Постанова від 13 січня 2026 р. у справі №686/35954/25 — Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/35954/25

Провадження № 3/686/236/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2026 року м. Хмельницький

Суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області Піндрак О.О., з участю секретаря Яблонської О.С., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, – ОСОБА_1 , захисника – адвоката Афадєєва В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хмельницькому справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , військовослужбовця,

за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

встановив:

ОСОБА_1 ставиться у вину те, що він 27 листопада 2025 року о 21 год. 54 хв. по вул. Трудовій, 6А в м. Хмельницькому керував автомобілем «Volkswagen», номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння (звужені зіниці очей, які не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна шкірного покриву обличчя) та в порушення вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху відмовився від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку.

Тобто, ОСОБА_1 ставиться у вину вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).

В судовому засіданні ОСОБА_1 своєї вини не визнав та пояснив, що дійсно у вищевказаних місці та час керував автомобілем «Volkswagen», номерний знак НОМЕР_1 , виконуючи покладені на нього обов`язки військовослужбовця, проте від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння не відмовлявся. Захисник ствердив про порушення працівниками поліції вимог ст. 2661 КУпАП, яка передбачає огляд військовослужбовців Збройних Сил Украйни на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння та яка є спеціальною нормою саме для такої категорії водіїв.

Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, захисника, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що провадження в справі підлягає закриттю, за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, виходячи із наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством (ч. 1). Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ч. 2).

Адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, може бути вчинено в таких формах:

1) керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції;

2) передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів;

3) відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частиною 1 ст. 17220 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за такі діяння:

1) розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов`язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об`єктів;

2) появу таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння;

3) виконання ними обов`язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння;

4) відмову таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

З наведеного випливає, що діяння, передбачені ч. 1 ст. 130 КУпАП, крім передачі керування транспортним засобом, охоплюються об`єктивною стороною правопорушення, передбаченого ст. 17220 цього Кодексу, у формах виконання військовослужбовцями обов`язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння та відмови від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, за умови, якщо такі діяння вчинені військовослужбовцем безпосередньо під час виконання обов`язків військової служби.

Суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, є будь-яка осудна особа, яка керує транспортним засобом у віці, з якого настає адміністративна відповідальність, а передбаченого ст. 17220 - військовослужбовець, військовозобов`язаний та резервіст під час проходження зборів на території військових частин, військових об`єктів.

Згідно із ч. 9 ст. 1 Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-ХІІ «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі - Закон № 2232-ХІІ) військовослужбовці - це особи, які проходять військову службу.

Частиною 4 ст. 24 Закону № 2232-ХІІ встановлено, що військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби:

1) на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять);

2) на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби;

3) поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов`язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника);

4) під час виконання державних обов`язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов`язки не були пов`язані з військовою службою;

5) під час виконання обов`язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку.

Вирішуючи питання про кваліфікацію дій військовослужбовця, який керував транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, та/або відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння, крім іншого, слід встановлювати факт виконання обов`язків військової служби на момент вчинення діяння з урахуванням положень ч. 4 ст. 24 Закону № 2232-ХІІ.

З огляду на викладене в разі керування військовослужбовцем під час виконання обов`язків військової служби транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, або відмови від проходження відповідно до визначеного порядку огляду на стан сп`яніння, з урахуванням встановлених фактичних обставин, дії такої особи підлягають кваліфікації за ст. 17220 КУпАП, яка є спеціальною нормою щодо військовослужбовців (розмежування за спеціальним суб`єктом).

Наявність у цій категорії адміністративних правопорушень спеціального суб`єкта - військовослужбовця під час виконання обов`язків військової служби зумовлює застосування спеціального порядку його огляду на стан алкогольного сп`яніння, встановленого ст. 2661 КУпАП та Порядком направлення військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, та проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 січня 2024 року № 32.

Відповідно до п. 3 вказаного Порядку огляду підлягають військовослужбовці/ військовозобов`язані, щодо яких є підстави вважати, що вони виконують обов`язки військової служби або перебувають на території військових частин (установ, закладів) у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Відносно військовослужбовців під час виконання службових обов`язків діє спеціальний порядок їх огляду на стан сп`яніння, визначений приписами ст. 2661 КУпАП, відповідно до яких огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння проводиться не працівниками поліції, а виключно посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів, відповідно до порядку, встановленого ч. 2-7 ст. 2661 КУпАП.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, військового квитка серії НОМЕР_2 від 25.10.2024, повідомлень військової частини НОМЕР_3 від 10.12.2025 № 2497/5052 та від 23.12.2025 № 2497/5351 ОСОБА_1 на момент складання протоколу про адміністративне правопорушення був та на теперішній час є військовослужбовцем вказаної війскової частини, обіймає посаду водія, 27.11.2025 перебував на службі та виконував обов`язки військової служби, а автомобіль «Volkswagen», д.н.з. НОМЕР_4 , яким він керував, перебуває у володінні (власності) військової частини.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема протоколу про адміністративне правопорушення та відеозапису, поліцейським був встановлений факт перебування ОСОБА_1 в статусі військовослужбовця та керування ним транспортним засобом, належним військовій частині, проте застосовано процедуру огляду, передбачену ст. 266 КУпАП.

Враховуючи, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем Збройних Сил України та під час зупинки керованого ним транспортного засобу працівниками поліції виконував обов`язки військової служби, тому його огляд на стан наркотичного сп`яніння мав проводитися посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, або командиром його військової частини, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів відповідно до спеціального порядку, встановленого ст. 2661 КУпАП.

