказаних норм вбачається, що домашнє насильство, яке охоплюється диспозицією ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, має місце тоді, коли будь-які діяння психологічного характеру тягнуть за собою настання шкоди психічному здоров`ю потерпілої.

Однак важливо розрізняти поняття «сварка», «конфлікт», «насильство».

Конфлікт: особливий вид взаємодії, в основі якого лежать протилежні і несумісні цілі, інтереси, типи поведінки людей та соціальних груп, які супроводжуються негативними психологічними проявами; зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що призводить до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжуються складними колізіями.

Таким чином, під домашнє насильство, зокрема психологічного характеру, яке утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, підпадають лише такі діяння, якими цілеспрямовано та навмисно спричиняється емоційна невпевненість, страх або іншим чином завдається шкода психічному здоров`ю іншого члена сім`ї.

Отже, самі по собі, зокрема, нецензурні висловлювання та образи не формують собою домашнє насильство та утворюють склад адміністративного правопорушення у тому випадку, коли такі висловлювання спрямовані на обмеження волевиявлення особи, якщо такі дії викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Як вбачається з письмових пояснень та усних пояснень ОСОБА_1 наданих в судовому засіданні, у ОСОБА_1 з донькою виник конфлікт через те, що остання була в компанії військових і коли батько забрав її додому, то зробив зауваження на недопустимість такої поведінки, в підвищеному тоні на емоціях. Письмові та усні пояснення надані ОСОБА_1 є логічними, послідовними та узгоджуються між собою .

З огляду на наведене, встановлені при розгляді справи дійсні обставини події свідчать про те, що 16.09.2025 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мав місце конфлікт, сварка на побутовому ґрунті, з відсутністю ознак домашнього насильства психологічного характеру. А враховуючи нестабільний психічний стан ОСОБА_2 , що підтверджено долученими висновками спеціалістів (психіатра та психолога) суд критично оцінює інтерпретацію ситуації події очима дитини, що мала місце 16.09.2025 року та яка слугувала підставою для оформлення адміністративного матеріалу.

Окремо суд зауважує, що не бере до уваги пояснення ОСОБА_2 , з огляду на те, що в них міститься інформація щодо вчинення фізичного насильства та не містяться відомості щодо вчинення психологічного насильства, вчинення якого ставиться в провину ОСОБА_1 .

З рапорту, який долучено до матеріалів справи, вбачається, що 16.09.2025 року о 14 год 26 хв. надійшло повідомлення зі служби 102 від ОСОБА_2 про те, що 16.09.2025 року о 14 год 25 хв. за адресою: АДРЕСА_1 після конфлікту її побив батько. За результатами відпрацювання даного повідомлення, працівники поліції прибули на місце виклику до с-ще Седнів та оскільки заявниця перебувала в центрі села, то всі подальші дії проходили у сільській раді. ОСОБА_2 пояснила, що вчора її побив батько. Для подальшої перевірки викликано швидку медичну допомогу, в подальшому заявницю було госпіталізовано до Чернігівської обласної дитячої лікарні для обстеження і як вбачається з виписки медичного карти ОСОБА_2 тілесних ушкоджень не було виявлено. Разом з тим дитина поміщена в Чернігівську обласну дитячу лікарню де з 16.09.2025 року по 02.10.2025 року знаходилася в стаціонарі та була консультована психіатром.

Отже, як вбачається з фактичних даних викладених у рапорті заявниця ОСОБА_2 не вказувала щодо вчинення відносно не психологічного насильства. В даних, які зафіксовані в рапорті містяться відомості щодо вчинення відносно неї фізичного насильства, яке як форма домашнього насильствам включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

В той час як психологічне насильство включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Документи долучені в межах даної адміністративної справи, крім протоколу про адміністративне правопорушення, не підтверджують винуватість ОСОБА_1 у вчиненні домашнього насильства психологічного характеру.

Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути єдиним доказом винуватості особи, за відсутності інших об`єктивних доказів на підтвердження факту вчинення правопорушення.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вина особи повинна бути обґрунтована доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа "Коробов проти України" № 39598/03 від 21.07.2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівів, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25).

Винуватість особи у вчиненні адміністративного правопорушення має бути безумовно доведена достатніми доказами, які установлюють об`єктивну істину в справі.

У силу приписів ст.62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Матеріали адміністративної справи не містять доказів, з точки зору їх допустимості, достовірності та достатності, які б підтверджували винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.173-2 КУпАП, а отже не доводять його винуватість поза розумним сумнівом.

Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи викладене, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.173-2 КУпАП, а тому дана справа підлягає закриттю на підставі п.1 ст.247 КУпАП - за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Оскільки адміністративне стягнення до ОСОБА_1 не застосовується, то судовий збір з нього не стягується.

Керуючись ст.ст.247, 283, 284 КУпАП, суддя -

П О С Т А Н О В И В :

Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.173-2 КУпАП, відносно ОСОБА_1 - закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова суду може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду через Чернігівський районний суд протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Т.В.Костюкова