Постанова від 12 січня 2026 р. у справі №334/9497/25 — Дніпровський районний суд міста Запоріжжя

Дата документу 13.01.2026

Справа № 334/9497/25

Провадження № 3/334/62/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2026 року м. Запоріжжя

Суддя Дніпровського районного суду м. Запоріжжя Новікова Наталія Валеріївна, розглянувши матеріали справи про порушення митних правил, які надійшли з Запорізької митниці Державної митної служби України про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_1 , виданий 15.10.2019, орган що видав 2620, адреса зазначена в протоколі: АДРЕСА_1 ,

за ст.485 Митного кодексу України, -

за участі: представника Запорізької митниці Катрич К.Ю. (Довіреність № 7.20-1/20-02/8.19/58 від 05.01.2026),

встановив:

02.07.2025 Запорізькою митницею отримано лист від 02.07.2025 №20/20-02-01/7/716 (вх. Запорізької митниці від 02.07.2025 №2820/4-18) Департаменту боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Держмитслужби, яким направлено лист Департаменту внутрішнього аудиту Міністерства оборони України від 25.06.2025 №220/9/805.

Зазначеним листом Департаментом внутрішнього аудиту Міністерства оборони України повідомлено Державну митну службу України щодо не отримання вантажів гуманітарної допомоги, отримувачем якої є військова частина НОМЕР_2 .

Відповідно до п.3 листа військової частини НОМЕР_2 від 07.04.2025 №2607 військовою частиною не отримано транспортний засіб марки «NISSAN NAVARA», VIN-код НОМЕР_3 .

Запорізькою митницею було направлено запит від 03.07.2025 №7.20-4/20-1/7/2004 на адресу Львівської митниці та відповідно до відповіді наданої Львівською митницею від 10.07.2025 №7.4-1/20-03/7/17873 встановлено, що 30.04.2022 громадянином України ОСОБА_1 було ввезено на митну територію України транспортний засіб «NISSAN NAVARA», VIN-код НОМЕР_4 через пропуску "Шегині - Медика" Львівської митниці в якості гуманітарної допомоги для військової частини НОМЕР_2 .

Під час ввезення на митну територію України транспортного засобу «NISSAN NAVARA», VIN- НОМЕР_5 до Львівської митниці серед інших документів ОСОБА_1 було надано декларацію про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою від 30.04.2022, де в розділі «Отримувач» вказано В/Ч НОМЕР_2 , в розділі «Вид допомоги» зазначено транспортний засіб «NISSAN NAVARA», VIN- НОМЕР_5 .

Згідно листа ІНФОРМАЦІЯ_2 від 31.07.2025 №101/3620 зазначений транспортний засіб у відділенні військової інспекції безпеки дорожнього руху ІНФОРМАЦІЯ_2 не зареєстрований та на обліку не перебуває.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 01.03.2022 №174 «Деякі питання пропуску гуманітарної допомоги через митний кордон України в умовах воєнного стану», яка була чинна на момент ввезення вказаного транспортного засобу, передбачено, що на період дії воєнного стану пропуск через митний кордон України гуманітарної допомоги здійснюється за місцем перетину митного кордону України шляхом подання в паперовій або електронній формі декларації, заповненої особою, що перевозить відповідний товар, за формою визначеною вказаною постановою Кабінету Міністрів України, без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності та підлягають взяттю в установленому порядку на облік в Збройних Силах, правоохоронних органах, інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону, або в інших суб`єктах, що здійснюють боротьбу з тероризмом відповідно до закону.

Станом на 15.10.2025 документальний факт передачі транспортного засобу NISSAN NAVARA», VIN-код НОМЕР_4 , а саме акт приймання-передачі військовій частині НОМЕР_2 від ОСОБА_1 відсутній, що виключає можливість поставлення на облік в Збройних Силах України або інших військових формуваннях вказаного транспортного засобу.

За результатами перевірки встановлено, що транспортний засіб «NISSAN NAVARA», VIN-код НОМЕР_4 в порушення вимог Закону Україну «Про гуманітарну допомогу» від 22.10.1999 №1192-ХІУ ОСОБА_1 використано не за цільовим призначенням та не сплачені митні платежі, які б підлягали сплаті у разі митного оформлення даного транспортного засобу у вільний обіг.

З метою визначення суми несплачених митних платежів зазначеного транспортного засобу, управлінням боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил направлено службову записку від 04.09.2025 № 20/20-01/4916 на адресу управління контролю та адміністрування митних платежів.

Згідно службової записки управління контролю та адміністрування митних платежів Запорізької митниці від 09.09.2025 № 15/15-01/5012 розрахунок митних платежів, які підлягали б сплаті під час митного оформлення транспортного засобу «NISSANNAVARA», VIN- НОМЕР_5 на дату ввезення на митну територію України 30.04.2022 становить 166443,29 грн. (ввізне мито - 24098,42 грн.; акциз - 74440,28 грн., ПДВ - 67904,59 грн.).