Присутність представників Військової служби правопорядку під час огляду в закладі охорони здоров`я не дає підстав стверджувати, що процедуру огляду було проведено відповідно до чинного законодавства, адже огляд військовослужбовця на стан сп`яніння у цьому випадку повинна були провести посадова особа, уповноважена на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, а не працівник патрульної поліції.

Оскільки встановлений законом (ст. 2661 КУпАП) порядок огляду на стан сп`яніння дотриманий не був, тому вся процедура огляду, яку застосували до ОСОБА_1 , згідно з категоричними приписами ч. 9 ст. 2661 КУпАП є недійсною, а її результати недопустимими доказами, оскільки отримані всупереч умовам і порядку, встановленим законом.

З наведеного вище також випливає і закономірний висновок про те, що військовослужбовець ОСОБА_1 не ухилявся від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законодавством, тобто ст. 2661 КУпАП, порядку.

При цьому суд враховує аналогічну правову позицію судів апеляційної інстанції щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 130 КУпАП, у яких особами, що притягаються до адміністративної відповідальності, є військовослужбовці, викладену, зокрема, у постановах від 07 серпня 2025 року (справа № 678/465/25), 14 жовтня 2025 року (справа № 682/1661/25), 01 грудня 2025 року (справа № 537/3746/25), а також рекомендаційний лист голови Касаційного кримінального суду Верховного Суду № 748/0/158-25 від 17.12.2025.

Разом з тим, щодо застосованої до ОСОБА_1 процедури огляду на стан сп`яніння суд зазначає і таке.

Відповідно до ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Відповідно до п. 12 розділу II Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного або іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МОЗ та МВС від 09.11.2015 № 1452/735 (далі - Інструкція № 1452/735) у разі наявності підстав вважати, шо водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, шо знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу І цієї Інструкції, поліцейський направляє що особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

Згідно з п.п. 2, 6, 8, 11-12 розділу III Інструкції № 1452/735 огляд водія транспортного засобу на стан сп`яніння в закладах охорони здоров`я проводиться у присутності поліцейського в будь-який час доби із застосуванням спеціальних технічних засобів лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря – фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту), який пройшов тематичне вдосконалення за відповідною програмою згідно із законодавством. Проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов`язкове. Огляд водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я проводиться в будь-який час доби із застосуванням спеціальних технічних засобів, тестів (скринінгових лабораторних досліджень) на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини. У разі позитивного результату тесту обов`язковим є проведення підтверджуючого дослідження – газорідинної хроматографії з полум`яно-іонізаційним детектором для визначення концентрації алкоголю у крові та сечі та газової (рідинної-) хромато-мас- спектрометрїї на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини в організмі особи. Предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук. Для дослідження біологічного середовища може використовуватися кров, якщо в обстежуваної особи неможливо взяти зразки біологічних середовищ, вказаних у пункті 12 цього розділу.

Як видно з відеозаписів ОСОБА_1 на вимогу поліцейського погодився пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння в закладі охорони здоров`я, де повідомив про своє бажання надати для дослідження кров (файл під назвою clip-5 від 13 хв. 05 с. по 13 хв. 25 с., файл під назвою clip-7 від 04 хв. 45 с. по 05 хв. 05 с.), проте його прохання було проігноровано.

У висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 28.11.2025, складеному лікарем КНП «Хмельницький обласний заклад з надання психіатричної допомоги» Хмельницької обласної ради, вказано, що ОСОБА_1 відмовився від проходження експертизи. Проте, як ствердив останній, і це узгоджується з відеозаписами, лікар взагалі його не оглядав, а висновок складений фактично зі слів поліцейського про відмову ОСОБА_1 від надання біологічного середовища - сечі, що викликає сумнів у достовірності цього доказу.

Разом з тим, згідно з вищевказаним висновком від 28.11.2025 він складений на підставі даних, що містяться в акті медичного огляду особи, що керує транспортним засобом, з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебуванням під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 1111. Проте, цей акт лікарем-наркологом, який його склав, не підписаний, а відтак є недопустимим доказом.

Згідно з пунктами 14, 15 розділу III Інструкції № 1452/735 за результатами огляду на стан сп`яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду. Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, видається на підставі акта медичного огляду.

Відповідно до п. 21 розділу III Інструкції № 1452/735 висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп`яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними.

Таким чином, висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 28.11.2025, в якому зазначено про відмову ОСОБА_1 від проходження експертизи та на підставі якого останнього фактично притягнуто до відповідальності, відповідно до п. 21 Інструкції розділу III Інструкції № 1452/735 є недійсним, а відтак недопустимим доказом.

Відповідно до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Протокол про адміністративне правопорушення сам по собі, без підтвердження іншими належними та допустимими доказами, не є безумовним та беззаперечним доказом доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, являє собою лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи, в якому фактично формулюється обвинувачення особи у вчиненні певного правопорушення.

Практика Європейського суду з прав людини вказує, що, оцінюючи докази, суд застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом», яке має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій факту, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою. Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Оцінюючи встановлені факти, суд приходить до висновку, що за відсутності належної процедури проведення огляду на виявлення стану наркотичного сп`яніння в діях водія ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а відтак провадження у справі на підставі п. 1 ст. 247 цього ж Кодексу підлягає закриттю.

Керуючись ст. 62 Конституції України, ст.ст. 247 п. 1, 283, 284, 294 КУпАП,

постановив:

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити, за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення. Апеляційна скарга подається через Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області.

Суддя: