Постанова від 06 січня 2026 р. у справі №645/3579/25 — Харківський апеляційний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

Справа № 645/3579/25 Головуючий суддя І інстанції Феленко Ю. В.

Провадження № 33/818/379/26 Суддя доповідач Грошева О.Ю.

Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 січня 2026 року м. Харків

Суддя Харківського апеляційного суду Грошева О.Ю., при секретарі Шевченку Д.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за апеляційною скаргою захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Хрустовської О.П. на постанову Немишлянського районного суду м. Харкова від 03 листопада 2025 року щодо ОСОБА_1 , -

УСТАНОВИЛА:

Оскаржуваною постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень із позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнуто із ОСОБА_1 судовий збір у сумі 605, 60 (шістсот п`ять гривень шістдесят копійок).

Судом встановлено, що 27.05.2025 о 12 - 08 годин у м. Харкові по Салтівському шосе поблизу буд. 108, ОСОБА_1 , керував транспортним засобом «ЗАЗ 110557» державний номерний знак НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук, звужені зіниці очей, що не реагують на світло, неприродна блідість. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у закладі охорони здоров`я КНП ХОР «ОКНЛ» відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст.130 КУпАП та складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №343075 від 27.05.2025.

Під час складання протоколу проводилася відеозйомка на поліцейські бодікамери 475395, 472963, 470121 на підставі Закону України №1231-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за окремі правопорушення в сфері безпеки дорожнього руху».

Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ст. 130 КУпАП.

В апеляційній скарзі захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвокат Хрустовська О.П., посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить постанову суду скасувати, а провадження у справі закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування своїх апеляційних вимог вказує, що суд розглянув справу за відсутності ОСОБА_1 , без встановлення факту його належного повідомлення, що є грубим порушенням ст. 268 КУпАП та ст. 6 Європейської конвенції з прав людини (право на справедливий судовий розгляд).

При цьому, апелянт, посилаючись на практику Верховного суду, зазначає, що неналежне повідомлення чи неповідомлення будь-кого з учасників справи про дату, час і місце судового засідання може стати підставою для безумовного скасування рішення суду.

Крім того, на переконання автора апеляційної скарги, вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення не доведена поза розумним сумнівом, оскільки факт керування транспортним засобом саме ОСОБА_1 не встановлено – відсутні фото чи відеофіксація особи за кермом, відеозапису з бодікамер у матеріалах справи немає, носій не долучено, показання свідків відсутні, хоча огляд на місці мав проводитися у присутності двох свідків.

Вказує також, що матеріали адміністративного провадження не містять доказів відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом та передачі керування іншій уповноваженій особі, що викликає сумнів у законності дій поліцейського при оформленні матеріалів.

Так, в судове засідання суду апеляційної інстанції, призначене на 07.01.2026 року, будучи належним чином повідомленими про час та місце судового розгляду, ОСОБА_1 та його захисник не з`явились.

05.01.2026 року захисник ОСОБА_1 – адвокат Хрустовська О.П. подала до суду апеляційної інстанції клопотання про відкладення судового засідання з посиланням на те, що через погіршення стану здоров`я їй необхідно додатковий час для ознайомлення з усіма матеріалами справи та підготовки відповідних процесуальних документів.

Як вбачається з матеріалів справи, 24.11.2025 Харківським апеляційним судом на адресу ОСОБА_1 та його захисника – адвоката Хрустовської О.П. було направлено судові повістки про виклик до суду на 07.01.2026.

Враховуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що особа, яка подала апеляційну скаргу, мала достатньо часу на реалізацію свого права на ознайомлення з матеріалами справи, однак не виявила належної зацікавленості впродовж тривалого часу.

Разом з цим, констатації підлягає факт того, що саме захисник правопорушника ОСОБА_1 - адвокат Хрустовська О.П. є ініціатором апеляційного перегляду постанови судді Немишлянського районного суду м. Харкова від 03.11.2025.

Незацікавленість у даному випадку захисника у своєчасному ознайомленні з матеріалами справи свідчить про зловживання процесуальними правами з метою затягування строків розгляду справи.

