Рішення від 13 січня 2026 р. у справі №740/5748/25 — Борзнянський районний суд Чернігівської області

Суд: Борзнянський районний суд Чернігівської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: споживчого кредиту

Дата: 13 січня 2026 р.

Справа: №740/5748/25

Суддя: Ріхтер В. В.

БОРЗНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16400, м. Борзна, Чернігівської обл., вул. Незалежності, буд. 4 тел.: 0 (4653) 3-50-01

Справа №740/5748/25

Провадження № 2/730/32/2026

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" січня 2026 р. м. Борзна

Борзнянський районний суд Чернігівської області в складі головуючого судді Ріхтера В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» (далі – позивач, ТОВ «ФК «Процент») через свого представника – адвоката Руденка К.В. за допомогою системи «Електронний суд» звернулося до Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області із зазначеним позовом до ОСОБА_1 (далі – відповідач, ОСОБА_1 ), мотивуючи свої вимоги тим, що 20.06.2024 ТОВ «ФК «Процент» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 14228. Кредитор свої зобов`язання надати грошові кошти виконав в повному обсязі, що підтверджується копіями платіжних доручень. Натомість, відповідач не виконував умови договору належним чином, не сплачуючи платежі, у зв`язку з чим утворилась прострочена заборгованість.

Як убачається з відповіді № 1854783 від 03.10.2025 на запит Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області, відповідач ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно ухвали Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 07.10.2025 справу передано за підсудністю до Борзнянського районного суду Чернігівської області.

Згідно ухвали від 04.11.2025 Борзнянський районний суд Чернігівської області постановив прийняти позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалам, задовольнив клопотання представника позивача про витребування доказів у АТ КБ «ПриватБанк» у порядку ст. 84 ЦПК України.

Позивач в судове засідання не викликався, оскільки розгляд справи проводиться без повідомлення сторін. Від позивача не надійшло заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін чи клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Відповідач був повідомлений належним чином про розгляд справи відповідно до положень п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, однак у встановлений законом строк відзиву на позов не подав, із заявами до суду не звертався, а також не скористався своїм правом подання до суду заяви із запереченням проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін.

Розгляд справи проведено у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у відповідності із ч. 5 ст. 279 ЦПК України за наявними у справі матеріалами.

Згідно з ч. 13 ст. 7 ЦПК України судове засідання не проводиться.

Суд у порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 20.06.2024 між ТОВ «ФК «Процент» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 14228. Договір був укладений в електронному вигляді шляхом реєстрації відповідача на веб-сайті в мережі Інтернет https://procent.com.ua та підписання кредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».

Підписання кредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором є прямою і безумовною згодою відповідача з умовами кредитного договору, правилами надання грошових коштів у позику в тому числі і на умовах фінансового кредиту, з яким він ознайомився перед підписанням кредитного договору та отриманням кредиту. Зразок кредитного договору, правила надання грошових коштів у позику, у тому числі і на умовах фінансового кредиту, затверджені наказом директора ТОВ «ФК «Процент», викладені для загального доступу в мережі Інтернет на сайті https://procent.com.ua.

ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 7 000,00 грн строком на 365 днів (до 20.06.2025) шляхом переказу на його платіжну картку № НОМЕР_1 , емітовану АТ КБ «ПриватБанк», що підтверджується довідкою про успішний переказ.

Відповідно до п. 1.1. договору на умовах, встановлених цим договором, товариство зобов`язується надати позичальникові грошові кошти в розмірі 7 000 грн (сім тисяч гривень 00 копійок) на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в строки, визначені цим договором.

Згідно п. 1.2. договору процентна ставка за користування кредитом становить 1,5 % від суми кредиту за кожний день (річна процентна ставка становить 547,50 %) користування кредитом. Процентна ставка за користування кредитом є фіксованою.

Пунктом 1.3. договору встановлено, що строк надання кредиту та строк дії договору становить 365 днів, зі сплатою кредиту в кінці строку користування згідно додатку № 1 до цього договору. Періодичність платежів зі сплати процентів – кожні 20 днів.

Відповідно до п. 1.9. договору продовження строку надання кредиту, вказаного в п. 1.3. договору, не передбачено.

Згідно п. 1.11. договору протягом строку дії цього договору комісії за кредитом залишаються незмінними.

П. 2.4.1. передбачає, що позичальник зобов`язаний у встановлений договором строк сплачувати нараховані проценти за користування кредитом та повернути кредит.

Відповідно до п. 2.4.5. договору позичальник зобов`язаний у разі порушення строків повернення кредиту відповідно до умов цього договору сплатити проценти за неправомірне користування кредитом (грошовими коштами) відповідно до п. 3.3. договору.

Згідно п. 3.2. договору закінчення строку дії цього договору не звільняє сторони від відповідальності за порушення умов, яке мало місце під час дії договору.

