Постанова від 13 січня 2026 р. у справі №346/5509/25 — Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/5509/25

Провадження № 3/346/49/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2026 року м. Коломия

Коломийський міськрайонний суд

Івано-Франківської області

Суддя Коломийського міськрайонного суду Васильковський В.В., розглянувши матеріали справи, які надійшли від Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції в Івано-Франківській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , жительки: АДРЕСА_2 , громадянку України, місце роботи не встановлено, посвідчення водія: НОМЕР_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , за ст. 124 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 487079 від 18.10.2025 року, ОСОБА_1 , 18.10.2025 року о 15 год. 15 хв., дорога Н10 127 км, керуючи транспортним засобом «ВОЛЬВО», д.н.з. НОМЕР_3 , під час зміни напрямку руху не переконалась, що це буде безпечно і не створить перешкоду іншим учасникам руху, не зайняла відповідне крайнє положення на проїзній частині, призначеній для повороту ліворуч, внаслідок чого, відбулось зіткнення з транспортним засобом «ПЕЖО», д.н.з. НОМЕР_4 , в результаті чого, транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушено п. 10.1 ПДР – інші порушення ПДР, порушення правил перестроювання, зміни напрямку руху; п. 10.4 ПДР – інші порушення ПДР, порушення правил повороту праворуч та ліворуч.

