Вирок від 12 січня 2026 р. у справі №304/39/26 — Перечинський районний суд Закарпатської області

Справа № 304/39/26 Провадження № 1-кп/304/177/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 січня 2026 року м. Перечин

Перечинський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні, за відсутності учасників судового провадження, кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12026078130000001 від 01 січня 2026 року, за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Чеченської Республіки, який фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , з базовою середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, проживаючого у цивільному шлюбі (має на утриманні дев`ятьох неповнолітніх дітей), раніше судимого вироком Перечинського районного суду Закарпатської області від 21 жовтня 2025 року за ч. 1 ст. 125 КК України до покарання у виді громадських робіт на строк 80 годин,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 учинив ухилення від відбування покарання у виді громадських робіт за наступних обставин.

Так, 28 листопада 2025 року засудженого ОСОБА_3 поставлено на облік в Ужгородському районному секторі № 2 філії державної установи «Центр пробації» в Закарпатській області, як особу, засуджену до покарання у виді громадських робіт, та ознайомлено з порядком і умовами відбування покарання у виді громадських робіт, попереджено про кримінальну відповідальність за порушення порядку та умов відбування покарання, а також за ухилення від відбування покарання у виді громадських робіт.

Однак, ОСОБА_3 для відбування громадських робіт до Перечинської міської ради не з`явився без поважних причин, направлення від 12 грудня 2025 року № 2434/39/8/1-25 до Перечинської міської ради не передав взагалі, не приступив до відбуття покарання у виді громадських робіт, чим допустив грубе порушення порядку та умов відбування покарання.

Тим самим, ОСОБА_3 не відбув 80 годин громадських робіт, тобто допустив невихід на роботу 2 або більше разів протягом місяця.

Крім того, 29 грудня 2025 року ОСОБА_3 , маючи змогу працювати та відбувати призначене Перечинським районним судом покарання, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, достовірно знаючи про обов`язок безоплатно виконувати призначені вироком суду громадські роботи, будучи попередженим про кримінальну відповідальність за ухилення від відбування громадських робіт, ухилився від виконання призначеного покарання у виді громадських робіт, що виразилося в невиконанні встановлених обов`язків, порушенні умов відбування покарання, невиході більше двох разів протягом місяця на громадські роботи без поважних причин, чим допустив грубе порушення порядку та умов відбування покарання.

Таким чином, ОСОБА_3 у грудні місяці 2025 року не відбув 80 годин громадських робіт, тобто допустив невихід на роботу два або більше разів протягом місяця.

Тим самим ОСОБА_3 скоїв проступок, передбачений ч. 2 ст. 389 КК України.

Зазначені обставини, які встановлені органом досудового розслідування, не оспорюються учасниками судового провадження, які надали згоду щодо розгляду обвинувального акта за їх відсутності, ознайомлені з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з частиною другою ст. 302 КПК України, а обвинувачений ОСОБА_3 у присутності захисника ОСОБА_4 , беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні вказаного кримінального проступку. Тому суд розглянув обвинувальний акт щодо вчинення проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження на підставі вивчення обвинувального акту та доданих до нього матеріалів із ухваленням вироку без зазначення доказів на підтвердження встановлених судом обставин, та із зазначенням встановлених органом досудового розслідування обставин, які не оспорюються учасниками судового провадження, відповідно до положень ч. 2 ст. 382 КПК України.

Оцінивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, суд вважає доведеною поза розумним сумнівом вину обвинуваченого ОСОБА_3 і кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 389 КК України як ухилення від відбування покарання у виді громадських робіт.

Призначаючи покарання, згідно з ст. 65 КК України, суд ураховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до ст. 12 КК України ухилення від відбування покарання у виді громадських робіт є кримінальним проступком.

