Вирок від 12 січня 2026 р. у справі №733/2240/25 — Ічнянський районний суд Чернігівської області

Ічнянський районний суд Чернігівської області

Провадження№ 1-кп/733/31/26

Єдиний унікальний №733/2240/25

Вирок

Іменем України

13 січня 2026 року Ічнянський районний суд Чернігівської області

в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ічня кримінальне провадження за № 12025275550000085 від 21 жовтня 2025 року по обвинуваченню:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Лагодехі, Республіка Грузія, громадянин Республіки Грузія, фактично проживаючого в АДРЕСА_1 , освіта повна загальна середня, не працюючого, не одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, раніше не судимого,

в здійсненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України,

за участю прокурора ОСОБА_4

та обвинуваченого ОСОБА_3

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 на початку лютого місяця 2025 року, у невстановлений досудовим розслідуванням час, перебуваючи в м. Варшава Республіки Польща, достовірно знаючи, що посвідчення водія є офіційним документом, оскільки містить зафіксовану на матеріальному носії інформацію, яка підтверджує чи посвідчує певні події, явища або факти, які спричинили чи здатні спричинити наслідки правового характеру, порядок видачі якого передбачений «Положенням про порядок видачі посвідчень» водія та допуску громадян до керування транспортними засобами», затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 08.05.1993 року № 340 (в редакції Постанови Кабінету Міністрів України від 02.06.2021 року № 580), а форма та реквізити затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.1992 року № 47 (в редакції Постанови Кабінету Міністрів України від 30.06.2021 року № 665), з метою незаконного набуття права на керування транспортними засобами категорії «А1», «В», «С», «D», «СЕ», вирішив підробити та використовувати посвідчення водія і таким чином уникнути можливої адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного із порушенням Правил дорожнього руху України, передбаченого ст. 126 КУпАП.

Реалізуючи свої злочинні наміри, ОСОБА_3 по телефону зв`язався із невстановленою на цей час досудовим розслідуванням особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, яка перебувала на території України, контактні дані якої відшукав за допомогою мережі Інтернет за відповідним оголошенням щодо сприяння у виготовленні підроблених документів та за винагороду у розмірі 13000 грн. домовився із нею щодо спільного виготовлення підробленого посвідчення водія.

Пізніше, ОСОБА_3 , діючи умисно, за попередньою змовою із вказаною невстановленою на цей час досудовим розслідуванням особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, безпосередньо виконав частину об`єктивної сторони кримінально-караного діяння, пов`язаного із підробленням офіційних документів, надавши (повідомивши) цій особі свої анкетні дані, які необхідно було зазначити при підробленні документа, а також, використовуючи можливості мобільного телефону, переслав фотокартку свого паспорта громадянина Республіки Грузія, чим вчинив підроблення посвідчення (офіційного документа), яке видається установою і яке надає права, з метою використання його підроблювачем.

В подальшому, у невстановлені досудовим розслідуванням час та місці, але не раніше лютого 2025 року, невстановлена особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, підробила посвідчення водія, а саме, струменевим способом друку з кольоровим нанесенням зображення, отриманого за допомогою кольорового знакодрукуючого пристрою за типом струменевого принтера, нанесла зображення підпису та друковані тексти з лицевого та зворотного боку бланка посвідчення водія серії НОМЕР_1 , видане 03.02.2025 в ТСЦ 3247 та персональні дані з лицевого та зворотного боку бланка вказаного посвідчення водія, чим виготовила посвідчення водія України серії НОМЕР_1 , видане 03.02.2025 в ТСЦ 3247 на ім`я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з метою його подальшого використання ОСОБА_3 , яке передала останньому шляхом поштового відправлення за допомогою сервісу доставки «Нова Пошта» в с-ще Парафіївка Прилуцького району Чернігівської області у невстановлений досудовим розслідуванням день, але не раніше лютого 2025 року, за грошову винагороду.