11.12.2025 року від особи, що притягається до адміністративної відповідальності надійшло пояснення-заперечення, в якому посилається на те, що свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, не визнає. Вважає, що протокол про адміністративне правопорушення від 18.10.2025 року складений працівниками поліції щодо неї не відповідає вимогам закону та фактичним обставинам. Пошкодження транспортних засобів стало не з її вини, оскільки вона не порушувала правила безпеки дорожнього руху. На її думку, безпосередньою причиною дорожньо-транспортної пригоди (надалі ДТП), яка мала місце 18.10.2025 року, є дії водія ОСОБА_2 , 1999 року народження, мешканки с. Одаї, Івано-Франківського району, Івано-Франківської області, яка керувала автомобілем «Peugeot 308», д.н. НОМЕР_4 та яка скоїла ДТП. Відносно ОСОБА_2 за фактом цієї ж ДТП також складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. На розгляді Коломийського міськрайонного суду знаходиться справа № 346/5508/25 стосовно ОСОБА_2 . Її пояснення по суті дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 18.10.2025 року на автодорозі Н-10 сполученням м. Коломия - м. Івано-Франківськ. Обгрунтування відсутності у її діях об?єктивної сторони складу адміністративного правопорушення і порушень правил дорожнього руху з її боку, відсутності прямого причинного зв?язку між діями та наслідками у виді пошкодження транспортних засобів. У законному користуванні та спільній сумісній власності подружжя маю автомобіль «Volvo V4U», державний реєстраційний номер НОМЕР_5 , який зареєстрований на праві власності за її чоловіком ОСОБА_3 . Цим автомобілем керує із 2019 року. Транспортний засіб «V olvo V40» застрахований у встановленому порядку, є страхувальником цього транспортного засобу. Автомобіль перебував у технічно справному стані, зокрема рульове, гальмівне керування та освітлювальні прилади. 18.10.2025 року, біля 15 год.15 хв. я керувала автомобілем «Volvo V40», Д.Н. НОМЕР_3 . У цей час була світла пора доби, похмура погода, дорожнє покриття в основному сухе, опадів не було. Вона рухалася у автомобілі «Volvo V40» із м. Івано-Франківськ у напрямку додому, тобто у м. Косів та наближалася до населеного пункту селище Отинія. Їхала правою смугою руху з дозволеною швидкістю. У подальшому мала намір звернути ліворуч у місці, де є переривчаста смуга дорожньої розмітки для відвідування релігійної споруди - каплиці. При цьому, зменшила швидкість і завчасно ввімкнула лівий покажчик повороту, швидкість зменшила орієнтовно до 20 км/год. Подивилася, що зустрічних транспортних засобів, які мають перевагу у русі не було. Зайняла крайнє ліве положення на своїй смузі руху і поглянула у салонне дзеркало заднього виду і ліве бокове дзеркало заднього виду. Жодних транспортних засобів, які б мали намір здійснювати обгін чи вже здійснювали обгін не було. Покажчиків повороту для обгону, автомобілі, що рухалися позаду на досить значній відстані за нею не вмикали. Тому, вона в місці переривчастої смуги дорожньої розмітки під невеликим кутом почала повільно перетинати смугу руху зліва направо у напрямку каплиці з ввімкненим покажчиком повороту ліворуч. Пройшло кілька секунд і в цей час відчула сильний удар у задню ліву частину автомобіля. Від удару її сильно штовхнуло почало розвертати внаслідок чого, опинилася на узбіччі протилежної смуги руху. Вистрелили подушки безпеки по кругу салону. Від початку зміни її напрямку руху і до удару (зіткнення) пройшло біля 5 секунд. ОСОБА_1 , вийшла з автомобіля. На узбіччі дороги був автомобіль «Peugeot 308», д.н. НОМЕР_4 , спрямований передньою частиною дещо вліво із пошкодженою передньою правою частиною. Вона так зрозуміла, що автомобіль здійснював обгін її автомобіля та вчинив зіткнення правою передньою частиною автомобіля у мою задню частину транспортного засобу. З автомобіля «Peugeot 308» вийшла жінка, яка згодом назвалася ОСОБА_2 . У автомобілі ОСОБА_1 , ввімкнулася аварійна сигналізація від ДТП. На місце одразу приїхали працівники поліції, ймовірно були порівняно недалеко. Працівники поліції почали з?ясовувати, що трапилося, ОСОБА_1 , пояснювала що невинна. Інша жінка-водій одразу сказала, що вона винна і казала, що їй відшкодує збитки. Вона пояснила, що їхала на АЗС, не своїм автомобілем. Як з?ясувалося цей автомобіль належить іншій особі, яка померла і не застрахований. Вона пояснювала, що не знала куди ОСОБА_1 , буде їхати, бо з її слів їхала спочатку дещо праворуч, а потім ліворуч і вона вирішила обігнати ОСОБА_1 . Просила, щоб я визнала свою вину у ДТП, бо до неї тоді не буде претензій страхової компанії, а вона заплатить готівку ОСОБА_1 . Потім кудись телефонувала і з?ясувала, що страхівки у неї немає і сказала, що ОСОБА_1 , включала різні покажчики поворотів. Але працівники поліції пішли у присутності всіх осіб до автомобіля ОСОБА_1 , і пересвідчилися, що важіль перемикання передач опущений до низу, тобто у неї був ввімкнений лівий поворот. Те, що в неї працювали аварійні сигнали автівки зумовлено особливістю системи безпеки автомобіля «Volvo», який після ДТП чи спрацювання подушок безпеки вмикає аварійну сигналізацію автоматично. Після складання схеми ДТП, працівники поліції склали протоколи про адміністративне правопорушення на обох водіїв, оскільки інший водій не міг отримати страхове відшкодування іншим чином і ОСОБА_4 не була згідна із тим, що ОСОБА_1 , невинна. Після ДТП ОСОБА_4 , телефонувала їй, казала, що до суботи їй відшкодує кошти, а саме 1500 доларів США, проте ОСОБА_1 сказала, що ремонтні роботи сягнуть біля 2500 доларів США, оскільки є зміна лонжеронів, пофарбування, заміна деталей і виведено з ладу системи безпеки. Після цього ОСОБА_5 відмовилася їй відшкодовувати збитки. При дорожньо-транспортній пригоді ОСОБА_1 , дотрималася вимог правил дорожнього руху, оскільки не порушували вимоги п. 10.1 Правил дорожнього руху щодо зміни напрямку руху, оскільки правила дорожнього руху допускають можливість здійснювати зміну напрямку руху шляхом перетинання переривчастої смуги руху і переконалася у безпечності маневру. Також, не порушувала п. 10.4 ПДР, оскільки порушення правил повороту праворуч і ліворуч з мого боку не було. Вона завчасно ввімкнула покажчик повороту і він був ввімкнений ліворуч про що має бути відеозапис у працівників поліції. У матеріалах справи немає жодного підтвердження її вини в скоєнні ДТП та порушення мною правил дорожнього руху України. В свою чергу ОСОБА_2 , не маючи підтвердженого права керування транспортним засобом, не маючи досвіду і навиків керування конкретною автівкою і керуючи автомобілем без поліса обов?язкового страхування наземних транспортних засобів, порушила Правила безпеки дорожнього руху. Саме дії ОСОБА_6 і порушення нею правил дорожнього руху, перебувають у прямому причинному безпосередньому зв?язку із дорожньо-транспортною пригодою. Тому, вважає, що адміністративна справа відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП підлягає закриттю.