Як на причину несвоєчасного ознайомлення з матеріалами справи захисник посилається на погіршення стану свого здоров`я, в той же час апеляційний суд позбавлений можливості оцінити її поважність, оскільки адвокатом Хрустовською О.П. не надано суду жодних належних та допустимих доказів (медичних довідок, листків непрацездатності тощо), які б підтверджували факт її хвороби та неможливість знайомитись з матеріалами справи та брати участь у судовому засіданні.

Крім того, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що адвокат Хрустовська О.П. в силу своїх професійних прав та обов`язків, які передбачені договором про надання правової допомоги, визначені Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" достеменно обізнана, що діючим КУпАП чітко встановлено процедуру та строки розгляду апеляційної скарги.

В той же час апеляційний суд констатує, що конституційне право на суд є правом, в той же час його реалізація покладає на учасників справи певні обов`язки. Практика ЄСПЛ визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення ЄСПЛ у справі "Юніон Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії" від 07.07.1989 року).

У рішенні ж ЄСПЛ по справі "Тойшлер проти Германії" від 04.10.2001 року наголошено, що обов`язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів.

Оскільки апеляційний перегляд здійснюється саме за апеляційною скаргою захисника Хрустовської О.П., то на переконання апеляційного суду особисто вона в першу чергу мала б цікавитися скорішим вирішенням вказаної справи.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух. Правосуддя має бути швидким. Тривала невиправдана затримка процесу практично рівнозначна відмові в правосудді. (Рішення Суду у справі Жоффр де ля Прадель проти Франції від 16.12.1992 р.)

За таких обставин, враховуючи положення ст. 268 КУпАП, яка не передбачає обов`язкової присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи, суд вважає можливим провести апеляційний розгляд справи у відсутність ОСОБА_1 та його захисника – адвоката Хрустовської О.П. в межах доводів і вимог поданої апеляційної скарги та за наявними у справі відомостями, що також узгоджується з КУпАП.

Дослідивши матеріали справи відповідно до вимог ч.7 ст.294 КУпАП, перевіривши законність і обґрунтованість постанови судді в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до положень ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно зі ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Слід також звернути увагу, що відповідно до ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод(далі Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерело права.

Судовий розгляд справ повинен відповідати загальним принципам судочинства, а саме: верховенству права, законності, рівності перед законом і судом, повазі до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і в доведеності перед судом їх переконливості.

Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

Згідно з приписами ч.2 ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ст.245, 280 КУпАП, одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з вимогами ст. 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Під час апеляційного перегляду оскаржуваної постанови, апелянтом в його апеляційній скарзі не наведено об`єктивних відомостей, які можуть спростувати висновки суду щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Так, аналізуючи доводи апеляційної скарги стосовно розгляду справи за відсутності правопорушника без належного його повідомлення, апеляційний суд зазначає наступне.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 під час складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення був ознайомлений з тим, що справа у відношенні нього буде розглядатись у Фрунзенському (на даний час Немишлянському) районному суді міста Харкова.

Водночас, апеляційний суд констатує, що складений щодо ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення, підписаний останнім власноруч та без зауважень.

Дослідженням матеріалів судового провадження встановлено, що після призначення до розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 Немишлянським районним судом м.Харкова, було належним чином повідомлено правопорушника ОСОБА_1 про судові засідання призначені на: 07.07.2025, 20.08.2025, 30.09.2025 та 03.11.2025, шляхом направлення йому судових повісток про виклик до суду за адресою, вказаною у протоколі про адміністративне правопорушення.

В жодне судове засідання правопорушник ОСОБА_1 не з`явився та про причини неявки суд першої інстанції не повідомив.

Будь-яких заяв чи повідомлень, як від правопорушника ОСОБА_1 , так і від його захисника – адвоката Хрустовської О.П. щодо зміни місця проживання чи реєстрації правопорушника, до суду першої інстанції не надходило.

В той же час апеляційний суд зазначає, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності повинна добросовісно використовувати свої процесуальні права. Процесуальні кодекси, як і інші закони, розраховані на добросовісне їх використання.