Таким чином, громадянин України ОСОБА_1 вчинив протиправні дії спрямовані на ухилення від сплати митних платежів при ввезенні товару –т/з «NISSAN NAVARA», VIN- НОМЕР_5 на загальну суму 166443,29 грн.

Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 485 Митного кодексу України.

ОСОБА_1 та його захисники в судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Клопотань про відкладення розгляду не надходило.

Відповідно до положень ч.1, 4 ст.. 526 МК України справа про порушення митних правил розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, та/або її представника.

Справа про порушення митних правил може бути розглянута за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), яка згідно з частиною першою статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Недотримання строків розгляду цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення порушує конституційне право на судовий захист, гарантований статтею 55 Конституції України, і негативно впливає на ефективність правосуддя та на авторитет судової влади.

Згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07 липня 1989 року, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій, направлений на невипрадане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було зневільовано ключовий принцип – верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.

В цьому ж рішенні Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально, використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що розумність тривалості розгляду справи повинна визначатися з огляду на конкретні обставини справи з урахуванням критеріїв, сформованих у практиці Суду, зокрема складності справи, поведінки сторін та відповідних державних органів (рішення Європейського суду з прав людини від 29.05.2008 р. «Якименко проти України»; рішення Європейського суду з прав людини від 21.12.2006 р. «Мороз таінші проти України» та інші).

Рішенням Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» в п.41 наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

До того ж у рішенні Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі «Смірнова проти України» Суд наголосив, що обов`язок швидкого здійснення правосуддя насамперед покладається на відповідні державні судові органи. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

ОСОБА_1 своєчасно сповіщений про місце і час розгляду справи, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення судової повістки, яке отримано ним особисто (підпис у повідомленні), відповідно до вимог ст. 526 МК України, із заявою про відкладення розгляду справи не звертався, його неявка не перешкоджає розгляду справи, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про можливість розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

В судовому засіданні представник митниці просив притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України, вказав, що у справі наявні вісі матеріали, що підтверджують вчинення ним інкримінованого правопорушення.

Дослідивши матеріали справи про порушення митних правил, заслухавши представника митниці, суддя дійшов наступних висновків.

Згідно ст.487 МК України провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Відповідно ст.2 КУпАП законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України.

Відповідно ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачена адміністративна відповідальність.

Згідно ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно ст.486 МК України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.

Згідно ст.489 МК України посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст.494 МК України про кожний випадок виявлення порушення митних правил уповноважена посадова особа митного органу, яка виявила таке порушення, невідкладно складає протокол за формою, установленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Згідно ч.1 ст.495 МК України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: 1) протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; 2) поясненнями свідків; 3) поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; 4) висновком експерта; 5) іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.

Статтею 458 МК України визначено, що порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Відповідно ст.459 МК України суб`єктами адміністративної відповідальності за порушення митних правил можуть бути громадяни, які на момент вчинення такого правопорушення досягли 16-річного віку, а при вчиненні порушень митних правил підприємствами - посадові особи цих підприємств.

Відповідно до ст.485 МК України склад цього адміністративного правопорушення полягає у заявленні в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги і такі дії тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі від 50 до 150 відсотків несплаченої суми митних платежів.

З об`єктивної сторони склад правопорушення митних правил, передбаченого ст.485 МК України, характеризується наявністю дій, а з суб`єктивної у формі умислу та спеціальної мети неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру.

Відповідно до ст.1 Закону Україну «Про гуманітарну допомогу» від 22 жовтня 1999 року № 1192-XIV гуманітарна допомога – цільова адресна безоплатна допомога в грошовій або натуральній формі, у вигляді безповоротної фінансової допомоги або добровільних пожертвувань, або допомога у вигляді виконання робіт, надання послуг, що надається іноземними та вітчизняними донорами із гуманних мотивів отримувачам гуманітарної допомоги в Україні або за кордоном, які потребують її у зв`язку з соціальною незахищеністю, матеріальною незабезпеченістю, важким фінансовим становищем, або тяжкою хворобою конкретних фізичних осіб а також для підготовки до збройного захисту держави та її захисту у разі збройної агресії або збройного конфлікту.

Гуманітарна допомога є різновидом благодійництва і має спрямовуватися відповідно до обставин, об`єктивних потреб, згоди її отримувачів та за умови дотримання вимог ст.3 Закону України «Про благодійну діяльність та благодійні організації».

Згідно зі ст.3 ЗУ «Про гуманітарну допомогу», підставою для здійснення гуманітарної допомоги в Україні є письмова згода отримувача гуманітарної допомоги на її одержання. Отримувач гуманітарної допомоги має такі самі права на її використання, що і набувач гуманітарної допомоги.

