Рішення від 07 січня 2026 р. у справі №549/432/25 — Чорнухинський районний суд Полтавської області

Cправа №549/432/25

Провадження№2/549/12/26

РІШЕННЯ

Іменем України

08 січня 2026 року Чорнухинський районний суд Полтавської області

у складі: головуючого – судді Крєпкого С.І.

за участю: секретаря судового засідання – Кривчун Я.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Чорнухи в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Чорнухинської селищної ради, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання протиправним та скасування рішення, визнання права власності на житловий будинок у порядку спадкування,

установив:

30 вересня 2025 року ОСОБА_1 звернулася до Чорнухинського районного суду Полтавської області з позовом, в якому просила:

-поновити строк звернення до суду;

-визнати протиправним та скасувати рішення Кізлівської сільської ради, прийняте у 2007 році, про визнання права власності на житловий будинок за ОСОБА_3 , розташований за адресою: АДРЕСА_1 ;

-зобов`язати Чорнухинську селищну раду забезпечити виключення записів про право власності ОСОБА_3 на зазначений житловий будинок з відповідних реєстрів (книг погосподарського обліку), що ведуться у Центрі надання адміністративних послуг (ЦНАП) Чорнухинської селищної ради;

-визнати за позивачем право власності на одну другу частину оціненого нерухомого майна – житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованого по АДРЕСА_2 , в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 ..

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є спадкоємицею першої черги за законом після смерті її матері ОСОБА_4 , яка з 2000 року до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 проживала разом з нею.

Після смерті матері позивач та її брат ОСОБА_5 подали заяви про прийняття спадщини до державної нотаріальної контори.

Право спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 набула його дружина ОСОБА_2 ..

До складу спадкового майна, зокрема, входив житловий будинок, збудований її батьками ОСОБА_6 та ОСОБА_4 у 1956 році, розташований за адресою: АДРЕСА_2 .

Право власності на зазначене нерухоме майно не зареєстровано.

Згідно з обліком погосподарських книг за 1971-1982 роки головою домогосподарства в с.Ковалі Чорнухинського району Полтавської області значиться ОСОБА_6 .

Після його смерті, відповідно до відмітки обліку погосподарських книг за 1986-2005 роки, головою домогосподарства була ОСОБА_4 ..

Дозвільні документи, що підтверджують факт будівництва, відсутні. Основним підтвердженням належності об`єкта нерухомого майна (житлового будинку) у сільських насалених пунктах були відповідні записи в погосподарських книгах.

За життя ОСОБА_4 заповіту не склала. Для оформлення спадкових прав на будинок позивач звернулась до державної нотаріальної контори, проте завідувачем Лубенської державної нотаріальної контори винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії у зв`язку з відсутністю документу, що підтверджує право власності на житловий будинок, розташований по АДРЕСА_2 .

Також у постанові вказано, що 20.04.2016 спадкоємцям - ОСОБА_1 та ОСОБА_5 були видані свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, інші свідоцтва про право на спадщину не видавались.

При підготовці документів для оформлення спадщини позивачем отримано від архівного відділу Лубенської районної військової адміністрації Полтавської області архівний витяг від 27.06.2025 №07-03-Ч/24, з якого позивачу стало відомо про існування рішення дев`ятої сесії п`ятого скликання Кізлівської сільської ради Чорнухинського району Полтавської області від 10.09.2007, яким за ОСОБА_3 було визнано право власності на жилий будинок в с.Ковалі.

На підставі цього рішення до книги погосподарського обліку були внесені записи.

Вказуєтся, щ способами захисту цивільних прав та інтересів є, зокрема, визнання права (п.1 ч.2 ст.16 ЦК). За змістом листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.03.2013 № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Основною перешкодою є незаконне рішення Кізлівської сільської ради Чорнухинського району Полтавської області. Іншого шляху, окрім визнання права власності на зазначений вище будинок в судовому порядку, не існує.

Земельна ділянка під забудовою згідно з довідкою Чорнухинської селищної ради Лубенського району Полтавської області від 11.07.2025 №032-02/1009 відноситься до земель комунальної форми власності.