В рішенні Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

З огляду на викладене, підстав вважати, що судом першої інстанції допущено істотні порушення прав ОСОБА_1 апеляційний суд не вбачає, враховуючи обізнаність правопорушника про наявність у Немишлянському районному суді м. Харкова провадження відносно нього, а також той факт, що судом першої інстанції були належно здійснені заходи з повідомлення останнього про час та місце розгляду справи.

В той же час, апеляційний суд погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що вина ОСОБА_1 підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення ЕПР1 №343075 від 27.05.2025, який складений у відповідності з вимогами ст. 256 КУпАП;

- направленням на огляд водія з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного або іншого сп`яніння від 27.05.2025, складеного о 12-13 годині, згідно якого у ОСОБА_1 виявлено ознаки наркотичного сп`яніння: виражене тремтіння пальців рук, звужені зіниці очей, що не реагують на світло, неприродна блідість;

- даними відеозапису, який міститься в матеріалах справи;

- довідкою інспектора ВАП УПП в Харківській області ДПП, згідно облікової бази «Інформаційний портал Національної поліції України», відповідно до якої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 отримував посвідчення водія НОМЕР_2 від 11.11.2023.

Посилання ж захисника на відсутність доказів керування транспортним засобом саме ОСОБА_1 , спростовується відеозаписом з бодікамери № 472963, з якого вбачається, що о 12:09:14 годині працівник поліції зупиняє авто під керуванням ОСОБА_1 , який в подальшому відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у закладі охорони здоров`я.

Крім того, о 12:21:14 годині працівником поліції було роз`яснено ОСОБА_1 його права, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП.

Апеляційний суд констатує, що зазначений відеозапис є належним та допустимим доказом, що підтверджує факт як керування ОСОБА_1 транспортним засобом та і його відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у закладі охорони здоров`я КНП ХОР «ОКНЛ».

Дані відеофіксації узгоджуються між собою, є послідовними та не містять ознак монтажу чи вибіркового відтворення подій.

Доводи ж апеляційної скарги захисника щодо необхідності під час проведення огляду обов`язкової присутності двох свідків, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними, оскільки згідно з ч.2 ст.266 КУпАП, огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Вищевказана норма свідчить про те, що огляд в присутності свідків проводиться лише у разі неможливості застосування технічного засобу відеозапису, в той час, як у даному випадку під час складання протоколу про адміністративне правопорушення проводилася відеозйомка на бодікамеру працівника поліції № 475395, 472963, 470121 на підставі Закону України №1231-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за окремі правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху».

Твердження ж апелянта про те, що матеріали адміністративного провадження не містять доказів відсторонення апелянта від передачі керування іншій уповноваженій особі, спростовуються рапортом від інспектора вз 1 рот 4 бот 3 УПП в Харківській області ДПП ст. лейтенанта поліції Курзіна І.С. відповідно до якого 27.05.2025 року водія ОСОБА_1 відсторонено від права керування транспортними засобами. Автомобіль залишено на місці зупинки.

Підстави ж ставити під сумнів відомості, що об`єктивно зафіксовані у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 343075 від 27.05.2025 та у рапорті працівника поліції від 27.05.2025, а саме порушення ОСОБА_1 п. 2.5ПДР України – тобто відмова на вимогу поліцейського від проходження в установленому порядку медичного огляду з метою встановлення стану наркотичного сп`яніння та відсторонення останнього від права керування транспортним засобом, які складені у відповідності до вимог ст.256 КУпАП та Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС від 07.11.2015 № 1395 на переконання апеляційного суду відсутні.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, апеляційний суд дійшов висновку про необґрунтованість доводів апеляційної скарги, оскільки зібраними по справі доказами в повній мірі підтверджена наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому відсутні підстави для скасування або зміни постанови суду за доводами апеляційної скарги.

На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП,-

П О С Т А Н О В И ЛА :

Апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Хрустовскої О.П., – залишити без задоволення.

Постанову Немишлянського районного суду м. Харкова від 03 листопада 2025 року щодо ОСОБА_1 , – залишити без змін.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя О.Ю. Грошева