Постанова від 13 січня 2026 р. у справі №521/18550/25 — Хаджибейський районний суд міста Одеси

Справа № 521/18550/25

Провадження № 2-а/521/17/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2026 року м. Одеса

Хаджибейський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді – Громіка Д.Д.,

при секретарі – Котигорох Н.С.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в місті Одесі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 у якому просить скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення № 17088 від 15.09.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000,00 грн.

Позов обґрунтовує тим, що 6 вересня 2025 офіцером відділення призову ІНФОРМАЦІЯ_2 молодшим лейтенантом ОСОБА_2 , керуючись статтею 235 Кодексу України про адміністративні правопорушення, складено Протокол № 978 про адміністративне правопорушення яке вчинене ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відповідно до якого 06.09.2025р. 8:57 у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 виявлено, що громадянин ОСОБА_1 допустив порушення правил військового обліку призовників і військовозобов`язаних (Додаток 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних затвердженого постановою КМУ №1487 від 30.12.2022 р.) в умовах особливого періоду, а саме: особисто не повідомив персональні дані передбачені пунктом 17.1 частини першої статті 7, Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів", а саме: відомості про результати медичних оглядів, що проводяться з метою визначення придатності до виконання військового обов`язку абз. 7 п.3. ст. 1 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. 15 вересня 2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 полковником ОСОБА_3 було складено постанову по справі про адміністративне правопорушення №17088 від 15.09.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000,00 грн.

Позивач стверджує, що вищевказану постанову йому не вручали, про її існування він дізнався пізніше, а тому строк оскарження пропущено з поважних причин. Також позивач наголошує на недоведеність складу правопорушення, на вимоги примітки до ст. 210 КУпАП щодо незастосування ст. 210, 210-1 КУпАП за наявності можливості отримати дані шляхом електронної інформаційної взаємодії, а також на сплив строків накладення адміністративного стягнення.

На підставі викладеного просить поновити строк на подання позову, визнати протиправною та скасувати постанову №17088 від 15.09.2025, провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП закрити.

Ухвалою судді Хаджибейського районного суду м. Одеси від 24 жовтня 2025 року поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду з даним позовом, адміністративну позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, встановлено відповідачу 15-денний строк з її отримання для подання відзиву на позов.

Крім того ухвалою судді Хаджибейського районного суду м. Одеси від 24 жовтня 2025 року витребувано у ІНФОРМАЦІЯ_1 : інформацію щодо винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення від 15.09.2025 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено штраф у сумі 17 000 гривень та у разі винесення надати належним чином завірену копію постанови у справі про адміністративне правопорушення від 15.09.2025 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено штраф у сумі 17 000 гривень, а також належним чином завірену копію протоколу про адміністративне правопорушення № 978 від 06.09.2025 року та всі інші матеріали, що стали підставою для винесення зазначеної постанови (пояснення, докази вручення повідомлень, службові документи тощо). Роз`яснено, що у випадку неможливості подання доказів слід невідкладно повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.

Вказані ухвали відповідачу були доставлені до електронного кабінету в системі «Електронний суд» 24.10.2025 року.

27 грудня 2025 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву разом із витребуваними матеріалами.

06.01.2026 року представником позивача подано відповідь на відзив у порядку ст. 163 КАС України, у якій, зокрема, наведено доводи про пропуск відповідачем строку подання відзиву та про сплив строків накладення адміністративного стягнення за ст. 38 КУпАП.

06.01.2026 року представником позивача подано заяву про уточнення позовних вимог шляхом їх збільшення.

Дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд доходить висновку про задоволення адміністративного позову з огляду на наступне.

У ході судового розгляду встановлено, що постановою № 17088 від 15.09.2025 року по справі про адміністративне правопорушення, яка була винесена начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 полковником ОСОБА_3 , позивача притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Зі змісту постанови встановлено, що правопорушення полягає в тому, що військовозобов`язаний ОСОБА_1 допустив порушення правил військового обліку призовників і військовозобов`язаних (Додаток2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних затвердженого постановою КМУ №1487 від 30.12.2022 р.) в умовах особливого періоду, а саме: особисто не повідомив персональні дані передбачені пунктом 17.1 частини першої статті 7 Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів", а саме: відомості про результати медичних оглядів, що проводяться з метою визначення придатності до виконання військового обов`язку абз. 7 п.3. ст. 1 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Згідно з даними, наданими позивачем з застосунку «Резерв+», позивач має відстрочку на підставі п. 3 ч.1 ст. 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», дата уточнення ОСОБА_1 даних 09.09.2025 року.

