Рішення від 12 січня 2026 р. у справі №686/26734/25 — Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/26734/25

Провадження № 2/686/3452/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2026 року м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

в складі: головуючої – судді Порозової І.Ю.,

за участю секретаря – Кшановської Є.З.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Хмельницького цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Першої Хмельницької державної нотаріальної контори про зняття арешту з майна,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2025 року ОСОБА_1 подала позов до Першої Хмельницької державної нотаріальної контори про зняття арешту з майна та зобов`язання Державного реєстратора внести до реєстру відповідні зміни.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що вона є власницею квартири АДРЕСА_1 . Дана квартира отримана у власність на підставі договору дарування, посвідченого приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Корніловою О.М. 16.07.1996 року, реєстраційний №7515. На момент вчинення правочину квартира АДРЕСА_1 нікому не була продана, не заставлена, в спорі під забороною не перебувала, про що було зроблено запис у Договорі дарування.

Як стало їй відомо у серпні 2025 року на квартиру накладено арешт ухвалою Народного суду м. Хмельницького від 27.01.1995 року.

З огляду на це, просить зняти арешт з квартири АДРЕСА_1 .

Позивач у судове засідання не з`явилася, подала заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримала у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явилася, про час та місце слухання справи повідомлялася у встановленому законом порядку, подала заяву про слухання справи у її відсутності. При вирішення справи покладається на думку суду.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власницею квартири АДРЕСА_1 на підставі договору дарування від 16.07.1996 року.

Ухвалою Народного суду м. Хмельницького від 27.01.1995 на квартиру АДРЕСА_1 накладено арешт, реєстраційні номери обтяження №5231675, №5231669, №5231697, про що свідчить лист державного нотаріуса Першої Хмельницької державної нотаріальної контори від 01.09.2025 року.

Згідно повідомлення Хмельницького обласного державного нотаріального архіву №1734/01-15 від 08.09.2025 по даних архівного фонду №19 Першою Хмельницькою державною нотаріальною конторою в «Реєстрі для реєстрації заборон відчуження а також арештів, накладених судовими та слідчими органами№ за №6 від 27.01.1995 року – внесений запис про накладення заборони на майно ОСОБА_2 : АДРЕСА_2 , який був первинним власником квартири.

Встановлені судом обставини підтверджуються: договором дарування від 16.07.1996; Витягом з Державного реєстру речових прав від 03.09.2025; повідомленням Першої Хмельницької державної нотаріальної контори від 01.09.2025; повідомленням Хмельницького обласного державного нотаріального архіву №1734/01-15 від 08.09.2025, матеріалами інвентарної справи на домоволодіння АДРЕСА_3 . Матеріали судової справи в межах якої накладено арешт не збереглися.

Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Ст.16 ЦК України, передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ст. 317 ЦК України власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна, права якого порушені, має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. Таке право особи реалізується шляхом звернення до суду з позовом про захист свого порушеного права усунення будь-яких перешкод у вільному та на власний розсуд користуванні та розпорядженні майном.

Статтею 321 Цивільного кодексу України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 386 Цивільного кодексу України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

За змістом ч.1 ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Аналіз указаних норм матеріального закону дає підстави для висновку, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, передбачених законом.

Вказані норми чинного законодавства визначають право власника майна вимагати усунення будь-яких порушень свого права від інших осіб у спосіб, який власник вважає прийнятним. Одним із таких способів захисту порушеного права є вимога власника про зняття арешту або іншого обтяження майна.

За роз`ясненнями пункту другого постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 червня 2016 року № 5 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна», позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

Зважаючи на викладене, з метою захисту прав позивачки, яка набула право власності на квартиру після накладення арешту на неї, однак її право ніким не оспорюється, у відповідності до ст.41 Конституції України, ст.ст.321, 391 ЦК України, у зв`язку із законністю володіння майном ОСОБА_1 , суд приходить до висновку про обґрунтованість заявленого позову в частині скасування арешту на майно та необхідність його задоволення.

Водночас, внесення змін у державний реєстр про скасування обтяження є способом виконання рішення суду, а тому підстав для зобов`язання державного реєстратора внести зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно немає, з огляду на що позов задовольняється частково.

На розподілі судових витрат позивач не наполягає.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 81, 213-215 Цивільного процесуального кодексу України, ст. ст. 15, 16, 316, 317, 321, 319, 391, Цивільного кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Скасувати арешт з квартири АДРЕСА_1 , накладений ухвалою Народного суду м. Хмельницького від 27.01.1995 року.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду.

В разі проголошення вступної та резолютивної частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_3 .

Відповідач: Перша Хмельницька державна нотаріальна контора, ЄДРПОУ 02901167, м. Хмельницький, вул. Проскурівська, 33.

Суддя: