Вирок від 13 січня 2026 р. у справі №607/17853/25 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.01.2026 Справа №607/17853/25 Провадження №1-кп/607/628/2026

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

у складі: головуючої судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі кримінальне провадження №12025216040000563 від 20.08.2025, щодо

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка народилася в с. Нетайлове Покровського району Донецької області, громадянка України, місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 , із середньою освітою, не заміжня, на утриманні нікого не має, не працює, раніше не судима,

яка обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України,

за участю:

прокурора ОСОБА_4

обвинуваченої ОСОБА_3 ,

встановив:

19.08.2025 у ОСОБА_3 , яка перебувала у м. Тернополі, виник протиправний умисел, направлений на незаконне придбання та зберігання психотропних речовин без мети збуту.

Реалізуючи свій протиправний умисел, ОСОБА_3 19.08.2025, перебуваючи у м. Тернополі, діючи умисно, незаконно, посягаючи на встановлені законодавством України суспільні відносини у сфері обігу психотропних речовин, а також суспільні відносини, що охороняють здоров`я населення України, в порушення вимог ст. 7 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», придбала у невстановленої досудовим розслідуванням особи, без мети збуту особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено – PVP (1-феніл-2-піролідин- 1-іл-пентан-1-он).

В подальшому, прибувши до під`їзду №4, що по вул. Академіка Корольова, 8, у м. Тернопіль, ОСОБА_3 підняла із землі раніше придбану за допомогою месенджера «Telegram» психотропну речовину, обіг якої заборонено – PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он) та помістила до кишені штанів, де і зберігала її до моменту виявлення працівниками поліції.

Після чого, 19.08.2025 приблизно о 16:15 працівником поліції ОСОБА_5 під час опрацювання повідомлення по факту дрібної крадіжки у м. Тернополі по вул. Текстильна, 28Ч, в магазині «Sin Say», виявлено ОСОБА_3 , у якої під час проведення поверхневої перевірки у кишені штанів було виявлено поліетиленовий пакетик на застібку із кристалічною речовиною білого кольору, що містить «PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он)», який відноситься до особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено.

В подальшому, 19.08.2025 в період часу з 17:07 по 17:14 в ході проведення огляду місця події, у приміщенні магазину «Sin Say», що по вул. Текстильна, 28Ч у м. Тернополі, ОСОБА_3 добровільно видала з кишені штанів поліетиленовий пакетик на застібку, із речовиною білого кольору, що містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - «PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он)», загальна маса якої в перерахунку на діючу речовину, становить 1,1378 грама.

Згідно з ст.ст. 2, 7 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995 та Списку №1, Таблиці №2 Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №770 від 06.05.2000, PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он) віднесений до особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено.

Обвинувачена ОСОБА_3 у судовому засіданні свою винуватість у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, за обставин, викладених вище, визнала повністю. Погодилася зі всіма зібраними в процесі досудового розслідування доказами, що її підтверджують, відмовилася від їх дослідження під час судового розгляду.

Під час свого допиту обвинувачена надала суду показання про те, що точної дати не пригадує, літом 2025 року вона підняла із землі закладку із речовиною, яку попередньо придбала через Телеграм для свого вживання, без мети збуту. Точне місце розташування закладки не пригадує, але в межах м. Тернополя. Після цього, цю речовину в неї виявили у ТРЦ «Подоляни», коли вона намагалась вчинити дрібну крадіжку. Працівникам поліції вона добровільно видала цю речовину. Знала, що вона є психотропною. Зазначила, що сприяла в розслідуванні, кається у вчиненому.

Прокурор у судових дебатах просив визнати ОСОБА_3 винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, та призначити їй покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

В судових дебатах та останньому слові обвинувачена зазначила, що не знає, що сказати.

Суд, з`ясувавши думку учасників судового розгляду щодо визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню та порядку їх дослідження, згідно з ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються, з`ясувавши при цьому, чи правильно розуміють обвинувачена та інші учасники судового провадження зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також роз`яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку.

Таким чином, суд приходить до переконання про доведеність винуватості ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення та кваліфікує її дії за ч. 1 ст. 309 КК України, як незаконне придбання, зберігання психотропної речовини без мети збуту.

Призначаючи покарання обвинуваченій ОСОБА_3 , суд, відповідно до вимог статей 65-67 КК України, враховує: ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке є кримінальним проступком; конкретні обставини кримінального провадження, зокрема те, що обвинувачена визнала вину та відмовилася від дослідження доказів, зібраних на досудовому слідстві; позицію прокурора щодо покарання; відсутність обставин, які б обтяжували покарання; обставину, яка пом`якшує покарання – щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення; відомості про особу обвинуваченої – раніше не судима, на динамічному диспансерному спостереженні в КНП «ТОМЦСНЗ» ТОР не перебуває, за медичною допомогою до лікаря-психіатра поліклінічного відділу КНП «ТОКПЛ» ТОР не зверталася, та вважає за необхідне із альтернативних покарань, передбачених санкцією статті обвинувачення, призначити покарання у виді штрафу в мінімальному розмірі, передбаченому санкцією статті обвинувачення.

Питання стягнення судових витрат суд не вирішує, оскільки прокурором не надано доказів про їх розмір.

Долю речового доказу вирішити згідно з ст. 100 КПК України.

Керуючись наведеним, а також ст.ст. 370, 373, 374 КПК України, суд

ухвалив:

ОСОБА_3 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, та призначити їй покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень.

Речовий доказ, який зберігається в камері схову речових Тернопільського РУ поліції ГУНП в Тернопільській області, а саме:

- кристалічну речовину білого кольору, що містить PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), маса в перерахунку на діючу становить 1,1378 грама, яка знаходиться у сейф-пакеті «6638086», квитанція №016188 від 27.08.2025, – знищити.

Вирок може бути оскаржений до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не подано. У разі її подання вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Головуюча суддяОСОБА_1