Рішення від 13 січня 2026 р. у справі №591/6822/25 — Зарічний районний суд м. Сум

Справа № 591/6822/25

Провадження № 2-а/591/392/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 січня 2026 року м. Суми

Зарічний районний суд м. Суми в складі: головуючого судді Косар А. І. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу № 591/6822/25 про визнання протиправними дій та скасування рішення

сторони:

позивач – ОСОБА_1

представник позивача – Брайко Юлія Валеріївна

відповідач 1: ІНФОРМАЦІЯ_1

відповідач 2: ІНФОРМАЦІЯ_1

вимоги позивача:

- скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 від 14.06.2025 року №Х06/25-51 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210 КУпАП, стягнути судові витрати.

та установив:

Історія справи

20.06.2025 позивач через представника подав до суду вказаний адміністративний позов. Позовні вимоги позивач мотивує тим, що постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 підполковника ОСОБА_2 № X 06/25-51 від 14.06.2025 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 17000.00 грн за ч. 3 ст.210 КУпАП. Заявлені вимоги про скасування постанови обґрунтовані тим, що протокол про адміністративне правопорушення не складався, позивач був позбавлений можливості ознайомитися з його змістом, надати пояснення. Позивач не був повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи, у зв`язку з чим порушено право на захист.

20 червня 2025 року Ухвалою суд відкрив провадження у справі з розглядом справи у порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач ІНФОРМАЦІЯ_1 в системі «Електронний Суд» копію ухвали про відкриття провадження у справі отримав 26.06.2025, правом подачі відзиву не скористався.

Відповідач ІНФОРМАЦІЯ_1 14.07.2025 в системі «Електронний Суд» подав до суду відзив в якому заперечує в повному обсязі щодо вимог позивача, вважає їх безпідставними, необґрунтованими і такими, що задоволенню не підлягають, виходячи з наступного. Норми законодавства передбачають три шляхи, якими громадяни України, котрі перебувають на території України та які знаходяться на військовому обліку, повинні були уточнити свої персональні дані з 18.05.2024 по 16.07.2024 (включно), а саме:- шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання;- шляхом прибуття самостійно до центру надання адміністративних послуг;- через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста (за наявності). Граничний термін для звіряння персональних даних з обліковими даними в територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки сплинув 16.07.2024. В діях ОСОБА_1 , у зв`язку з невиконанням обов`язку щодо уточнення своїх персональних (облікових) даних протягом 60 днів з дня набрання чинності Законом України від 11.04.2024 № 3633-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП. 04.06.2025 при перевірці представниками поліції документів у гр. ОСОБА_1 було встановлено, що останній обліковується як порушник правил військового обліку, законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, що стало підставою для його доставлення (супроводження) у добровільному порядку, передбаченому ст. 259 КУпАП, до ІНФОРМАЦІЯ_3 . Даний факт підтверджується Довідкою від 04.06.2025 № Х 06/25-51. Цього ж дня – 04.06.2025 уповноваженою особою, відповідно до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 (з адміністративно-господарської діяльності) від 25.12.2024 № 144 «Про організацію службової діяльності ІНФОРМАЦІЯ_2 на 2025 навчальний рік», – стрільцем 2 відділення взводу охорони молодшим сержантом ОСОБА_3 складено відносно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення № Х 06/25 51 за ч. 3 ст. 210 КУпАП, який відповідає приписам КУпАП та містить всі необхідні реквізити. При складанні протоколу було:- роз`яснено суть вчиненого порушення (неуточнення персональних даних), зміст ст. 63 Конституції України, права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбачені ст. 268 КУпАП;- зафіксовано відсутність будь-яких пояснень, клопотань та зауважень щодо змісту протоколу;- у відповідності до вимог ст. 277-2 КУпАП, повідомлено про наступний розгляд справи, призначений на 14 год. 00 хв. 14.06.2025 (тобто не пізніше ніж за три доби до дня розгляду справи) у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_1 , кабінет 102. Як вбачається з матеріалів справи, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення від 04.06.2025 № Х 06/25-51 ОСОБА_1 було повідомлено про наступний розгляд справи, призначений на 14 год. 00 хв. 14.06.2025, що підтверджується відомостями, зазначеними у відповідній графі. Проте, позивач відмовився від підписання протоколу. Факт обізнаності позивача з існуванням складеного про адміністративне правопорушення та призначений розгляд справи беззаперечно підтверджується наявністю ордеру про надання правничої допомоги за Договором від 06.06.2025 № 78 (протокол складено 04.06.2025). До цього ж, представником позивача вживалися заходи щодо ознайомлення з матеріалами адміністративного провадження відносно ОСОБА_1 до початку розгляду справи. Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного проступку, пов`язаного з не уточненням персональних даних, безапеляційно підтверджується: 1) протоколом про адміністративне правопорушення від 04.06.2025 № Х 06/25-51; 2) витягом з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (де в розділ «Контактні дані та коментарі» вноситься відповідна інформація та спосіб уточнення, у випадку його здійснення; даний розділ облікової кратки не містить відомостей про уточнення позивачем персональних даних) (а.с. 15-28).