Вважає, що рішення Кізлівської сільської ради про визнання права власності на житловий будинок за ОСОБА_3 є незаконним та таким, що порушує її спадкові права зважаючи на таке:

1)відсутність волевиявлення законного власника: на момент прийняття оскаржуваного рішення у 2007 році єдиним законним власником будинку була ОСОБА_4 .. Вона не вчиняла жодних дій, спрямованих на відчуження будинку, у тому числі не підписувала жодних договорів купівлі-продажу, дарування чи будь-яких інших правочинів, які б передавали право власності на будинок ОСОБА_3 ;

2) неналежна підстава для прийняття рішення: Кізлівська сільська рада прийняла рішення про визнання права власності на будинок за ОСОБА_3 на підставі розписки, наданої братом позивача, ОСОБА_5 .. Однак на той час ОСОБА_5 не був власником будинку і не мав жодних повноважень на розпорядження майном своєї матері, ОСОБА_4 .. Розписка від особи, яка не є власником майна, не може бути підставою для визнання права власності на таке майно за іншою особою;

3) порушення норм матеріального права: згідно з ЦК України, право власності на нерухоме майно виникає на підставі правочину, укладеного у встановленій законом формі (нотаріальне посвідчення, державна реєстрація), або інших законних підстав. Рішення Кізлівської сільської ради, засноване на приватній розписці не власника, не відповідає вимогам законодавства щодо підстав виникнення права власності на нерухоме майно;

4) порушення процедури прийняття рішень органом місцевого самоврядування: сільська рада, як орган місцевого самоврядування, має діяти виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України. Прийняття рішення про визнання права власності на нерухоме майно на підставі приватної розписки не власника є перевищенням повноважень сільської ради та порушенням встановленої процедури;

5) порушення прав позивача як спадкоємиці: оскільки рішення сільської ради є неправомірним, воно створює перешкоди для оформлення спадкових прав ОСОБА_1 на частину будинку, що належав її матері. ОСОБА_1 стало відомо про оскаржуване рішення лише 27.06.2025, що є об`єктивною причиною для поновлення строку звернення до суду.

Ухвалою Чорнухинського районного суду Полтавської області від 03.11.2025 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, надано строк для подання відзиву, пояснень (а.с.107-108)

18 листопада 2025 року представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому прохає відмовити у задоволенні позову зважаючи на таке.

ОСОБА_4 протягом тривалого часу, а саме з 01.01.2000, не проживала у житловому будинку (вибула в селище Оржиця).

З моменту вибуття не вчиняла ніяких дій щодо реєстрації права власності на житловий будинок, щодо припинення прав користування майном іншими особами, не заявляла ніяких претензій та заперечень.

На виконання своїх повноважень, з метою належного ведення погосподарського обліку, Кізлівською сільською радою встановлено та визнано дійсного добросовісного власника нерухомого майна.

Відповідно до протоколу №9 дев`ятої сесії п`ятого скликання від 10 вересня 2007 року Кізлівської сільської ради Чорнухинського району Полтавської області на розгляд сесії було винесено питання «Про визнання права власності ОСОБА_3 ».

На момент розгляду цього питання Кізлівська сільська рада Чорнухинського району Полтавської області була органом, який вів погосподарський облік (вид первинного обліку, передбачений для систематизації відомостей про окремих громадян і домогосподарства, що вівся сільськими, селищними, міськими радами в сільських населених пунктах, які розташовані на їхній території).

Сільська рада не здійснювала реєстрацію права власності, а була ланкою первинного обліку та збору даних про нерухоме майно, необхідних для роботи централізованої державної системи реєстрації.

Відповідно до пп.10 п.б ст.30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (в редакції, що діяла на момент розгляду вищевказаного питання) до відання виконавчих органів сільських рад в галузі житлово-комунального господарства належали наступні делеговані повноваження, а саме облік та реєстрація відповідно до закону об`єктів нерухомого майна незалежно від форм власності.

Відповідач зазначає, що відповідно до Наказу Державного комітету статистики України від 18.04.2005 №96 «Про затвердження форм погосподарського обліку та Інструкції з ведення погосподарського обліку в сільських, селищних та міських радах»: облікова документація з погосподарського обліку заповнюється на підставі суцільних обходів дворів та опитування населення, даних книг реєстрації актів цивільного стану громадян, земельно-кадастрової документації, усних повідомлень громадян.

Кізлівська сільська рада, приймаючи рішення, діяла в межах наданих повноважень, керуючись результатами суцільного обходу дворів та збору даних, проведеного у січні 2007 року, згідно з Інструкцією з ведення погосподарського обліку в сільських, селищних та міських радах, відповідного запису в погосподарській книзі, з метою здійснення дійсного обліку власників, а також проживаючих осіб на території села.