21 жовтня 2025 року близько 14 години 07 хвилин ОСОБА_3 , з метою незаконного використання підробленого документа, а саме, посвідчення водія, в порушення «Положення про порядок видачі посвідчень» водія та допуску громадян до керування транспортними засобами», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 340 від 08.05.1993 року, без закінчення курсів водіння по підготовці водіїв для отримання водійського посвідчення, проходження медичного огляду, складання теоретичних та практичних іспитів у сервісному центрі МВС, будучи учасником дорожнього руху, як водій транспортного засобу, а саме мопеда марки «Дельта» без д.н.з., перебуваючи на автомобільній дорозі між с. Світанок та с. Боярщина Прилуцького району Чернігівської області та рухаючись в напрямку с. Боярщина, маючи при собі підроблене посвідчення водія серії НОМЕР_1 , під час перевірки документів, виконуючи законну вимогу інспектора з реагування патрульної поліції відділення поліції № 2 (м. Ічня) Прилуцького районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про надання документів на транспортний засіб, достовірно знаючи, що наявне в нього посвідчення водія є підробленим невстановленою особою, усвідомлюючи свої протиправні дії, діючи умисно, з метою створити перед працівниками поліції видимість наявності у нього дійсного посвідчення водія та відповідно і з цим права на керування транспортними засобами категорії «А1», «В», «С», «D», «СЕ» і таким чином уникнути адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, надав для перевірки працівникам поліції завідомо підроблене для нього посвідчення водія серії НОМЕР_1 , видане ТСЦ 3247 від 03.02.2025 із його особистими анкетними даними та фотокарткою, яке за способом друку та спеціальними елементами захисту не відповідає встановленому зразку аналогічного бланку посвідчення водія, що перебуває в офіційному обігу, тобто використав його.

Згідно висновку експерта № СЕ-19/125-25/14526-ДД від 24.10.2025 року, бланк посвідчення водія серійним номером НОМЕР_1 , виданого на ім`я ОСОБА_3 , не відповідає за способами друку та спеціальними елементами захисту встановленому зразку аналогічного бланка посвідчення водія, що перебуває в офіційному обігу на території України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень визнав повністю та надав показання, що він, перебуваючи в м. Варшава Республіки Польща, усвідомлюючи злочинний характер своїх дій, діючи умисно, з метою незаконного набуття права на керування транспортними засобами категорії «А1», «В», «С», «D», «СЕ», вирішив підробити та використовувати посвідчення водія і таким чином уникнути можливої адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного із порушенням Правил дорожнього руху України, передбаченого ст. 126 КУпАП та використовуючи мережу Інтернет, по телефону зв`язався із невстановленою особою, яка перебувала на території України, контактні дані якої відшукав за допомогою мережі Інтернет за відповідним оголошенням та за винагороду у розмірі 13000 грн. домовився із нею щодо спільного виготовлення підробленого посвідчення водія. Після цього невідома особа передала йому шляхом поштового відправлення за допомогою сервісу доставки «Нова Пошта» в с-ще Парафіївка Прилуцького району Чернігівської області, не раніше лютого 2025 року, точної дати він не пам`ятає, за грошову винагороду, підроблене посвідчення водія України серії НОМЕР_1 , видане 03.02.2025 в ТСЦ 3247 на ім`я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з метою його подальшого використання.

21 жовтня 2025 року близько 14 години 07 хвилин він, з метою незаконного використання підробленого документа – посвідчення водія, без закінчення курсів водіння по підготовці водіїв для отримання водійського посвідчення, проходження медичного огляду, складання теоретичних та практичних іспитів у сервісному центрі МВС, будучи учасником дорожнього руху та керуючи мопедом марки «Дельта» без д.н.з., перебуваючи на автомобільній дорозі між с. Світанок та с. Боярщина Прилуцького району Чернігівської області, рухаючись в напрямку с. Боярщина, під час перевірки документів, виконуючи законну вимогу інспектора з реагування патрульної поліції відділення поліції № 2 (м. Ічня) Прилуцького районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про надання документів на транспортний засіб, достовірно знаючи, що наявне в нього посвідчення водія є підробленим невстановленою особою, усвідомлюючи свої протиправні дії, діючи умисно, з метою створити перед працівниками поліції видимість наявності у нього дійсного посвідчення водія та відповідно і з цим права на керування транспортними засобами категорії «А1», «В», «С», «D», «СЕ» і таким чином уникнути адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, надав для перевірки працівникам поліції завідомо підроблене для нього посвідчення водія серії НОМЕР_1 , видане ТСЦ 3247 від 03.02.2025 із його особистими анкетними даними та фотокарткою. В скоєному щиро розкаюється.

Згідно ст. 349 ч. 3 КПК України, суд вважає визнати недоцільним досліджувати докази щодо тих обставин, які ніким не оспорюються та проти цього не заперечують учасники судового процесу. При цьому суд з`ясував, що обвинувачений та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст даних обставин і немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини у апеляційному порядку.