16.07.2025 представником позивача через підсистему «Електронний суд» подано відповідь на відзив відповідача ІНФОРМАЦІЯ_4 . Із вмістом відзиву категорично не погоджується. Позивач не був ознайомлений із протоколом, оскільки перебував під психологічним примусом. Йому у грубій формі лише повідомили про складання протоколу, але фактичної можливості ознайомитися та підписати документ не надали. З огляду на викладене, 13 червня 2025 року адвокат ОСОБА_4 офіційно звернулася до ІНФОРМАЦІЯ_3 із клопотанням про надання копій усіх протоколів, складених стосовно ОСОБА_1 . Факт подання клопотання підтверджується відміткою про його отримання на другому примірнику. Водночас Позивач не був належним чином повідомлений про дату та місце розгляду справи. Згідно зі статтею 277-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП), особа, яку притягують до адміністративної відповідальності, повинна бути повідомлена про час і місце розгляду справи не пізніше ніж за три доби до його проведення. Однак матеріали справи №Х06/25-51 адвокат Позивача отримала лише ввечері 13 червня 2025 року, тоді як розгляд було призначено на 14 червня. Таким чином, передбачений законом триденний строк для ознайомлення з матеріалами та підготовки до захисту порушено. Дізнавшись про призначене засідання, адвокат 14 червня 2025 року прибула до ІНФОРМАЦІЯ_3 із клопотанням про відкладення розгляду справи. Проте їй повідомили, що провадження вже завершено, і запропонували звернутися 16 червня 2025 року для отримання постанови та матеріалів. Отже, ОСОБА_1 було фактично позбавлено права на захист, зокрема, можливості надати пояснення або заперечення під час розгляду справи. Такі дії є неприпустимими, оскільки свідчать про грубе порушення процесуальних норм і основоположних прав громадянина. Це, своєю чергою, ставить під сумнів законність і обґрунтованість прийнятої постанови. З огляду на викладене, вважаємо, що справа про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП розглянута з порушенням зазначених вище положень КУпАП. Зазначене в даному випадку свідчить про те, що відповідач не забезпечив дотримання порядку притягнення особи до відповідальності та дотримання прав особи, яка притягується до відповідальності, позивачу не було належним чином забезпечено право на участь у розгляді його справи, право на захист своїх прав та інтересів особисто чи через свого представника, право на надання відповідних пояснень, клопотань, доказів. Недотримання відповідачем приписів законодавства України про адміністративні правопорушення тягне недоведеність з боку суб`єкта владних повноважень правомірності оскаржуваної у цій справі постанови та є підставою для її скасування. Відповідач не надав жодних доказів того, що Позивач був належним чином та своєчасно повідомлений про дату і час розгляду справи. Наполягає на задоволенні позовних вимог (а.с. 29-34).

Згідно розпорядження керівника апарату Зарічного районного суду м. Суми Шевченко А. М. № 231 від 23.12.2025 у зв`язку з призначенням Сидоренко А. П. суддею Сумського апеляційного суду здійснено повторний автоматизований розподіл вищезазначеної справи, яка згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.12.2025 передана для розгляду головуючому судді Косар А. І.

Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 02.01.2026 вказану справу прийнято до провадження судді Косар А. І.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив таке.

Постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 у справі про адміністративне правопорушення № Х 06/25-51 від 14.06.2025 позивача ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн за частиною третьою статті 210 КУпАП, за те, що 04.06.2025 о 09 год. 16 хв. у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_1 , було виявлено, що ОСОБА_1 протягом 60 днів з дня набрання чинності Законом України від 11.04.2024 № 3633-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», тобто у період з 18.05.2024 по 16.07.2024 (включно), під час дії особливого періоду (правового режиму воєнного стану), не уточнив адресу проживання, номери засобів зв`язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані, визначені ст. 7 Закону України від 16.03.2017 № 1951-VIII «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів», через центр надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного чи резервіста або у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування чи знаходження. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги абз. 4 пп. 10-1 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, що є Додатком 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП (ас. 7).