При цьому, зміна отримувача гуманітарної допомоги можлива лише за письмовим погодженням з донором такої допомоги, крім випадків, якщо таке погодження було надано донором під час його пропозиції про надання гуманітарної допомоги або передбачено правочином щодо здійснення гуманітарної допомоги.

У відповідності зі ст.6 Закону Україну «Про гуманітарну допомогу» звільнення від оподаткування товарів (робіт, послуг) гуманітарної допомоги здійснюється в порядку, встановленому Податковим кодексом України та Митним кодексом України.

Згідно з ч.1 ст.287 Митного кодексу України та п.197.11 ст.197, п.213.3.9 ст.213 Податкового кодексу України, при ввезенні на митну територію України вантажі гуманітарної допомоги, звільняються від оподаткування, а саме сплати ввізного мита, акцизного податку та податку на додану вартість.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 01 березня 2022 року №174 «Деякі питання пропуску гуманітарної допомоги через митний кордон України в умовах воєнного стану» передбачено, що на період дії воєнного стану пропуск через митний кордон України гуманітарної допомоги здійснюється за місцем перетину митного кордону України шляхом подання в паперовій або електронній формі декларації, заповненої особою, що перевозить відповідний товар, за формою визначеною вказаною постановою Кабінету Міністрів України, без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Такі товари визнаються гуманітарною допомогою за декларативним принципом без прийняття відповідного рішення спеціально уповноважених державних органів з питань гуманітарної допомоги.

ОСОБА_1 , було надано декларацію про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою від 30.04.2022, де в розділі 6 «Отримувач» вказано 55 ОАБр, В/Ч НОМЕР_2 , в розділі 9 «Вид допомоги» зазначено транспортний засіб: т/з «NISSAN NAVARA», 2008 року випуску, VIN- НОМЕР_5 . Вказана декларація стала підставою для пропуску на митну територію України вказаного транспортного засобу як гуманітарної допомоги для В/Ч, та є документом, без якого неможливо одержати дозвіл митного органу на пропуск товарів через митний кордон.

Згідно з ч.1 ст.257 Митного кодексу України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Митна декларація та інші документи, подання яких митним органам передбачено Митним кодексом України, оформлені на паперовому носії та у вигляді електронних документів, мають однакову юридичну силу. Митна декларація – це заява встановленої форми, в якій особою зазначено митну процедуру, що підлягає застосуванню до товарів, та передбачені законодавством відомості про товари, умови і способи їх переміщення через митний кордон України та щодо нарахування митних платежів, необхідних для застосування цієї процедури (п.20 ст.4 Митного кодексу України).

Відповідно до п.30.1 ст.30 Податкового кодексу України податкова пільга - передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов`язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі.

Згідно з ч.1 ст.292 Митного кодексу України митні платежі не сплачуються у разі, якщо відповідно до цього Кодексу, Податкового кодексу України, інших законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України щодо товарів надано звільнення або повне умовне звільнення від сплати митних платежів - у період дії такого звільнення і при дотриманні умов, у зв`язку з якими його надано.

Використання гуманітарної допомоги не за цільовим призначенням або з метою отримання прибутку є порушенням законодавства про гуманітарну допомогу, що тягне за собою кримінальну або адміністративну відповідальність (ст. 12 Закону Україну «Про гуманітарну допомогу»).

Приймаючи рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ознаками порушення митних правил, передбачених ст.485 МК України, суд виходить з того, що вина останнього у вчиненні вищевказаного правопорушення підтверджена зібраними та дослідженими при розгляді матеріалу доказами, а саме:

- відомості з протоколу про порушення митних правил № 0094/UA112000/2025, в якому зафіксовані обставини вчинення правопорушення ОСОБА_1 ;

- лист Департаменту боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил від 02.07.2025 вих. № 20/20-02- 11/7/716, яким направлено до Запорізької митниці лист Департаменту внутрішнього аудиту Міністерства оборони України від 25.06.2025 № 220/9/805 щодо непідтвердження фактів отримання товарів гуманітарної допомоги (згідно податку), отримувачем яких є військова частина НОМЕР_2 .