14.01.2025 року від ОСОБА_2 , надійшли пояснення в справі, в яких посилається на те, що в своїх поясненнях від 18.10.2025р. вона вказала наступне. Рухаючись в 15:15 транспортним засобом «Пежо» 308 по трасі Старі Кривотули-Отинія АТ2285HI, попереду мене їхав ТЗ «Вольво» д.н.з. НОМЕР_6 не доїжджаючи до повороту на с. Ворона передня машина включила правий покажчик повороту і почала з?їжджати на обочину. Переконавшись, що попереду немає перешкоди включила лівий поворот і почала випередження автомобіля, водій з включеним правим поворотом різко повернув ліворуч, почавши випередження побачила, що водій різко повертає ліворуч, почала гальмувати і втікати ліворуч. Внаслідок ДТП автомобілі отримали незначні пошкодження з матеріальними збитками. Свідок ОСОБА_7 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) в присутності своєї матері (законного представника) ОСОБА_8 у своїх поясненнях від 18.12.2025р. казав, що рухаючись в напрямку Отинія, перебуваючи пасажиром автомобіля «Peugot» 308 2014, побачив наступне. Водій автомобіля «Volvo» V40 включив правий покажчик повороту почав пригальмовувати, водій «Peugot» включає лівий покажчик повороту та здійснює випередження і в момент цього водій «Volvo» повертає ліворуч здійснивши ДТП. При зіткненні водій «Volvo» з?їхала на обочину. Місце ДТП Отинія-Кривотули. Натомість, власник ТЗ «Volvo», ОСОБА_1 , у своїх поясненнях від 18.10.2025р. вказала наступне. 18.10.2025р. 15:15 ОСОБА_1 керувала автомобілем Вольво, д.н.з. НОМЕР_6 , рухаючись по дорозі Н-10 в сторону Отинія, включила лівий поворотник і в неї, не дотримуючись безпечної дистанції, в?їхав автомобіль «Пежо», д.н.3. НОМЕР_7 . Її швидкість була біля 40-50км., так як я планувала поворот. Від удару мене відкинуло далеко на узбіччя. При цьому, як слідує із схеми місця ДТП, поворот ліворуч до смт.Отинії, куди за словами, ОСОБА_1 , остання тримала рух, відсутній, оскільки напрямок руху до вказаного населеного пункту по трасі Н10 є прямо. Тобто, ОСОБА_1 , не здійснювала рух в сторону смт.Отинія, а мала намір здійснити зупинку свого ТЗ праворуч на узбіччі траси Н10 (127км.), поруч повороту до с.Ворона, як про це зазначається у її поясненнях, тому пояснення ОСОБА_1 не відповідають дійсності, фактичним обставинам справи, і є неправдивими. Отже, з вказаних пояснень ОСОБА_9 та свідка ОСОБА_7 , в яких, на відміну від пояснень ОСОБА_1 , немає жодних суперечностей, чітко випливає той факт, що під час здійснення ОСОБА_2 випередження ТЗ ОСОБА_1 , остання не включала лівий покажчик повороту з метою руху в сторону смт. Отинія, а різко змінила рух свого ТЗ. Вважаю, що така зміна руху була зумовлена тим, що ОСОБА_1 мала намір здійснити зупинку свого Т3 на узбіччі з права. Але помітивши високий з`їзд на узбіччя, через високий рівень асфальтного покриття дороги Н10, що могло б пошкодити її Т3, а тому вона різко змінила рух свого ТЗ в ліву сторону з метою зупинки на узбіччі з ліва. В зв?язку із чим не встигла переконатися, що такий маневр буде безпечним, не створить їй перешкоду та небезпеку, в результаті чого допустила зіткнення з ТЗ під її керуванням. Таким чином вважає, що ОСОБА_1 , було порушено вимоги п.п.10.1 та 10.4 ПДР, що є адміністративним правопорушенням, передбаченим ст. 124 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 , та її представник, адвокат Козар Т.В., подане заперечення підтримали, просили закрити провадження в даній справі.