За змістом п. 3.3 договору у випадку порушення строків повернення кредиту, встановлених цим договором, сторони погодили, що позичальнику встановлюється відповідальність за прострочення виконання грошового зобов`язання відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Таким чином, у вказаному кредитному договорі сторонами погоджено всі істотні умови щодо суми і строку кредиту, сплати відсотків за користування кредитними коштами, розміру і типу процентної ставки.

Внаслідок несплати відповідачем коштів у рахунок погашення кредиту виникла кредитна заборгованість.

Враховуючи вищевикладене, загальна сума заборгованості за кредитним договором № 14228 від 20.06.2024 становить 45 325,00 грн, яка складається з: 7 000,00 грн – заборгованість за кредитом; 38 325,00 грн – заборгованість за нарахованими відсотками за користування кредитом.

Частиною 1 ст. 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі, відповідно до ст. 1055 ЦК України.

Таким чином, кредитний договір є двостороннім, оскільки породжує обов`язок кредитодавця надати кредит та обов`язок позичальника його повернути та сплатити проценти за користування ним.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ – документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у форматі, придатній для приймання його змісту.

Згідно ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Відповідно до ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону.

Згідно ст.ст. 3, 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом, тобто даним в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно вимог ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини другої ст. 1050, частини другої ст. 1054 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок повернути кредит частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилася, та сплати процентів.

Всупереч умовам кредитного договору ОСОБА_1 не виконав свого зобов`язання з повернення кредитних коштів.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що ставляться.

Згідно з частиною першою статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушення зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Крім того, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором (ст. 612 ЦК України).

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

З моменту отримання права вимоги до відповідача позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.

А тому суд погоджується з вимогою позивача про стягнення з відповідача 45 325,00 грн, яка складається з: 7 000,00 грн – заборгованість по кредиту; 38 325,00 грн – заборгованість зі сплати відсотків за користування кредитом.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність задоволення вимог ТОВ «ФК «Процент», оскільки встановлено, що внаслідок неналежного виконання позичальником своїх зобов`язань за кредитним договором склалася заборгованість, яка в добровільному порядку боржником не погашена.

Відповідачем всупереч положенням ст.ст. 12, 81 ЦПК України не було надано суду жодних доказів на підтвердження належного виконання ним своїх зобов`язань та спростування вимог позивача.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає наступне.

Частиною першою статті 133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Водночас, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з П. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України вказано, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, віднесено витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).

По даній справі позивачем понесені витрати на професійну правову допомогу адвоката Руденка К.В. у сумі 10 000,00 грн, які підтверджені належними та допустимими доказами (копіями договору № 03/06/2024 про надання юридичних послуг від 03.06.2024, акту приймання-передачі наданих послуг № 55 до договору № 03/06/2024 про надання юридичних послуг від 03.06.2024, витягу з Реєстру № 1 до акту приймання-передачі наданих послуг № 55 до договору № 03/06/2024 про надання юридичних послуг від 03.06.2024, довіреності ТОВ «ФК «Процент» адвокату Руденку К.В. на право представляти інтересив судах України від 03.06.2024).

Згідно із ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 137 ЦПК України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 137 ЦПК України).

У розумінні положень ч. 5 ст. 137 ЦПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі недотримання, на її думку, вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

Одночасно суд зважує на ту обставину, що відповідачем не оспорювався вказаний розмір витрат, понесених відповідачем на професійну правову допомогу, який є співмірним зі складністю даної справи, наданим адвокатом часом та обсягом послуг, ціною позову та значенням справи для сторін, відповідає критерію реальності та розумності таких витрат, й всупереч вимог ст.ст. 12, 13, 81, ч. 6 ст. 137 ЦПК України позивачем нічим не спростований.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача необхідно стягнути на користь позивача судовий збір в сумі 2 422,40 грн.

На підставі вище наведеного, керуючись ст.ст. 2-5, 76-80, 258-259, 263-265, 280 ЦПК України, ст.ст. 509, 526, 610, 1054 ЦК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» (місцезнаходження юридичної особи: бул. В. Гавела, буд. 4, м. Київ, 03124, код ЄДРПОУ 41466388) заборгованість за кредитним договором № 14228 від 20.06.2024 у розмірі 45 325,00 грн (сорок п`ять тисяч триста двадцять п`ять гривень 00 копійок), яка складається з 7 000,00 грн (сім тисяч гривень 00 копійок) – заборгованість по кредиту; 38 325,00 грн (тридцять вісім тисяч триста двадцять п`ять гривень 00 копійок) – заборгованість за нарахованими відсотками за користування кредитом.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» (місцезнаходження юридичної особи: бул. В. Гавела, буд. 4, м. Київ, 03124, код ЄДРПОУ 41466388) 2 422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок) у відшкодування витрат зі сплати судового збору.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» (місцезнаходження юридичної особи: бул. В. Гавела, буд. 4, м. Київ, 03124, код ЄДРПОУ 41466388) 10 000,00 грн (десять тисяч гривень 00 копійок) у відшкодування витрат на правничу допомогу.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення; якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано, а у разі її подання - після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Ріхтер В.В.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua