Вирок від 13 січня 2026 р. у справі №492/1880/25 — Арцизький районний суд Одеської області

справа № 492/1880/25

провадження № 1-кп/492/110/26

ВИРОК

Іменем України

14 січня 2026 року м.Арциз

Арцизький районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника-адвоката ОСОБА_4 ,

потерпілої ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт з угодою про примирення між потерпілим та підозрюваним у кримінальному провадженні № 12025167270000127, внесеного 13 грудня 2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань, відносно:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Арциз Одеської області, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , судимого:

- 24 жовтня 2002 року Арцизьким районним судом Одеської області за частиною 1 статті 115 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на чотирнадцять років, звільненого з місць позбавлення волі 14 квітня 2016 року у зв`язку з відбуттям строку покарання;

- 12 листопада 2019 року Арцизьким районним судом Одеської області за статтею 126-1 КК України до покарання у виді обмеження волі строком на п`ять років, звільненого з місць позбавлення волі 11 листопада 2024 року у зв`язку з відбуттям строку покарання,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 126 КК України, -

встановив:

13 грудня 2025 року приблизно о 10 год. 00 хв., більш точного часу в ході розгляду справи встановити не представилося можливим, ОСОБА_6 , перебуваючи поблизу будинку № 4 по вул. Калмикова, м. Арциз Болградський район Одеська область, вступив у сварку з побутових причин зі своєю знайомою ОСОБА_5 , в ході якої вони негативно висловлювались на адресу один одного. Під час зазначеної події ОСОБА_6 , діючи з мотивів особистих неприязних відносин до ОСОБА_5 , бажаючи помститись за її висловлювання, які він вважав образливими для себе, з умислом, спрямованим на завдання фізичного болю, передбачаючи можливість настання суспільно-небезпечних наслідків у результаті своїх дій, та бажаючи їх досягнення, наніс один удар долонею правої руки по лівій щоці та один удар долонею лівої руки по правій щоці ОСОБА_5 , внаслідок чого останній завдано фізичного болю і не спричинено тілесних ушкоджень.

Вказані дії ОСОБА_6 органом досудового розслідування кваліфіковані за частиною 1 статті 126 КК України, як умисне завдання удару, який завдав фізичного болю і не спричинив тілесних ушкоджень.

26 грудня 2025 року між підозрюваним ОСОБА_6 та потерпілою ОСОБА_5 укладена угода про примирення, відповідно до вимог статті 471 КПК України, та разом з обвинувальним актом направлена до суду.

Згідно даної угоди потерпіла ОСОБА_5 та підозрюваний ОСОБА_6 дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій підозрюваного, який набув статусу обвинуваченого, за частиною 1 статті 126 КК України, тобто умисне завдання удару, який завдав фізичного болю і не спричинив тілесних ушкоджень. Як вбачається із угоди про примирення ОСОБА_6 повністю визнав свою вину та розкаявся у вчиненому правопорушенні. Сторони узгодили, що при затвердженні угоди ОСОБА_6 буде призначено покарання за частиною 1 статті 126 КК України у виді штрафу у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Крім того, потерпіла та підозрюваний, який набув статусу обвинуваченого, визначили наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, передбачені статтею 473 КПК України, а також наслідки невиконання угоди про примирення передбачені статтею 476 КПК України.

В угоді зазначена дата її укладення та вона підписана сторонами.

У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 вину у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною 1 статті 126 КК України, визнав повністю, підтвердив обставини його вчинення, зазначив, що примирився із потерпілою, та надав згоду на призначення узгодженого сторонами угоди про примирення покарання, просив суд угоду затвердити.

Потерпіла у підготовчому судовому засіданні зазначила, що угоду про примирення укладено між нею та підозрюваним, який набув статусу обвинуваченого, добровільно, вона розуміє наслідки укладення та затвердження угоди про примирення. Просив угоду затвердити.

Прокурор у підготовчому судовому засіданні зазначив, що при укладенні угоди про примирення дотримані вимоги КПК України та КК України, просив угоду про примирення затвердити і призначити обвинуваченому ОСОБА_6 узгоджене в угоді про примирення покарання.

Заслухавши прокурора, потерпілу та обвинуваченого, які просили затвердити угоду про примирення, перевіривши угоду про примирення на відповідність вимогам КПК України, суд встановив, що угода про примирення укладена у кримінальному провадженні щодо кримінального проступку, умови угоди не суперечать вимогам КПК України, наявні фактичні підстави для визнання винуватості, узгоджені сторонами вид та міра покарання відповідають загальним засадам призначення покарання, визначеним статтею 65 КК України.

Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти такі рішення: затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 цього Кодексу.

Відповідно до статті 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним.

Згідно з частиною 3 статті 469 КПК України, угода про примирення між потерпілим та підозрюваним також може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків.

Судом встановлено, що ОСОБА_6 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною 1 статті 126 КК України, який згідно зі статтею 12 КК України є кримінальним проступком. Судом також встановлено, що санкцією частини 1 статті 126 КК України передбачене покарання, у тому числі у виді штрафу.

При цьому судом встановлено, що ОСОБА_6 цілком розуміє права, визначені йому пунктом 1 частини 5 статті 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені пунктом 1 частини 1 статті 473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені статтею 476 КПК України, характер обвинувачення, вид та міру покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Також, судом встановлено, що потерпіла ОСОБА_5 також розуміє наслідки укладення та затвердження даної угоди, визначені пунктом 2 частини 1 статті 473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені статтею 476 КПК України.

У підготовчому засіданні суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Підозрюваний ОСОБА_6 в судовому засіданні погодився на призначення узгодженої ним та потерпілою міри та виду покарання. Характер взятих підозрюваним ОСОБА_6 на себе за угодою зобов`язань свідчить про можливість їх виконання.

Підстав, передбачених пунктами 1-6 частини 7 статті 474 КПК України для відмови у затвердженні угоди, судом не встановлено.

Крім того, суд бере до уваги той факт, що узгоджені сторонами вид і міра покарання є відповідними ступеню тяжкості кримінального правопорушення та характеристиці особи обвинуваченого, визначено відповідно до положень статей 50, 65-67 КК України, з урахуванням характеру та тяжкості висунутого обвинувачення, даних про особу обвинуваченого, обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Суд вважає, що вказане покарання буде необхідним і достатнім для виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_6 та попередження вчинення як ним, так й іншими особами, нових кримінальних правопорушень.

Обставинами, що пом`якшують покарання, відповідно до статті 66 КК України, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, що обтяжують покарання, відповідно до статті 67 КК судом не встановлено.

Сторони врахували фактичні обставини вчиненого правопорушення, яке є проступком, дані про особу обвинуваченого, обставини що пом`якшують покарання та обставини, що обтяжують покарання, та дійшли згоди про призначення обвинуваченому покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Згідно з частиною статті 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що дії ОСОБА_6 кваліфіковані правильно, покарання, узгоджене сторонами угоди про примирення є достатнім для попередження вчинення нових правопорушень, а також для виправлення обвинуваченого, а тому наявні правові підстави для затвердження цієї угоди.

Запобіжний захід до обвинуваченого не обирався, підстав для його обрання до набрання вироком законної сили суд не вбачає.

У кримінальному провадженні цивільний позов не заявлявся. Витрати на залучення експертів для проведення експертиз під час досудового розслідування - відсутні.

Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

Керуючись статтями 100, 314, 373, 374, 475 КПК України, суд, -

ухвалив:

Затвердити угоду про примирення від 26 грудня 2025 року, укладену між потерпілою ОСОБА_5 та підозрюваним ОСОБА_6 .

ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною 1 статті 126 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень 00 копійок.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_6 до набрання вироком законної сили не обирати.

Роз`яснити обвинуваченому його обов`язок виконання умов угоди про примирення та передбачену статтею 389-1 КК України кримінальну відповідальність за невиконання умов угоди про примирення.

Роз`яснити потерпілій, що у разі невиконання угоди про примирення, потерпіла має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду з клопотанням про скасування вироку.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення обвинуваченим, його захисником, чи потерпілою, її представником, законним представником з підстав, передбачених пунктами 1, 2 частини 3 статті 394 КПК України, або прокурором виключно з підстав затвердження судом угоди у кримінальному провадженні, в якому згідно з частиною 3 статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення Одеським апеляційним судом.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя Арцизького районного суду

Одеської області ОСОБА_1