Потерпіла ОСОБА_2 , в судовому засіданні подані пояснення підтримала.

Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснив, що він є братом ОСОБА_2 та рухався з нею в автомобілі Пежо. Бачив, як у автомобілі Вольво увімкнувся поворот направо, в цей момент ОСОБА_11 здійснила маневр випередження автомобіля Вольво. Однак перед ними автомобіль Вольво здійснив поворот ліворуч і відбулося зіткнення.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення суд доходить таких висновків.

Згідно з ч. 1 ст. 7 КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення, відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, крім іншого, є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Виходячи з вимог ст. 280 цього Кодексу, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до вимог ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Адміністративна відповідальність за ст.124 КУпАП настає у разі порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

З огляду на те, що диспозиціяст.124 КУпАП є бланкетною, яка відсилає до норм, викладених у Правилах дорожнього руху, суд має вирішити питання щодо винуватості особи у межах зазначених у протоколі працівником поліції порушень конкретних Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.

Так, згідно протоколу про адміністративне правопорушення, вказано, що ОСОБА_1 порушила вимоги п.п. 10.1, 10.4 Правил дорожнього руху України.

Вказані пункти містять наступні положення:

Відповідно до п. 10.1 ПДР України, перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

Згідно п. 10.4 ПДР України, перед поворотом праворуч та ліворуч, у тому числі в напрямку головної дороги, або розворотом водій повинен завчасно зайняти відповідне крайнє положення на проїзній частині, призначеній для руху в цьому напрямку, крім випадків, коли здійснюється поворот у разі в`їзду на перехрестя, де організовано круговий рух, напрямок руху визначено дорожніми знаками чи дорожньою розміткою або рух можливий лише в одному напрямку, установленому конфігурацією проїзної частини, дорожніми знаками чи розміткою.

Однак, досліджені судом матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять жодних доказів порушення ОСОБА_12 зазначених правил дорожнього руху.

Сама по собі план-схема ДТП не дає суду підстав вважати, що ОСОБА_1 перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху не переконалася, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, а також що ОСОБА_1 перед поворотом ліворуч завчасно не зайняла відповідне крайнє положення на проїзній частині, призначеній для руху в цьому напрямку.

Про відсутність в її діях складу адміністративного правопорушення вказує характер і місце зіткнення автомобілів, а саме- удар відбувся правою передньою частиною автомоблія Пежо в ліву задню частину автомобіля Вольво під керуванням ОСОБА_1 (а.с.33).

Суд критично оцінює пояснення свідка ОСОБА_10 , оскільки вони не підтверджують вини ОСОБА_1 , а також з огляду на те, що він є рідним братом ОСОБА_2 .

Таким чином, викладені в протоколі обставини того, що ОСОБА_1 порушила правила дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, не знайшли в судовому засіданні свого підтвердження.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, нормі стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами. Істотною ознакою презумпції невинуватості, що закріплена в статті 7 КУпАП є те, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні протиправного діяння. З цього випливає, що обов`язок доводити вину особи покладається на обвинувача, тобто на органи та посадових осіб, які встановили факт скоєння протиправного вчинку і порушили провадження в справі.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 № 14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" звертається увага судів на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників.

Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Таким чином в матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Згідно ч.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

У зв`язку з цим провадження в даній справі слід закрити.

Керуючись ст.ст. 124, 283, 284 КУпАП, суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення її до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП, закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в її діях складу даного адміністративного правопорушення.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Івано-Франківського Апеляційного суду через Коломийський міськрайонний суд.

Суддя: Васильковський В. В.