Постанова від 13 січня 2026 р. у справі №946/7683/25 — Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 946/7683/25 Провадження № 3/946/18/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2026 року суддя Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області Присакар О.Я., ознайомившись з адміністративними матеріалами, які надійшли з Південного міжрегіонального управління Державної податкової служби відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , головного бухгалтера ПрАТ «Українське Дунайське пароплавство», мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, –

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшов протокол про адміністративне правопорушення № 370/34-00-04-02-02 від 24.09.2025 року, згідно якого, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи головним бухгалтером ПрАТ «Українське Дунайське пароплавство» (код ЄДРПОУ 01125821), вчинив порушення, передбачене ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, а саме: несвоєчасне подання платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів в наслідок чого несвоєчасно сплачено узгоджену суму грошового зобов?язання з податку на додану вартість по податковому повідомленню-рішенню від 05.03.2025 року №14834000701 у розмірі 4 464 733,0 грн. Граничний термін сплати 12.04.2025 року, дата погашення заборгованості - 20.06.2025 року, в порушення п.57.3 ст.57 Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI (із змінами та доповненнями).

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином шляхом направлення судової повістки в електронному кабінеті. Причини неявки не повідомив, заяву про відкладення розгляду справи не надав.

Справу може бути розглянуто під час відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (ч. 1 ст. 268 КУпАП).

За таких обставин, суд вважає за необхідне розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 .

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши чинне законодавство України, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно з ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Положеннями ст. 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці данні встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу (ч. 2 ст. 251 КУпАП).

Статтею 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ч.2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Підставою притягнення особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, до юридичної відповідальності, є наявність у діях цієї особи складу правопорушення визначеного статтею КУпАП.

Склад правопорушення - це сукупність передбачених законом об`єктивних і суб`єктивних ознак діяння, які характеризують його як правопорушення (об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт, суб`єктивна сторона).

Об`єктивна сторона правопорушення визначається сукупністю ознак, які характеризують зовнішню сторону складу правопорушення, тобто об`єктивні ознаки зовнішнього прояву правопорушення й об`єктивних умов його здійснення.

При цьому обов`язковими ознаками об`єктивної сторони є наявність діяння (суспільно небезпечного або шкідливого), причинний зв`язок, наслідки (суспільно небезпечні або шкідливі) діяння, та місце і час його вчинення.

Частиною 1 ст. 163-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.

Вказана норма є бланкетною адміністративно-правовою нормою, тобто нормою, яка лише називає або описує правопорушення, а для повного визначення його ознак відсилає до інших нормативно-правових актів, що наповнює норму статті 163-1 КУпАП більш конкретним змістом для встановлення тих ознак, які мають значення для правильної правової кваліфікації зазначеного діяння.

Статтею 256 КУпАП, визначено, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

Порядок оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах доходів і зборів, а також процедуру складання протоколів про адміністративні правопорушення, розгляду справ про адміністративні правопорушення органами доходів і зборів, ведення діловодства у справах про адміністративні правопорушення, а також забезпечення належного розгляду скарг на постанови у справах про адміністративні правопорушення, встановлено Інструкцією з оформлення органами доходів і зборів матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженою Наказом Міністерства фінансів України №566 від 02.07.2016 року, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.07.2016 року за № 1046/29176 (далі Інструкція).

Відповідно до п. 6 розділу ІІ Інструкції, у Протоколі під час його складання обов`язково зазначається стаття КУпАП, згідно з якою передбачено адміністративну відповідальність. При викладенні обставин правопорушення у протоколі вказуються місце та час його вчинення, суть правопорушення, які саме протиправні дії чи бездіяльність вчинила особа, стосовно якої складається протокол, та які положення законодавства порушено. Якщо є свідки правопорушення та потерпілі, до протоколу вносяться їх прізвища, імена та по батькові, а також місце проживання.

