Постанова від 13 січня 2026 р. у справі №646/12499/24 — Харківський апеляційний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

Єдиний унікальний номер 646/12499/24

Номер провадження 22-з/818/8/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 січня 2026 року м. Харків

Харківський апеляційний суд у складі:

головуючого судді - Мальованого Ю.М.,

суддів – Маміної О.В., Яцини В.Б.,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи заяву ФОП ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення по справі № 646/12499/24 за апеляційною скаргою ФОП ОСОБА_1 на рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 27 грудня 2024 року в складі судді Янцовської Т.М. по справі № 646/12499/24 за позовом ФОП ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми інфляційних втрат та трьох відсотків річних від простроченої суми боргу,

В С Т А Н О В И В :

Постановою Харківського апеляційного суду від 04 серпня 2025 року апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_1 задоволено частково.

Рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 27 грудня 2024 року скасовано та ухвалено нове судове рішення.

Позов ФОП ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми інфляційних втрат та трьох відсотків річних від простроченої суми боргу задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ФОП ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) за період з 28 січня 2022 року по 03 листопада 2024 року 3% річних у розмірі 1849 грн 96 коп та інфляційні втрати у розмірі 9276 грн 25 коп, а всього 11 126 грн 21 коп, а також 2 771 грн 83 коп судового збору та 3000 грн 00 коп у рахунок відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, надану при розгляді справи судом першої інстанції.

06 серпня 2025 року через систему «Електронний суд» ФОП ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Самойленко Петро Миколайович, подано заяву про ухвалення додаткового рішення.

Заява мотивована тим, що у зв`язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції ним понесено витрати на правничу допомогу у розмірі 4000,00 грн, що підтверджується наданими договорами про надання правничої допомоги, які мають бути відшкодовані ОСОБА_2 .

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість заявленого клопотання, колегія вважає, що клопотання про стягнення витрат на правову допомогу підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Частиною 1 статті 15 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Відповідно до положень частини 1, пунктів 1, 4 частини 3 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частин 1 статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Частиною 8 статті 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно статті 246 ЦПК України якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У випадку, визначеному частиною 2 цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.

Відповідно до положень статті 270 ЦПК України встановлено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Статтею 264 ЦПК України визначені питання, які вирішує суд під час ухвалення рішення, в тому числі - як розподілити між сторонами судові витрати (пункт 6 частина 1 цієї статті).

Матеріали справи свідчать, що у апеляційній скарзі ФОП ОСОБА_1 , крім іншого, просив вирішити питання про розподіл судових витрат. Зазначив, що докази реальності сплати витрат на професійну правничу допомогу будуть подані протягом 5 днів з дня прийняття судового рішення.

Саму ж заяву про стягнення понесених судових витрат було подано через систему «Електронний суд» 06 серпня 2025 року, тобто у встановлений п`ятиденний строк після ухвалення 04 серпня 2025 року рішення у справі по суті, а отже з дотриманням вимог частини 8 статті 141 ЦПК України.

Що стосується розгляду заяви по суті, а саме в частині розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат, понесених на надання професійної правничої допомоги під час розгляду апеляційної скарги ФОП ОСОБА_1 на рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 27 грудня 2024 року, колегія суддів зазначає наступне.

До суду на підтвердження витрат на правничу допомогу, понесених під час апеляційного провадження було надано наступні документи:

Договір про надання правової допомоги № 01.11.22. від 01 листопада 2022 року, укладений між ФОП ОСОБА_1 та адвокатом ОСОБА_3 .

Також додано додаткову угоду № 53-1 до Договору про надання правової допомоги № 01/11/22 від 01 листопада 2022 року, відповідно до якої сторони домовились, що вартість послуг (гонорар) адвоката за Договором про надання правової допомоги № 01/11/22 від 01 листопада 2022 року, по справі, що пов`язана з стягненням з ОСОБА_2 суми інфляційних втрат та трьох процентів річних від простроченої суми боргу, становить 4000,00 грн, що сплачується клієнтом адвокату за надання останнім послуг, які визначені п. 2 цієї додаткової угоди.

Пунктом 2 додаткової угоди вказано які послуги надавались клієнту адвокатом, а саме – аналіз судової практики та обговорення з клієнтом правової позиції по справі. Написання апеляційної скарги та відповіді на відзив. Подання до Харківського апеляційного суду. Кількість витраченого часу (год.) – 4, вартість послуги (гонорар) – 4000,00 грн.

14 квітня 2025 року сторонами підписано Акт виконаних робіт № 01/11/22 відповідно до якого адвокат здає, а клієнт приймає роботи (послуги), виконані адвокатом у відповідності до умов Договору про надання професійної правничої допомоги від 01 листопада 2022 року у суді апеляційної інстанції по справі що пов`язана з стягнення з ОСОБА_2 суми інфляційних втрат та трьох процентів річних від простроченої суми боргу, а саме:

аналіз судової практики та обговорення з клієнтом правової позиції по справі. Написання апеляційної скарги та відповіді на відзив. Подання до Харківського апеляційного суду. Кількість витраченого часу (год.) – 4, вартість послуги (гонорар) – 4000,00 грн.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 3 частини 1 статті 133 ЦПК України).

Відповідно до частини 1 статті 137 ЦПК України, яка регламентує витрати на професійну правничу допомогу, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно з частиною 2 статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін.

Таким чином, беручи до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду документів, їх значення для вирішення спору, приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 6 статті 19 Цивільного процесуального кодексу України, суд зазначає, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката є неспівмірним зі складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг, не відповідає критерію розумності та їх стягнення у повному обсязі суперечить принципу розподілу таких витрат.

Враховуючи категорію спору та зважаючи на обсяг наданих адвокатських послуг, співмірною є компенсація витрат позивача на професійну правничу допомогу в розмірі 2000,00 грн.

Керуючись ст. 270 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

Заяву ФОП ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ФОП ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) 2000 (дві тисячі) грн 00 коп. у відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, надану при розгляді справи судом апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Повне судове рішення складено 14 січня 2026 року

Головуючий Ю.М. Мальований

Судді О.В. Маміна

В.Б. Яцина