Вирок від 13 січня 2026 р. у справі №156/562/25 — Іваничівський районний суд Волинської області

Справа № 156/562/25

Провадження № 1-кп/156/31/26

В И Р О К

Іменем України

14 січня 2026 року сел. Іваничі

Іваничівський районний суд Волинської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Іваничівського районного суду Волинської області кримінальне провадження № 12025030520000156 від 12.03.2025 року про обвинувачення

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Прилісне Маневицького району Волинської області, громадянина України, одруженого, зареєстрованого за адресою та мешканця: АДРЕСА_1 , військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , молодшого сержанта, не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого частиною 1 статті 263 КК України,

учасників кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_5 ,

в с т а н о в и в :

Військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 , молодший сержант ОСОБА_3 , на початку вересня 2024 року у лісопосадці поблизу населеного пункту Петропавлівка Куп`янського району Харківської області (точної дати, часу та місця органом досудового розслідування не встановлено), діючи з прямим умислом, незаконно, всупереч вимог Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 576 від 12.10.1992 та Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 622 від 21.08.1998, придбав шляхом знайдення придатну до вибуху оборонну осколкову ручну гранату «Ф-1», яка відносяться до бойових припасів.

Після чого, ОСОБА_3 у жовтні 2024 року розібрав вказану гранату, тобто від`єднав уніфікований запал дистанційної дії типу «УЗРГМ» («УЗРГМ-2») від корпусу, та перевіз при собі до житлового будинку за місцем свого постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , де незаконно зберігав при собі до 14:49 год 12 березня 2025 року, тобто до моменту виявлення та вилучення працівниками поліції вказаного боєприпасу.

Таким чином, ОСОБА_3 своїми діями, які виразились у носінні, придбанні та зберіганні бойових припасів без передбаченого законом дозволу, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 263 КК України.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 повністю визнав себе винуватим у вчиненні інкримінованого злочину за обставин, викладених у обвинуваченні та пояснив, що початку вересня 2024 року у лісопосадці поблизу населеного пункту Петропавлівка Куп`янського району Харківської області знайшов придатну до вибуху оборонну осколкову ручну гранату «Ф-1». Після цього у жовтні 2024 року він розібрав вказану гранату та перевіз при собі до житлового будинку за місцем свого постійного проживання у буд. АДРЕСА_1 і зберігав гранату при собі до моменту, коли працівники поліції приїхали до нього додому на виклик про сімейне насильство, виявили в його особистих речах та вилучили вказаний боєприпас. У вчиненому щиро кається, раніше зазначав, що мав намір добровільно здати боєприпас до органів поліції, однак забув. Не до кінця розумів серйозність своїх дій щодо придбання і зберігання боєприпасу. Просив його суворо не карати, врахувавши пом`якшуючі покарання обставини.

Враховуючи, що обвинувачений та інші учасники судового провадження не оспорюють фактичні обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст обставин даного судового провадження, відсутні будь-які сумніви у добровільності їх позиції, заслухавши думку прокурора, обвинуваченого, роз`яснивши їм положення ч.3 ст.349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження інших доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, а обмежився лише допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів, які характеризують особу обвинуваченого.

Суд визнає ОСОБА_3 винуватим у носінні, придбанні та зберіганні бойових припасів без передбаченого законом дозволу, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

До обставин, які відповідно до ст. 66 КК України, пом`якшують покарання ОСОБА_3 суд відносить щире каяття.

Обставин, які відповідно до ст. 67 КК України, обтяжують покарання ОСОБА_3 не встановлено.

Під час призначення покарання ОСОБА_3 суд враховує тяжкість вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, який є військовослужбовцем, учасником бойових дій, за місцем проживання характеризується позитивно, скарг на його поведінку від сусідів не надходило, даних про притягнення його до адміністративної відповідальності немає, раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, на обліку у лікаря-психіатра і лікаря-нарколога не перебуває, наявність обставини, що пом`якшує покарання (щире каяття) та відсутність обставин, що обтяжують покарання, поведінку обвинуваченого під час та після вчинення протиправних дій, суд вважає, що обвинуваченому потрібно призначити покарання в межах санкції ч. 1 ст. 263 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки 6 (місяців). Разом з тим, суд вважає, що виправлення ОСОБА_3 можливе без ізоляції від суспільства, а тому обвинуваченого слід звільнити від відбування покарання з випробуванням із встановленням однорічного іспитового строку та з покладенням відповідних обов`язків. На думку суду, саме таке покарання, призначене судом обвинуваченому ОСОБА_3 , відповідатиме вимогам ст. ст. 50, 65 КК України, буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, як самим обвинуваченим, так й іншими особами.

Запобіжний захід до обвинуваченого не застосовувався.

Застосований захід забезпечення у виді арешту майна згідно з ухвалою слідчого судді Нововолинського міського суду Волинської області від 13.03.2025 потрібно скасувати у зв`язку з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд.

Витрати на проведення судової вибухо-технічної експертизи становлять 3 183,60 грн, які потрібно стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 в дохід держави.

Питання стосовно речових доказів у провадженні, суд вирішує в порядку ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. 100, 368, 369, 370, 371, 374 КПК України, суд, -

у х в а л и в :

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки 6 (місяців).

Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного основного покарання з випробуванням, якщо він протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення.

Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 такі обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Початок іспитового строку ОСОБА_3 рахувати з 14 січня 2026 року, тобто з дня проголошення вироку.

Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави 3 183 (три тисячі сто вісімдесят три) гривні 60 коп. витрат за проведення у кримінальному провадженні вибухо-технічної експертизи. Реквізити для відшкодування витрат: код класифікації доходів: 24060300 «Інші надходження» отримувач коштів: УК у м. Луцьк/Луцька отг/24060300, р/р UA888999980313030115000003550, ЄДРПОУ: 38009628, банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.).

Арешт, накладений згідно з ухвалою слідчого судді Нововолинського міського суду Волинської області від 13.03.2025 (справа № 165/826/25, провадження № 1-кс/165/195/25) - скасувати.

Речові докази:

1) залишки (осколки) металевого предмета еліпсоподібної форми, зовні схожий на корпус ручної оборонної гранати Ф-1 із наявним маркуванням в нижній торцевій частині, котре затерте, залишки (осколки) металевого предмета циліндричної форми, зовні схожий на уніфікований запал дистанційної дії типу УЗРГМ з наявним маркуванням на зовнішній стороні спускового важеля «195-75 УЗРГМ 583», залишки (осколки) двох аплікаторів із змивами з предметів еліпсоподібної форми, зовні схожий на корпус ручної оборонної гранати Ф-1 та циліндричної форми, зовні схожий на уніфікований запал дистанційної дії типу УЗРГМ із контрольним аплікатором, які поміщено у сейф-пакет Експертна служба МВС № 3669481 та передано до кімнати зберігання речових доказів ВП № 1 (м. Нововолинськ) Володимирського РВП ГУНП у Волинській області (адреса: вул. Нововолинська, 15, м. Нововолинськ, Володимирський район, Волинська область) – знищити;

2) підсумок піксельного кольору, який поміщено до спецпакету НПУ № PSP1462831 та передано до кімнати зберігання речових доказів ВП № 1 (м. Нововолинськ) Володимирського РВП ГУНП у Волинській області (адреса: вул. Нововолинська, 15, м. Нововолинськ, Володимирський район, Волинська область) – повернути власнику ОСОБА_3 .

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Волинського апеляційного суду через Іваничівський районний суд Волинської області суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення, крім підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Суддя ОСОБА_1