Рішення від 13 січня 2026 р. у справі №766/2179/23 — Херсонський міський суд Херсонської області

Справа № 766/2179/23

н/п 2/766/2106/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.01.2026р. Херсонський міський суд Херсонської області в складі:

головуючого судді Зуб І.Ю.,

секретар судового засідання Федорова О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» (ЄДРПОУ 14360570, юридична адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, б.1Д) до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

АТ КБ "Приватбанк" звернулось до суду з позовом в якому просить заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг б/н від 12.02.2015 року у розмірі 52115,35 грн. станом на 22.05.2023. Окрім того, просить стягнути на свою користь судові витрати у вигляді суми сплаченого судового збору в сумі 2684,00 грн.

Позов мотивований таким.

ОСОБА_1 (далі - Відповідач) звернувся до АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (далі - Позивач, Банк) з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав Заяву № б/н від 12.02.2015 року.

Відповідач при підписанні анкети-заяви підтвердив свою згоду на те, ще підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Тарифами », які викладені на банківському сайті wvvw.privatbank.ua, складає між ним та Банком Договір про надання банківських послуг (далі - Договір), що підтверджується підписом у заяві. Витяг з «Умов та правил надання банківських послуг» та Витяг з «Тарифів » додаються до позовної заяви.

Відповідач ознайомлений із Умовами та правилами надання банківських послуг, що діяли станом на момент підписання анкети-заяви, що підтверджується підписом Відповідача у анкеті-заяві, де є відповідні запевнення Відповідача щодо ознайомлення та надання документів у письмовому виді, а також наказом банка про їх затвердження (Витяг із Умов та правил надання банківських послуг, з якими ознайомлено Відповідача, копія наказу банку щодо затвердження редакції Умов та правил надання банківських послуг на момент підписання заяви додається до позовної заяви).

Відповідно до положень Умов та Правил надання банківських послуг, які розміщені на офіційному сайті Позивача (www.privatbank.ua) АТ КБ «ПРИВАТБАНК», що діяв на підставі Ліцензії НБУ № 22 від 29.07.2009 року, а зараз діє на підставі Ліцензії НБУ № 22 від 05.10.2011 року керуючись законодавством України, публічно пропонує невизначеному колу осіб можливість отримання банківських послуг, для чого публікує «Умови та правила надання банківських послуг», які є публічною офертою, що містять умови та правила надання послуг банком його клієнтам. Таким чином, клієнт отримує доступ до всіх без виключення послуг Банку.

Формулярами та стандартними формами є саме «Умови та правила надання банківських послуг» та «Тарифи », які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, згідно яких обслуговується Відповідач.

Заявою Відповідача підтверджується той факт, що він був повністю проінформований про умови кредитування в АТ КБ «ПРИВАТБАНК», які були надані йому для ознайомлення в письмовій формі.

Відповідно до виявленого бажання. Відповідачу було відкрито кредитний рахунок (що підтверджується Випискою по рахунку, яка додається до позову) та встановлено початковий кредитний ліміт у розмірі, що зазначений у довідці Довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку, яка додається до позову.

Для користування кредитним картковим рахунком Відповідач отримав кредитну картку (номери та-строк дії отриманих кредитних карток зазначено у довідці про отримані картки, що додається).

У подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 42000.00 грн., що підтверджується Довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку.

Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту Банк керувався п.п. 2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 Договору, на підставі яких Відповідач при укладанні Договору дав свою згоду, щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою Банку.

Власник картрахунку зобов`язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту, який відповідно до п. 1.1.1.62. Договору - короткостроковий кредит, який надається Банком Клієнту у разі перевищення суми операції за платіжною карткою над сумою залишку коштів на його Рахунку в розмірі ліміту кредитування.

АТ КБ «ГІриватБанк» свої зобов`язання за Договором виконав в повному обсязі, а саме надав Відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту.

Відповідач зобов`язався повернути витрачену частину кредитного ліміту відповідно до умов Договору, а саме згідно до п. 2.1.1.12.3. погашення Кредиту - поповнення Картрахунку Держателя, здійснюється шляхом внесення коштів у готівковому або безготівковому порядку і зарахування їх Банком на Картрахунок Держателя, а так само шляхом договірного списання коштів з інших рахунків Клієнта на підставі Договору.

Таким чином, Відповідач зобов`язався здійснювати погашення кредиту та процентів внесенням грошів на кредитний рахунок у розмірі не менше мінімального обов`язковий платежу. Згідно до н. 1.1.1.60. Договору Мінімальний обов`язковий платіж - розмір боргових зобов`язань Відповідача, які щомісяця повинен сплачувати Відповідач протягом терміну дії карти. Мінімальний обов`язковий платіж розраховується в процентному співвідношенні від загальної заборгованості Клієнта.