За приписами частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пунктом 1 статті 247 КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративні правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні, та інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, як це передбачено статтею 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення(далі -КУпАП), є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Поняття адміністративного правопорушення викладено в частині першій статті 9 КУпАП, за змістом якої адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 235 КУпАП визначено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Положеннями ч.3 ст. 210 КУпАП встановлена відповідальність за порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, визначає Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а загальні засади проходження в Україні військової служби закріплені в Законі України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Відповідно до частини третьої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися:

- військовозобов`язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях;

- резервісти, які проходять службу у військовому резерві, - до військових частин у строки, визначені командирами військових частин;

- військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку;

- військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом керівників відповідних підрозділів;

- особи, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.

За приписами вимог абзацу 7 частини третьої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено, що інші військовозобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов`язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.

Отже, враховуючи вимоги абзацу 7 частини третьої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», всі військовозобов`язані, окрім тих що відносяться до абзаців 2-6 частини третьої вказаної норми, зобов`язані протягом 60 днів уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.

Відповідно до частини десятої статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані, зокрема, уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.

Приведені вище положення, зокрема, абзацу 7 частини третьої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та частини десятої статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», у редакції Закону №3633-ІХ від 11.04.2024, набрали свою силу 15 травня 2024 року.

Поряд з цим, за положеннями пункту 1 частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11.04.2024 № 3633-IX(надалі - Закон № 3633-IX), зокрема, визначено, що під час дії Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24 лютого 2022 року № 65/2022, затвердженого «Про загальну мобілізацію» від 3 березня 2022 року № 2105-IX:

- громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв`язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані:

- у разі перебування на території України - шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста (за наявності).

Отже, вищезазначені норми законодавства передбачають три шляхи, яким громадяни України, які перебувають на території України та які перебувають на військовому обліку, повинні були уточнити свої персональні дані з 18 травня 2024 року по 16 липня 2024 року (включно), а саме: через центр надання адміністративних послуг, електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, територіальний центр комплектування та соціальної підтримки.

При цьому, останній день вказаного 60-денного строку для уточнення облікових даних припадав на 16 липня 2024 року.

За приписами примітки до статті 210 КУпАП, положення статей 210,210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.

Отже, з аналізу приведених норм випливає, що відповідальність за статтями 210 та 210-1 КУпАП не застосовується у випадку, коли дані для Реєстру можуть бути отримані шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими базами/системами/реєстрами.

Правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі Реєстру) визначає Закон України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» від 16.03.2017 № 1951-VIII(далі по тексту Закон № 1951-VIII).

Відповідно до положень частини першої статі 5 Закону № 1951-VIII, держателем Реєстру є Міністерство оборони України (далі - Держатель Реєстру), розпорядником Реєстру є Генеральний штаб Збройних Сил України (далі - розпорядник Реєстру), а Служба безпеки України та розвідувальні органи України є органами адміністрування та ведення Реєстру. Адміністратором Реєстру є Держатель Реєстру.

За приписами частини другої статті 5 Закону № 1951-VIII, держатель Реєстру:

1) забезпечує технологічне функціонування Реєстру, для чого утворює уповноважений орган адміністрування Держателя Реєстру;

2) вносить на розгляд Кабінету Міністрів України пропозиції щодо Порядку ведення Реєстру, в яких визначає процедури збирання, зберігання, обробки та використання відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів;

3) організовує взаємодію Реєстру з іншими реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних щодо отримання (обміну) інформації, визначеної статтями 6-9 цього Закону, відповідно до Закону України "Про публічні електронні реєстри";

4) забезпечує розвиток та модернізацію програмних та апаратних засобів Реєстру;

5) надає органам адміністрування та ведення Реєстру право доступу до бази даних Реєстру;

6) здійснює інші повноваження, передбачені законом.

Згідно з частиною п`ятою статті 5 Закону № 1951-VIII, органами адміністрування Реєстру в межах своїх повноважень є, зокрема, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.

Відповідно до частин восьмої та дев`ятої статті 5 Закону № 1951-VIII, органами ведення Реєстру є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.

За приписами частини третьої статті 14 Закону № 1951-VIII, актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною.

Даною частиною статті 14 Закону № 1951-VIII передбачено перелік органів, від яких органи ведення Реєстру одержують в електронному вигляді інформацію через електронну інформаційну взаємодію.

Електронна інформаційна взаємодія, у тому числі надання відповідних відомостей, між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами, базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною, здійснюється відповідно до законів України «Про публічні електронні реєстри», «Про розвідку» та в порядку, визначеному Держателем Реєстру спільно з відповідним державним органом.

З аналізу приведених вище положень Закону № 1951-VIII вбачається, що персональні дані військовозобов`язаного можуть бути отримані органом ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, до яких відносить і територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими державними органами.

Відповідачем не надано доказів неможливості отримання відомостей щодо персональних даних позивача шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами, базами даних, держателями яких є державні органи, передбачені частиною третьою статті 14 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів».