Суд ураховує дані про особу винного: ОСОБА_3 за місцем проживання охарактеризований посередньо, до міської ради скарги з боку сусідів на нього не надходили, до адміністративної відповідальності комісією при виконавчому комітеті Перечинської міської ради не притягався, на диспансерному обліку в лікаря психіатра/нарколога КНП «Перечинська лікарня» Перечинської міської ради не перебуває, тимчасово непрацюючий, проживає у цивільному шлюбі (має на утриманні дев`ятьох неповнолітніх дітей), раніше судимий вироком Перечинського районного суду Закарпатської області від 21 жовтня 2025 року за ч. 1 ст. 125 КК України до покарання у виді громадських робіт на строк 80 (вісімдесят) годин.

Відповідно до ст. 66 КК України обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 ,суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченому відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

За сукупності наведених обставин, дотримуючись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, обираючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд ураховує характер вчиненого ним проступку, фактичні обставини справи, спосіб вчинення кримінального проступку, форму вини, обстановку вчинення проступку, особу обвинуваченого, те, що є раніше судимим, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання у виді пробаційного нагляду строком на один рік із застосуванням частини 2 статті 59-1 КК України, оскільки таке покарання є достатнім, справедливим і необхідним для його виправлення та для запобігання вчиненню кримінальних правопорушень як ним, так і іншими особами. Обставин, які б суттєво знижували ступінь тяжкості вчиненого проступку та були б передумовою для застосування ст. 69 КК України, судом не встановлено.

Крім цього, суд ураховує, що вироком Перечинського районного суду Закарпатської області від 21 жовтня 2025 року ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, і призначено покарання у виді громадських робіт на строк 80 (вісімдесят) годин, та після постановлення вказаного вироку ОСОБА_3 вчинив нове кримінальне правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Згідно з положеннями п. п. 4, 5 ч. 1 ст. 72 КК України, одному дню обмеження волі або арешту відповідають вісім годин громадських робіт, та одному дню обмеження волі відповідає один день пробаційного нагляду, а тому 80 (вісімдесят) годин громадських робіт відповідають 10 дням пробаційного нагляду. Вказаний висновок суду узгоджується з позицією, викладеною в постанові колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 12.05.2025 року по справі № 638/7426/24 провадження № 51-5317 км 24.

Враховуючи те, що ОСОБА_3 вчинив цей кримінальний проступок після постановлення вироку Перечинського районного суду Закарпатської області від 21 жовтня 2025 року та до повного відбуття останнім покарання, йому слід повністю приєднати невідбуту частину покарання на підставі ст. 71 КК України.

Речових доказів та процесуальних витрат у кримінальному провадженні немає.

Цивільний позов у цьому кримінальному провадженні не заявлено.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_3 під час досудового розслідування не обирався. Підстав для обрання суд не вбачає.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 368, 370, 373, 374, 381, 382 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України, і призначити йому покарання у виді пробаційного нагляду строком на один рік.

На підставі ст. 72 КК України невідбуте покарання за вироком Перечинського районного суду Закарпатської області від 21 жовтня 2025 року у виді громадських робіт строком на 80 (вісімдесят) годин перевести в пробаційний нагляд з розрахунку, що одному дню пробаційного нагляду відповідає 8 годин громадських робіт.

На підставі частин 1, 4 статті 71 КК України, до призначеного покарання за цим вироком повністю приєднати невідбуте ОСОБА_3 покарання за вироком Перечинського районного суду Закарпатської області від 21 жовтня 2025 року у виді пробаційного нагляду строком на 10 (десять) днів, і призначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді пробаційного нагляду строком на 1 (один) рік 10 (десять) днів.

На підставі ч. 2 ст. 59-1 КК України покласти на ОСОБА_3 такі обов`язки:

-періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи;

-не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Строк відбування покарання у виді пробаційного нагляду та покладених на ОСОБА_3 обов`язків обчислювати з дня його постановки на облік уповноваженим органом з питань пробації.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок суду може бути подана апеляція до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня отримання копії вироку.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Згідно з ч. 4 ст. 382 КПК України копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Головуюча: ОСОБА_1