В редакції Умов та Правил, що почала діяти з 01.03.2019 згідно до п. 2.1.1.2.12. Сторони дійшли згоди, що в разі починаючи з 181-го дня з моменту порушення зобов`язань Клієнта з погашення кредиту, Клієнт зобов`язується сплатити на користь Банку заборгованість по кредиту, а також проценти від суми нсиовернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України встановлюються за домовленістю Сторін у процентах від простроченої суми заборгованості в розмірі:

86,4% - для картки "Універсальна";

84,0% - для картки "Універсальна голд".

У зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості Відповідач станом на 22.05.2023 року має заборгованість — 52115.35 грн., яка складається з наступного:

42133.21 грн. - Заборгованість за тілом кредита,

0,00 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками;

9982,14 гри. - заборгованість за простроченими відсотками;

0,00 грн. - заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст.625;

0,00 гри. - нарахована пеня;

0,00 грн. - нараховано комісії.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 12.09.2023 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 29.04.2024 року постановлено про перехід до розгляду з повідомленням сторін та призначено судове засідання.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, у якому просить відмовити у задоволенні позову.

Відзив мотивований таким.

АТ КБ «Приватбанк» посилався на те, що відповідач звернувся до позивача з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав Заяву б/н від 12.02.2015 року та погодився з умовами та правилами. Доводи позивача, що Анкетою-заявою від 12.02.2015 сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов договору. Вказані доводи Позивача не заслуговують на увагу, оскільки матеріали справи не містять доказів, які підтверджують факт належного ознайомлення Відповідача з усіма істотними умовами договору.

Вказана заява від 12.02.2015 не містить жодної інформації про банківську послугу, яку бажав отримати Відповідач, графа щодо надання кредиту та бажаний строк кредитного ліміту не заповнений, від так стверджувати, що Відповідач уклав договір кредиту є неможливим.

Враховуючи, що за умовами заяви-анкети позичальника, останній разом з Умовами та правилами надання банківських послуг та тарифами банку складає між позичальником та банком договір про надання банківських послуг, а долучений Позивачем до матеріалів позовної заяви витяг з Умов та правил надання банківських послуг, не містить підпису Відповідача, можна прийти до висновку, що Позивачем не доведено, що під час підписання Анкети-заяви від 12.02.2015 Відповідач був ознайомлений саме з цими умовами та правилами надання банківських послуг. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Анкета-заява ОСОБА_1 від 12.02.2015 про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг у АТ КБ «Приватбанк» містить лише його анкетні дані та контактну інформацію.

Анкета-заява не містить даних про умови кредитування, в ній відсутня відмітка про те, яку саме картку мав намір отримати Відповідач, який рахунок він просив йому відкрити, а також бажаний кредитний ліміт, в той же час в позовній заяві представник Позивача не зазначає за отриманням яких банківських послуг звернулася Відповідач, і який конкретний розмір наданого Відповідачу кредиту на підставі зазначеної Анкети заяви. Крім того, слід зазначити, що банківські послуги не обмежуються наданням кредитів, а тому із наданих Позивачем анкети-заяви не можна дійти беззаперечного висновку, що Відповідач мав намір укласти саме кредитний договір і отримати кредитні кошти, враховуючи відсутність обраного виду картки та розміру кредитного ліміту.

позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за простроченими відсотками є безпідставними, оскільки надані Позивачем Умови та правила надання банківських послуг, які передбачали сплату відсотків не містять підпису Відповідача, а отже, позивачем не доведено, що Відповідач, підписуючи анкету-заяву, погодився на приєднання до цих Умов та правил надання банківських послуг ПриватБанку, ознайомившись з ними.

В наданому позивачем розрахунку заборгованості за договором б/ н від 12.02.2015 відсутні дані про те, за якою карткою зроблено розрахунок. Крім цього, розрахунок заборгованості оформлений не належним чином, в ньому не зазначено прізвища посадової особи, яка має право складати такий розрахунок, підпису цієї особи та печатки банку.

Позивачем не надано доказів, зокрема, розписок з підписом Відповідача, що він отримав картки з такими номерами.