Відповідно до положень частини третьої статті 14 Закону № 1951-VIII, органи ведення Реєстру одержують в електронному вигляді від, зокрема:

1) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів цивільного стану, - відомості, зазначені у пунктах 1-5, 8, 8-1, 10, 11 частини першої статті 7 цього Закону;

2) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, - відомості, зазначені у пунктах 1-7, 9, 9-1, 14, 21, 26 частини першої статті 7 цього Закону;

10) Міністерства внутрішніх справ України та інших центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України, - відомості, зазначені у пунктах 1-7, 9, 9-1, 14, 15, 15-1, 20, 20-1, 21, 24, 26, 27, 32 частини першої статті 7 цього Закону;

15) центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері соціальної політики, загальнообов`язкового державного соціального та пенсійного страхування, соціального захисту населення, - відомості, зазначені у пунктах 7, 7-1, 8, 8-1, 11, 17, 33 частини першої статті 7 цього Закону;

17) централізованої системи державних установ, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, соціального захисту від безробіття, - відомості, зазначені у пунктах 1-4, 7, 13, 16-2, 25 частини першої статті 7 цього Закону;

При цьому, як передбачено пунктами 7, 7-1 частини першої статті 7 Закону № 1951-VIII, до персональних даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста належать місце проживання та місце перебування, номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти.

У контексті зазначеного, відповідно до частини другої статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень саме на відповідача у справі покладено обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності.

Втім, обставин, які підтверджують неможливість отримання відповідачем відомостей щодо персональних даних позивача у спосіб, встановлений у примітці до ст. 210 КУпАП, відповідачем не надано.

При цьому, приміткою до ст. 210 КУпАП не передбачено жодних виключень щодо можливості її застосування.

Таким чином, доказів на підтвердження правомірності спірної постанови, враховуючи примітку до ст. 210 КУпАП, відповідачами не надано.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови неможливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, що відповідачем не доведено.

Суд зазначає, що процесуальний обов`язок щодо доказування правомірності винесення постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності відповідно до положень процесуального законодавства покладено на відповідача, як на суб`єкта владних повноважень. Відповідачем не надано доказів, які б свідчили про наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, за яке він притягнутий до відповідальності.

Із змісту рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 вбачається, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі і закріпленій в ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.

Відповідно до закріпленого у ст. 62 Конституції України принципу особа вважається невинуватою, доки її вину не буде доведено в законному порядку; ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість; обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Верховний Суд у постанові від 08 липня 2020 року у справі №463/1352/16-а вказав, що у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Враховуючи викладене, наявні підстави для задоволення позовних вимог про скасування постанови №Х 06/25-51 від 14.06.2025 про притягнення до адміністративної відповідальності із закриттям провадження у справі.

За матеріалами справи встановлено, що при зверненні до суду першої інстанції позивачем сплачено судовий збір на суму 1211,20 грн, про що свідчить Виписка про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України , тобто в більшому, ніж встановлено законом.

Таким чином, оскільки суд першої інстанції за результатами розгляду даної справи дійшов висновку про задоволення позову та скасування постанови, то керуючись статтею 139 КАС, слід стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_2 ЄДРПОУ: НОМЕР_1 судові витрати по сплаті судового збору за подання позову у розмірі 605,60 грн.

На підставі п. 1 ч. 1ст. 7 Закону України «Про судовий збір» позивачу підлягає поверненню з державного бюджету надмірно сплачений судовий збір у розмірі 605,60 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 9, 77, 78, 139, 241-246, 257-262, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 від 14.06.2025 року №Х06/25-51 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210 КУпАП.

Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Стягнути із ІНФОРМАЦІЯ_2 ЄДРПОУ: НОМЕР_1 за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 РНОКПП: НОМЕР_2 судові витрати понесені позивачем при поданні адміністративного позову до суду у виді судового збору в розмірі 605,60 грн.

Повернути ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) з державного бюджету надмірно сплачений судовий збір в розмірі 605,60 грн. згідно з квитанцією №177 F-uCvcrfwMk від 19.06.2025 АТ «УКРПОШТА» на суму 1211,20 грн.

Видати виконавчий лист після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Другого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному вебпорталі «Судова влада України» за веб-адресою: http://zr.su.court.gov.ua/sud1805/.

Інформація про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_2 .

Представник позивача: адвокат Брайко Юлія Валеріївна, адреса: м.Суми, вул.Захисників Сумщини, буд.11, РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_1 ЄДРПОУ:07695365, місцезнаходження юридичної особи: АДРЕСА_3 .

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_1 ЄДРПОУ:08269552, місцезнаходження юридичної особи: АДРЕСА_4 .

Суддя А. І. Косар