Пунктами 7-10 розділу ІІ Інструкції особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право надати пояснення і зауваження щодо змісту Протоколу. Пояснення та зауваження за суттю вчиненого правопорушення вносяться до Протоколу і засвідчуються підписом особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Пояснення та зауваження можуть додаватися до Протоколу окремо, про що у Протоколі робиться запис. При складанні Протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються її права й обов`язки, передбачені статтями 55, 56, 59, 63 Конституції України та статтею 268 КУпАП, повідомляється, що справу про адміністративне правопорушення буде розглянуто у строки, визначені статтею 277 КУпАП, про що робиться відмітка у Протоколі. Про ознайомлення із Протоколом особа щодо якої він складений, ставить у протоколі свій підпис. У разі відмови поставити підпис про це робиться відповідний запису протоколі, який засвідчується підписом посадової особи податкового органу. Протокол складається у двох примірниках та підписується посадовою особою, яка склала Протокол, особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також свідками і понятими, якщо такі є. У разі відмови особи, щодо якої складається Протокол, від підписання Протоколу посадова особа податкового органу робить про це відповідний запис, який засвідчує своїм підписом та підписами свідків у разі їх наявності. Особа, щодо якої складається Протокол, має право письмово викласти підстави своєї відмови від підписання Протоколу, які додаються до Протоколу окремо, про що робиться запис у Протоколі. Відмова під підписання Протоколу не є підставою для припинення провадження у справі.

З протоколу про адміністративне правопорушення №370/34-00-04-02-02 від 24.09.2025 року не вбачається, що посадовою особою податкового органу засвідчена відмова ОСОБА_1 від підпису, хоча зазначено, що протокол складено у м. Одеса, пр. Шевченка, 15/1, коли місцем вчинення адміністративного правопорушення зазначена адреса: вул. Флотська, 28, м. Ізмаїл, Одеська область.

Також суд звертає увагу, що у разі відмови поставити підпис про це робиться відповідний запис у протоколі, який засвідчується підписом посадової особи податкового органу.

Допущені при складанні протоколу про адміністративне правопорушення недоліки, не можуть вказувати на достатні правові підстави для висновку про адміністративну відповідальність особи, яка притягується до відповідальності.

Положеннями КУпАП не передбачено право суду самостійно визначати суть вчиненого адміністративного правопорушення або вносити зміни до протоколів про адміністративні правопорушення, які складені уповноваженими особами.

Як вбачається із матеріалів справи, протокол про адміністративне правопорушення № 370/34-00-04-02-02 від 24.09.2025 року ґрунтується на Акті про результати камеральної перевірки щодо порушення термінів сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість ПрАТ «Українське Дунайське пароплавство» від 01.09.2025 року.

Згідно п. 86.2 Податкового кодексу України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

У своїй практиці Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що акт перевірки є лише службовим документом, що фіксує проведення перевірки та висновки інспектора щодо наявності чи відсутності порушень вимог законодавства, не породжує, не змінює та не звужує права особи, не встановлює для неї додаткових обов`язків та не покладає відповідальність.

В силу норм Податкового Кодексу України акт перевірки лише фіксує обставини, встановлені під час проведення перевірки, факти виявлених можливих порушень законодавства та не є остаточним документом, зобов`язуючим до вчинення будь-яких дій. Він не є юридичною формою рішення податкового органу і сам по собі не породжує певних правових наслідків для платника податків, не є актом індивідуальної дії та не підлягає оскарженню.

Дана правова позиція викладена в постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 08.09.2020 р. у справі №П/811/2893/14.

Згідно положень ст.58 Податкового кодексу України на підставі акту перевірки податковим органом приймається податкове повідомлення-рішення.

Статтями 55-56 Податкового кодексу України передбаченеправо адміністративного та судового оскарження такого податкового повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов`язання платника податків, у разі якщо платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов`язання.

Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили (п.56.18 ст. 56 Податкового кодексу України).

З аналізу вказаних норм слідує, що якщо за результатами податкової перевірки складено акт, то контролюючим органом приймається повідомлення-рішення, у якому ним визначається сума грошового зобов`язання, яке платник податків має право оскаржити.

Не прийняття податкового повідомлення-рішення із визначенням контролюючим органом суми бюджетного відшкодування, позбавляє платника податків права на оскарження такого рішення контролюючого органу, а за відсутності відомостей про узгоджену суму відшкодування немає підстав для притягнення платника податків за порушення порядку податкового обліку.

Таким чином, сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.163-1 КУпАП, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто, не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом».

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Отже, сукупність наведених обставин свідчить про те, що в матеріалах справи відсутні достатні докази, які беззаперечно доводять винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.163-1 КУпАП.

Аналогічна позиція зазначена в постанові Одеського апеляційного суду від 22.01.2025 року , справа № 522/9927/24.

Згідно із ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин, суд вважає, що є підстави вважати, що винуватість ОСОБА_1 не доведена поза розумним сумнівом, а тому справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 7, 9, 163-1, 245, 247, 251, 252, 268, 280, 283 КУпАП, –

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення.

Суддя: О.Я.Присакар