Відповідно до довідки про відкриті рахунки в ПАТ КБ "ПриватБанк" вбачається, що строк дії картки в договорі визначений у три роки. Відповідачем не було надано згоду, не було підписано нову заяву-анкету на відкриття нової картки, чи то заяви на отримання кредиту не було підписано. Автоматичне неодноразове продовження дії картки не змінює терміну виконання кредитного зобов`язання, отже продовження дії картки для настання кінцевого терміну повернення заборгованості значення немає. Подальше продовження дії картки є способом виконання зобов`язання щодо повернення простроченого кредиту, процентів і неустойки. Вважає, що позивачем пропущено строк позовної давності, що є підставою для відмови в задоволені позову.

Банком не надано жодного доказу, який би підтверджував верифікацію особи, якій було надано кредитні картки в 2017 та 2021 роках. Крім того, не надано заяви, яка б підтверджувала бажання Відповідача відкрити такі картки. Від так, стверджувати, що заявлені Банком кредитні картки належать Відповідачу не має годної можливості. Оскільки дія карти закінчилась у 2018 році, та по ній відсутня заборгованість по будь яким платежам, позов про стягнення заборгованості є безпідставним.

Заявляє, що Відповідачем понесені витрати на оплату професійної правової допомоги в розмірі 4000,00 грн. Сума судових витрат Відповідача може бути збільшена на витрати на професійну правничу допомогу із розрахунку по 1000,00 грн., за кожну годину наданих послуг. Докази таких витрат будуть подані до суду до закінчення судових дебатів, у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Представником позивача подано відповідь на відзив, у якому просив позов задовольнити і вказав про незгоду з доводами відзиву, строк звернення до суду дотримано, враховуючи дії карток.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, в прохальній частині позовної заяви та в клопотанні просив проводити розгляд справи за відсутності представника, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить позов задовольнити.

Відповідач та його представник в судове засідання не з`явились, про дату та час розгляду повідомлені належним чином, причини неявки суду не відомі. Представник відповідача не приєдналась до участі в судовому засіданні в режимі ВКЗ.

Враховуючи вказані обставини, наявність відзиву, відповіді на відзив, доказів належного повідомлення, заяви представника позивача про розгляд справи без його участі, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у відсутності сторін.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «Приватбанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав Заяву №б/н від 12.02.2015 року.

На підтвердження зазначених обставин Банком додано до позовної заяви «анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у ПриватБанку» без номеру від 12.02.2015 р., в якій зазначено особисту інформацію відповідача, а саме: прізвище, ім`я, по-батькові, серію та номер паспорта, адресу проживання, номери засобів зв`язку, тощо.

На підтвердження доводів про отримання відповідачем кредиту на підставі договору №б/н від 12.02.2015 року, а також на підтвердження доводів про наявність заборгованості за даним договором через неналежне виконання відповідачем умов договору, - Банком надано суду розрахунок заборгованості станом на 22.05.2023 року включно та вказано про наявність заборгованості у загальному розмірі 52115,35 грн., яка складається з: заборгованості за тілом кредиту в сумі 42133,21 грн., заборгованість за простроченими відсотками в сумі 9982,14 грн.

Нарахування відсотків Банк обґрунтовує нарахуванням відсотків порушенням пункту 2.1.1.12.7. 2. Договору. Суд зазначає, що заява б/н від 12.02.2015 року – не містить такого пункту.

Надано витяг з Умов та правил надання банківських послуг та про внесення змін в договірну базу по платіжним картам, договірну базу по споживчому кредиту і в депозитні договори. Доказів письмового ознайомлення саме з наданими документами відповідачем не надано. Наведені витяги не містять підпису відповідача.

При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме цей витяг з Умов та правил розумів відповідач та ознайомилася і погодилася з ним, підписуючи заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг Приватбанку, а також те, що вказаний витяг на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містив умови щодо сплати процентів та пені та інших нарахувань у зазначених розмірах та порядку їх нарахування.

На думку суду, у даному випадку неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що надані суду у 2023 році не містять підпису відповідача, тобто кредитор міг додати до позовної заяви витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у заяві домовленості сторін про сплату процентів та пені за несвоєчасне погашення кредиту, наданий банком витяг з Умов та правил не може розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджує вказаних обставин.

Таким чином суд погоджується з твердженням відповідача щодо відсутності Умов та правил банківських послуг.

Відповідно до довідки ОСОБА_1 надавались картки за договором б/н 12.02.2015 року – строк дії 03/18, 07.10.2017 року – строк дії 10/21, 07.10.21 року – строк ді= 10/21, 03.06.2021 року – строк дії 12/24.

Відповідно до виписки за договором б/н в період з 12.02.2015 року по 24.05.2023 року, ОСОБА_1 користувався наданими кредитними картками, які видавались на підставі анкети-заяви б/н від 12.02.2015 року.