Позивач є спадкоємцем першої черги, але з заявою про оформлення права власності в порядку спадкування на спірний житловий будинок не зверталася. Таке свідчить про те, що що станом на час смерті матері вона вважала, що померлій таке майно не належало.

З моменту вибуття ОСОБА_4 ні нею, ні її родичами, спадкоємцями не вчинялося ніяких дій щодо реєстрації права власності, оформлення спадкових прав, припинення прав користування майном іншими особами, не оскаржувалось рішення сільської ради, не заявлено ніяких претензій та заперечень.

Отже, відповідач вважає, що рішення прийнято Кізлівською сільською радою за наявними матеріалами, в межах повноважень та без порушення прав будь-яких осіб (а.с.113-118).

Третьою особою – ОСОБА_3 було подано пояснення, в яких просить суд вирішити позов на розсуд суду.

Зазначає, що він раніше проживав у селі Ковалі Лубенського району (на той час Чорнухинського району) Полтавської області разом із співмешканкою ОСОБА_7 ..

У 2006 році вони дізнались, що в АДРЕСА_2 продається житловий будинок.

Продавцем будинку був ОСОБА_5 , який запропонував придбати будинок за 3300 грн.

Він погодився, віддав йому кошти, що підтверджується розпискою, написаною ОСОБА_5 власноручно 01.09.2006.

ОСОБА_5 повідомив, що самостійно виготовить всі необхідні документи на будинок, після отримання коштів передав йому ключі від будинку.

Він проживав з ОСОБА_7 у цьому будинку з 2007 по 2015 рік, провели газ і воду. З 2015 року ОСОБА_7 продовжила жити у ньому з їх двома спільними дітьми, він претензій до неї не має.

Щодо оформлення документів на будинок йому нічого не відомо (а.с.140).

Позивач в судове засідання не з`явилася, прохала розгляд справи провести без її участі, позовні вимоги підтримує (а.с.47).

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, прохав розгляд справи провести без його участі за наявними матеріалами (а.с.155-156).

Третя особа – ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, зазначив у поясненнях, що з`явитися у судове засідання змоги не має у зв`язку з віддаленістю місця проживання (а.с.140).

Третя особа – ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, повідомлялася про дату, час і місце розгляду справи, пояснень не подано (а.с.153).

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК Українифіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов не підлягає задоволенню зважаючи на таке.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 є матір`ю позивача, померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Несено-Іржавець Лубенського району Полтавської області (а.с.53-56).

Як вбачається з довідки та листа Чорнухинської селищної ради від 18.03.2025 №130 та від 13.06.2025 №03.2-02/867, відповідно, головою домогосподарства по АДРЕСА_2 , рік побудови – 1956, згідно з обліком погосподарських книг за 1971-1982 роки значиться ОСОБА_6 .

Відповідно до погосподарських книг за 1986-2005 роки головою цього господарства була його дружина ОСОБА_4 , яка станом на 01.01.2000 вибула в селище Оржиця.

Головою зазначеного домогосподарства у 2006 році значиться ОСОБА_3 , який вибув у 2014 році у м.Миргород (а.с.51).

Відомості про реєстрацію права власності на житловий будинок по АДРЕСА_2 відсутні (а.с.62,63).

Згідно з постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії, винесеної завідувачем Лубенської державної нотаріальної контори 13.05.2025 №343/0231, 21.01.2015 в Оржицькій нотаріальній конторі (реорганізовано в Лубенську державну нотаріальну контору згідно з наказом Міністерства юстиції України від 03.905.2023 №1581/5) відкрито спадкову справу №4/2015 на майно померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 на підставі заяв про прийняття спадщини від сина спадкодавця – ОСОБА_5 та дочки спадкодавця – ОСОБА_1 . Інших заяв про прийняття/відмову в справі немає.

20 квітня 2016 року спадкоємцям ОСОБА_1 та ОСОБА_5 були видані свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, інші свідоцтва про право на спадщину не видавались

У видачі свідоцтва про право на спадщину на ім`я ОСОБА_1 на житловий будинок, розташованого по АДРЕСА_2 , відмовлено у зв`язку з відсутністю доказів, підтверджуючих належність житлового будинку (а.с.25).

Зі змісту розписки від 01.09.06 вбачається, що ОСОБА_5 продав хату ОСОБА_3 , який сплатив 3300 грн. Претензій мати не буде (а.с.143).

