Рішення від 16 грудня 2025 р. у справі №191/5590/23 — Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 191/5590/23

Провадження № 2/191/1629/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2025 року м. Синельникове Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого – судді Порошиної О.О.,

за участю секретаря судового засідання – Будакової Х.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Синельникове цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, –

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів. В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначає, що 11.01.2019 року Синельниківським міськрайонним судом Дніпропетровської області видано виконавчий лист, на підставі рішення цього ж суду від 10.12.2018, що набрало законної сили, у цивільній справі №191/3882/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у розмірі 1/2 частини від усіх видів заробітку (доходів) щомісячно, але не менше 50% мінімального прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, починаючи стягнення з 28.09.2018 року, дня пред`явлення позову до суду, і до досягнення найстаршою дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 . За заявою стягувана ОСОБА_1 старшим державним виконавцем Синельниківського відділу державної виконавчої служби у Синельниківському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Ганна Бігма відкрила виконавче провадження № 58165158. Відповідно до Розрахунку заборгованості зі сплати аліментів з ОСОБА_2 в розмірі 1/2 частини усіх, видів заробітку (доходу) борг станом на 01.12.2023 р. складає 175917 грн. 18 коп. Таким чином, загальна сума пені за заборгованістю по аліментам ОСОБА_2 в період з вересня 2018 року до моменту звернення до суду становить 1 439 667 грн. 36 коп., так як сума пені не може перевищувати 100% заборгованості то пеня становити - 175 917 грн.18 коп.

Просить суд стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів у строк з вересня 2018 року по 11 грудня 2023 року у розмірі 175 917 (сто сімдесят п`ять тисяч дев`ятсот сімнадцять) грн. 18 коп.

Представник позивача, адвокат Наконечна Т.М. надала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала повністю та просить задовольнити.

Відповідач до початку судового засідання надав заяву про розгляд справи без його участі.

У зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши та оцінивши письмові докази у справі у їх сукупності, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

На підставі рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області №191/3882/18 від 10.12.2018 року, стягнуто з ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_5 в м. Синельникове Дніпропетровської області, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , ІПН: НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ІПН: НОМЕР_2 , аліменти на утримання дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 ; сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; та доньку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у розмірі 1/2 частини від усіх видів заробітку (доходів), щомісячно, але не менше 50% мінімального прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, починаючи стягнення з 28.09.2018 року, дня пред`явлення позову до суду, і до досягнення найстаршою дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 . Стягнути з ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_5 в м. Синельникове Дніпропетровської області, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , ІПН: НОМЕР_1 , на користь держави в особі Державної судової адміністрації України: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код отримувача за ЄДРПОУ: 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Код банку отримувача МФО: 899998, рахунок отримувача: 31211256026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106, судовий збір в розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп.

Як вбачається з розрахунку заборгованості по сплаті аліментів, станом на 01.12.2023 року вона складає 175917,18 грн.

Суд погоджується з наданим позивачем розрахунком пені по за прострочення сплати аліментів за період з вересня 2018 року по 01.12.2023 року становить 1 439 667,36 грн.

Відповідно до частини 1 статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).

Відповідно до частини другої статті 141 СК України розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Згідно із частиною четвертою статті 155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до статті 51 Конституції України та статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина (частина третя статті 181 СК України).

Частинами першою та другою статті 196 СК України встановлено, що у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

У разі застосування до особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду, заходів, передбачених частиною чотирнадцятою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження», максимальний розмір пені повинен дорівнювати різниці між сумою заборгованості та розміром застосованих заходів примусового виконання, передбачених частиною чотирнадцятою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження».

Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.

Неустойка (пеня) це спосіб забезпечення виконання зобов`язання. Її завдання сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов`язку сплатити аліменти.

Стягнення неустойки є санкцією за ухилення від сплати аліментів.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 квітня 2019 року у справі № 333/6020/16-ц (провадження № 14-616цс18) відступила від висновків Верховного Суду України щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у раніше прийнятих постановах від 02 листопада 2016 року у справі № 6-1554цс16, від 16 березня 2016 року у справі № 6-2589цс15, від 03 лютого 2016 року у справі № 6-1477цс15 та від 16 березня 2016 року у справі № 6-300цс16, і дійшла висновку, що пеня за заборгованість зі сплати аліментів нараховується на весь розмір несплачених у відповідному місяці аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення. Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов`язання не включається до строку заборгованості) та помножити на один відсоток.

Тобто формула така: заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1 %.

За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем.

Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем.

Якщо заборгованість зі сплати аліментів погашено частково в іншому місяці, то визначення пені на заборгованість зі сплати аліментів розраховується з урахуванням розміру несплаченої частки аліментів за певний місяць з дня сплати частки місячного платежу і до дня, який передує дню погашення заборгованості за відповідним місячним платежем, помножену на 1 %.

Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі 1 % від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов`язку буде різним, отже, і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення.

Отже, зобов`язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення на підставі частини першої статті 196 СК України пені від суми несплачених аліментів суд повинен з`ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов`язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого - обчислити розмір пені виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов`язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму.

У разі виплати аліментів частинами, необхідно зазначити, що якщо такі часткові платежі вчинені протягом місяця, у якому повинні сплачуватися аліменти, і їх загальна сума становить місячний платіж, визначений у рішенні суду про стягнення аліментів, вважається, що той з батьків, який повинен сплачувати аліменти, виконав ці зобов`язання.

У разі, якщо місячний платіж сплачено не у повному розмірі, пеня буде нараховуватися з першого дня місяця, наступного за місяцем сплати чергового платежу, на різницю між розміром, який мав бути сплачений на утримання дитини, та розміром фактично сплачених аліментів з урахуванням строку прострочення та ставки пені - 1%.

Строк прострочення вираховується з урахуванням раніше зазначеного правила і починає перебіг з першого дня місяця, наступного за місяцем внесення періодичного платежу, до дня, який передує дню сплати заборгованості.

При здійсненні часткових платежів аліментів такі кошти спочатку зараховуються на погашення заборгованості за аліментами, яка виникла у попередньому місяці (попередніх місяцях), починаючи з першого місяця її виникнення, а тільки згодом, у разі відсутності заборгованості, на погашення платежу за поточний місяць.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 грудня 2020 року у справі № 661/905/19 (провадження № 61-16670сво19) вказано, що положення ЦК України субсидіарно застосовуються для регулювання сімейних відносин. Стягнення пені, передбаченої абзацом першим частини першої статті 196 СК України, можливе лише у разі виникнення заборгованості з вини особи, зобов`язаної сплачувати аліменти. У СК України не передбачено випадки, коли вина платника аліментів виключається. У такому разі підлягають застосуванню норми цивільного законодавства. Якщо платник аліментів доведе, що вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов`язання, то платник аліментів є невинуватим у виникненні заборгованості і підстави стягувати неустойку (пеню) відсутні. Саме на платника аліментів покладено обов`язок доводити відсутність своєї вини в несплаті (неповній сплаті) аліментів.

Тобто відповідач зобов`язаний сплачувати аліменти, що свідчить про наявність презумпції вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати та є підставою для застосування до відповідача відповідальності, передбаченої частиною першою статті 196 СК України.

При цьому стягнення пені, передбаченої абзацом першим частини першої 196 СК України, можливе лише у разі виникнення заборгованості з вини особи, зобов`язаної сплачувати аліменти.

Аналогічний висновок зроблено у постанові Верховного Суду від 09 листопада 2022 року у справі № 754/4461/21 (провадження № 61-5660св22).

Відповідно до вимог статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статі 76, 77 ЦПК України).

Згідно вимог статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Положення вищезазначених процесуальних норм передбачають, що під час розгляду справ у порядку цивільного судочинства обов`язок доказування покладається як на позивача, так і на відповідача.

Судом встановлений факт неналежного виконання відповідачем аліментних зобов`язань, оскільки у вказаній справі останній знав про стягнення аліментів, які мають сплачуватися ним на користь його дітей, однак, попри це допустив прострочення сплати (підстава для нарахування пені), що ним належними доказами не спростовано.

Таким чином, як встановлено судом з матеріалів справи, та іншого не спростовано відповідачем, заборгованість зі сплати аліментів відповідно до рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 10 грудня 2018 року по справі №191/3882/18 у ОСОБА_2 виникла з його вини, а відтак позивачка має право на стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів у відповідність до статті 196 СК України.

Обчислюючи розмір неустойки (пені), суд виходить із розміру заборгованості по аліментам, який визначений державним виконавцем у розрахунку заборгованості станом на 01 грудня 2023 року. Зазначений розрахунок відповідачем не спростований на даний час.

Суд погоджується з наданим позивачем розрахунком пені та оскільки розмір пені не перевищує загальну суму заборгованості, позивач обґрунтовано просить стягнути з відповідача пеню за прострочення сплати аліментів у сумі 175917 грн. 18 коп. Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення пені підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь держави судового збору пропорційно задоволеним позовним вимогам, оскільки позивачка звільнена від його сплати при зверненні до суду.

Керуючись ст.ст. 2, 247, 263, 265, 280, 354, 355 ЦПК України, ст.141, 155, 180, 196 СК України, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів у строк з вересня 2018 року по 11 грудня 2023 року у розмірі 175917,18 грн. (сто сімдесят п`ять тисяч дев`ятсот сімнадцять) гривень 18 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь держави (отримувач коштів: Державна судова адміністрація України, отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м. Київ/22030106, Код за ЄДРПОУ: 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету: 22030106), судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

На рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду може бути подано апеляційну скаргу.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкриті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О. О. Порошина