Вказаний факт спростовує твердження відповідача про відсутність доказів отримання кредитних карток та факту того, що анкета-заява б/н від 12.02.2015 року не є договором кредиту та факт пропуску строку позовної давності позивачем при зверненні до суду із позовом.

Частиною 3 ст. 10 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог законодавства.

Відповідно до п. 1 ч. 2ст. 11 ЦК України, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договір та інші правочини.

Відповідно до частини першої статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

За змістом статей 525, 526 ЦК України зобов`язання мають виконуватися належним чином згідно з умовами договору та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

У відповідності до частин першої та третьої статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок або реального повернення коштів позикодавцеві.

Відповідно до положень ст.13 та ст.81 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних та юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. При цьому, кожна із сторін зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач отримав кредитні кошти і у нього виникло зобов`язання повернути їх, у розмірах та у строки, зазначеними в кредитному договорі. Крім того, відповідач не надав суду доказів, які спростовували б розмір заборгованості за тілом кредиту, а відтак наданий банком розрахунок заборгованості в цій частині, за відсутності заперечень щодо такого розрахунку від відповідача, приймається судом як достовірний. Тому суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача заборгованості за кредитом.

Зазначене узгоджується з висновками, викладеними Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 03.07.2019 року за результатами розгляду справи № 342/180/17-ц , які відповідно до ст. 263 ЦПК України враховуються судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Крім того, суд враховує, що договірні правовідносини виникли між банком та фізичною особою - споживачем банківських послуг.

Згідно з п.22 ч.1ст.1 ЗУ «Про захист прав споживачів», споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

У пункті 19 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН від 09.04.1985 року №39/248 зазначено, що споживачі повинні бути захищені від таких контрактних зловживань, як односторонні типові контракти, виключення основних прав в контрактах і незаконні умови кредитування продавцями.

Конституційний Суд України у рішенні від 11.07.2013 року у справі №1-12/2013 зазначив, що участь у договорі споживача як слабшої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту.

За змістом Постанови Великої Палати ВС по справі № 342/180/17-ц, пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права, бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.

Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність підстав вважати, що при укладенні договору АТ КБ «Приватбанк» дотримався вимог ч. 2 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів» про повідомлення споживача щодо умов кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, які вважав узгодженими банк.

З врахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що вимоги позивача в частині стягнення заборгованості за простроченими відсотками не підлягають задоволенню.

Суд також враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

В Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу; закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй, що прямо передбачено у статті 8 Конституції України.

Відповідно до частини четвертої статті 42 Конституції України держава захищає права споживачів.

Конституційний Суд України у рішенні у справі за конституційним зверненням громадянина щодо офіційного тлумачення положень другого речення преамбули Закону України від 22 листопада 1996 року № 543/96-В «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» від 11 липня 2013 року у справі №1-12/2013 зазначив, що з огляду на приписи частини четвертої статті 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабшої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту.

З урахуванням основних засад цивільного законодавства та необхідності особливого захисту споживача у кредитних правовідносинах, Велика Палата Верховного Суду зауважила, що пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.

Тому відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з відповідачем АТ КБ «ПриватБанк» дотримав вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону № 1023-XII про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк.

Інший висновок не відповідав би принципу справедливості, добросовісності та розумності та уможливив покладання на слабшу сторону - споживача невиправданий тягар з`ясування змісту кредитного договору.

Враховуючи зазначені обставини суд дійшов висновку про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованості за простроченим тілом кредиту в загальному розмірі 42133,21 грн., вимоги про стягнення відсотків за користування кредитом – не доведені.

Крім того, в силу ст. 141 ЦПК України, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 2170,01 грн. в рахунок відшкодування витрат по оплаті судового збору пропорційно до суми позовних вимог, які підлягають задоволенню.

Підстави для негайного виконання судового рішення відсутні.

Заходи забезпечення позову судом не застосовувалися.

Суд також враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Керуючись ст. 11, 14, 16, 526, 530, 611, 615, 1050, 1054, 1055 ЦК України, ст. 2, 3, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 76-81, 83, 89, 141, 258, 259, 263-265, 353, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ :

Позов - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» (ЄДРПОУ 14360570, юридична адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, б.1Д) заборгованість за кредитним договором №б/н від 12.02.2015 року, в розмірі 42133 (сорок дві тисячі сто тридцять три) грн. 21 коп.

В задоволенні решти вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (місцезнаходження: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України - 14360570) судовий збір в розмірі 2170 (дві тисячі сто сімдесят) грн. 01 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів до Херсонського апеляційного суду безпосередньо.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяІ. Ю. Зуб