З архівного витягу Лубенської районної військової адміністрації Полтавської області від 27.06.2025 №07-03-Ч/24 вбачається, що 10 вересня 2007 року дев`ятою сесією п`ятого скликання Кізлівської сільської ради Чорнухинського району Полтавської області розглядалось питання "Про визнання права вланості ОСОБА_3 "

Пропозицію сільського голови Кізлівської сільської ради Чорнухинського району Полтавської області, який зачитав звернення ОСОБА_3 (та представлену розписку на його ім`я) про визнання права власності на жилий будинок в с.Ковалі та дозволу на виготовлення технічної документації в БТІ, задоволено (а.с.70).

Згідно із частиною першою статті 15 ЦК Україникожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК Україникожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частиною другою статті 16 ЦК України визначено перелік основних способів захисту цивільних прав і інтересів, серед яких, зокрема, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.

Суд повинен встановити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси особи і, залежно від встановленого, вирішити питання про задоволення позовних вимог або про відмову в їх задоволенні.

За приписами ст.392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до частини першої ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до вимог ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частин першої, третьої ст.13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно з вимогами ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною першою ст.48 ЦПК Українивизначено, що сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.

Відповідач - це особа, яка має безпосередній зв`язок зі спірними матеріальними правовідносинами, та, на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси і тому притягується до участі у цивільній справі для відповіді за пред`явленими вимогами.

За результатами розгляду справи суд приймає рішення, в якому, серед іншого, робить висновок про задоволення позову чи відмову в задоволенні позову, вирішуючи питання про права та обов`язки сторін (позивача та відповідача).

Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права або інтереси позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав чи інтересів позивач звернувся до суду.

Згідно зі ст.51 ЦПК Українисуд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.

Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд починається спочатку.

Статтею 175 ЦПК Українивстановлено, що викладаючи зміст позовної заяви, саме позивач визначає коло відповідачів, до яких він заявляє позовні вимоги.

Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - є обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.

Якщо позивач помилився і подав позов до тих, хто відповідати за позовом не повинен, або притягнув не всіх, він не позбавлений права звернутись до суду з клопотанням про заміну неналежного відповідача чи залучення до участі у справі співвідповідачів.

Ініціатива щодо заміни неналежного відповідача повинна виходити від позивача, який повинен подати клопотання.

З урахуванням принципу диспозитивності суд не має права проводити заміну неналежного відповідача належним чи залучати до участі у справі співвідповідачів з власної ініціативи.

Звертаючись до суду із вказаним позовом позивач прохала суд, зокрема, визнати протиправним та скасувати рішення Кізлівської сільської ради, прийняте у 2007 році, про визнання права власності на житловий будинок за ОСОБА_3 , розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; визнати за нею право власності на одну другу частину зазначеного житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 вказуючи на те, що право на іншу частину житлового будинку має ОСОБА_2 як спадкоємець після смерті брата позивача.

За такого формулювання позовних вимог особами, питання про права та обов`язки яких вирішується судом у цій справі, є насамперед ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та Чорнухинська селищна рада.

Водночас ОСОБА_3 та ОСОБА_2 до участі у справі залучені в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, а позивач заяв чи клопотань про їх залучення в якості співвідповідачів не заявляла.

Процесуальний статус відповідача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмета спору відрізняється за обсягом прав та обов`язків.

Висновки суду по суті вирішення спору про обґрунтованість або необґрунтованість позовних вимог мають бути зроблені за належного суб`єктного складу її учасників.

Визначення позивачем у позові складу сторін у справі (позивача та відповідача) має відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням необхідного кола осіб, які мають відповідати за позовом.

Незалучення до участі у справі особи як співвідповідача за умови наявності обов`язкової процесуальної співучасті є підставою для відмови у задоволенні позову через неналежний суб`єктний склад.

Аналогічні висновки містяться в постанові Верховного Суду від 28 жовтня 2020 року в справі №761/23904/19.

З огляду на викладене підстави для задоволення позову відсутні.

Виходячи з наведеного, керуючись ст.ст.259, 263-265 ЦПК України, суд,

ухвалив:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ) до Чорнухинської селищної ради (місцезнаходження: вул.Центральна, 39, селище Чорнухи, Лубенський район, Полтавська область), треті особи: ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_4 ), ОСОБА_3 (місце проживання: АДРЕСА_5 ) про визнання протиправним та скасування рішення, визнання права власності на житловий будинок у порядку спадкування, відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду шляхом подання через Чорнухинський районний суд Полтавської області апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання повного судового рішення 13.01.2026.

Суддя С.І.Крєпкий