Позивач є батьком п`ятьох дітей, троє з яких є неповнолітні, що підтверджується Посвідченням № НОМЕР_1 від 20.05.2011 року.

Частиною 3 ст. 210-1 КУпАП передбачено відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період.

Правила військового обліку встановлені Законом України «Про військовий обов`язок та військову службу», Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (Закон № 3543-XII), Порядком організації та ведення військового обліку призовників, і військовозобов`язаних та резервістів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1487 від 30.12.2022 року.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Особливий період в Україні розпочався з 17.03.2014, коли було оприлюднено Указ Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію».

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, який триває до теперішнього часу.

Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі підприємства, установи й організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.

Статтею 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Згідно з частиною 3 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачено, що під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися: військовозобов`язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях; резервісти, які проходять службу у військовому резерві, до військових частин у строки, визначені командирами військових частин; військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку; військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України за викликом керівників відповідних підрозділів; особи, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.

Інші військовозобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов`язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.

Отже, враховуючи вимоги зазначеного абз. 7 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» всі військовозобов`язані, окрім тих що відносяться до абз. 2-6, зобов`язані протягом 60 днів уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.

Частиною 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» визначено, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані, окрім іншого: - уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки (абзац 2); - виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством (абзац 6).

Частина 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» викладена в редакції Закону № 3633-IX від 11.04.2024, який набув чинності 18.05.2024.

Враховуючи, що позивач є військовозобов`язаним, то був зобов`язаний уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані, однак, в порушення закону до 16.07.2024 року (включно) їх не уточнив, а уточнив їх лише 09.09.2025 року.

З наведеного вбачається, що позивач дійсно вчинив адміністративне правопорушення, за яке передбачена відповідальність ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Відповідно до роз`яснень, викладених в пункті 7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 15 "Про практику розгляду судами скарг на постанови у справах про адміністративні правопорушення" суд повинен перевірити: чи накладено адміністративне стягнення правомочним органом; чи є в діях даної особи ознаки проступку, за який законом передбачена адміністративна відповідальність, і вина у його вчиненні; чи не сплив строк давності для притягнення до адміністративної відповідальності; чи правильні висновки органу (посадової особи), який виніс постанову, про тяжкість вчиненого проступку і обтяжуючі обставини; чи враховані пом`якшуючі обставини, майновий стан винного, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У постанові начальник ТЦК та СП посилався на позицію Верховного Суду від 11 квітня 2018 року по справі № 804/401/17, відповідно до якої триваюче правопорушення - це проступок, пов`язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов`язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов`язків. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану за якого об`єктивно існує цей обов`язок, виконанням обов`язку відповідним суб`єктом або припиненням дії відповідної норми закону.

Частиною 1 ст. 38 КУпАП дійсно передбачається, що за загальним правилом адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення.

Разом з тим законом встановлено спеціальне правило щодо строків притягнення до адміністративною відповідальності за ст. 210-1 КУпАП. Так, відповідно до ч. 9 ст. 38 КУпАП визначено, що адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

Враховуючи викладене, строк притягнення до адміністративної відповідальності за те, що ОСОБА_1 як військовозобов`язаним не було в строк до 16.07.2024 року (включно) уточнено персональні дані, почав відраховуватися від дня вчинення правопорушення 17.07.2024 року та притягнення після спливу року після вчинення, тобто після 17.07.2025 року є порушенням строку притягнення до відповідальності.

Однак п. 7 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

На підставі викладеного суд дійшов висновку про те, що постанова № 17088 від 15.09.2025 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП винесена після закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу, а тому підлягає скасуванню, а провадження по справі – закриттю.

Щодо інших підстав позову, суд не вбачає необхідності у наданні їм оцінки, оскільки вони не впливають на висновок суду.

У відповідності до п. 5 ч. 1 ст. 244 КАС України при ухваленні рішення суд має також вирішити питання розподілу судових витрат між сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України судовий збір у розмірі 484,48 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 5, 6, 77, 78, 90, 229, 242-246, 255, 286 КАС України, ст.ст. 38, 126, 245, 251-252, 280 КУпАП, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Скасувати постанову № 17088, винесену 15.09.2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 полковником ОСОБА_3 , якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП з накладенням стягнення у вигляді штрафу в сумі 17 000 грн.

Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 .

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_3 ), суму сплаченого судового збору у розмірі 605 гривень 60 коп.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення суду складено 14 січня 2026 року.

Суддя: Д.Д. Громік