Відповідно до п.3 листа військової частини НОМЕР_2 від 07.04.2025 №2607 військовою частиною не отримано транспортний засіб марки «NISSAN 4AVARA», VIN- НОМЕР_5 (а.с. 10, 11);

-Запит Запорізької митниці від 03.07.2025 №7.20-4/20- 01/7/2004 на адресу Львівської митниці та відповідь Львівської митниці від 10.07.2025 №7.4-1/20-03/7/17873, відповідно до яких встановлено, що 30.04.2022 громадянином України ОСОБА_1 було ввезено на митну територію України транспортний засіб «NISSANNAVARA», VIN- НОМЕР_5 через пропуску "Шегині - Медика" Львівської митниці в якості гуманітарної допомоги для військової частини НОМЕР_2 . Під час ввезення на митну територію України транспортного засобу «NISSANNAVARA», VIN- НОМЕР_5 до Львівської митниці серед інших документів ОСОБА_1 було надано декларацію про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою від 30.04.2022, де в розділі «Отримувач» вказано В/Ч НОМЕР_2 , в розділі «Вид допомоги» зазначено транспортний засіб «NISSAN NAVARA», VIN- НОМЕР_5 (а.с. 15-22);

-Листа ІНФОРМАЦІЯ_2 від 31.07.2025 №101/3620 відповідно до якого зазначений транспортний засіб у відділенні військової інспекції безпеки дорожнього руху ІНФОРМАЦІЯ_2 не зареєстрований та на обліку не перебуває (23-25).

Таким чином, транспортний засіб «NISSAN NAVARA», VIN- НОМЕР_5 в порушення вимог Закону Україну «Про гуманітарну допомогу» від 22.10.1999 №1192-ХІV громадянином ОСОБА_1 використано не за цільовим призначенням та не сплачені митні платежі, які б підлягали сплаті у разі митного оформлення даного транспортного засобу у вільний обіг.

Пояснення ОСОБА_1 додані до протоколу про те, що ним вказаний тз передавався за вказівкою волонтера ОСОБА_2 , іншим волонтерам, які здійснювали доставку тз до ВЧ у АДРЕСА_2 (а.с. 32-37), не є підставою для звільнення його від адміністративної відповідальності, оскільки, як було зазначене раніше відповідно до ст.3 ЗУ «Про гуманітарну допомогу», підставою для здійснення гуманітарної допомоги в Україні є письмова згода отримувача гуманітарної допомоги на її одержання. Отримувач гуманітарної допомоги має такі самі права на її використання, що і набувач гуманітарної допомоги.

При цьому, зміна отримувача гуманітарної допомоги можлива лише за письмовим погодженням з донором такої допомоги, крім випадків, якщо таке погодження було надано донором під час його пропозиції про надання гуманітарної допомоги або передбачено правочином щодо здійснення гуманітарної допомоги. Таких документів суду не надано, жодного документу, що донор гуманітарної допомоги погодив передання наданої гуманітарної допомоги іншому отримувачу, окрім ВЧ НОМЕР_2 матеріали не містять. Доказів, того кому саме було передано тз не надано, відомості про те, що отримувач тз був уповноважений на його отримання В/Ч НОМЕР_2 не надано.

Згідно службової записки управління контролю та адміністрування митних платежів Запорізької митниці від 09.09.2025 № 15/15-01/5012 розрахунок митних платежів, які підлягали б сплаті під час митного оформлення транспортного засобу «NISSANNAVARA», VIN- НОМЕР_5 на дату ввезення на митну територію України 30.04.2022 становить 166443,29 грн (ввізне мито - 24098,42 грн; акциз - 74440,28 грн, ПДВ - 67904,59 грн).

Вищенаведені досліджені судом докази підтверджують, що ОСОБА_1 вчинив дії, що призвели до несплати митних платежів у сумі 166443,29 грн. шляхом використання товару - транспортного засобу, ввезеного ним на митну територію України в умовах воєнного стану у якості гуманітарної допомоги, щодо яких було надано пільги зі сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги.

Тобто, ОСОБА_1 вчинив порушення митних правил, відповідальність за яке передбачена ст.485 МК України, а саме дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати митних платежів.

Відповідно ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно ст.33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність…

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, ОСОБА_1 слід притягнути до відповідальності за порушення митних правил, передбачених ст.485 МК України, та застосувати мінімальне стягнення, передбачене санкцією ст.485 МК України, у виді штрафу в розмірі 50 відсотків несплаченої суми митних платежів.

Згідно ст.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Відповідно ст.4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, стягується судовий збір.

Керуючись ст.ст. 483, 495, 522, 526, 527, 528, 529 МК України, ст.ст. 7, 245, 251, 252, 276, 278, 289, 294 КУпАП, суд, -

постановив:

Притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбачених ст.485 МК України, та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі 50 відсотків несплаченої суми митних платежів, що становить 83221 грн. 65 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , в дохід держави судовий збір в сумі 665,60 грн.

Строк пред`явлення до виконання три місяці.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова суду (судді) у справі про порушення митних правил може бути оскаржена особою, стосовно якої вона винесена, представником такої особи або митним органом, який здійснював провадження у цій справі.

Апеляційна скарга подається до Запорізького апеляційного суду протягом десяти днів.

Суддя: