Суд: Миколаївський районний суд Одеської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування
Дата: 13 січня 2026 р.
Справа: №508/23/26
Суддя: Корсаненкова О. О.
Миколаївський районний суд Одеської області
Справа № 508/23/26
Номер проведження 3/508/30/26
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 січня 2026 року селище Миколаївка
Суддя Миколаївського районного суду Одеської області Корсаненкова О.О., розглянувши матеріали, що надійшли від ВПД № 1 Березівського РВП ГУНП в Одеській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Широкий Миколаївського району Одеської області, громадянина України, проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , пенсіонера, ідентифікаційний код НОМЕР_1 ,
у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП,
установила:
13.01.2026. року на адресу суду надійшов протокол про адміністративне правопорушення від 08.01.2026 року, зі змісту якого вбачається, що ОСОБА_1 29.12.2025 року о 14-40 годині, знаходячись за адресою АДРЕСА_2 , висловлювався на адресу своєї доньки ОСОБА_2 брутальною лайкою, чим вчинив домашнє насильство психологічного характеру.
Такі дії ОСОБА_1 кваліфіковано як адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що його донька ОСОБА_2 останні 8 років зловживає алкогольними напоями та лікарськими препаратами, тому він із дружиною опікуються онукою. 29.12.2025 року донька знов зібралася йти по горілку, з приводу чого між ними виник конфлікт, він висловлювався лайкою,.оскільки нічого не міг зробити, донька не реагує на прохання.
Заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне:
За нормою ст.8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права, який визначає людину, її права та свободи найвищою цінністю в державі, що обумовлює можливість обмеження її прав та свобод лише при неухильному дотриманні законодавства України та лише за наявності вини.
Тобто особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише у тому разі, якщо її вину у вчиненні правопорушення буде доведено поза розумним сумнівом, на підставі належних та допустимих доказів із дотриманням встановленої законом процедури.
Згідно із положеннями ст.1 КУпАП, завданням Кодексу є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.
Відповідно до ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно із вимогами ст.245 КУпАП, серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
За ст.280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд зобов`язаний встановити ряд обставин: чи було вчинене адміністративне правопорушення, винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків.
На підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2КУпАП, до суду надано протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 761903 від 08.01.2026 року, рапорт, пояснення ОСОБА_2 від 29.12.2025 року та ОСОБА_1 від 29.12.2025 року, довідку-характеристику, довідки з місця проживання та про склад сім`ї.
Положеннями ч.1 ст.256 КУпАП визначено, що протокол про адміністративне правопорушення є процесуальним документом, який засвідчує факт неправомірних дій, складається за встановленою формою і повинен містити дані про місце, час вчинення, суть правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення.
Суть адміністративного правопорушення, яка викладена у протоколі, повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП, за якою складений протокол.
За змістом закону, розгляд справи здійснюється лише щодо особи, відносно якої складений протокол, та в межах цього протоколу про адміністративне правопорушення.
Згідно із п.п.6 ч.7 розділу 2 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, у графі «дата, час, місце вчинення і суть учиненого адміністративного правопорушення» - суть адміністративного правопорушення (повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП, за якою складено протокол).
Суб`єктом правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП є фізична осудна особа, яка досягла 16- річного віку.
Суб`єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу.
Об`єктом даного адміністративного правопорушення є суспільні відносини у сфері захисту прав громадян.
Об`єктивною стороною правопорушення, передбаченого ст.173-2 КУпАП є вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.
Норма статті 173-2 КУпАП є бланкетною, а тому для того, щоб повністю розкрити суть адміністративного правопорушення у протоколі повинно бути зазначено, які конкретно дії вчинила особа, який спосіб насильства прослідковується у діях порушника, якщо дій кілька, то зазначена кожна дія і вид насильства, наслідки цих дій по відношенню до особи, щодо якої вони були спричинені.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» вирізняє такі види домашнього насильства:
- фізичне насильство, що є формою домашнього насильства, та включає: ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру;
- психологічне насильство - насильство, пов`язане з тиском одного члена сім`ї на психіку іншого через навмисні словесні образи або погрози, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи;
- економічне насильство - навмисні дії одного члена сім`ї щодо іншого, спрямовані на позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру.
З аналізу наведених норм права, вбачається, що склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч 1 ст.173-2 КУпАП, є матеріальним, тобто об`єктивна сторона такого адміністративного правопорушення передбачає настання наслідків як його обов`язкової ознаки.
Враховуючи викладене, домашнє насильство має місце тоді, коли діяння фізичного, психологічного або економічного характеру тягнуть за собою можливість настання чи фактичне настання фізичної або психологічної шкоди.
Самі по собі конфліктні стосунки та вживання нецензурної лексики не утворюють склад адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП. Тільки у тому випадку, коли вони спрямовані на обмеження волевиявлення особи, або якщо такі дії викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи, зазначені дії становлять собою об`єктивну сторону адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173-2 КУпАП.
Протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 761903 від 08.01.2026 року, складений відносно ОСОБА_1 не містить відомостей про наслідки, настання яких є обов`язковою умовою складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є батьком ОСОБА_2 . На теперішній час між ними склалися неприязні відносини та наявний конфлікт з приводу того, що донька зловживає алкогольними напоями та лікарськими препаратами, що підтверджується поясненнями ОСОБА_1 та письмовими поясненнями ОСОБА_2 .
Отже, викладена в протоколі фабула в порушення вимог ч.1 ст.256 КУпАП не містить обов`язкових елементів об`єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, що підлягають доказуванню, а тому не відповідає диспозиції цієї норми КУпАП.
Обставини домашнього насильства, описані у протоколі, не дозволяють зробити висновок, як про подію адміністративного правопорушення, так і про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Усунути вказані вище істотні порушення вимог закону неможливо в ході судового розгляду, оскільки розгляд справи про адміністративне правопорушення проводиться лише в межах обставин, наведених у протоколі про адміністративне правопорушення, та суд не наділений повноваженнями самостійно змінювати зазначені в протоколі обставини правопорушення.
Наведене вище узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, відповідно до якої у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист та принципу рівності сторін процесу (зокрема, рішення у справі «Карелін проти Росії» від 20 вересня 2016 року).
У відповідності до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, обставина що виключає провадження в справі про адміністративне правопорушення є відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
За положеннями ч.2 ст.62 Конституції України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Аналогічна позиція висловлена у постанові ВС КАС від 08.07.2020 у справі № 463/1352/16-а, в якій зазначено, що у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
За встановлених обставин, суддя дійшла висновку про недоведеність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, а тому провадження по справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення, що передбачено п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
Керуючись ст. ст. 1, 7, 173-2, 245, 247- 249, 251-252, 256, 266, 280 КУпАП, суддя
постановила:
Провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ч.1 ст.173-2 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку із відсутністю події і складу даного адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Одеського апеляційного суду через Миколаївський районний суд Одеської області.
Постанова набрала законної сили __________ 2026 року.
Суддя Олена КОРСАНЕНКОВА
Оригінал: reyestr.court.gov.ua