Рішення від 12 січня 2026 р. у справі №156/1158/25 — Іваничівський районний суд Волинської області

Справа № 156/1158/25

Провадження № 2/156/29/26

Рядок статзвіту № 19

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

13 січня 2026 року сел. Іваничі

Іваничівський районний суд Волинської області

в складі: головуючого судді Малюшевської І. Є.,

за участю секретаря судового засідання Киці Л. Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження в залі суду сел. Іваничі цивільну справу № 156/1158/25

за позовом ОСОБА_1 , представник позивачки - адвокат Білецька Інна Миколаївна,

до ОСОБА_2 ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору приватний нотаріус Володимирського районного нотаріального округу Волинської області Ушакова Юлія Андріївна,

про визнання права власності на земельну ділянку,

учасники справи – не з`явилися;

в с т а н о в и в :

І. Суть спору

Позивачка через свого предстанвика звернулася з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування для ведення особистого селянського господарства площею 2,1686 га (рілля), кадастровий номер: 0721182800:05:000:0022 з місцерозташуванням: Волинська область, Іваничівський район, Луковичівська сільська рада.

Позивач ОСОБА_1 є дочкою ОСОБА_3 . ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , після її смерті відкрилась спадщина на усе її майно, в тому числі на спірну земельну ділянку.

За життя ОСОБА_3 залишила заповіт, в якому право на земельну частку (пай) згідно Державного акту сепрія І-ВЛ № 009084 заповіла сину ОСОБА_2 , який проживає в АДРЕСА_1 .

Позивач ОСОБА_1 прийняла спадщину за законом шляхом подачі заяви про прийнятгя спадщини до приватного нотаріуса Ушакової Ю.А. Прийнята спадщина визнається власністю спадкоємця з часу відкриття спадщини.

Відповідач ОСОБА_2 проживав окремо від спадкодавця, із заявою про прийняття спадщини не звертався. На день смерті спадкодавця разом із спадкодавцем ніхто не був зареєстрований. Будь-які інші особи, що належали б до спадкоємців, які здійснюють спадкування за законом/заповітом після смерті ОСОБА_3 , які б звернулися протягом строку для прийняття спадщини із відповідними заявами до нотаріуса, або ж які б прийняли спадщину фактично, відсутні. Пережилого подружжя немає. Відтак, позивач стверджує, що після смерті її матері ОСОБА_3 спадщину прийняла лише вона, як спадкоємець першої черги за законом.

Однак, приватний нотаріус Володимирського районного нотаріального округу Волинської області Уніакова Ю.А. відмовила позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом щодо спірної земельної ділянки, що залишилося після смерті ОСОБА_3 .

З огляду на наведене, представник просить визнати за позивачкою в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , право власності на земельну ділянку площею 2,1686 га (рілля), кадастровий номер: 0721182800:05:000:0027, цільове призначення право власності на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Луковичівської сільської ради Володимирського (колишнього Іваничівського) району Волинської області.

ІІ. Позиція учасників справи

В судове засідання позивачка та її пердставник не з`явилися, причини неявки суду не повідомили.

В матеріалах справи міститься заява представника позивачки ОСОБА_4 від 20.10.2025 року, в якій просить суд справу розглянути без її участі та участі позивачки, а також зазначає про підтримання позовних вимог та просить про залишення за позивачкою судових витрат.

19.11.2025 від відповідача ОСОБА_2 надійшла заява, у якій просить підготовче засідання та судовий розгляд справи проводити без його участі, позовні вимоги визнає повністю. Крім того, ОСОБА_2 зазначає, що він спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , не приймав та не заперечує, щоб спадкове майно після смерті матері успадкувала його сестра ОСОБА_1 .

У матеріалах справи також міститься заява третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору приватного нотаріуса Володимирського районного нотаріального округу Волинської області Ушакової Юлії Андріївни про розгляд справи без її участі.

ІІІ. Процесуальні дії у справі

Ухвалою від 24.09.2025 року відкрито провадження у даній справі та постановлено розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження. Цією є ухвалою суду витребувано докази у справі.

19.11.2025 року відкладено підготовче судове засідання та продовжено строк проведення підготовочго провадження у цивільній справі.

Ухвалою суду від 16.12.2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Згідно з даними, що містяться у відповіді № 1811162 від 24.09.2025 з Єдиного державного демографічного реєстру, зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 : АДРЕСА_1 .

Відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій від 22.12.2022 № 309 вся територія м. Севастополь є тимчасово окупованою. Оскільки останнім відомим зареєстрованим місцем проживання відповідача є Автономна Республіка Крим, з метою належного повідомлення відповідача про дату, час та місце підготовчих та судових засідань судом було створене та розміщене на сайті Судової влади України оголошення про виклик ОСОБА_2 , як особи, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якої невідоме.

Сторони скористалися наданим їм правом та, відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, заявили клопотання про розгляд справи без їхньої участі.

Згідно ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Підстави відкладення розгляду справи відсутні.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

ІV. Встановлені судом фактичні обставини справи

Позивачка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є дочкою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_1 (а.с.9).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 (а.с. 10).

Останнім місцем проживання ОСОБА_3 було АДРЕСА_2 . Пережилого подружжя немає (а.с.11).

Після її смерті відкрилась спадщина на усе її майно. До складу спадщини ввійшли всі права та обов`язки померлої, що належали їй на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок її смерті, в тому числі і спірна земельна ділянка. Наявність спадкового майна підтверджується Державним актом на право приватної власності на землю серія І-ВЛ №009084, виданим 02.08.2002 року (а.с.14).

Згідно з витягом з Державного земельного кадастру №НВ-9978673132025 від 22.09.2025 на теориторії Луковичівської сільської ради Володимирського (колишнього Іваничівського) району Волинської області значиться земельна ділянка площею 2,1686 га, кадастровий номер 0721182800:05:000:0027, категорія земель - для ведення особистого селянського господарства (а.с.15-25).

За життя ОСОБА_3 залишила заповіт, в якому зробила таке розпорядження: «... право на земельну частку (пай) згідно Державного акту сепрія І-ВЛ № 009084 заповідаю сину ОСОБА_2 , який проживає в АДРЕСА_1 ». Заповіт від імені ОСОБА_3 посвідчено секретарем виконкому Луковичівської сільської ради Іваничівського району Волинської області 02.03.2009 року ОСОБА_5 за № 8 (а.с.13).

Відповідно до спадкової справи № 120/2022 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , позивачка ОСОБА_1 прийняла спадщину за законом шляхом подачі заяви про прийняття спадщини до приватного нотаріуса Ушакової Ю.А. (а.с. 39-40).

На день смерті спадкодавця разом із ОСОБА_3 ніхто не був зареєстрований. Відповідач ОСОБА_2 проживав окремо від спадкодавця, із заявою про прийняття спадщини не звертався. Будь-які інші особи, що належали б до спадкоємців, які здійснюють спадкування за законом/заповітом після смерті ОСОБА_3 , які б звернулися протягом строку для прийняття спадщини із відповідними заявами до нотаріуса, або ж які б прийняли спадщину фактично, відсутні. Пережилого подружжя немає.

Відтак, матерілами справи підтверджується, що після смерті матері ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , спадщину прийняла лише позивачка, як спадкоємець першої черги за законом.

Прийнята спадщина визнається власністю спадкоємця з часу відкриття спадщини.

Приватний нотаріус Володимирського районного нотаріального округу Волинської області Ушакова Ю.А. відмовила позивачці у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спірну земельну ділянку після смерті ОСОБА_3 , що підтверджується відповідною постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 16.09.2025 року (а.с.26). Приватний нотаріус встановила, що після смерті ОСОБА_3 залишилось спадкове майно, в т.ч. і спірна земельна ділянка. Спадкоємець за заповітом ОСОБА_2 проживає в м. Севастополь, тобто на тимчасово окупованій території і спадкодавець померла коли велись уже повномасштабні військові дії. Спадкоємець ОСОБА_2 фактично позбавлений територіальної можливості подати заяву про прийнятгя спадщини.

Відповідач позовні вимоги визнає повністю. Крім того, зазначає, що спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , він не приймав та не заперечує, щоб спадкове майно після смерті матері успадкувала його сестра ОСОБА_1 .

V. Застосоване судом законодавство

В статті 55 Конституції України закріплено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

У відповідності з ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності є непорушним.

Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Способом захисту цивільних прав та інтересів згідно ст.16 цього Кодексу може бути, зокрема, визнання права.

Відповідно до ч.1 ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Положення ст.ст. 81, 131 Земельного кодексу України визначають, що громадяни України набувають право власності на земельні ділянки, в тому числі на підставі спадкування.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до іншої особи (спадкоємця).

Відповідно до ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Згідно ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу (спадкоємці за законом).

Відповідно до ч. 1 ст. 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Згідно ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

У відповідності до статті 1269 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 2 ст. 1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно (ч. 1 ст. 1297 ЦК України).

Практика Верхового Суду України (п. 23 Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30.05.2008 року) при розгляді справ даної категорії вказує на те, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

VI. Висновки суду

З огляду на наведені положення закону та враховуючи встановлені судом обставини справи, суд вважає, що право на спірні земельні ділянки перейшло в порядку спадкування до позивачки. Однак, оскільки у даному випадку питання про право на спадщину не може бути вирішено в нотаріальному порядку шляхом видачі свідоцтва про право на спадщину, тому це питання повинно бути вирішено у судовому порядку.

З врахуванням викладеного, зокрема того, що судом достовірно встановлено, що позивачка ОСОБА_1 є спадкоємцем за законом спадщини, яка відкрилась внаслідок смерті спадкодавця ОСОБА_3 ; спадкоємець за заповітом ОСОБА_2 на день смерті ОСОБА_3 зареєстрованим із спадкодавцем за однією адресою не був та протягом шести місяців з дня відкриття спадщини не подав відповідну заяву про прийняття спадщини, зважаючи на об"єктивну неможливість звернутися із відповідною заявою через перебування на тимчасово окупованій території, а тому, відповідно до ч. 1 ст. 1272 ЦК України він вважається таким, що не прийняв її; ОСОБА_1 у передбачений законом спосіб прийняла спадщину після смерті матері ОСОБА_3 ; інших спадкоємців, які б у встановлені законом строки вчинили дії щодо прийняття спадщини судом не встановлено; до складу спадщини спадкодавця ОСОБА_3 входить спірна земельна ділянка, яку позивачка успадкувала за законом після смерті матері ОСОБА_3 , суд дійшов висновку, що обраний позивачкою спосіб захисту своїх порушених прав як визнання за нею права власності на спадкове майно є таким, що відповідає характеру спірних правовідносин сторін та характеру самих порушених прав позивачки, а тому може бути застосований судом.

Визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує його права, свободи чи інтереси інших осіб.

Одним із принципів цивільного судочинства є змагальність сторін, відповідно до якого кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, та відповідно, несе ризик настання наслідків, пов`язаний із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Ураховуючи принцип пропорційності між застосованим заходом та переслідуваною метою, якою є захист порушених прав заявника в аспекті статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, дотримуючись загальних засад цивільного законодавства, таких, як справедливість, добросовісність та розумність, та на забезпечення виконання завдань цивільного судочинства щодо ефективного захисту порушених, невизнаних прав та інтересів, з огляду на наведені положення закону, виходячи із меж заявлених позовних вимог та враховуючи встановлені судом обставини справи, суд дійшов висновку, що є правові підстави для задоволення позову в повному обсязі та визнання за ОСОБА_1 права власності на спірну земельну ділянку.

VII. Судові витрати

Враховуючи думку сторін та виходячи з вимог ст.141 ЦПК України, суд вважає, що понесені позивачкою судові витрати зі сплати судового збору слід залишити за нею.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 247, 258, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - приватний нотаріус Володимирського районного нотаріального округу Волинської області Ушакова Юлія Андріївна про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування - задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 0721182800:05:000:0027, загальною площею 2,1686 га, яка розташована на території Луковичівської сільської ради Володимирського (колишнього Іваничівського) району Волинської області в порядку спадкування після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Судові витрати зі сплати судового збору залишити за позивачкою.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Інформація щодо сторін та інших учасників справи:

Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ;

Представник позивачки: адвокат Білецька Інна Миколаївна, ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_4 ;

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_5 ;

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору приватний нотаріус Володимирського районного нотаріального округу Волинської області Ушакова Юлія Андріївна, адреса: АДРЕСА_6 .

Суддя І. Є. Малюшевська