Суд, заслухавши показання обвинуваченого, вивчивши характеризуючі дані останнього, прийшов до висновку, що вина ОСОБА_3 в судовому засіданні доведена повністю і його дії суд кваліфікує за ч. 3 ст. 358 КК України, як підроблення посвідчення, яке видається установою, яка має право видавати такі документи, і яке надає права, з метою використання його підроблювачем, вчинене за попередньою змовою групою осіб; за ч. 4 ст. 358 КК України, як використання завідомо підробленого документа.

Кримінальні правопорушення, у вчиненні яких обвинувачений ОСОБА_3 визнав себе винуватим, відповідно до ст. 12 КК України, віднесено до нетяжкого злочину та кримінального проступку.

Згідно ч. 1 ст. 368 КПК України, ухвалюючи вирок суд приймає до відома досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого.

Відповідно до досудової доповіді, складеної Прилуцьким РС № 1 філії ДУ «Центр пробації» в Чернігівській області, ризик вчинення ОСОБА_3 повторного кримінального правопорушення оцінюється як середній, ризик небезпеки для суспільства – середній.

Переходячи до вибрання міри покарання, суд враховує суспільну небезпеку здійснених кримінальних правопорушень, їх характер та ступінь. Особа обвинуваченого ОСОБА_3 за місцем проживання характеризується посередньо.

До пом`якшуючих вину обставин обвинуваченого ОСОБА_3 відповідно до ст. 66 КК України, суд відносить щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень.

Обтяжуючих вину обставин обвинуваченого ОСОБА_3 , передбачених ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Як визначено ч.2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Відповідно до ч. 2 ст. 65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Вирішуючи питання про вид і міру покарання обвинуваченому, суд виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, а також враховуючи те, що ОСОБА_3 вчинив кримінальні правопорушення, які відповідно до ст. 12 КК України є нетяжким злочином та кримінальним проступком, вину визнав повністю, щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю кримінальних правопорушень, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо, має на утриманні малолітню дитину, раніше не судимий, вважає вибрати ОСОБА_3 покарання за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України у виді обмеження волі.

Остаточне покарання обвинуваченому ОСОБА_3 слід призначити за правилами ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді обмеження волі, із застосуванням ст. 75 КК України, так як суд вважає, що його перевиховання можливе без ізоляції від суспільства та така міра покарання буде необхідною та достатньою для попередження вчинення нових правопорушень з покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

Витрати, пов`язані з проведенням судової експертизи у кримінальному провадженні, відповідно до статті 124 КПК України, стягнути із ОСОБА_3 на користь держави в розмірі 2228 (дві тисячі двісті двадцять вісім) гривень 50 копійок.

Цивільний позов у кримінальному проваджені не заявлявся.

Долю речових доказів по кримінальному провадженню необхідно вирішити на підставі ст. 100 КПК України.

Відповідно до ч. 15 ст. 615 КПК України, в умовах дії воєнного стану після складання та підписання повного тексту вироку суд вважає обмежитися проголошенням його резолютивної частини з обов`язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.

Керуючись ст. ст. 367 – 371, 373-374, 376 КПК України, суд –

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України та призначити йому покарання:

- за ч. 3 ст. 358 КК України – у виді 2 (двох) років обмеження волі;

- за ч. 4 ст. 358 КК України – у виді 1 (одного) року обмеження волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_3 остаточно призначити покарання у виді 2 (двох) років обмеження волі.

Застосувати ст. 75 КК України і звільнити засудженого від відбуття покарання, якщо він протягом 2 (двох) років іспитового строку не здійснить нового кримінального правопорушення та відповідно до ст. 76 КК України виконає покладені на нього обов`язки:

1.1)періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

1.2)повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу засудженому ОСОБА_3 не обирати.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати за проведення судової експертизи у кримінальному провадженні в розмірі 2228 (дві тисячі двісті двадцять вісім) гривень 50 копійок.

Речові докази: посвідчення водія серії НОМЕР_1 , видане ТСЦ 3247 від 03.02.2025 на ім`я ОСОБА_3 , жителя АДРЕСА_1 яке зберігається в матеріалах кримінального провадження – залишити в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений в Чернігівський апеляційний суд через Ічнянський районний суд Чернігівської області протягом тридцяти днів з дня проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання такої апеляційної скарги, вирок якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку після його проголошення негайно вручається обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копії вироку, а учасникам, які не були присутні в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після його ухвалення.

Суддя ОСОБА_1